Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Коментар до КПК 2012 .doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
19.02 Mб
Скачать

Криміналістична характеристика злочинів проти довкілля: до дискусії щодо елемента «особа потерпілого»

Криміналістична характеристика злочинів проти довкілля має певні особливості, що пов’язані специфікою цих видів злочинів. І на тепер дискусію викликає питання щодо її елементного складу для означених злочинів.Окремо потребує уваги такий елемент криміналістичної характеристики, як характеристика особи потерпілого. Стаття 49 ще діючого кримінально-процесуального кодексу України (надалі КПК) визначає потерпілого як особу, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. У словнику криміналістичних термінів визначення потерпілого надано з старого КПК [1, с. 189], втім як і в криміналістичній енциклопедії [2, с. 167–168]. При завданні матеріальної шкоди державі, підприємництву – останні не визнавалися потерпілою стороною, а виступали у якості цивільного позивача.

У дисертації С. О. Книженко цей елемент не виділено, при цьому у третьому підрозділі «Основні положення розслідування екологічних злочинів», нею активно рекомендується допит потерпілого, як одну із дієвих слідчих дій [3, с. 108; 115–117; 129; 135; 158]. Практично аналогічна ситуація зустрічається і у дослідженнях Л. А. Іванової [4], С. С. Рузметова[5], В. А. Попова [6], де такий елемент криміналістичної характеристики відсутній, однак особа потерпілого активно фігурує під час розкриття та розслідування екологічних злочинів.

Дійсно, переважно у кримiнальних справах про злочини проти довкілля потерпiлий, як процесуальна фiгура – вiдсутній, в силу специфіки чинного кримінально-процесуального законодавства. Тобто, для розглядуваної групи злочинів він не має яскраво вираженого характеру, а тому науковцями і не розкривався. Більш того, держава не виступає у ролі потерпілого, а тому ми можемо говорити про особу потерпілого лише в тих випадках, коли саме конкретній фізичній особі (особам) нанесено фізичну, матеріальну, моральну або іншу шкоду. Для порівняння, при порушенні кримінальної справи відносно шахрайства, слідчий спілкується з конкретною особою-потерпілим, при цьому виникає певний психологічний контакт. Під час розслідування злочинів проти довкілля перетерплює навколишнє природне середовище (за виключенням випадків, коли через учинення шкоди навколишньому природному середовищу завдається шкода здоров’ю або майну громадян). Реальний потерпілий як такий відсутній, про що наголошують і А. А. Музика та Є. В. Лащук, які зазначають на факультативність юридичної ознаки «потерпілий від злочину» - бо вона не є обов’язковою для всіх складів злочину [7, с. 166]. Однак по суті, при вчиненні екологічного злочину шкода завдається всьому людству і майбутнім нащадкам. Законодавець недооцінює суспільну небезпеку розглядуваної категорії злочинів. Кримінальні санкції мають занадто м’який характер, а низька якість розслідування не дозволяє реалізовувати у повному обсязі принцип невідворотність покарання. Звідси, такий елемент як особа потерпілого для криміналістичної характеристики екологічних злочинів більше факультативний, ніж обов’язковий елемент криміналістичної характеристики.

Крім того, як і в шахрайстві так і по злочинам проти довкілля, потерпілі інколи не знають, і навіть не здогадуються, що відносно них вчинено злочин. Так, з часу кримінального забруднення атмосферного повітря до настання негативних результатів проходить певний час і лише потім, наприклад, за фактами звернення по медичну допомогу (можливо й масовими) компетентними органами встановлюється причина. До речі, фізичні страждання осіб, потерпілих від забруднення атмосферного повітря виявляються у виді болі, ядухи, запаморочення, нудоти, інших хворобливих симптомів і, найчастіше, сполучені з моральними стражданнями, що виявляються у виді занепокоєння, страху, порушення сну та апетиту. До цього можна приєднати (наприклад) ще і втрату або пошкодження врожаю. Тобто, потерпілі від злочину проти довкілля вправі розраховувати на відшкодування моральної та матеріальної шкоди у виді, наприклад, грошової компенсації, яка повинна визвати позитивні емоції, які б допомогли згладити негативні зміни у психіці особи, що виникли у зв’язку з перенесеними стражданнями.

У

© Одерій О. В., 2012

науковій літературі зустрічаються роботи стосовно правового статусу осіб, які постраждали під час надзвичайних ситуацій екологічного характеру. Його визначають як юридично закріплений стан особи, якому в наслідок негативного впливу на його життя та здоров’я з боку навколишнього середовища внаслідок екологічної катастрофи що відбулася (техногенної аварії або природного катаклізму) надані додаткові гарантії, що полегшують реалізацію окремих, властивих тільки цій категорії осіб, прав, закріплених як у міжнародному, так і внутрішньодержавному законодавстві (Конституції та галузевих нормативних актах) [8, с. 228].

Водночас, особа потерпілого викликає увагу з боку криміналістів не лише як джерело доказової інформації, але й як фізичний об’єкт, що вносить певні зміни до навколишньої обстановки або може нести на собі (тілі, одягу) або на предметах та засобах що є при ньому різноманітні сліди, виявлення та дослідження яких криміналістичними засобами дозволяє отримати важливу у доказовому відношенні інформацію. Ось чому вважаємо особу потерпілого включати до елементного складу криміналістичної характеристики злочинів проти довкілля, що сприятиме правильній побудові слідчих версій, плануванню та провадженню першопочаткового та наступного етапу розслідування, тактиці провадження окремих слідчих дій [9]. Більш того, вважаємо що роль потерпілого зміниться з набуттям чинності нового кримінально-процесуального кодексу України, в якому у ч. 1 ст. 55 зазначено, що «Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди» [10, с. 35]. Тобто, можливість визнання юридичної особи в якості потерпілого в кримінальному провадженні збільшить значущість цієї процесуальної фігури при розслідуванні злочинів проти довкілля.

Список використаних джерел: 1. Шепітько В. Ю. Криміналістика : слов. Термінів / В. Ю. Шепітько. – К. : Ін Юре, 2004. – 264 с. 2. Белкин Р. С. Криминалистическая энциклопедия / Р. С. Белкин. – 2-е изд. доп. – М. : Мегатрон ХХІ, 2000. – 334 с. 3. Книженко С. О. Криміналістична характеристика та основні положення розслідування екологічних злочинів : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Книженко Світлана Олександрівна. – Х., 2005. – 207 с. 4. Иванова Л. А. Криминалистическая характеристика и первоначальный этап расследования преступлений, связанных с загрязнением вод и атмосферы : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Иванова Л. А. – Екатеринбург, 2003. – 213 с. 5. Рузметов С. С. Использованиеспециальныхпознаний при расследованииэкологическихпреступлений : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Рузметов Сергей Стаканович. ‒ Калининград, 2003. ‒ 219 с. 6. Попов В. А. Раскрытие и расследование экологических преступлений (Информационный аспект) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Попов Владислав Анатольевич. – М., 2005. ‒ 126 с. 7. Музика А. А. Предмет злочину: теоретичні основи пізнання : монографія / А. А. Музика, Є. В. Лащук. – К. : Паливода А. В., 2011. – 192 с. 8. Евтушенко В. И. Правовой статус лиц, пострадавших при чрезвычайных ситуациях экологического характера (теоретико-правовой анализ) / В. И. Евтушенко // Актуальные проблемы Российского права. 2010. ‒ № 1. – С. 220–228. 9. Клещина Е. Н. Потерпевший как объект криминалистического исследования [Электронный ресурс] / Клещина Елена Николаевна. – Режим доступа: http://dom-hors.ru/ issue/pep/4-2008-2/kleshchina.pdf. 10. Кримінальний процесуальний кодекс України : прийн. законом № 4651-VI від 13.04.2012. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України» № 4652- VI від 13.04.2012. ‒ Х. : Право, 2012. – 392 с.

Одержано 25.09.2012

L

УДК 343.163(477)

Наіра Арсенівна Симонян,

прокурор відділу нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратури Харківської області