- •Актуальні проблеми застосування нового кримінального процесуального законодавства україни та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі
- •Оргкомітет нАуково-практичної конференції:
- •Актуальні питання впровадження нового кримінального процесуального кодексу україни у діяльність органів внутрішніх справ та підготовці кадрів
- •Гарантії доступу до правосуддя за новим кпк України
- •Місце та особливості діяльності об’єднань громадян щодо забезпечення економічної безпеки держави
- •Принципи та завдання управління персоналом органів внутрішніх справ України
- •Правовий статус керівника органу досудового розслідування
- •Трансформації в кримінальному процесі та деякі тенденції криміналістики в сучасних умовах
- •Окремі аспекти реалізації статусу керівника органу досудового розслідування за новим кримінальним процесуальним законодавством України
- •Тактика профілактики злочинів в контексті нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Єдиний реєстр досудових розслідувань та його призначення
- •Регламентація слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій в Кримінальному процесуальному кодексі України
- •Окремі питання оптимізації системи органів досудового слідства та правового статусу слідчих в контексті прийняття нового кпк України
- •Особливості взаємодії оперативних та слідчих підрозділів за новим кпк україни
- •Пред’явлення для впізнання в новому кпк україни
- •Отримання зразків для експертизи у кримінальному провадженні
- •Криміналістична характеристика злочинів проти довкілля: до дискусії щодо елемента «особа потерпілого»
- •Прокурорський нагляд за дотриманням законності на стадії досудового слідства за новим кпк України
- •Роль і статус захисника в кримінальному процесі
- •Окремі питання застосування приватного обвинувачення за новим кпк України щодо незаконного обігу дисків для лазерних систем зчитування
- •Щодо реалізації засади змагальності сторін в процесуальній діяльності основних учасників кримінального провадження
- •Деякі проблемні питання впровадження нового кпк в практичну діяльність
- •Проблемні аспекти викладання навчальної дисципліни «кримінальний процес» за кпк україни 2012 року
- •Зупинення (відновлення) досудового та судового провадження за новим кпк України
- •Сучасні погляди на застосування заходів оперативно-розшукової діяльності у кримінальному провадженні
- •Теоретичні питання до нового Кримінального процесуального кодексу України
- •Реформування процесуального статусу прокурора у кримінальному провадженні в умовах прийняття нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Окремі проблеми удосконалення інституту юридичної допомоги потерпілому при застосуванні нового кримінального процесуального законодавства україни
- •Теоретичні вади практичного застосування нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Деякі особливості доказування за новим кпк україни
- •Порівняльний аналіз морфології вогнепальних ушкоджень одягу зброєю з набоєм 9×18 пм в межах близької дистанції
- •Особа злочинця, як ключовий елемент криміналістичної характеристики вбивства матір’ю своєї новонародженої дитини
- •Судовий контроль за дотриманням прав і свобод людини на стадії досудового розслідування за новим кпк України
- •Окремі аспекти взаємодії слідчих і оперативних працівників щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- •Окремі аспекти застосування слідчим запобіжного примусу у кримінальному провадженні: види та підстави
- •Деякі поблемні аспекти захисту дитинства кримінально-правовими засобами
- •Деякі аспекти криміналістичного дослідження підписів
- •Гармонізація інституту використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві
- •Підстави призначення судової експертизи за новим кпк України
- •Особливості проведення обшуку в рамках кримінальних справ пов’язаних з незаконним виготовленням чи ремонтом вогнепальної зброї та бойових припасів
- •Процесуальні функції за новим кпк України
- •Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні
- •Окремі способи перевезення наркотиків залізничним транспортом
- •Актуальні питання застосування особистої поруки за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Шляхи підвищення ефективності оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі
- •Проблемні питання застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту
- •Деякі аспекти реалізації принципу публічності в кримінально-процесуальній діяльності адвоката
- •Окремі питання щодо методики виявлення та документування правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів
- •Дослідження обставин дорожньо-транспортних пригод за допомогою новітніх технологій лазерного сканування
- •Можливості обмеження конституційних прав і свобод людини у кримінальному судочинстві відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України
- •Співвідношення прокурорського нагляду, судового та відомчого контролю за законністю розслідування кримінальних правопорушень, що вчиняються у процесі банкрутства
- •Правові відносини слідчого з прокурором за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Питання сутності судово-експертної діяльності
- •Особливості застосування слідчим електронних засобів контролю
- •Слідчі помилки, які допускаються при призначенні судових експертиз
- •Перевірка показань на місці як тактична комбінація
- •Значення встановлення типових ознак дій підозрюваного після скоєння злочину при розробці криміналістичної характеристики примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань
- •Взаємопроникнення наукового знання як одна з провідних тенденцій сучасності
