Особливості початку досудового розслідування економічних злочинів

В статті розглянуті проблеми початку досудового розслідування економічних злочинів відповідно до вимог нового кримінального процесуального кодексу України. Показана необхідність перевірки заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, крім матеріалів оперативно-розшукової діяльності.

Ухвалення нового кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України однієї з основних цілей має підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів, зокрема органів кримінального судочинства, задачами яких є не тільки швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних, але і захист прав і законних інтересів осіб, які беруть участь в кримінально-процесуальній діяльності

У новому КПК відсутня кримінально-процесуальна регламентація попередньої перевірки повідомлень та заяв про правопорушення як умови почала досудового розслідування. Відповідно до ч. 1 ст. 214 «Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення. зобов’язаний внести відповідні відомості Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування». Після початку розслідування слідчий має право проводити будь-які слідчі дії, зокрема ті, які носять примусовий характер, – обшук, огляд, відбір зразків для експертизи, а так само негласні слідчі (розшукові) дії.

Виходячи з положень статті 214 КПК слідчому, прокуророві дається 24 години на перевірку заяв або повідомлень, що поступили . Тим часом, діяльність по перевірці первинних матеріалів про вчинене кримінальне правопорушення є першою ланкою кримінально-процесуального втручання держави в сферу особистих прав і законних інтересів громадян.

Проте новий КПК дану діяльність не регламентує. Разом з тим, встановлення законодавчих рамок цієї діяльності особливе актуально у зв’язку з тим, що згідно ст. 3 Конституції України людина її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека проголошене найвищою соціальною цінністю, а забезпечення має рацію і свобод людини є головним обов’язком держави.

Згідно ч. 3 ст. 284 КПК не допускається відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. В той же час слідчий має право закрити кримінальне провадження, якщо «1) встановлена відсутність події кримінального правопорушення; 2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення» (ч. 1 ст. 284).

Відсутність стадії порушення кримінальної справи, що існує в поки що діючимому КПК в редакції 1960 р., і наявність підстав порушення кримінальної справи є, на наш погляд, сприятливим фактором для порушень прав осіб, залучених в сферу кримінального судочинства і необгрунтованого початку кримінального провадження.

Діяльність, здійснювана компетентними державними органами, що володіють владними повноваженнями, перевірка первинних матеріалів про злочини безпосередньо зачіпає інтереси громадян і юридичних осіб. Тому важливим і актуальним є, на нашу думку розв’язання питання про ступінь і форми даної перевірки. Необхідно визначити предмет і межі перевірки заяв і повідомлень про правопорушення незалежно від ознак конкретного складу злочину.

Представляється, що прийняттю заяви або повідомлення про кримінальне правопорушення повинна передувати діяльність по встановленню достатніх даних, що вказують на наявність діяння і ознаки правопорушення. Для злочинів ознаками є суспільна небезпечність, протиправність, винуватість та караність. В термінах КПК 1960 р. достатні дані іменуються «підставами». В.С. Зеленецький переконливо доводить, що підставою в усіх випадках є те, на чому грунтується рішення уповноваженої особи, що лежить у його основі [1, с. 76]. Достатніми даними, які вказують на наявність ознак злочину, слід вважати наявність інформації, що підтверджують реальність конкретного протиправного посягання на конкретний об’єкт кримінально-правової охорони (наявність об’єкта та об’єктивної сторони конкретного складу злочину) [2, с. 412].

Я

© Щербаковський А. М., 2012

к показує слідча практика, більшість заяв і повідомлень про злочини потребують попередньої перевірки. Для економічних і посадових злочинів перевірка необхідна практично по всіх заявах і повідомленнях. Інакше кажучи, не всяка заява або повідомлення спричиняє за собою негайне рішення про початок кримінального провадження.

Залежно від характеру інформації, що міститься в заявах і повідомленнях вони можуть бути розбиті на групи.

1. Заяви і повідомлення, що містять інформацію, яка вимагає негайного втручання працівників міліції і слідчого для припинення злочину і закріплення слідів. В цьому випадку відразу після надходження повідомлення або заяви повинні прийматися термінові заходи по припиненню злочину і закріпленню слідів (наприклад, по грабежах, розбоях, хуліганстві, дорожньо-транспортних пригодах і ін.). Так, огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 3 ст. 214).

