Окремі питання застосування приватного обвинувачення за новим кпк України щодо незаконного обігу дисків для лазерних систем зчитування

Досліджується питання про кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення щодо злочину, передбаченого ст. 203-1 КК України. Пропонуються напрями удосконалення нового Кримінального процесуального кодексу України у питаннях форми приватного обвинувачення.

Ключеві слова: приватне обвинувачення; незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування; кримінальне законодавство.

В нашій державі вже історично склалися пріоритети чинного адміністративного, кримінального та публічно-процесуального законодавства України саме щодо захисту прав та інтересів не потерпілого від злочину та правопорушення, а безпосередньо підозрюваного, обвинуваченого і підсудного, яким може бути призначене покарання (стягнення) за вчинений злочин (проступок). Дійсно, з одного боку, Конституцією України [1] передбачено обов’язок держави щодо захисту людини, утвердження і забезпечення її прав та свобод. Але одночасно з цим у Декларації основних принципів правосуддя для жертв злочинів та зловживання владою [2] порушено проблему встановлення балансу між правами підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, з одного боку, та інтересами потерпілого, – з іншого. Саме дотриманню такого балансу послуговує інститут приватного обвинувачення, що визначає можливість порушення кримінального провадження не інакше як за скаргою потерпілого, якому і належить у такому разі право підтримувати обвинувачення. В цих справах дізнання і попереднє слідство не провадяться, а справи підлягають закриттю, якщо потерпілий до видалення суду в нарадчу кімнату для постановлення вироку примириться з обвинуваченим.

Законодавець виходить з того, що зазначені кримінальні правопорушення не являють великої суспільної небезпеки і суперечності, які лежать в їх основі, можуть бути розв’язані без втручання слідчого, прокурора чи суду. Проте, кількість злочинів, що до останнього часу передбачалися ч. 1 ст. 27 Кримінально-процесуального кодексу України [3] (далі – КПК України 1960 року), була мізерною, а про існування інституту кримінального провадження у формі приватного обвинувачення можна було стверджувати виключно у теоретичному аспектові. Актуальності зазначеному питанню додавала і судова практика щодо необхідності проведення досудового слідства у кримінальних справах де потерпілого або не було встановлено, або потерпілий відмовлявся від давання показань.

Наведене у сукупності і створило підґрунтя подальшого удосконалення кримінального процесуального законодавства України та включення Законом № 4025-VI [4] до ч. 1 ст. 27 КПК України 1960 року цілої низки злочинів у сфері господарської діяльності. Новий Кримінальний процесуальний кодекс України [5] натепер не тільки передбачає окрему главу 36 «Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення», а й у рази збільшив перелік злочинів, кримінальне провадження щодо яких може бути розпочато слідчим або прокурором лише на підставі заяви потерпілого. Цілком обґрунтовано до зазначеного переліку були віднесені злочини у сфері інтелектуальної власності, що натепер передбачені статтями 176, 177, 229, 231 та 232 Кримінального кодексу України [6] (далі – КК України). На необхідність кримінального провадження щодо зазначених складів злочинів саме у формі приватного обвинувачення раніше неодноразово наголошувалося в спеціальній літературі [7, с. 422; 8, с. 152].

Р

© Харченко В. Б., 2012

азом з тим, до переліку справ, кримінальне провадження щодо яких здійснюється у формі приватного обвинувачення, натепер віднесений склад злочину, передбачений ст. 203-1 КК України (незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва). Безумовно, криміналізація наведеного діяння ставила на меті протидію порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності шляхом застосування технічних заходів та різного роду «ускладнень» при виготовленні безпосередньо матеріальних носіїв такого об’єкту.

Вимога встановити підстави кримінальної відповідальності саме за порушення умов такого виду господарської діяльності неодноразово висувалася з боку світової спільноти та особливо уряду США. Після того, як Верховна Рада України у грудні 2001 року не прийняла закон про лазерні диски та доповнення до КК України, уряд США оголосив про введення з 23 січня 2002 року заборонних митних тарифів на імпорт металів, взуття та інших товарів з України на суму 75 млн дол., заявивши, що такі санкції будуть компенсувати збитки, яких щорічно зазнають американські корпорації від порушення прав інтелектуальної власності [9]. Нагадаємо, що Закон України № 2953-III [10], яким КК України було доповнено ст. 203-1 КК України, був прийнятий 17 січня 2002 року, тобто за п’ять днів до заявлених санкцій.