- •Особливості призначення експертизи у справах про господарські злочини, пов’язані з підробленням документів, у світі нового кримінального процесуального законодавства
- •Інститут зупинення досудового розслідування за новим кпк
- •Перспектива використання негласних слідчих (розшукових) дій під час розслідування шахрайств
- •Об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування за новим кримінальним процесуальним законодавством україни
- •Здійснення слідчим суддею контролю за екстрадицією особи
- •Участь спеціаліста у кримінальному провадженні
- •Взаємодія слідчого з підрозділами збройних сил україни в розкритті та розслідуванні терористичних актів
- •Шляхи удосконалення прийняття на службу до органів внутрішніх справ
- •Проблемні питання судової експертизи в кримінальному процесуальному кодексі України
- •Криміналістичні технології розслідування злочинів
- •Слідчий суддя, як представник судової влади під час досудового провадження
- •Поняття «порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки»
- •Актуальні питання забезпечення права на захист
- •Запобіжні заходи як складові чинники кримінального переслідування за новим кримінальним процесуальним законодавством
- •Про окремі аспекти визначення процесуальної дієздатності неповнолітнього потерпілого при проваджені досудового розслідування
- •Взаємодія слідчих та оперативних підрозділів згідно нового кримінального процесуального кодексу україни
- •ЗагальнІ умовИ допустимості застосування спеціальних знань та науково-технічних засобів у кримінальному провадженні
- •Порівняльний аналіз криміналістичної та оперативно-розшукової характеристик
- •Про необхідність розробки методичних рекомендацій по підготовці матеріалів для проведення дослідження знаків для товарів і послуг
- •Особливості кримінального провадження на території дипломатичних представництв, консульських установ України, повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України
- •Використання комп’ютерної симуляційної програми Carat-3 при проведенні автотехнічних досліджень в ндекц при гумвс України в Харківській області
- •Модуль динамічного розрахунку
- •Модуль кінематичного розрахунку
- •Модуль для аналізу зіткнень
- •Графічне представлення розрахунків
- •Використання симуляцийної программи carat-3 при проведенні транспортно-трасологічної експертизи
- •Використання симуляційоної програми carat-3 при проведенні автотехнічного дослідження
- •Деякі проблеми взаємодії сторони захисту з експертом за новим кримінальНим процесуальним кодексом україни
- •Шляхи вдосконалення кримінальної відповідальності за грабіж, вчинений у співучасті
- •Окремі питання правової регламентації міжнародного співробітництва за новим Кримінальним процесуальним кодексом України
- •Передача слідчому оперативно-розшукових матеріалів про ознаки злочину: проблемні питання здійснення в світі новел кпк україни
- •Функціональна складова побудови системи кримінального судочинства за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Суб’єкти оперативно-розшукової діяльності за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Очна ставка чи одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях?
- •Криміналістична та суміжні характеристики злочину
- •Інформаційне забезпечення роботи підрозділів карного розшуку
- •Правовий примус у механізмі охорони надр України
- •Тактичні особливості допиту
- •Класифікація саморобної та переробленої вогнепальної зброї
- •Застосування положень нового кримінального процесуального законодавства україни щодо захисту прав потерпілого у кримінальному судочинстві
- •Сутність кримінально-процесуальних функцій
- •Наглядова функція держави у кримінальному процесі
- •Типові слідчі ситуації розслідування підпалів транспортних засобів
- •Кримінальний процесуальний кодекс України: теоретико-критичний аналіз
- •Негласні слідчі (розшукові) дії: процесуальні елементи побудови
- •Про особливості розслідування шахрайств, пов’язаних із заволодінням житлом
- •Використання комп’ютерної техніки та графічних редакторів, при проведенні досліджень штрихів, що перетинаються
- •Особливості процедури судового розгляду кримінального провадження у формі приватного обвинувачення за новим кпк України
- •Окремі аспекти підготовки кадрів для органів прокуратури у зв’язку з прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу України
- •Реформування системи судово-експертних установ на сучасному етапі
- •Криміналістична наука і нове кримінальне процесуальне законодавство
- •Еволюція очної ставки як слідчої дії за новим Кримінальним процесуальним кодексом України
- •Особливості встановлення за допомогою спеціальних медичних знань окремих обставин неналежного виконання обов’язків медичними та фармацевтичними працівниками
- •Деякі аспекти ведення єдиного реєстру досудових розслідувань
- •Регламентація змагальності у досудовому провадженні за новим кпк україни та кпк республіки грузія: спільні та відмінні риси
- •Формування системи завдань кримінального провадження у новому кпк України
- •Особливості з’ясування обставин, що підлягають встановленню, у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх
- •Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Кримінально-правова та криміналістична характеристика розкрадань на об’єктах електроенергетики
- •Особливості околофутбольного угруповання: криміналістичний аспект
- •Деякі питання визначення процесуального статусу підозрюваного за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Актуальні питання визначення підстав та порядку затримання особи
- •Методика відтворення обстановки і обставин події у справах по дтп, пов’язаних із маневром транспортного засобу
- •Яка інформація є заявою про кримінальне правопорушення?