2. Заяви і повідомлення, що містять інформацію, яка потребує перевірки. Маються на увазі заяви і повідомлення, з яких не можна відразу зробити висновок про достатність даних, що свідчать про ознаки злочину. Тут виникає необхідність в проведенні попередньої перевірки, яка зводиться до встановлення того, що насправді здійснене правопорушення (мається на увазі достатність даних про його ознаки, наприклад, злочину). Таким чином, попередня перевірка заяв і повідомлень про правопорушення може бути визначена як діяльність уповноважених кримінально-процесуальним законом осіб, спрямована на виявлення ознак злочину і інших обставин для своєчасного і обгрунтованого вирішення питання про початок досудового розслідування [3, с. 11].

3. Заяви і повідомлення, що містять інформацію, яка прямо указує на ознаки кримінального правопорушення. Рішення про початок досудового розслідування ухвалюється негайно. Очевидність злочину в цьому випадку повинна означати доведеність тільки тих його ознак, які вказують на достатність даних для ухвалення рішення о внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку розслідування. Можна припустити, що таку інформацію (відомості) такого характеру слідчий, прокурор зможуть отримати найчастіше від свідків-очевидців, потерпілих або в результаті безпосереднього виявлення ознак злочину

Представляется, що до цієї ж групи відносяться матеріали оперативно-розшукової діяльності. Відповідно змінам до ч. 1 ст. 10 Закону «Про оперативно-розшукову діяльність», прийнятим разом із новим КПК матеріали оперативно-розшукової діяльності використовуються як приводи та підстави для початку досудового розслідування. Як зазначає М.А. Погорецький для кримінального судочинства ОРД є передумовою кримінального процесу, забезпечує можливість ОРД передувати йому з метою виявлення підстав для порушення провадження у кримінальній справі та створює відповідні умови для її успішного розслідування і судового розгляду [4, с. 371]. Матеріали ОРД відіграють важливу роль в обґрунтованому рішенні про початок досудового розслідування, оскільки в них відображаються фактичні данні про кримінальне правопорушення та їх джерела, одержані через застосування відповідних оперативно-розшукових заходів, фіксацію (документування) цих фактичних даних та відомостей про їх джерела.

Щодо змісту матеріалів ОРД, які можуть бути використані для початку досудового розслідування, то в одних випадках є достатньою наявність у цих матеріалах даних про об’єкт і об’єктивну сторону злочину (наприклад, при виявленні документу з ознаками підробки), в інших випадках у матеріалах оперативно-розшукової діяльності повинні бути такі додаткові ознаки, що вказують і на суб’єкта, хоча й невстановленого (наприклад, у випадках виявлення фальсифікованої або контрафактної продукції), а у таких злочинах, як зловживання службовим становищем, одержання хабара, в матеріалах оперативно-розшукової діяльності мають міститися також дані про ознаки суб’єктивної сторони.

Список використаних джерел: 1. Зеленецкий В. С. Возбуждение уголовного дела / В. С. Зеленецкий. – Харьков : КримАрт, 1998. – 340 с. 2. Тертишник В. М. Кримінально-процесуальне право України : підручник / В. М. Тертишник. – К., 2003. – 848 с. 3. Степанов В. В. Предварительная проверка первичных материалов о преступлениях / В. В. Степанов. – Саратов : Изд-во Сарат. гос. ун-та, 1972. – 234 с. 4. Погорецький М. А. Функціональне призначення оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі : монографія / М. А. Погорецький . – X. : Арсіс, ЛТД, 2007. – 576 с.

Одержано 26.09.2012

В статье рассмотрены проблемы начала досудебного расследования экономических преступлений согласно требованиям нового уголовного процессуального кодекса Украины. Показана необходимость проверки заявлений и сообщений об уголовном правонарушении, кроме материалов оперативно-розыскной деятельности.

In the article the problems of beginning of pre-trial investigation of economic crimes are considered in according to the requirements of new criminal judicial code of Ukraine. The necessity of verification of statements and reports is rotined about criminal offence, except for materials of operatively-search activity.

L

УДК 343.98

Михайло Григорович Щербаковський,

доцент кафедри кримінального процесу та криміналістики навчально-наукового інституту права та масових комунікацій Харьківського національного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук

Микола Глібович Чернець,

викладач кафедри кримінального процесу та криміналістики навчально-наукового інституту права та масових комунікацій Харьківського національного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент