- •Актуальні проблеми застосування нового кримінального процесуального законодавства україни та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі
- •Оргкомітет нАуково-практичної конференції:
- •Актуальні питання впровадження нового кримінального процесуального кодексу україни у діяльність органів внутрішніх справ та підготовці кадрів
- •Гарантії доступу до правосуддя за новим кпк України
- •Місце та особливості діяльності об’єднань громадян щодо забезпечення економічної безпеки держави
- •Принципи та завдання управління персоналом органів внутрішніх справ України
- •Правовий статус керівника органу досудового розслідування
- •Трансформації в кримінальному процесі та деякі тенденції криміналістики в сучасних умовах
- •Окремі аспекти реалізації статусу керівника органу досудового розслідування за новим кримінальним процесуальним законодавством України
- •Тактика профілактики злочинів в контексті нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Єдиний реєстр досудових розслідувань та його призначення
- •Регламентація слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій в Кримінальному процесуальному кодексі України
- •Окремі питання оптимізації системи органів досудового слідства та правового статусу слідчих в контексті прийняття нового кпк України
- •Особливості взаємодії оперативних та слідчих підрозділів за новим кпк україни
- •Пред’явлення для впізнання в новому кпк україни
- •Отримання зразків для експертизи у кримінальному провадженні
- •Криміналістична характеристика злочинів проти довкілля: до дискусії щодо елемента «особа потерпілого»
- •Прокурорський нагляд за дотриманням законності на стадії досудового слідства за новим кпк України
- •Роль і статус захисника в кримінальному процесі
- •Окремі питання застосування приватного обвинувачення за новим кпк України щодо незаконного обігу дисків для лазерних систем зчитування
- •Щодо реалізації засади змагальності сторін в процесуальній діяльності основних учасників кримінального провадження
- •Деякі проблемні питання впровадження нового кпк в практичну діяльність
- •Проблемні аспекти викладання навчальної дисципліни «кримінальний процес» за кпк україни 2012 року
- •Зупинення (відновлення) досудового та судового провадження за новим кпк України
- •Сучасні погляди на застосування заходів оперативно-розшукової діяльності у кримінальному провадженні
- •Теоретичні питання до нового Кримінального процесуального кодексу України
- •Реформування процесуального статусу прокурора у кримінальному провадженні в умовах прийняття нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Окремі проблеми удосконалення інституту юридичної допомоги потерпілому при застосуванні нового кримінального процесуального законодавства україни
- •Теоретичні вади практичного застосування нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Деякі особливості доказування за новим кпк україни
- •Порівняльний аналіз морфології вогнепальних ушкоджень одягу зброєю з набоєм 9×18 пм в межах близької дистанції
- •Особа злочинця, як ключовий елемент криміналістичної характеристики вбивства матір’ю своєї новонародженої дитини
- •Судовий контроль за дотриманням прав і свобод людини на стадії досудового розслідування за новим кпк України
- •Окремі аспекти взаємодії слідчих і оперативних працівників щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- •Окремі аспекти застосування слідчим запобіжного примусу у кримінальному провадженні: види та підстави
- •Деякі поблемні аспекти захисту дитинства кримінально-правовими засобами
- •Деякі аспекти криміналістичного дослідження підписів
- •Гармонізація інституту використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві
- •Підстави призначення судової експертизи за новим кпк України
- •Особливості проведення обшуку в рамках кримінальних справ пов’язаних з незаконним виготовленням чи ремонтом вогнепальної зброї та бойових припасів
- •Процесуальні функції за новим кпк України
- •Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні
- •Окремі способи перевезення наркотиків залізничним транспортом
- •Актуальні питання застосування особистої поруки за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Шляхи підвищення ефективності оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі
- •Проблемні питання застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту
- •Деякі аспекти реалізації принципу публічності в кримінально-процесуальній діяльності адвоката
- •Окремі питання щодо методики виявлення та документування правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів
- •Дослідження обставин дорожньо-транспортних пригод за допомогою новітніх технологій лазерного сканування
- •Можливості обмеження конституційних прав і свобод людини у кримінальному судочинстві відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України
- •Співвідношення прокурорського нагляду, судового та відомчого контролю за законністю розслідування кримінальних правопорушень, що вчиняються у процесі банкрутства
- •Правові відносини слідчого з прокурором за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Питання сутності судово-експертної діяльності
- •Особливості застосування слідчим електронних засобів контролю
- •Слідчі помилки, які допускаються при призначенні судових експертиз
- •Перевірка показань на місці як тактична комбінація
- •Значення встановлення типових ознак дій підозрюваного після скоєння злочину при розробці криміналістичної характеристики примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань
- •Взаємопроникнення наукового знання як одна з провідних тенденцій сучасності
