Окремі аспекти міжнародного співробітництва під час кримінального провадження

Тези присвячено розгляду окремих аспектів міжнародного співробітництва під час кримінального провадження в Україні.

Ключові слова: міжнародне співробітництво, кримінальне провадження, правова допомога, захист прав людини.

Україна перебуває на шляху становлення правової та демократичної держави. Для досягнення даної мети важливим є існування ефективного механізму зі захисту прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб, а у разі порушення таких прав – механізму з їх відновлення. 13 квітня 2012 року в нашій країні відбулася значна подія – був прийнятий Кримінальний процесуальний кодекс України (далі – КПК України), який набуває чинності 19 листопада 2012 року. Вказаний нормативно-правовий акт порівняно зі старим Кримінально-процесуальним кодексом України від 1961 року містить багато новел. Можемо з упевненістю стверджувати, що новий КПК України майже не залишив у собі старих положень, цей акт є новою точкою зору на кримінальне провадження в цілому. Серед багатьох положень нового Закону, значної уваги, на нашу думку, заслуговує визначення окремих аспектів міжнародного співробітництва під час кримінального провадження.

Відповідно до ст. 542 КПК України міжнародне співробітництво під час кримінального провадження полягає у вжитті необхідних заходів з метою надання міжнародної правової допомоги шляхом вручення документів, виконання окремих процесуальних дій, видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, тимчасової передачі осіб, перейняття кримінального переслідування, передачі засуджених осіб та виконання вироків [1]. Варто наголосити на тому, що розуміння поняття «міжнародне співробітництво» ускладнюється відсутністю його нормативної регламентації. Окрім того, відсутній єдиний підхід стосовно термінології, яка б позначала даний вид діяльності. Зокрема, в юридичній літературі для позначення співпраці між окремими державами та з міжнародними організаціями використовуються такі терміни як «взаємодія на міжнародному рівні», «міжнародне співробітництво», «міжнародно-правове співробітництво», «міжнародна правова допомога», «міжнародна взаємодопомога» і т. п. [2, с. 305–306]. Проте, незважаючи на різноманіття термінологічного позначення вказаного виду співпраці, її сутність єдина – сумісна діяльність:

‒ різних держав у сфері правової регламентації відповідних аспектів боротьби зі злочинністю;

‒ міжнародних судових та поліцейських органів;

‒ спеціалізованих органів різних держав щодо надання професійної технічної допомоги в боротьбі зі злочинністю, розшуку та затриманні осіб, котрі підозрюються у вчиненні злочинів, їхній екстрадиції тощо;

‒ міжнародних недержавних організацій [3, с. 23].

Отже, формами міжнародного співробітництва під час кримінального провадження слід вважати:

1) міжнародну правову допомогу при проведені процесуальних дій;

2) видачу осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція);

3) кримінальне провадження у порядку перейняття;

4) визнання та виконання вироків іноземних держав та передача засуджених осіб.

О

© Череучук Х. В., 2012

кремо слід зазначити, що законодавство, яке регулює міжнародне співробітництво під час кримінального провадження визначено в ст. 543 КПК України. Так, згідно із вищенаведеною нормою, порядок направлення запиту до іншої держави, порядок розгляду уповноваженим (центральним) органом України запиту іншої держави або міжнародної судової установи про таку допомогу і порядок виконання такого запиту визначаються цим Кодексом і чинними міжнародними договорами України [1]. Одним із основних міжнародних актів, на положеннях якого базується міжнародне співробітництво під час кримінального провадження, безумовно, виступає Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах. У ст. 56 вищенаведеної Конвенції встановлено, що Договірні Сторони зобов’язуються відповідно до умов, передбаченими цією Конвенцією, за вимогою видавати один одному осіб, що знаходяться на їх території, для притягнення до кримінальної відповідальності або для приведення вироку у виконання. [4].

Таким чином, надання міжнародної правової допомоги є одним із основних аспектів міжнародного співробітництва. У ст. 541 КПК України встановлено, що під міжнародною правовою допомогою слід розуміти проведення компетентними органами однієї держави процесуальних дій, виконання яких необхідне для досудового розслідування, судового розгляду або для виконання вироку, ухваленого судом іншої держави або міжнародною судовою установою [1]. При цьому з аналізу положень КПК України можна зробити висновок, що підставою для здійснення міжнародної правової допомоги є запит про міжнародну правову допомогу. Так, відповідно до ст. 551 КПК України суд, прокурор або слідчий за погодженням з прокурором надсилає до уповноваженого (центрального) органу України запит про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні, які він здійснює. Уповноважений (центральний) орган України розглядає запит на предмет обґрунтованості і відповідності вимогам законів та міжнародних договорів України. У разі прийняття рішення про направлення запиту уповноважений (центральний) орган України протягом десяти днів надсилає запит уповноваженому (центральному) органу запитуваної сторони безпосередньо або дипломатичним шляхом. У разі відмови у направленні запиту всі матеріали протягом десяти днів повертаються відповідному органу України з викладом недоліків, які потрібно усунути, або з поясненням причин неможливості направлення запиту [1].

За запитом компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу можуть бути проведені наступні процесуальні дії:

1) вручення документів – долучені до запиту документи та рішення, вручаються особі, визначеній у запиті;

2) тимчасова передача – якщо для давання показань або участі в інших процесуальних діях під час кримінального провадження необхідна присутність особи, яка тримається під вартою або відбуває покарання у виді позбавлення волі на території іноземної держави і не притягується до кримінальної відповідальності в цьому кримінальному провадженні, орган досудового слідства, прокурор, суддя або суд України, які здійснюють кримінальне провадження, складають прохання про тимчасову передачу такої особи в Україну;

3) виклик особи, яка перебуває за межами України – особу, яка перебуває за межами України, для провадження слідчих чи інших процесуальних дій на території України викликають повісткою на підставі запиту (доручення) про міжнародну правову допомогу;

4) допит за запитом компетентного органу іноземної держави шляхом проведення відео- або телефонної конференції;

5) розшук, арешт і конфіскація майна;

6) контрольована поставка – слідчий органу досудового розслідування України у разі виявлення ним контрабандної поставки при проведенні процесуальних дій, у тому числі за запитом про міжнародну правову допомогу, має право не вилучати її з місця закладки або транспортування, а за домовленістю з компетентними органами держави, куди її адресовано, безперешкодно пропустити її через митний кордон України з метою виявлення, викриття та документування злочинної діяльності міжнародних злочинних організацій;

7) прикордоне переслідування – у разі проведення компетентними органами України прикордонного переслідування особи, яка вчинила незаконне переміщення через державний кордон України, проводиться розслідування її незаконної діяльності на території України згідно з вимогами КПК України.

Варто зауважити, що на території України з метою виконання запиту про надання міжнародної правової допомоги можуть бути проведені будь-які процесуальні дії, передбачені КПК України або міжнародним договором. Однак, разом з тим, КПК України містить положення відповідно до яких існують процесуальні дії, які потребують спеціального дозволу для їх вчинення. Так, згідно із ст. 562 КПК України, якщо для виконання запиту компетентного органу іноземної держави необхідно провести процесуальну дію, виконання якої в Україні можливе лише з дозволу прокурора або суду, така дія здійснюється лише за умови отримання відповідного дозволу в порядку, передбаченому цим Кодексом, навіть якщо законодавство запитуючої сторони цього не передбачає. Підставою для вирішення питання щодо надання такого дозволу є матеріали звернення компетентного органу іноземної держави. У разі якщо при зверненні за допомогою в іноземній державі необхідно виконати процесуальну дію, для проведення якої в Україні потрібен дозвіл прокурора або суду, така процесуальна дія може запитуватися лише після надання відповідного дозволу прокурором або судом у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому належно засвідчена копія такого дозволу долучається до матеріалів запиту [1].

Таким чином, завданням міжнародної правової допомоги в кримінальному проваджені слід вважати ефективне попередження та розкриття кримінальних правопорушень, що, в свою чергу, є однією з найголовніших складових механізму зі захисту прав, свобод та інтересів фізичних й юридичних осіб. Закріплення в положеннях КПК України міжнародної правової допомоги як однієї із провідних форм міжнародного співробітництва є вагомим кроком для забезпечення реалізації основного завдання кримінального провадження, а саме – захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.

Список використаних джерел: 1. Кримінальний процесуальний кодекс України : закон України від 13 квіт. 2012 р. // Офіційний вісник України. – 2012. - № 37. – Ст. 1370 2. Пчеліна О. В. Особливості взаємодії слідчого із правоохоронними органами зарубіжних країн під час розкриття та розслідування злочинів / Пчеліна О. В. // Проблеми реформування кримінально-процесуального та кримінального законодавства України : матеріали міжнар. наук.-практ. конф (Харків, 14 жовт. 2011 р.) / МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ ; Криміналогічна асоціація України. – Х. : ХНУВС, 2011. – С. 305–308. 3. Взаємодія при розслідуванні економічних злочинів : [монографія / кол. А. Ф. Волобуєв, І. М. Осика, Р. Л. Степанюк та ін. ; за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. А. Ф. Волобуєва]. – Х. : Курсор, 2009. – 320 с. 4. Конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах // Зібрання чинних міжнародних договорів України. – 2006. – № 5/Книга 1. – Ст. 1156.

Одержано 26.09.2012

Тезисы посвящены рассмотрению отдельных аспектов международного сотрудничества во время криминального рассмотрения в Украине.

Ключевые слова: международное сотрудничество, криминальное рассмотрение, правовая помощь, защита прав человека.

Theses are devoted consideration of separate aspects of international cooperation during criminal realization in Ukraine.

Keywords: international cooperation, criminal realization, legal aid, defence of human rights.

L

УДК 343.14(477)

Руслан Павлович Чича,

старший викладач кафедри кримінального процесу факультету з підготовки слідчих ХНУВС