Особа злочинця, як ключовий елемент криміналістичної характеристики вбивства матір’ю своєї новонародженої дитини

Тези доповіді присвячені дослідженню особи злочинця, як елемента криміналістичної характеристики даного виду злочину. Проаналізовано важливість використання даних про особу злочинця для швидкого розкриття та розслідування злочину. Визначено, що особа злочинця є складовим елементом криміналістичної характеристики для забезпечення розслідування справ цієї категорії.

Ключові слова: особа злочинця, дітовбивство, криміналістична характеристика.

Особа – об’єкт дослідження різних галузей науки. ЇЇ вивчають: історія, педагогіка, філософія, психологія, право, медицина та інші галузі знання. Протягом останніх років проблема особи викликає все більший інтерес у різноманіт­них вчених і дослідження у цьому напрямку мають важливе практичне значення. Криміналістика не є виключенням.

М. Г. Коршик і С. С. Степічев, які є авторами одного із перших досліджень про вивчення особи обвинувачуваного на попередньому слідстві вважали, що відомості про особу обвинувачуваного потрібні слідчому для вирішення ряду криміналістичних питань: успішного висунення і перевірки версії про причетність певної особи до вчинення злочину, що розслідується; правильного вибору тактичних прийомів його допиту, очної ставки, обшуку; розшукових заходів; для розкриття інших злочинів, вчинених обвинувачуваним тощо. [1, с. 13].

Р. С. Бєлкін, підсумовуючи дані про властивості особи, що є об’єктом дослідження кримінології, судової психології, у певній мірі наук кримінального та кримінально-процесуального права прийшов до висновку, що на долю криміналістики залишаються дослідження: а) соматичних і психофізіологічних властивостей особи, дані про які використовуються з метою розшуку та ідентифікації; б) соматичних і психофізіологічних властивостей особи, що проявляються у способі вчинення злочину; в) методики вивчення особи учасників процесу слідчим і судом, тобто методів і правил вивчення особи з практичною метою кримінального судочинства [2, с. 124]. В подальшому окремі питання особи у криміналістиці плідно досліджували: Ф. В. Глазирін, Н. І. Клименко, В. О. Коновалова, В. С. Кузьмічов, В. Г. Лука­шевич, І. А. Матусевич, П. П. Цвєтков, В. Ю. Шепітько та ін.

Криміналістичне вивчення особи злочинця являє собою один з окремих випадків вивчення і пізнання людини, а також різних аспектів його діяльності. На думку П. С. Дагеля особа злочинця – це сукупність соціально-політичних, психічних і фізичних ознак особи, яка вчинила злочин, який має кримінально-правове значення [3, с. 15]. Інформація про особу злочинця при встановленні слідів дітовбивства, дозволяє звузити коло осіб, серед яких можуть знаходитися злочинці, висунути версії про мотив і мету злочину, про спосіб вчинення та приховування злочину, про місце знаходження розшукуваних об’єктів. Після ознайомлення з випадками дітовбивств чітко проглядається те, що основну частину даного виду злочину скоюють жінки (матері вбитих дітей). Серед них багато молодих, незаміжніх, що завагітніли від випадкових статевих зв’язків. Відомі багато випадків, що до вбивства дитини вдаються психологічно надламані жінки, що ведуть легковажний, паразитичний спосіб життя, систематично вживають спиртні напої або наркотичні засоби.

Ознайомившись з дослідженнями, які провели Є. Б. Кургузкіна [4] та О. В. Лукічев [5] щодо особистості жінок-дітовбивць, можна виділити ряд загальних рис, які відрізняють їх від законослухняних громадян України і від інших злочинців. До таких особливостей відносяться слабка адаптованість, підвищена тривожність, імпульсивність, агресивність, замкнутість, яка доходила до відчуженості, невміння використовувати минулий позитивний досвід і прогнозувати майбутнє. Узагальнений соціальний портрет дітовбивці можна виділити таким чином: вік від 22 років до 31 року, в зареєстрованому, відповідно до закону шлюбі не перебуває, освіта середня або незакінчена вища, не працює, не має нормального за санітарними нормами житла, матеріальний достаток нижче прожиткового мінімуму, знаходиться в жорсткій залежності від ситуації. Матері вбивці зазвичай не відрізняються особливою сміливістю, прагнучи швидше позбутися трупа, досить часто викидають його в найближчий сміттєвий контейнер.

М

© Антощук А. О., 2012

ожна також відзначити деякі типові ознаки, виражені в поведінці жінок, що вирішили убити або убили дитину. Така жінка намагається приховати свою вагітність. При цьому вона наполегливо з оточуючими її людьми розмови про те, що з якоїсь причини набирає вагу, і висловлює побоювання, що деякі можуть пояснити це вигаданою вагітністю. Коли ж факт вагітності приховати неможливо, не менш завзято ведеться розмова про непотрібність дитини, «зайвого рота» в сім’ї і т. п. Якщо ж пологи стали безперечним фактом, а дитина зникла, породілля наполегливо вселяє своїм знайомим придуману нею історію, наприклад, про те, що дитина передана на вигодовування і виховання рідним, які проживають в іншому районі, або здано в будинок дитини. Звичайно тут не слід забувати про той факт, що жінка, яка народила дитину перебуває у незвичному емоційному і психічному стані. Це необхідно враховувати при розслідуванні кримінальної справи.

Дослідження, яке у середині XIX століття провів О. В. Лукічев, щодо проблеми дітовбивства, то зазначав серед мотивів вбивств новонароджених сором, страх суду громадської думки, боязнь за майбутнє дитини, страх перед батьками [5, с. 13].

Підсумовуючи сказане вище можна зробити висновок, що особа злочинця має ключове значення серед криміналістичної характеристики злочину і встановлення відомостей про таку особу сприятиме успішному, швидкому розкриттю злочину, встановленню істини у кримінальній справі про дітовбивство і покарання винних.

Список використаних джерел: 1. Коршик М. Г. Изучение личности обвиняемого на предварительном следствии / М. Г. Коршик, С. С. Степичев. – М., 1969 – 80 с. 2. Белкин Р. С. Курс криминалистики : в 3 т. – Т. 2 : Частные криминалистические теории / Р. С. Белкин. – М. : Юристъ, 1997. – 464 с. 3. Дагель П. С. Учение о личности преступника в советском уголовном праве / П. С. Дагель. – Владивосток : Изд-во Дальневост.о ун-та, 1971. – С. 132. 4. Кургузкина Е. Б. Убийство матерью новорожденного: природа, причины, предупреждение / Е. Б. Кургузкина. – Воронеж, 1999. – С. 22. 5. Лукичев О. В. Детоубийство: уголовно-правовая и криминологическая характеристика / О. В. Лукичев. – СПб., 2000. – С. 32.

Одержано 24.09.2012

Тезисы доклада посвящены исследованию личность преступника, как элемента криминалистической характеристики данного вида преступления. Проанализирована важность использования данных о личности преступника для быстрого раскрытия и расследования преступления. Определенно, что личность преступника является основным элементом криминалистической характеристики для обеспечения расследования дел этой категории.

Ключевые слова: личность преступника, детоубийство, криминалистическая характеристика.

The article is devoted to the study of offender, as part of the forensic characteristics of this type of crime. Analyzed the importance of using data on offender for rapid detection and investigation of crime. Determined that the offender’s identity is an integral element of forensic characteristics for investigation of this category.

Keywords: individual offender, infanticide, criminological characteristics.

L

УДК 343.1(477)

Катерина Володимирівна Аріт,

суддя апеляційного суду Харківської області, здобувач Харківського національного університету внутрішніх справ