Разом з тим, наведене діяння само по собі не може порушувати особистих немайнових та виключних майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності так як врегульовує виключно питання ліцензування певного виду господарської діяльності. На це вказують і положення Закону України № 2953-III, яким зазначається, що ліцензування виробництва дисків для лазерних систем зчитування, матриць здійснюється відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» [11], а їх експорт та імпорт – відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» [12]. Вказана діяльність регламентується безпосередньо центральним органом виконавчої влади у сфері інтелектуальної власності та центральним органом виконавчої влади з питань економіки.

На порушення саме певного порядку здійснення господарської діяльності у разі незаконного виробництва, експорту, імпорту, зберігання, реалізації та переміщення дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва вказує і місце складу наведеного злочину як в структурі Особливої частини КК України (розділ VII «Злочини у сфері господарської діяльності»), так і серед злочинів наведеної групи, найближчим з яких є, передбачене свого часу ст. 203 КК України, зайняття забороненими видами господарської діяльності.

Вказана царина зазначеного протиправного діяння безпосередньо випливає і з характеру порушень, наведених у ч. 1 ст. 8 Закону України № 2953-III, а саме: а) здійснення господарської діяльності з виробництва дисків для лазерних систем зчитування, матриць без ліцензії; б) виробництва дисків для лазерних систем зчитування, матриць без нанесення спеціальних ідентифікаційних кодів; в) експорту, імпорту дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини без наявності ліцензії; г) невиконання вимог щодо технологічного забезпечення виробником нанесення на дисках для лазерних систем зчитування спеціальних ідентифікаційних кодів ліцензованим обладнанням.

Окремо слід наголосити на тому, що диск для лазерних систем зчитування – це будь-який оптичний диск для лазерних систем зчитування із записом або з можливістю запису на ньому інформації, що відображає об’єкти авторського права чи суміжних прав, або без запису такої інформації. Тобто предмет цього злочину жодним чином не пов’язаний із наявністю на оптичному диску інформації, що відображає об’єкти авторського права чи суміжних прав, а виробництво дисків для лазерних систем зчитування, матриць без дозволу осіб, яким належить авторське право та(або) суміжні права щодо такої інформації утворює ідеальну сукупність складів злочинів, передбачених ст. 203-1 та ст. 176 КК України (порушення авторського права і суміжних прав).

У разі ж протиправного використання під час виробництва дисків для лазерних систем зчитування або матриць комерційного найменування, що дає можливість вирізняти одну особу з-поміж інших та не вводити в оману споживачів щодо справжньої діяльності такої особи, або позначення чи комбінації позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами (торговельної марки), вчинене утворює сукупність злочинів, передбачених ст. 203-1 та ст. 229 КК України (незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару). Така сама сукупність злочинів має місце і у разі протиправного позначення дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва географічним зазначенням, що визначається характеристиками такого товару і межами географічного місця його походження, зафіксованими державною реєстрацією права інтелектуальної власності на географічне зазначення.

Помилкове ототожнення незаконного виробництва диску для лазерних систем зчитування з порушенням прав на об’єкти авторського права, суміжних прав або правом інтелектуальної власності на комерційне найменування, торговельну марку чи географічне зазначення має місце і в судовій практиці. Так, розглядаючи кримінальну справу за фактом порушення авторського права у кримінальній справі № 1-85/2010 р. Ратнівський районний суд Волинської області у своєму вироку від 15 жовтня 2010 року [13] кваліфікував незаконний запис на вже виготовлений диск (так звану «болванку») інформації, що є об’єктом авторського права за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 ст. 176 та ч. 1 ст. 203-1 КК України. Положення чинного законодавства, що виробництво дисків – це діяльність, безпосередньо пов’язана із застосуванням технологічного процесу з переробки сировини в оптичні носії інформації, судом були повністю проігноровані. Зазначене засвідчує грубе порушення вимог ст. 61 Конституції України, повне ігнорування суддею ознак складу злочину та постановлення завідомо неправосудного вироку.

