- •Актуальні проблеми застосування нового кримінального процесуального законодавства україни та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі
- •Оргкомітет нАуково-практичної конференції:
- •Актуальні питання впровадження нового кримінального процесуального кодексу україни у діяльність органів внутрішніх справ та підготовці кадрів
- •Гарантії доступу до правосуддя за новим кпк України
- •Місце та особливості діяльності об’єднань громадян щодо забезпечення економічної безпеки держави
- •Принципи та завдання управління персоналом органів внутрішніх справ України
- •Правовий статус керівника органу досудового розслідування
- •Трансформації в кримінальному процесі та деякі тенденції криміналістики в сучасних умовах
- •Окремі аспекти реалізації статусу керівника органу досудового розслідування за новим кримінальним процесуальним законодавством України
- •Тактика профілактики злочинів в контексті нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Єдиний реєстр досудових розслідувань та його призначення
- •Регламентація слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій в Кримінальному процесуальному кодексі України
- •Окремі питання оптимізації системи органів досудового слідства та правового статусу слідчих в контексті прийняття нового кпк України
- •Особливості взаємодії оперативних та слідчих підрозділів за новим кпк україни
- •Пред’явлення для впізнання в новому кпк україни
- •Отримання зразків для експертизи у кримінальному провадженні
- •Криміналістична характеристика злочинів проти довкілля: до дискусії щодо елемента «особа потерпілого»
- •Прокурорський нагляд за дотриманням законності на стадії досудового слідства за новим кпк України
- •Роль і статус захисника в кримінальному процесі
- •Окремі питання застосування приватного обвинувачення за новим кпк України щодо незаконного обігу дисків для лазерних систем зчитування
- •Щодо реалізації засади змагальності сторін в процесуальній діяльності основних учасників кримінального провадження
- •Деякі проблемні питання впровадження нового кпк в практичну діяльність
- •Проблемні аспекти викладання навчальної дисципліни «кримінальний процес» за кпк україни 2012 року
- •Зупинення (відновлення) досудового та судового провадження за новим кпк України
- •Сучасні погляди на застосування заходів оперативно-розшукової діяльності у кримінальному провадженні
- •Теоретичні питання до нового Кримінального процесуального кодексу України
- •Реформування процесуального статусу прокурора у кримінальному провадженні в умовах прийняття нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Окремі проблеми удосконалення інституту юридичної допомоги потерпілому при застосуванні нового кримінального процесуального законодавства україни
- •Теоретичні вади практичного застосування нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Деякі особливості доказування за новим кпк україни
- •Порівняльний аналіз морфології вогнепальних ушкоджень одягу зброєю з набоєм 9×18 пм в межах близької дистанції
- •Особа злочинця, як ключовий елемент криміналістичної характеристики вбивства матір’ю своєї новонародженої дитини
- •Судовий контроль за дотриманням прав і свобод людини на стадії досудового розслідування за новим кпк України
- •Окремі аспекти взаємодії слідчих і оперативних працівників щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- •Окремі аспекти застосування слідчим запобіжного примусу у кримінальному провадженні: види та підстави
- •Деякі поблемні аспекти захисту дитинства кримінально-правовими засобами
- •Деякі аспекти криміналістичного дослідження підписів
- •Гармонізація інституту використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві
- •Підстави призначення судової експертизи за новим кпк України
- •Особливості проведення обшуку в рамках кримінальних справ пов’язаних з незаконним виготовленням чи ремонтом вогнепальної зброї та бойових припасів
- •Процесуальні функції за новим кпк України
- •Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні
- •Окремі способи перевезення наркотиків залізничним транспортом
- •Актуальні питання застосування особистої поруки за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Шляхи підвищення ефективності оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі
- •Проблемні питання застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту
- •Деякі аспекти реалізації принципу публічності в кримінально-процесуальній діяльності адвоката
- •Окремі питання щодо методики виявлення та документування правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів
- •Дослідження обставин дорожньо-транспортних пригод за допомогою новітніх технологій лазерного сканування
- •Можливості обмеження конституційних прав і свобод людини у кримінальному судочинстві відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України
- •Співвідношення прокурорського нагляду, судового та відомчого контролю за законністю розслідування кримінальних правопорушень, що вчиняються у процесі банкрутства
- •Правові відносини слідчого з прокурором за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Питання сутності судово-експертної діяльності
- •Особливості застосування слідчим електронних засобів контролю
- •Слідчі помилки, які допускаються при призначенні судових експертиз
- •Перевірка показань на місці як тактична комбінація
- •Значення встановлення типових ознак дій підозрюваного після скоєння злочину при розробці криміналістичної характеристики примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань
- •Взаємопроникнення наукового знання як одна з провідних тенденцій сучасності
- •Особливості призначення експертизи у справах про господарські злочини, пов’язані з підробленням документів, у світі нового кримінального процесуального законодавства
- •Інститут зупинення досудового розслідування за новим кпк
- •Перспектива використання негласних слідчих (розшукових) дій під час розслідування шахрайств
- •Об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування за новим кримінальним процесуальним законодавством україни
- •Здійснення слідчим суддею контролю за екстрадицією особи
- •Участь спеціаліста у кримінальному провадженні
- •Взаємодія слідчого з підрозділами збройних сил україни в розкритті та розслідуванні терористичних актів
- •Шляхи удосконалення прийняття на службу до органів внутрішніх справ
- •Проблемні питання судової експертизи в кримінальному процесуальному кодексі України
- •Криміналістичні технології розслідування злочинів
- •Слідчий суддя, як представник судової влади під час досудового провадження
- •Поняття «порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки»
- •Актуальні питання забезпечення права на захист
- •Запобіжні заходи як складові чинники кримінального переслідування за новим кримінальним процесуальним законодавством
- •Про окремі аспекти визначення процесуальної дієздатності неповнолітнього потерпілого при проваджені досудового розслідування
- •Взаємодія слідчих та оперативних підрозділів згідно нового кримінального процесуального кодексу україни
- •ЗагальнІ умовИ допустимості застосування спеціальних знань та науково-технічних засобів у кримінальному провадженні
- •Порівняльний аналіз криміналістичної та оперативно-розшукової характеристик
- •Про необхідність розробки методичних рекомендацій по підготовці матеріалів для проведення дослідження знаків для товарів і послуг
- •Особливості кримінального провадження на території дипломатичних представництв, консульських установ України, повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України
- •Використання комп’ютерної симуляційної програми Carat-3 при проведенні автотехнічних досліджень в ндекц при гумвс України в Харківській області
- •Модуль динамічного розрахунку
- •Модуль кінематичного розрахунку
- •Модуль для аналізу зіткнень
- •Графічне представлення розрахунків
- •Використання симуляцийної программи carat-3 при проведенні транспортно-трасологічної експертизи
- •Використання симуляційоної програми carat-3 при проведенні автотехнічного дослідження
- •Деякі проблеми взаємодії сторони захисту з експертом за новим кримінальНим процесуальним кодексом україни
- •Шляхи вдосконалення кримінальної відповідальності за грабіж, вчинений у співучасті
- •Окремі питання правової регламентації міжнародного співробітництва за новим Кримінальним процесуальним кодексом України
- •Передача слідчому оперативно-розшукових матеріалів про ознаки злочину: проблемні питання здійснення в світі новел кпк україни
- •Функціональна складова побудови системи кримінального судочинства за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Суб’єкти оперативно-розшукової діяльності за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Очна ставка чи одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях?
- •Криміналістична та суміжні характеристики злочину
- •Інформаційне забезпечення роботи підрозділів карного розшуку
- •Правовий примус у механізмі охорони надр України
- •Тактичні особливості допиту
- •Класифікація саморобної та переробленої вогнепальної зброї
- •Застосування положень нового кримінального процесуального законодавства україни щодо захисту прав потерпілого у кримінальному судочинстві
- •Сутність кримінально-процесуальних функцій
- •Наглядова функція держави у кримінальному процесі
- •Типові слідчі ситуації розслідування підпалів транспортних засобів
- •Кримінальний процесуальний кодекс України: теоретико-критичний аналіз
- •Негласні слідчі (розшукові) дії: процесуальні елементи побудови
- •Про особливості розслідування шахрайств, пов’язаних із заволодінням житлом
- •Використання комп’ютерної техніки та графічних редакторів, при проведенні досліджень штрихів, що перетинаються
- •Особливості процедури судового розгляду кримінального провадження у формі приватного обвинувачення за новим кпк України
- •Окремі аспекти підготовки кадрів для органів прокуратури у зв’язку з прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу України
- •Реформування системи судово-експертних установ на сучасному етапі
- •Криміналістична наука і нове кримінальне процесуальне законодавство
- •Еволюція очної ставки як слідчої дії за новим Кримінальним процесуальним кодексом України
- •Особливості встановлення за допомогою спеціальних медичних знань окремих обставин неналежного виконання обов’язків медичними та фармацевтичними працівниками
- •Деякі аспекти ведення єдиного реєстру досудових розслідувань
- •Регламентація змагальності у досудовому провадженні за новим кпк україни та кпк республіки грузія: спільні та відмінні риси
- •Формування системи завдань кримінального провадження у новому кпк України
- •Особливості з’ясування обставин, що підлягають встановленню, у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх
- •Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Кримінально-правова та криміналістична характеристика розкрадань на об’єктах електроенергетики
- •Особливості околофутбольного угруповання: криміналістичний аспект
- •Деякі питання визначення процесуального статусу підозрюваного за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Актуальні питання визначення підстав та порядку затримання особи
- •Методика відтворення обстановки і обставин події у справах по дтп, пов’язаних із маневром транспортного засобу
- •Яка інформація є заявою про кримінальне правопорушення?