- •Нове кримінально процесуальне законодавство та оперативно-розшукова діяльність
- •Запобігання злочинам у бюджетній сфері україни: криміналістичний аспект
- •Кримінальний процес в історичному розрізі: від «Руської Правди» до Судових статутів 1864 року
- •Проблеми правової регламентації реабілітації в новому кпк
- •Суд присяжних: новела кримінального судочинства україни
- •Використання науково-технічних засобів під час огляду речей за фактами вчинення вбивств
- •Щодо залучення адвоката-захисника до участі у кримінальному провадженні
- •Доказування за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •НегласнІ слідчІ діЇ за новим кпк України
- •Про окремі проблеми доказування у кримінальних справах про вбивства новонароджних дітей
- •Питання забезпечення прав і свобод людини та громадянина в новому Кримінальному процесуальному Кодексі України
- •Забезпечення прав підозрюваного під час закінчення досудового розслідування складанням обвинувального акту за новим кпк України
- •Особливості процесуального статусу неповнолітніх у розрізі нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Проблемні питання очної ставки (організаційний аспект)
- •Щодо процедури провадження в суді присяжних у кримінальному судочинстві
- •Окремі аспекти міжнародного співробітництва під час кримінального провадження
- •Вивчення особи обвинуваченого в контексті нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Суд присяжних в Україні: proetcontra
- •Деякі питання оскарження порушення розумних строків за новим кримінально-процесуальним законодавством україни
- •Функціональне призначення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні
- •Особливості початку досудового розслідування економічних злочинів
- •Особливості залучення спеціаліста до участі у кримінальному провадженні
- •Процесуальні особливості допиту свідка при застосуванні нового кпк україни: порівняльно-правовий аспект
- •Актуальні проблеми застосування нового кримінального процесуального законодавства україни та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі
Теоретичні вади практичного застосування нового кримінального процесуального кодексу україни
Доповідь присвячена питанням визначення деяких спірних положень нового Кримінального процесуального кодексу України. Автор, на підставі аналізу існуючих точок зору, результатів особистого дослідження виказує ставлення до означених питань та пропонує власне бачення шляхів вирішення.
Ключові слова: кримінальне провадження; кримінальне процесуальне законодавство; кримінальні правопорушення; негласні слідчі (розшукові) дії; оперативно-розшукова діяльність.
На сьогодні соціально-економічна й політична ситуація в нашій країні характеризується нестабільністю, різким матеріальним розшаруванням населення, що супроводжується негативними змінами динаміки та видової структури злочинності. Протидія злочинності потребує, перш за все, сучасного та досконалого нормативно-правового забезпечення. Прийняття у 2001 році чинного Кримінального кодексу України було першим кроком на шляху формування та становлення дійсно дієвого антикримінального законодавства європейського рівня. На сьогодні у наукових колах жваво йдуть дискусії щодо необхідності розроблення суто нового для України законодавчого акту про відповідальність за кримінальні проступки.
Кримінальний процесуальний кодекс України вводиться в дію з 19 листопада 2012 р. [3]. Розроблення та прийняття цього правового акту має характер зобов’язання нашої держави перед Європейською спільнотою та повинне стати підґрунтям для подальшого реформування цілої низки нормативно-правових актів, зокрема Законів України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про міліцію», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», «Про Службу безпеки України», «Про прокуратуру», «Про адвокатуру» тощо. Ще на стадії розроблення проект Кримінального процесуального кодексу України пройшовши декілька міжнародних експертиз та обговорень.