Таким чином, злочин, що на сьогодні передбачений ст. 203-1 КК України та полягає у незаконному виробництві, експорті, імпорті, зберіганні, реалізації та переміщенні дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва не передбачає жодної особи (як фізичної, так і юридичної), що може розглядатися в якості потерпілого від вчинення вищенаведеного злочину та виступати із заявою про порушення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення. Наслідком такого помилкового сприйняття змісту і сутності наведеного складу злочину в чинній редакції п. 1 ч. 1 ст. 477 Кримінального процесуального кодексу України є фактична та юридична відсутність підстав для кримінального провадження у цих справах та вчинення будь-яких дій, спрямованих на розкриття, розслідування, судовий розгляд та попередження такої протиправної поведінки.

Список використаних джерел: 1. Конституція України : від 28 черв. 1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141. 2. Декларації основних принципів правосуддя для жертв злочинів та зловживання владою [Електронний ресурс] : резолюція 40/34 Генеральної Асамблеї ООН від 29 лист. 1985 р. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_114. – 23.09.2012. 3. Кримінально-процесуальний кодекс України : від 28 груд. 1960 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1961. – № 2. – Ст. 15. 4. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності : закон України від 15 листоп. 2011 р. № 4025-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 25. – Ст. 263. 5. Кримінальний процесуальний кодекс України : від 13 квіт. 2012 р. № 4651-VI // Офіційний вісник України. – 2012. – № 37. – Ст. 1370. 6. Кримінальний кодекс України : від 5 квіт. 2001 р. № 2341-ІІІ // Офіційний вісник України. – 2001. – № 21. – Ст. 920. 7. Харченко В. Б. Кримінально-правова охорона прав на результати творчої діяльності та засоби індивідуалізації в Україні : монографія / В. Б. Харченко. – Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2011. – 480 с. 8. Нерсесян А. С. Кримінально-правова охорона прав інтелектуальної власності : монографія / А. С. Нерсесян. – Хмельницький : Хмельн. ун-т управління та права, 2010. – 192 с. 9. Кучма підписав закон про лазерні диски [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://courier.com.ua/ukrainskaja_panorama/kuchma_pidpisav_zakon_pro_lazerni_diski/. – Курьер.ua : інтернет-газета. – 08.02.2011. 10. Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування : закон України від 17 січ. 2002 р. № 2953-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 17. – Ст. 121. 11. Про ліцензування певних видів господарської діяльності : закон України від 1 черв. 2000 р. № 1775-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 36. – Ст. 299. 12. Про зовнішньоекономічну діяльність : закон України від 16 квіт. 1991 р. № 959-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 29. – Ст. 377. 13. Вирок Ратнівського районного суду Волинської області від 15 жовт. 2010 р. у справі № 1-85/2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court. gov.ua/Review/11670333. – Єдиний державний реєстр судових рішень. –12.01.2012.

Одержано 26.09.2012

Исследуются вопрос об уголовном ведении в форме частого обвинения в отношении преступления, предусмотренного ст. 203-1 УК Украины. Предлагаются направления совершенствования нового Уголовного процессуального кодекса Украины в вопросах формы частного обвинения.

Ключевые слова: частное обвинение; незаконный оборот дисков для лазерных систем считывания; уголовное законодательство.

Probed question about a criminal conduct in form frequent prosecution in regard to a crime, foreseen an article 203-1 Criminal code of Ukraine. Directions of perfection of the new Criminal judicial code of Ukraine are offered in the questions of form of private prosecution.

Keywords: private prosecution; illegal turn of disks for the laser systems of read-out; criminal statute.

L

УДК 343.12(477)

Артем Євгенович Голубов,

заступник начальника з навчально-методичної роботи факультету з підготовки слідчих Харківського національного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник