Особливості залучення спеціаліста до участі у кримінальному провадженні

У статті розглянуті особливості залучення спеціаліста для участі в кримінальному провадженні і його функції при проведенні слідчих і судових дій. Показано, що підставою залучення обізнаної особи як спеціаліста є ухвала суду або договір.

Залучення сспеціаліста до кримінального провадження позитивно позначається на розкритті та розслідуванні злочинів, забезпеченні прав учасників кримінального судочинства, отриманні якісної доказової інформації. Участь спеціаліста в кримінальному судочинстві як одна з форм використання спеціальних знань має своїм призначенням формування доказів у кримінальній справі. Процесуальні функції спеціаліста получили подальший розвиток у новому кримінальному процесуальному кодексі України.

До спеціаліста висуваються дві вимоги – володіння спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів. Так, метою залучення спеціаліста є надання безпосередньої технічної допомоги та консультацій питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок (ст. 71). Уявляється, що набір дій, які може виконувати спеціаліст, наведений в ст. 71 (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи), вкрай обмежений. Очевидно, що під час слідчих дій спеціалістом може використовуватися аудіо-, відеотехніка, комп’ютерні засоби, обладнання для виявлення різних слідів та ін.

У кодексі прямо зазначено про можливість залучення спеціалістів під час досудового розслідування – при пред’явленні особи для впізнання (ст. 228), обшуку (ст. 236), огляді (ст. 237), слідчому експерименті (ст. 240), отриманні зразків для експертизи (ст. 245), огляді і виїмки кореспонденції (ст. 262), дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів (ст. 266), а також під час судового провадження – для дослідження речових доказів (ст. 357), документів (ст. 358), звуко- і відеозаписів (ст. 359), огляду місця події (ст. 361). У всіх вказаних нормах функцією спеціаліста є допомога в збиранні та дослідженні доказів. Звернемо увагу на те, що крім відображення в протоколах процесуальних дій процедури й результатів роботи спеціаліста, він може давати письмові пояснення, які є додатками до протоколів (ст. 105). Якщо в протоколі фіксуються наочні, очевидні дані, що сприймали всі учасники слідчої дії, то в поясненнях, на наш погляд, повинні вказуватися не тільки особливості використання технічних засобів, але й умовиводи спеціаліста, винесені за результати попередніх досліджень, зроблених на місці проведення слідчої дії.

Крім збирання та дослідження доказів спеціаліст може оказати допомогу в оцінці доказів. Так, вперше введена норма – «Консультації та роз’яснення спеціаліста» (ст. 360), згідно з якій спеціаліст дає усні консультації або письмові пояснення при дослідженні доказів в суді. Консультації (усні пояснення, рекомендації) стосуються, як правило, можливості використання певних технічних засобів для виявлення слідів злочину, можливостей судових експертиз, формулюванню питань експерту та ін. Консультації відіграють велику роль при оцінці висновків судових експертів, оскільки для встановлення наукової обґрунтованості експертних досліджень потрібні спеціальні знання. Зазначимо, що ні письмові, ні усні пояснення (консультації, роз’яснення) спеціаліста законом не відносяться до джерел доказів (ч. 8 ст. 95). Вважаємо, що одержання консультацій та роз’яснень спеціаліста повинно здійснюватися й під час досудового розслідування.

С

© Щербаковський М. Г., 2012

пеціаліст є учасником кримінального провадження (ст. 3). Спеціаліста можуть залучати при досудовому розслідуванні – сторони кримінального провадження (слідчий, прокурор, підозрюваний, потерпілий та ін.), а під час судового розгляду – суд (ст. 71). Обращает на себя внимание, что, инициатором привлечения специалиста являются не должностные лица, ведущие кримінальне провадження, а сторони.

Для набуття обізнаною особою прав та обов’язків спеціаліста, можливості нести відповідальність повинна існувати процесуальна підстава для залучення її як спеціаліста до участі в досудовому розслідуванні або судовому розгляді.

Безпосереднє залучення спеціаліста до участі в кримінальному судочинстві починається з його виклику. До прийняття нового КПК залучення слідчим спеціаліста здійснювалось його викликом шляхом звернення до керівників підприємств, установ, організацій, де працює спеціаліст (ст. 128-1 КПК 1960 р.).

Ні порядок, ні форму виклику спеціаліста новий КПК не визначає. Разом з тим, постановка питання про процесуальну форму виклику спеціаліста є цілком обгрунтованою, оскільки від цього залежать своєчасність проведення слідчої дії, отримання якісної доказової інформації, забезпечення прав учасників кримінального судочинства, повнота і всебічність розслідування кримінальної справи і наявність підстав залучення спеціаліста до відповідальності.

Під «залученням» спеціаліста слід розуміти виклик обізнаної особи у формі вимоги (запрошення) слідчого, суду, адресоване відповідній особі, з’явиться для участі у кримінальній справі. Вважаємо, що залучення спеціаліста повинно мати процесуальне оформлення, після здійснення якого особа придбає права та обов’язки, може нести відповідальність.

Якщо обізнана особа – співробітник державних спеціалізованих експертних установ (служби), обов’язки якого передбачають надання допомоги правоохоронним органам, то для залучення спеціаліста доцільно використовувати:

а) під час досудового провадження – винесення постанови слідчим, а після призначення відповідного співробітника – складання протоколу ознайомлення з правами та обов’язками спеціаліста з особистим підписом;

б) при судовому провадженні – винесення ухвали судом (судді), а після появлення особи – усне повідомлення обізнаній особі про її залучення як спеціаліста.

Слід зазначити, що згідно ч. 5 ст. 40 вимоги слідчого, пред’явлені в межах його повноважень, обов’язкові для виконання всіма установами, підприємствами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами. Однак у випадку, коли особа не працює в державних спеціалізованих експертних установах (службі), примусити її виконувати функції спеціаліста, на наш погляд, не можливо. Вказане витікає із положень ч. 3 ст. 43 Конституції України про заборону використання примусової праці. Але в цієї ж статті вказано виключення, що стосується кримінального провадження – не вважається примусовою працею «робота …, яка виконується особою за рішенням суду…». Під час судового провадження таким рішенням є ухвала суду (статтях 110, 369). При досудовому розслідуванні, на нашу думку, залучення обізнаних осіб повинно здійснюватися так же як експерта (ст. 243) та адвоката (ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), тобто на підставі договору. Договір складається письмово між слідчим та обізнаною особою з вказівкою прав, обов’язків сторін у тому числі про «винагороду за виконану роботу» (ч. 4 ст. 122). Тільки в цьому випадку спеціаліст несе відповідальність й до нього можна застосовувати примусові заходи (ст. 72).

Таким чином, фактичною підставою для залучення спеціаліста до кримінального провадження є необхідність у використанні спеціальних знань обізнаної особи, а процесуальною підставою – ухвала або договір про залучення спеціаліста до участі у кримінальному проваджені.

Одержано 23.09.2012

В статье рассмотрены особенности привлечения специалиста для участия в уголовном производстве и его функции при проведении следственных и судебных действий. Показано, что основанием привлечения сведущего лица в качестве специалиста является постановление суда или договор.

In the article the features of bringing in of specialist are considered for participating in a criminal production and his function during the leadthrough of consequence and judicial acts. It is rotined that foundation of bringing in of conversant person as a specialist is the court ruling or contract.

L

УДК 343.13(477)

Леонід Леонідович Якимовський,

слухач магістратури Харківського національного університету внутрішніх справ