- •Особливості призначення експертизи у справах про господарські злочини, пов’язані з підробленням документів, у світі нового кримінального процесуального законодавства
- •Інститут зупинення досудового розслідування за новим кпк
- •Перспектива використання негласних слідчих (розшукових) дій під час розслідування шахрайств
- •Об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування за новим кримінальним процесуальним законодавством україни
- •Здійснення слідчим суддею контролю за екстрадицією особи
- •Участь спеціаліста у кримінальному провадженні
- •Взаємодія слідчого з підрозділами збройних сил україни в розкритті та розслідуванні терористичних актів
- •Шляхи удосконалення прийняття на службу до органів внутрішніх справ
- •Проблемні питання судової експертизи в кримінальному процесуальному кодексі України
- •Криміналістичні технології розслідування злочинів
- •Слідчий суддя, як представник судової влади під час досудового провадження
- •Поняття «порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки»
- •Актуальні питання забезпечення права на захист
- •Запобіжні заходи як складові чинники кримінального переслідування за новим кримінальним процесуальним законодавством
- •Про окремі аспекти визначення процесуальної дієздатності неповнолітнього потерпілого при проваджені досудового розслідування
- •Взаємодія слідчих та оперативних підрозділів згідно нового кримінального процесуального кодексу україни
- •ЗагальнІ умовИ допустимості застосування спеціальних знань та науково-технічних засобів у кримінальному провадженні
- •Порівняльний аналіз криміналістичної та оперативно-розшукової характеристик
- •Про необхідність розробки методичних рекомендацій по підготовці матеріалів для проведення дослідження знаків для товарів і послуг
- •Особливості кримінального провадження на території дипломатичних представництв, консульських установ України, повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України
- •Використання комп’ютерної симуляційної програми Carat-3 при проведенні автотехнічних досліджень в ндекц при гумвс України в Харківській області
- •Модуль динамічного розрахунку
- •Модуль кінематичного розрахунку
- •Модуль для аналізу зіткнень
- •Графічне представлення розрахунків
- •Використання симуляцийної программи carat-3 при проведенні транспортно-трасологічної експертизи
- •Використання симуляційоної програми carat-3 при проведенні автотехнічного дослідження
- •Деякі проблеми взаємодії сторони захисту з експертом за новим кримінальНим процесуальним кодексом україни
- •Шляхи вдосконалення кримінальної відповідальності за грабіж, вчинений у співучасті
- •Окремі питання правової регламентації міжнародного співробітництва за новим Кримінальним процесуальним кодексом України
- •Передача слідчому оперативно-розшукових матеріалів про ознаки злочину: проблемні питання здійснення в світі новел кпк україни
- •Функціональна складова побудови системи кримінального судочинства за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Суб’єкти оперативно-розшукової діяльності за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Очна ставка чи одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях?
- •Криміналістична та суміжні характеристики злочину
- •Інформаційне забезпечення роботи підрозділів карного розшуку
- •Правовий примус у механізмі охорони надр України
- •Тактичні особливості допиту
- •Класифікація саморобної та переробленої вогнепальної зброї
- •Застосування положень нового кримінального процесуального законодавства україни щодо захисту прав потерпілого у кримінальному судочинстві
- •Сутність кримінально-процесуальних функцій
- •Наглядова функція держави у кримінальному процесі
- •Типові слідчі ситуації розслідування підпалів транспортних засобів
- •Кримінальний процесуальний кодекс України: теоретико-критичний аналіз
- •Негласні слідчі (розшукові) дії: процесуальні елементи побудови
- •Про особливості розслідування шахрайств, пов’язаних із заволодінням житлом
- •Використання комп’ютерної техніки та графічних редакторів, при проведенні досліджень штрихів, що перетинаються
- •Особливості процедури судового розгляду кримінального провадження у формі приватного обвинувачення за новим кпк України
- •Окремі аспекти підготовки кадрів для органів прокуратури у зв’язку з прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу України
- •Реформування системи судово-експертних установ на сучасному етапі
- •Криміналістична наука і нове кримінальне процесуальне законодавство
- •Еволюція очної ставки як слідчої дії за новим Кримінальним процесуальним кодексом України
- •Особливості встановлення за допомогою спеціальних медичних знань окремих обставин неналежного виконання обов’язків медичними та фармацевтичними працівниками
- •Деякі аспекти ведення єдиного реєстру досудових розслідувань
- •Регламентація змагальності у досудовому провадженні за новим кпк україни та кпк республіки грузія: спільні та відмінні риси
- •Формування системи завдань кримінального провадження у новому кпк України
- •Особливості з’ясування обставин, що підлягають встановленню, у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх
- •Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Кримінально-правова та криміналістична характеристика розкрадань на об’єктах електроенергетики
- •Особливості околофутбольного угруповання: криміналістичний аспект
- •Деякі питання визначення процесуального статусу підозрюваного за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Актуальні питання визначення підстав та порядку затримання особи
- •Методика відтворення обстановки і обставин події у справах по дтп, пов’язаних із маневром транспортного засобу
- •Яка інформація є заявою про кримінальне правопорушення?