Фахівці різних галузей права неодноразово висловлювали своє ставлення до нового Кримінального процесуального кодексу на шпальтах наукових видань. Науковим загалом при цьому застосовувався доктринальний та світоглядний підходи. Але, на наш погляд, доцільним є й праксіологічний підхід. Проаналізувавши положення нового Кримінального процесуального кодексу України, визначаючи його безумовну прогресивність, необхідно, на наш погляд, зупинитися на деяких вадах окремих положень.
Так, у ст. 20 «Забезпечення права на захист» мова йдеться лише про таке право у підозрюваного, обвинуваченого, виправданого та засудженого, тоді як підсудний та свідок залишаються по за увагою законодавця [3, с. 10]. Крім цього, доречним було б назву цієї статті викласти як «Забезпечення права на захист та правову допомогу», адже представник потерпілого надає останньому саме правову допомогу.
У ч. 2 ст. 26 «Диспозитивність» містяться наступні положення: «Відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення тягне за собою закриття кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом» [3, с. 11–12]. На наш погляд, доречним було б вказати «Мотивована відмова…», так як сама відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення може стати результатом протидії з боку злочинців (залякування, підкуп тощо).
На наш погляд, ст. 45 «Захисник» потребує доповнення щодо можливості залучення захисника для захисту прав потерпілого та свідка [3, с. 25]. Щодо свідка, слід зауважити, що на практиці непоодинокими є факти, коли свідок за певних обставин стає підозрюваним, а потім обвинуваченим, на маючи при цьому захисника. Положення вказаної статті мають відповідати положенням ст. 59 Конституції України [2] та Рішенню Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 (Справа № 1-23/2009 за конституційним зверненням гр. Голованя І. В. щодо офіційного тлумачення положень ст. 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу) [2]. Дуже спірними ми вважаємо положення ст. 97 «Показання з чужих слів», адже фактично унеможливлює притягнення до відповідальності особи, яка надала неправдиві свідчення [3, с. 45–46].
В
©
Албул С. В., 2012
Певні зауваження стосуються й положень ст. 148 «Загальні положення тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом та тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом» потребує доповнення. У ч. 1 вказаної статті зазначено: «Тимчасово вилученими можуть бути документи, які посвідчують користування таким спеціальним правом: 1) право керування транспортним засобом або судном; 2) право полювання; 3) право на здійснення підприємницької діяльності» [3, с. 65]. На наш погляд, в певних випадках доцільним є також тимчасове обмеження права зберігання та носіння вогнепальної зброї, пристроїв для відстрілу гумових куль (травматичної зброї) та вилучення відповідних документів, що підтверджують це право.
Ст. 154 «Загальні положення відсторонення від посади» у ч. 1 містить текст: «Відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину – щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу» [3, с. 67]. На наш погляд, слід прямо вказати «якщо вчинений злочин пов’язаний з перебуванням особи у займаній посаді», а не поширювати цю норму тільки щодо працівників правоохоронних органів.
Ст. 181 «Домашній арешт» передбачає, що такий захід «полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби» [3, с. 79]. Але можуть трапитись випадки, коли особа, яка знаходиться під домашнім арештом, потребує, наприклад, негайної госпіталізації чи евакуації. Адже, вказана норма має бути доповнена щодо регламентації саме таких випадків.
Виникає дуже багато питань з приводу положень ст. 195 «Застосування електронних засобів контролю» [3, с. 88–89]. По-перше, чи є взагалі в Україні такі засоби? По-друге, чи проходили вони певне тестування та ліцензування? По-третє, чи безпечні вони для здоров’я особи? По-п’яте, чи готове МВС України, на яке покладене функції відслідкування особи, технічно та матеріально? Як бачимо, питань дуже багато.
Ст. 211 «Строк затримання особи без ухвали суду» передбачає, що такий строк не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання. У той же час, у ч. 2 цієї статті вказано, що «затримана без ухвали суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути: звільнена, або доставлена до слідчого судді для розгляду клопотання про обрання у відношенні неї запобіжного заходу». Різниця становить дванадцять годин. В наявності суперечності положень цих двох частин.
У ст. 223 «Вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій» міститься недосконале визначення – «Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети» [3, с. 100]. Однак, якої саме мети і чим має підтверджуватися таке твердження, на жаль не конкретизується.
Одним з найбільш проблемних моментів нового Кримінального процесуального кодексу України є Глава 21 «Негласні слідчі (розшукові) дії». У ст. 246. «Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій» визначено, що це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню. Не зрозуміло, який саме нормативний акт регламентує ці умови, порядок та методи. Крім цього, у ч. 3 вказаної статті міститься положення про те, що «прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій» [3, с. 114], однак не вказано підстави такої заборони або припинення.