- •Нове кримінально процесуальне законодавство та оперативно-розшукова діяльність
- •Запобігання злочинам у бюджетній сфері україни: криміналістичний аспект
- •Кримінальний процес в історичному розрізі: від «Руської Правди» до Судових статутів 1864 року
- •Проблеми правової регламентації реабілітації в новому кпк
- •Суд присяжних: новела кримінального судочинства україни
- •Використання науково-технічних засобів під час огляду речей за фактами вчинення вбивств
- •Щодо залучення адвоката-захисника до участі у кримінальному провадженні
- •Доказування за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •НегласнІ слідчІ діЇ за новим кпк України
- •Про окремі проблеми доказування у кримінальних справах про вбивства новонароджних дітей
- •Питання забезпечення прав і свобод людини та громадянина в новому Кримінальному процесуальному Кодексі України
- •Забезпечення прав підозрюваного під час закінчення досудового розслідування складанням обвинувального акту за новим кпк України
- •Особливості процесуального статусу неповнолітніх у розрізі нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Проблемні питання очної ставки (організаційний аспект)
- •Щодо процедури провадження в суді присяжних у кримінальному судочинстві
- •Окремі аспекти міжнародного співробітництва під час кримінального провадження
- •Вивчення особи обвинуваченого в контексті нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Суд присяжних в Україні: proetcontra
- •Деякі питання оскарження порушення розумних строків за новим кримінально-процесуальним законодавством україни
- •Функціональне призначення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні
- •Особливості початку досудового розслідування економічних злочинів
- •Особливості залучення спеціаліста до участі у кримінальному провадженні
- •Процесуальні особливості допиту свідка при застосуванні нового кпк україни: порівняльно-правовий аспект
- •Актуальні проблеми застосування нового кримінального процесуального законодавства україни та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі
Криміналістична характеристика злочинів проти довкілля: до дискусії щодо елемента «особа потерпілого»
Криміналістична характеристика злочинів проти довкілля має певні особливості, що пов’язані специфікою цих видів злочинів. І на тепер дискусію викликає питання щодо її елементного складу для означених злочинів.Окремо потребує уваги такий елемент криміналістичної характеристики, як характеристика особи потерпілого. Стаття 49 ще діючого кримінально-процесуального кодексу України (надалі КПК) визначає потерпілого як особу, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. У словнику криміналістичних термінів визначення потерпілого надано з старого КПК [1, с. 189], втім як і в криміналістичній енциклопедії [2, с. 167–168]. При завданні матеріальної шкоди державі, підприємництву – останні не визнавалися потерпілою стороною, а виступали у якості цивільного позивача.
У дисертації С. О. Книженко цей елемент не виділено, при цьому у третьому підрозділі «Основні положення розслідування екологічних злочинів», нею активно рекомендується допит потерпілого, як одну із дієвих слідчих дій [3, с. 108; 115–117; 129; 135; 158]. Практично аналогічна ситуація зустрічається і у дослідженнях Л. А. Іванової [4], С. С. Рузметова[5], В. А. Попова [6], де такий елемент криміналістичної характеристики відсутній, однак особа потерпілого активно фігурує під час розкриття та розслідування екологічних злочинів.
Дійсно, переважно у кримiнальних справах про злочини проти довкілля потерпiлий, як процесуальна фiгура – вiдсутній, в силу специфіки чинного кримінально-процесуального законодавства. Тобто, для розглядуваної групи злочинів він не має яскраво вираженого характеру, а тому науковцями і не розкривався. Більш того, держава не виступає у ролі потерпілого, а тому ми можемо говорити про особу потерпілого лише в тих випадках, коли саме конкретній фізичній особі (особам) нанесено фізичну, матеріальну, моральну або іншу шкоду. Для порівняння, при порушенні кримінальної справи відносно шахрайства, слідчий спілкується з конкретною особою-потерпілим, при цьому виникає певний психологічний контакт. Під час розслідування злочинів проти довкілля перетерплює навколишнє природне середовище (за виключенням випадків, коли через учинення шкоди навколишньому природному середовищу завдається шкода здоров’ю або майну громадян). Реальний потерпілий як такий відсутній, про що наголошують і А. А. Музика та Є. В. Лащук, які зазначають на факультативність юридичної ознаки «потерпілий від злочину» - бо вона не є обов’язковою для всіх складів злочину [7, с. 166]. Однак по суті, при вчиненні екологічного злочину шкода завдається всьому людству і майбутнім нащадкам. Законодавець недооцінює суспільну небезпеку розглядуваної категорії злочинів. Кримінальні санкції мають занадто м’який характер, а низька якість розслідування не дозволяє реалізовувати у повному обсязі принцип невідворотність покарання. Звідси, такий елемент як особа потерпілого для криміналістичної характеристики екологічних злочинів більше факультативний, ніж обов’язковий елемент криміналістичної характеристики.
Крім того, як і в шахрайстві так і по злочинам проти довкілля, потерпілі інколи не знають, і навіть не здогадуються, що відносно них вчинено злочин. Так, з часу кримінального забруднення атмосферного повітря до настання негативних результатів проходить певний час і лише потім, наприклад, за фактами звернення по медичну допомогу (можливо й масовими) компетентними органами встановлюється причина. До речі, фізичні страждання осіб, потерпілих від забруднення атмосферного повітря виявляються у виді болі, ядухи, запаморочення, нудоти, інших хворобливих симптомів і, найчастіше, сполучені з моральними стражданнями, що виявляються у виді занепокоєння, страху, порушення сну та апетиту. До цього можна приєднати (наприклад) ще і втрату або пошкодження врожаю. Тобто, потерпілі від злочину проти довкілля вправі розраховувати на відшкодування моральної та матеріальної шкоди у виді, наприклад, грошової компенсації, яка повинна визвати позитивні емоції, які б допомогли згладити негативні зміни у психіці особи, що виникли у зв’язку з перенесеними стражданнями.
У
©
Одерій
О. В., 2012
Водночас, особа потерпілого викликає увагу з боку криміналістів не лише як джерело доказової інформації, але й як фізичний об’єкт, що вносить певні зміни до навколишньої обстановки або може нести на собі (тілі, одягу) або на предметах та засобах що є при ньому різноманітні сліди, виявлення та дослідження яких криміналістичними засобами дозволяє отримати важливу у доказовому відношенні інформацію. Ось чому вважаємо особу потерпілого включати до елементного складу криміналістичної характеристики злочинів проти довкілля, що сприятиме правильній побудові слідчих версій, плануванню та провадженню першопочаткового та наступного етапу розслідування, тактиці провадження окремих слідчих дій [9]. Більш того, вважаємо що роль потерпілого зміниться з набуттям чинності нового кримінально-процесуального кодексу України, в якому у ч. 1 ст. 55 зазначено, що «Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди» [10, с. 35]. Тобто, можливість визнання юридичної особи в якості потерпілого в кримінальному провадженні збільшить значущість цієї процесуальної фігури при розслідуванні злочинів проти довкілля.
Список використаних джерел: 1. Шепітько В. Ю. Криміналістика : слов. Термінів / В. Ю. Шепітько. – К. : Ін Юре, 2004. – 264 с. 2. Белкин Р. С. Криминалистическая энциклопедия / Р. С. Белкин. – 2-е изд. доп. – М. : Мегатрон ХХІ, 2000. – 334 с. 3. Книженко С. О. Криміналістична характеристика та основні положення розслідування екологічних злочинів : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Книженко Світлана Олександрівна. – Х., 2005. – 207 с. 4. Иванова Л. А. Криминалистическая характеристика и первоначальный этап расследования преступлений, связанных с загрязнением вод и атмосферы : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Иванова Л. А. – Екатеринбург, 2003. – 213 с. 5. Рузметов С. С. Использованиеспециальныхпознаний при расследованииэкологическихпреступлений : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Рузметов Сергей Стаканович. ‒ Калининград, 2003. ‒ 219 с. 6. Попов В. А. Раскрытие и расследование экологических преступлений (Информационный аспект) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Попов Владислав Анатольевич. – М., 2005. ‒ 126 с. 7. Музика А. А. Предмет злочину: теоретичні основи пізнання : монографія / А. А. Музика, Є. В. Лащук. – К. : Паливода А. В., 2011. – 192 с. 8. Евтушенко В. И. Правовой статус лиц, пострадавших при чрезвычайных ситуациях экологического характера (теоретико-правовой анализ) / В. И. Евтушенко // Актуальные проблемы Российского права. 2010. ‒ № 1. – С. 220–228. 9. Клещина Е. Н. Потерпевший как объект криминалистического исследования [Электронный ресурс] / Клещина Елена Николаевна. – Режим доступа: http://dom-hors.ru/ issue/pep/4-2008-2/kleshchina.pdf. 10. Кримінальний процесуальний кодекс України : прийн. законом № 4651-VI від 13.04.2012. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України» № 4652- VI від 13.04.2012. ‒ Х. : Право, 2012. – 392 с.
Одержано 25.09.2012
L
УДК 343.163(477)
Наіра Арсенівна Симонян,
прокурор відділу нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратури Харківської області