- •Нове кримінально процесуальне законодавство та оперативно-розшукова діяльність
- •Запобігання злочинам у бюджетній сфері україни: криміналістичний аспект
- •Кримінальний процес в історичному розрізі: від «Руської Правди» до Судових статутів 1864 року
- •Проблеми правової регламентації реабілітації в новому кпк
- •Суд присяжних: новела кримінального судочинства україни
- •Використання науково-технічних засобів під час огляду речей за фактами вчинення вбивств
- •Щодо залучення адвоката-захисника до участі у кримінальному провадженні
- •Доказування за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •НегласнІ слідчІ діЇ за новим кпк України
- •Про окремі проблеми доказування у кримінальних справах про вбивства новонароджних дітей
- •Питання забезпечення прав і свобод людини та громадянина в новому Кримінальному процесуальному Кодексі України
- •Забезпечення прав підозрюваного під час закінчення досудового розслідування складанням обвинувального акту за новим кпк України
- •Особливості процесуального статусу неповнолітніх у розрізі нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Проблемні питання очної ставки (організаційний аспект)
- •Щодо процедури провадження в суді присяжних у кримінальному судочинстві
- •Окремі аспекти міжнародного співробітництва під час кримінального провадження
- •Вивчення особи обвинуваченого в контексті нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Суд присяжних в Україні: proetcontra
- •Деякі питання оскарження порушення розумних строків за новим кримінально-процесуальним законодавством україни
- •Функціональне призначення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні
- •Особливості початку досудового розслідування економічних злочинів
- •Особливості залучення спеціаліста до участі у кримінальному провадженні
- •Процесуальні особливості допиту свідка при застосуванні нового кпк україни: порівняльно-правовий аспект
- •Актуальні проблеми застосування нового кримінального процесуального законодавства україни та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі
Актуальні питання впровадження нового кримінального процесуального кодексу україни у діяльність органів внутрішніх справ та підготовці кадрів
Розвиток права в історії людства у глобальному сенсі має прогресивний характер. Державні механізми і правові системи в різних країнах упродовж століть розвивалися, удосконалювалися, ставали більш довершеними, складними і відповідними суспільним реаліям. Законодавство удосконалювалося не стільки з точки зору юридичної техніки, скільки з позицій гуманізму, забезпеченості законних прав, свобод та інтересів особи. З часів поділу права на матеріальне та процесуальне, а останнього – на цивільно-процесуальне та кримінально-процесуальне ці галузі невпинно розвиваються. І мірилом успішності цього розвитку є захищеність особи, людини, проголошеної Конституцією України найвищою соціальною цінністю.
Своєрідним водорозділом, етапним моментом розбудови правової системи незалежної України стало саме прийняття Конституції 28 червня 1996 р. За рівнем цей Основний Закон, безумовно, належав до справжніх здобутків вітчизняної політико-правової думки. Тоді багато хто називав його «непрацюючим», декларативним, однак просування нашої країни шляхом демократизації, формування основ цивілізованої ринкової економіки, розбудови правової держави і становлення громадянського суспільства владно диктували удосконалення всіх галузей національного законодавства. З’явилися нові, відповідні вимогам часу і суспільного розвитку Цивільний і Кримінальний кодекси України. Проте кримінальне судочинство продовжувало здійснюватися за радянським, по суті, Кримінально-процесуальним кодексом півстолітньої давності.
Ненормальність такого становища усвідомлювали і науковці, і практики. Однак для того, щоб змінити його, здійснити кардинальне реформування кримінального процесу, необхідні були не лише заклики, дискусії, декларації, а й політична рішучість.
