Вивчення особи обвинуваченого в контексті нового кримінального процесуального кодексу україни

Розглянуті процесуальні особливості вивчення особи обвинуваченого в контексті реформування кримінально-процесуального законодавства України.

Ключові слова: особа обвинуваченого, особа підозрюваного, обставини, що характеризують особу обвинуваченого, вивчення особи обвинуваченого.

Конституція України [1] проголосила курс на побудову демократичної правової держави, який передбачає реформування кримінально-процесуального законодавства України що має на меті створення такої моделі кримінального процесу, яка дозволила б забезпечити ефективність досудового розслідування та індивідуалізацію у визначенні міри покарання. Вивчення особи обвинуваченого та фактичних даних про обставини, що її характеризують, набувають у зв’язку з цим особливої значущості. Так, Кримінальний процесуальний кодекс України (далі – КПК України) [2] вніс певні зміни до положень, що стосуються вивчення особи під час провадження досудового розслідування. З’явилися новації в визначенні суб’єкта, що притягується до кримінальної відповідальності, та діє на стадії досудового розслідування, відбулися зміни в вимогах до вивчення такої особи при прийнятті окремих процесуальних рішень, що відповідно вимагає певного аналізу та вивчення.

Слід зазначити, що вивченню особи обвинуваченого в кримінально-процесуальному аспекті присвячені праці вітчизняних і зарубіжних процесуалістів: Ю. І. Азарова, П. Д. Біленчука, В. Д. Берназа, М. Т. Ведернікова, М. М. Гродзинського, М. Г. Коршика, А. С. Кривошеєва, Г. К. Курашвілі, Н. С. Лєйкіної, Ю. Ф. Лубшєва, І. А. Матусевич, В. Т. Очерєдіна, С. С. Стєпічева, А. Г. Стовпового, П. П. Цвєткова та ін. Разом із тим специфіку реалізації фактичних даних про обставини, що характеризують особу обвинуваченого, зокрема у процесуальних рішеннях слідчого, в юридичній літературі до кінця не розкрито. Так, зазначені науковці намагалися розробити та визначити такі поняття, як „особа обвинуваченого”, „відомості про особу обвинуваченого”, “відомості про факти, що характеризують особу обвинуваченого”. При цьому автори виходять з багатоаспектності такого визначення і відповідно розглядають особу обвинуваченого в кримінально-правовому, процесуальному, криміналістичному та інших ракурсах. Так, М. Т. Ведерніков у своїй роботі дає таке визначення: „Особа обвинуваченого – це конкретна особа, яка характеризується проявом своїх властивостей як в основних сферах діяльності людини, так і в специфічній правовій сфері при реалізіції спеціального правового статусу і виконанні правової соціальної ролі” [3, c.36]. Таке визначення має право на існування і відображає обвинуваченого як певну суму його проявів у різних аспектах буття. З точки зору використання інформації про особу як доказової при розслідуванні кримінальних справ, а зокрема при прийнятті певних процесуальних рішень, нас у першу чергу цікавить її визначення як даних про обставини що характеризують особу обвинуваченого, що відносяться до предмета доказування. М. Т. Ведерніков пропонує поняття „особистісної доказової інформації” і визначає її як „дані про особу, на підставі яких установлюються обставини, що становлять предмет вивчення особи обвинуваченого” [3, с. 96]. При цьому він слушно зауважує, що існують різні підходи до розуміння цієї правової категорії. Так, М. Г. Коршик, О. М. Ларін та С. С. Стєпічєв у своїй публікації визначають: „дані, що характеризують особу обвинуваченого, – це відомості про постійні або відносно сталі ознаки, якості та властивості особистості, що мають суттєве значення для справи” [4, с. 98]. У свою чергу А. М. Яковлев висловлює іншу точку зору, де говорить: „не властивості людей, а об’єктивоване вираження особистості на зовні... може розглядатися в якості даних по справі і, як наслідок, здійснювати вплив на долі людей” [5, с.111]. Тобто існує як мінімум два підходи до розуміння сутності вказаної категорії, це властивості особи обвинуваченого або відомості про ці властивості. М. Т. Ведерніков критикує другий підхід, говорячи, що вважати доказами не властивості особистості, а факти її поведінки немає необхідності, тому що це приведе до включення в обставини, які характеризують особу, переліку її конкретних поступків, а не більш загальної категорії властивостей та якостей, які в підсумку і розкривають сутність особи [3, с. 97]. З таким підходом можна однозначно погодитися.

У

© Чича Р. П., 2012

ще чинному кримінально-процесуальному кодексі України, спеціальній літературі ми зустрічаємо такі поняття, як “підозрюваний”, “обвинувачений”, “підсудний”, “засуджений” і, відповідно, “особа підозрюваного”, “особа обвинуваченого”, “особа підсудного”, “особа засудженого”. Це близькі за змістом поняття, хоча між ними є і відмінність. Поняття “підозрюваний”, “обвинувачений”, “підсудний”, “засуджений” є кримінально-процесуальними термінами. Критерієм їх розмежування виступають процесуальні рішення, що встановлюють (змінюють) процесуальний статус відповідного суб’єкта. У ст. 43 КПК України 1961 року [6], зокрема, зазначено, що «обвинуваченим є особа, щодо якої в установленому цим Кодексом порядку винесена постанова про притягнення як обвинуваченого. Після призначення справи до судового розгляду обвинувачений називається підсудним”.

Таким чином, мова йде про одну і ту ж саму особу, але вона виступає в ролі різних процесуальних фігур на різних стадіях кримінального судочинства. Розгляд зазначених понять у комбінації з терміном “особа” надає їм інший зміст, тому що припускає якісно іншу характеристику названих суб’єктів, що вимагає вивчення та розкриття змісту особи по суті. Вказаний підхід дозволяє в подальшому, в повному обсязі реалізувати фактичні дані про особу обвинуваченого в процесуальних рішеннях слідчого. Поняття “особа підозрюваного” і “особа обвинуваченого” найбільш близькі між собою, тому що на стадії досудового розслідування відмінностей між порядком установлення властивостей особи обвинуваченого і підозрюваного не існує. Це дає нам підстави об’єднати їх одним поняттям “особа обвинуваченого”.

Нещодавно прийнятий Кримінальний процесуальний кодекс України [2], разом з іншими змінами, пропонує новий підхід до визначення особи що притягується до кримінальної відповідальності на стадії досудового розслідування, згідно ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій в порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, а обвинуваченим (підсудним) визначає особу, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього кодексу. Очевидно, що тепер на стадії досудового розслідування фігурує тільки одна особа – підозрюваний, з іншим статусом, ніж передбачений КПК України 1961 року, тобто це фактично обвинувачений, як він розуміється в ще чинному Кодексі 1961 року. Об’єднавши положення про підозрюваного та обвинуваченого в одній статті, на нашу думку, законодавець фактично визнав схожість цих суб’єктів між собою. Але необхідно звернути увагу на інші положення КПК України, які стосуються вивчення даних про вказаних осіб під час кримінального судочинства. Так, стаття 91 КПК України «Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному судочинстві», у пункті 4, фактично, дублює положення п.3 ст. 64 КПК України 1961 року, де говориться виключно про обвинуваченого, та обставини які його характеризують, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. У зв’язку з зміною визначення сутності обвинуваченого, як суб’єкта кримінального провадження, можливо, в відповідних нормах прийнятого КПК, щодо обставин, які підлягають доказуванню, необхідно вказати і підозрюваного, який приймає участь в кримінальному провадженні протягом всієї стадії досудового розслідування, та відносно якого приймаються ключові процесуальні рішення слідчими органів досудового розслідування, прокурором, слідчим суддею.

Список використаних джерел: 1. Конституція України від 28.06.96 р. (із змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України від 23.07.96 р., № 30, ст.141. 2. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. № 4651-VІ // Голос України від 19.05.2012 р. № 90-91. 3. Ведерников Н. Т. Личность обвиняемого и подсудимого: понятие, предмет, методика изучения [Текст] / Н. Т. Ведерников. – Томск: Из-во ТГУ, 1978. – 173 с. 4. Коршик М. Г. Доказательственное значение данных, характеризующих личность обвиняемого [Текст] / М. Г. Коршик, А. М. Ларин, С. С. Степичев // Сов. государство и право. – 1966. – № 9. – С. 97–101. 5. Яковлев А. М. Об изучении личности преступника [Текст] / А. М. Яковлев // Советское государство и право. – 1962. – №11– С.111. 6. Кримінально-процесуальний кодекс України. – Х. : ТОВ «Одіссей», 2011. – 232с. 7. Уголовно-процессуальный кодекс Российской федерации от 18.12.2001 г. с изм. и доп. от 15.01.2011 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.up-kodeks. 8. Курашвили Г. К. Об основных направлениях изучения личности обвиняемого на предварительном следствии [Текст] / Г. К. Курашвили // Вопросы криминологии, уголовного права, процесса и прокурорского надзора. – М., 1975. –С. 5–12. 9. Маляренко В. Т. Кримінальний процес України: стан та перспективи розвитку. Навчальний посібник [Текст] / В. Т. Маляренко. – К. : Ін Юре, 2004. – 600 с. 10. Азаров Ю. И. Деятельность следователя органов внутренних дел по доказыванию обстоятельств, характеризующих личность обвиняемого. Учебное пособие [Текст] / Ю. И. Азаров – К. : НИиРИО Киевской высшей школы МВД СССР, 1991. – 80 с. 11. Чича Р. П. Реалізація даних про особу обвинуваченого у процесуальних рішеннях слідчого. Монографія [Текст] / Р. П. Чича – Х. : СПДФО Чальцев О. В., 2012. –224с.

Одержано 26.09.2012

Рассмотрены процессуальные особенности изучения личности обвиняемого в контексте реформирования уголовно- процессуального законодательства Украины.

Ключевые слова: личность обвиняемого, личность подозреваемого, обстоятельства характеризующие личность обвиняемого, изучение личности обвиняемого.

Annotation: study examined the specific procedure in the context of the accused's reform of criminal procedure legislation of Ukraine.

Кey words: identity of the accused, the identity of the suspect, the circumstances characterizing the identity of the accused, the study of the personality of the accused.

L

УДК 343.195(477)

Євгеній Анатолійович Чорнобай,

помічник судді апеляційного суду Полтавської області