У цій самій главі (ст. 271) міститься визначення контролю за вчиненням злочину, що здійснюється у таких формах: 1) контрольована поставка; 2) контрольована та оперативна закупка; 3) спеціальний слідчий експеримент; 4) імітування обстановки злочину. Але, знов таки, розкриття понять відсутнє. Такі визначення потребують ретельного опрацювання. Більш того, слід зазначити, що взагалі Глава «Негласні слідчі (розшукові) дії» містить велику кількість нових для вітчизняного права визначень, які залишаються без тлумачення. Запропоновані дії розрізнені, відсутня їх класифікація, суб’єктів їх проведення визначено незрозуміло.
У свою чергу, у ст. 272 «Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації» вказано, що це – негласна слідча дія, проведення якої не може перевищувати шести місяців. На практиці – це комплексна спеціальна оперативно-розшукова операція, яку безпосередньо здійснюють штатні негласні працівники. Виконання такого завдання може бути як тактичним (короткостроковим), так і стратегічним (довгостроковим). Тільки на організацію та підготовку такої потребується час, який може значно перевищувати шестимісячний термін, адже до її здійснення залучається значний потенціал великої кількості спеціалістів – від психологів до гримерів та бутафорів. Потребує ретельного підготування введення співробітника до складу організованої групи чи злочинної організації та виведення його після виконання завдання. Слід пам’ятати, що від ретельної підготовки залежить не тільки результативність у розкритті та розслідуванні злочинів, а, насамперед, здоров’я та життя самого оперативного працівника [4, с. 198].
У ст. 290 «Відкриття матеріалів іншій стороні» міститься наступне: «У документах, які надаються для ознайомлення, можуть бути видалені відомості, які не будуть розголошені під час судового розгляду. Видалення повинно бути чітко позначено. За клопотанням сторони суд має право дозволити доступ до відомостей, які були видалені». Не зрозумілим є сенс такого вилучення, якщо безперешкодний доступ до них можна отримати за клопотанням?
Спірні положення містяться у ч. 4 ст. 324 – «Прокурору та захисникові, які раніше не брали участі у кримінальному провадженні, суд зобов’язаний надати час, достатній для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження і підготовки до участі в судовому засіданні». На наш погляд, треба конкретно визначити час на ознайомлення, тим самим унеможливлюючи спроби цілеспрямовано затягувати судовий розгляд, з чим неодноразово стикалася сучасна судова практика.
Зрозуміло, що в межах окремої доповіді неможливо проаналізувати всі спірні питання, що містяться у новому Кримінальному процесуальному кодексі України. Ми зупинилися лише на декількох з них та вважаємо, що вдосконалення безсумнівно важливого та своєчасного законодавчого акту потребує подальших обговорень та ґрунтовного наукового аналізу для формування якісного кримінального процесуального законодавства європейського виміру.
Список використаних джерел: 1. Конституція України [Електронний ресурс] : закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр. – Зі змінами. 2. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина Голованя Ігоря Володимировича щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу) : від 30.09.2009 № 23-рп/2009 : справа № 1-23/2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v023p710-09. 3. Кримінальний процесуальний кодекс України : закон України від 13.04.2012 № 4651-VI : за станом на 22.05.2012. – К. : Алерта, 2012. – 304 с. 4. Албул С. В. Деякі критичні нотатки щодо проекту Кримінального процесуального кодексу України / С. В. Албул // Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави : матеріали ІV Міжнар. наук.-практ. конф. (24.02.2012, м. Одеса). – О. : ОДУВС, 2012. – С. 197–199.
Одержано 25.09.2012
Доклад посвящен вопросам обсуждения некоторых спорных положений нового Уголовного процессуального кодекса Украины. Автор, на основе анализа существующих точек зрения, результатов личного исследования выказывает отношение к указанным вопросам и предлагает собственное видение путей их решения.
Ключевые слова: уголовное производство; уголовное процессуальное законодательство; уголовные правонарушения; негласные следственные (розыскные) действия; оперативно-розыскная деятельность.
His report is devoted to the discussion of some controversial provisions in the new Criminal Procedure Code. The author, who based on the analysis of existing points of view, the results of personal research evinces relation to these issues and offer their own vision of how to address them.
Keywords: criminal procedure, criminal procedure law, criminal offenses; tacit investigation (investigative) action, investigation and search operations.
L
УДК 34(477)
Олена Ігорівна Антіпова,
ад’юнкт кафедри кримінального процесу Донецького юридичного інституту МВС України