Протягом останніх двох десятиліть здійснювалося кілька спроб розробити та прийняти новий Кримінальний процесуальний кодекс України, який би відповідав кращим європейським зразкам. Необхідність реформування вітчизняного кримінального процесуального законодавства обумовлена тим, що чинний Кримінально-процесуальний кодекс України 1960 р., на думку багатьох фахівців, не в змозі забезпечити ефективне розслідування злочинів, швидкий та неупереджений судовий розгляд кримінальних справ, гарантувати належне дотримання прав людини у кримінальному процесі, повагу до її особистості.
Кримінальний процес за Кримінально-процесуальним кодексом 1960 року характеризується очевидним обвинувальним ухилом, низькою ефективністю досудових і судових процедур та їхньою надмірною забюрократизованістю. Наші силові відомства з успадкованою плановою системою звітності залишилися нереформованими протягом усього двадцятиріччя незалежності. Полишені сам на сам з пострадянською реальністю, вони не отримали належної суспільної місії. Міліція, СБУ, прокуратура так і не здійснили остаточного й безповоротного переходу від радянської силової моделі до нової якості правоохоронців. Для них і досі залишається невизначеним імператив діяльності – захист прав громадянина чи захист інтересів держави.
Після багатьох дискусій і непевності можновладців політичну волю виявив Президент України В. Ф. Янукович. Саме під його пильним особистим контролем було активізовано законотворчі роботи над новим Кримінальним процесуальним кодексом України. Сумнівів, скептицизму, консервативних поглядів було чимало, та все ж 13 квітня 2012 р. відбулася подія, яка підвела підбила підсумки тривалого етапу розробки і обговорення низки проектів концепції реформування кримінальної юстиції в Україні. Верховна Рада України прийняла новий Кримінальний процесуальний кодекс України. Це був по-справжньому революційний крок, значення якого буде оцінено повною мірою через десятиріччя. Від елементів інквізиційного, обвинувального процесу, які залишалися суттєвим пережитком впливів радянської тоталітарної ідеології в праві, законодавець рішуче перейшов до справжньої процесуальної змагальності.
З
©
Бандурка О. М., 2012
Принципово новим для кримінального судочинства є відсутність як поняття порушення кримінальної справи. Як практик з більш ніж півстолітнім стажем служби в органах внутрішніх справ я можу навести величезну кількість драматичних і навіть трагічних прикладів, коли посадовці невиправдано і незаконно відмовляли у порушенні кримінальної справи, керуючись прагненням досягти високих цифрових показників оперативно-службової діяльності, передусім розкриваності злочинів. Це ж спонукало горе-правоохоронців приховувати повідомлення про злочини від реєстрації. Нескінченні порушення строків кримінального провадження, повернення справ на додаткове слідство – за всім цим чимало порушених прав громадян, скалічених людських доль, слідчих і судових помилок, зневіра людей у правосуддя і справедливість.
Новий Кримінальний процесуальний кодекс України ставить рішучі перепони цьому свавіллю. Такі інститути як внесення всіх заяв та повідомлень про правопорушення кримінального характеру до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повідомлення про підозру, чітке визначення підстав та порядку слідчих дій, у тому числі негласних (розшукових), слідчі судді, суд присяжних і багато інших є імплементацією у вітчизняне законодавство найпередовіших здобутків світового, і передусім європейського, кримінального процесуального права.
Також у новому Кодексі розширено коло суб’єктів кримінального процесу (слідчий суддя, судовий розпорядник, заставодавець) та удосконалено процесуальний статус деяких із них. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу потерпілим у кримінальному процесі може визнаватися як фізична, так і юридична особа. Передбачено заходи забезпечення кримінального провадження (судовий виклик, накладення грошового стягнення, тимчасове обмеження в користуванні спеціальним правом, відсторонення від посади, арешт майна тощо), запроваджено нові запобіжні заходи (домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю). Модернізовано процесуальний порядок початку досудового розслідування, реалізовано ідею диференціації форм досудового розслідування залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. Розслідування кримінальних проступків здійснюється у формі дізнання, а злочинів – у формі досудового слідства. Розробники нового Кодексу відмовилися від інституту повернення кримінальних справ на додаткове розслідування, що сприятиме підвищенню якості досудового розслідування. Детально регламентовано особливі порядки кримінального провадження (на підставі угод; у формі приватного обвинувачення; щодо окремої категорії осіб; яке містить відомості, що становлять державну таємницю; на території дипломатичних представництв, консульських установ України, на повітряному, морському чи річковому судні тощо), питання міжнародного співробітництва під час розслідування та судового розгляду кримінальних справ, запроваджено інститут відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження.
