Порівняльний аналіз морфології вогнепальних ушкоджень одягу зброєю з набоєм 9×18 пм в межах близької дистанції

Статтю присвячено вирішенню проблем визначення моделі нових зразків вогнепальної зброї та деталізації дистанції пострілу.

Ключові слова: вогнепальна зброя, відстань пострілу, сукупні фактори пострілу.

Поява нових зразків вогнепальної зброї і застосування в злочинних цілях потребує постійного вивчення та аналізу слідів її використання в тому числі в межах близького пострілу з метою визначення моделі зброї та деталізації дистанції пострілу.

Вирішення цієї проблеми ускладнюється в зв’язку з використанням однотипного набою для різних моделей вогнепальної зброї. Актуальним на наш погляд є дослідження ушкоджень спричинених зброєю сконструйованою під набій 9×18 ПМ. Цей набій є одним з розповсюджених. Він є штатним для багатьох моделей як вітчизняного так і зарубіжного виробництва. Використовується в пістолетах (ПМ, АПС, ФОРТ, РА-63, Р-63, RК-59 та інші) та в пістолетах кулеметах (Кедр, Кипарис, ПП-90 та інші).

У зв’язку з цим нами були змодельовані ушкодження одягу на білій бавовняній тканині і досліджено 150 вогнепальних ушкоджень з пістолетів ПМ, АПС, ФОРТ-12. Дані зразки вибрані тому, що вони найбільш поширені в Україні, мають різну довжину ствола і відрізняються кількістю нарізів. Дані доступної літератури по деталізації відстані пострілів ПМ та АПС досить різняться між собою, для ФОРТ-12 – відсутні. Також відсутні дані про можливість визначення дії цих моделей за ушкодженнями одягу. Постріли проводились в межах контактного пострілу і близької дистанції. Дослідження експериментального матеріалу проводилось візуально, в тому числі з використанням мікроскопу МБС-10. Оцінювались ознаки розривної дії порохових газів, відстані відкладання кіптяви і порохових зерен, особливості пасків обтирання.

Аналіз дослідженого експериментального матеріалу дозволив встановити деякі особливості формування розривів тканини, відстані відкладання кіптяви та порохових зерен.

Розриви країв ушкоджень від пострілів з ПМ і ФОРТ-12 спостерігались на відстанях до 1 см, а від пострілів з АПС до 20 см.

При пострілах впритул із всіх моделей утворювалися хрестоподібні розриви тканини довжиною від 6 до 14 см. Такого ж характеру розриви мішені спостерігались від пострілів АПС та ПМ на відстані до 1 см. На цій відстані постріли з ФОРТ-12 формували розриви тканини лінійної форми довжиною від 1 до 4,6 см. На відстані від 3 до 20 см пострілами з АПС утворювались лінійні, або хрестоподібні надриви країв дефекту мішені довжиною 0,7–1 см. Ознаки розривної дії порохових газів на цій відстані внаслідок пострілів з ПМ та ФОРТ-12 не спостерігались.

Дослідженням відстані відкладання кіптяви пострілу встановлено наступне. Кіптява навколо ушкоджень перешкоди при пострілах з ПМ та АПС спостерігалася на відстані до 40–45 см, а з ФОРТ-12 до 30–35 см.

Чітко виражена насичена центральна зона відкладання кіптяви при пострілах з ПМ і ФОРТ спостерігалась на відстані до10 см, а з АПС до 20 см.

У деяких спостереженнях привертало увагу те, що центральна зона відкладання кіптяви на відстані 5–6 см. сформована пострілами з ПМ і ФОРТ-12 набувала особливої форми. Навколо ушкодження від дії ПМ вона мала хрестоподібну форму з деяким нахилом променів за годинниковою стрілкою. Постріли з Форт-12 на цій відстані утворювали шестипелюсткову фігуру. На наш погляд, на такій відстані, форма центральної зони відкладання кіптяви відображає кількість нарізів каналу ствола (4-ПМ, 6-ФОРТ-12), а в ушкодженнях з ПМ і напрямок їх нахилу.

Відкладання порохових зерен при пострілах з ПМ спостерігалися на відстані до 60 см, АПС до 40 см, ФОРТ-12 до 50 см.

Н

© Антонюк А. П., Криводід О. І., 2012

а всій дистанції дії кіптяви та порохових зерен, відносна інтенсивність накладання кіптяви спостерігалась від пострілів з АПС, а порохових зерен у ПМ та ФОРТ-12. Це пояснюється вірогідно більшою довжиною ствола у АПС порівняно з ПМ та ФОРТ-12 і потребує подальшої розробки методу об’єктивізації оцінки цього феномену.

На відстані 5–6 см, у всіх ушкодженнях на фоні центральної зони відкладання кіптяви візуально починав виявлятися пасок обтирання. У деяких випадках при формуванні паска обтирання від пострілу з не зношеного ствола спостерігалася звивиста форма зовнішнього контуру та нерівномірна інтенсивність розподілу речовини та кольору.

Зовнішній контур мав вигляд чотирьох пелюсток при пострілах з моделей, у яких чотири нарізи ствола (частіше з АПС), або шестигранного багатокутника з ФОРТ-12 (6 нарізів). В деяких мішенях паски обтирання мали доволі рівний зовнішній контур, але чітко відмічалося нерівномірне відкладання речовини в них. На загальному фоні спостерігались ділянки більшої інтенсивності. На наш погляд це пов’язано з нерівномірним відкладанням на кулі продуктів горіння порохового заряду, переважно на ділянках відповідно граней і найбільше холостої. Виходячи з цього нами вимірювались величини секторів утворені двома ділянками. Результати вимірів показали можливість визначення ширини слідів нарізів з точністю до 0,08 мм.

Таким чином, використовуючи особливості дії супутніх факторів пострілу: наявність розривів одягу їх характеристика, особливості відкладання кіптяви і порохових зерен. Можливо деталізувати відстань пострілу, а в деяких випадках визначити особливості каналу ствола для встановлення моделі зброї.

Одержано 27.09.2012

Статья посвящена решению проблем определения модели новых образцов огнестрельного оружия и детализации дистанции выстрела.

Ключевые слова: огнестрельное оружие, дистанция выстрела, групповые факторы выстрела.

The article is devoted to solving the problem of defining models of new types of firearms and detail of distance of shot.

Keywords: firearms, distance of shot, group factors of shot.

L

УДК 343.98:343.91

Андрій Олександрович Антощук,

ад’юнкт кафедри криміналістики та судової медицини Національної академії внутрішніх справ, старший лейтенант міліції