Загалом мені випало працювати над проектом Кримінального процесуального кодексу України 2012 р. на всіх стадіях його проходження – і як голові науково-консультативної ради Комітету Верховної Ради України з законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, і як члену робочих груп Адміністрації Президента України, Верховної Ради України, Міністерства внутрішніх справ України. Значну роботу виконав і колектив науковців Харківського національного університету внутрішніх справ.
Про розробку проекту нового Кодексу, ретельне опрацювання окремих його норм, які цілком можна вважати правовими інноваціями, можна говорити і писати багато. Хочу відзначити хоча б ще одну, вкрай цікаву рису нового Кримінального процесуального кодексу України. Мова йде про доволі рідкісний випадок, коли процесуальне право рішуче впливає на матеріальне. У Кримінальному процесуальному кодексі раніше, ніж у Кримінальному кодексі України, з’являється згадка про інститут кримінальних проступків. Це – суттєвий посил до змін в теорії кримінального права, його гуманізації. Адже тепер мусить виникнути поняття кримінального правопорушення, яке за чинним кримінальним законодавством фактично тотожне злочину. Кримінальні правопорушення мають поділятися на злочини і кримінальні проступки. Останні не тягнуть за собою судимість, розслідуються за спрощеною процедурою кримінального провадження і покарання за них у значній мірі має профілактичний характер.
Науковцям, нормо творцям-практикам доведеться чимало попрацювати, швидко, ефективно, кваліфіковано. Крім змін до Кримінального кодексу України, потребують прийняття та змін ще десятки й десятки інших законодавчих актів. Змінюється статус не лише слідчого, а й судді, прокурора, адвоката, і все це вимагає відповідного закріплення в законі. Деякі з них вже прийняті, зокрема й Закон України «Про адвокатуру», деякі ще знаходяться на різних стадіях розробки та прийняття.
Не менш актуальним, а можливо, і найголовнішим завданням сьогодення є практичне впровадження норм нового Кримінального процесуального кодексу України у практичну діяльність органів внутрішніх справ, прокуратури, суду та ін.
Завдання неабиякої складності – навчити курсантів та студентів вищих навчальних закладів системи МВС, а практичних працівників перевчити на ґрунті нового Кримінального процесуального кодексу України. Адже він набуває чинності вже 19 листопада поточного року. І те, щоб органи внутрішніх справ не постали з його впровадженням перед великими труднощами, щоб криміногенна ситуація в державі не загострилася, вирішальною мірою залежить від практичного навчання тих, кому цей Кодекс дуже скоро доведеться застосовувати.
Сьогодні вже ведуться заняття з вивчення та впровадження норм Кримінального процесуального кодексу України в діяльність органів внутрішніх справ. По всій країні здійснюються експерименти на окремих структурних підрозділах, які вже працюють за новим Кримінальним процесуальним кодексом України, і вже сьогодні є перші результати.
Так, за інформацією Головного слідчого Управління МВС України для ефективного здійснення органами внутрішніх справ України своїх функцій, зокрема слідчими підрозділами, вже на початковому етапі (до внесення відомостей до ЄРДР) повинен бути проведений попередній розподіл (керівником органу досудового розслідування) заяв і повідомлень на ті, які містять ознаки злочину чи кримінального проступку, а також доручено відповідному слідчому чи співробітнику іншого підрозділу провадження досудового слідства чи дізнання. В іншому випадку чисельність слідчого апарату МВС необхідно буде збільшити до 30–40 тис. осіб.
При цьому першочерговим є збільшення кількості посадових осіб, наділених повноваженнями керівників органу досудового розслідування (насамперед, заступників начальників СВ), на яких лягатиме основне навантаження по визначенню попередньої кваліфікації кримінального правопорушення.
Також пропонується більш детальний розрахунок чисельності слідчих підрозділів провести з урахуванням пропозицій територіальних підрозділів ОВС (які врахують реальний стан криміногенної ситуації, рівень навантаження на працівників та інші особливості).
Таким чином, головним завданням на даному етапі є оперативне реагування керівництва МВС України та науковців на пропозиції та можливі зауваження практичних підрозділів органів внутрішніх справ з покращення ефективності їх роботи у зв’язку із введенням у дію нового Кримінального процесуального кодексу України.
Список використаних джерел: 1. Кримінальний процесуальний кодекс України : прийн. законом № 4651-VI від 13.04.2012. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України» № 4652-VI від 13.04.2012. – Х. : Право, 2012. – 392 с.
Одержано 02.10.2012
L
УДК 343.1(477)
Ірина Григорівна Бережна,
народний депутат України, доктор філософії в галузі права, заслужений юрист України