Забезпечення прав підозрюваного під час закінчення досудового розслідування складанням обвинувального акту за новим кпк України

Розкриваються процесуальні засоби забезпечення прав підозрюваного під час закінчення досудового розслідування складанням обвинувального акту. Висловлюються пропозиції щодо уточнення деяких положень нового КПК України.

Ключові слова: новий КПК України, підозрюваний, закінчення досудового розслідування, обвинувальний акт.

З прийняттям 13.04.2012 нового КПК України у кримінальному процесі з’явилися правові положення, що, порівняно з минулим законодавством, змінили процесуальний порядок закінчення досудового розслідування. Відповідно до ч. 2 ст. 283 КПК України, прокурор зобов’язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру [1].

Особливу увагу слід звернути на положення щодо забезпечення прав підозрюваного під час закінчення досудового розслідування складанням обвинувального акту, оскільки він представляє собою підсумковий обвинувальний документ у кримінальному проваджені.

1. Найважливішим положенням щодо забезпечення прав підозрюваного під час закінчення досудового розслідування складанням обвинувального акту є нормативне закріплення обов’язку прокурора або слідчого за його дорученням повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (ч. 1 ст. 290 КПК України).

Слід зазначити, що питання про необхідність ознайомлення особи з матеріалами досудового розслідування під час його закінчення, є дискусійним у науці кримінального процесу. Деякі науковці вважають, що таке ознайомлення не впливає на захист і, у зв’язку з цим, можна обмежитися оголошенням обвинуваченому і захиснику про закінчення слідства, а також про те, що він, будучи підсудним і одержавши копію обвинувального висновку, разом із захисником має право ознайомитися з матеріалами кримінальної справи до розгляду справи судом [2, с. 12]. Проте, на нашу думку, надійний захист учасниками процесу своїх прав і законних інтересів неможливий без знання матеріалів кримінального провадження, це один з дієвих способів перевірки повноти та неупередженості розслідування. Думку про те, що оголошення особі про закінчення досудового розслідування і надання доступу до матеріалів провадження є процесуальною гарантією права на захист підтримують більшість науковців [3, с. 342; 4, с. 108].

2. Важливим засобом забезпечення прав підозрюваного є обов’язок прокурора або слідчого за його дорученням надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом’якшенню покарання (ч. 2 ст. 290 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 290 КПК України, підозрюваному, його захиснику, законному представнику надається доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді. Виконати вказані дії закон зобов’язує прокурора або слідчого за його дорученням.

Надання доступу до матеріалів включає в себе можливість робити копії або відображати матеріали.

Зазначимо, що минулий КПК України таких положень не містив. Під час ознайомлення з матеріалами кримінальної справи обвинувачений мав право лише робити виписки та порушувати клопотання (ст. 218 КПК України 1960 року). Таких прав як робити копії з матеріалів кримінального провадження, копіювати чи відображати будь-які речові докази або їх частини, документи обвинувачений при ознайомлені з матеріалами справи не мав.

Т

© Фоміна Т. Г., 2012

ому слід підтримати законодавця щодо розширення можливостей особи під час закінчення досудового розслідування. Реалізація права копіювати або відображати матеріали досудового розслідування сприятиме більш надійному захисту прав підозрюваного, а також забезпечить скорочення часу для ознайомлення з ними, особливо у складних та великих за обсягом матеріалах провадження.

Слід зазначити, що кримінально-процесуальне законодавство Російської Федерації закріпило аналогічні права обвинуваченого ще у 2001 році. Так, у ч. 2 ст. 217 КПК РФ зазначено, що у процесі ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, яка складається з декількох томів, обвинувачений і його захисник мають право повторно звертатися до кожного з томів кримінальної справи, а також виписувати будь-які відомості і в будь-якому обсязі, знімати копії з документів, у тому числі за допомогою технічних засобів. Виняток складають документи кримінальної справи, в яких містяться відомості, що становлять державну або іншу таємницю. Вони зберігаються у справі і надаються обвинуваченому та його захиснику під час судового розгляду [5].

3. Відповідно до ч. 9 ст. 290 КПК України, сторони кримінального провадження зобов’язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий – прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів. Проте, у якому процесуальному документі слід зробити це підтвердження закон не визначає.

Як передбачалось у ч. 3 ст. 218 минулого КПК України, про те, що обвинуваченому оголошено про закінчення слідства і що йому пред’явлено матеріали справи для ознайомлення, зазначається в протоколі про оголошення обвинуваченому про закінчення слідства і пред’явлення йому матеріалів справи.

У новому КПК України слід більш детально регламентувати процесуальний порядок відкриття матеріалів іншій стороні. Вважаємо, що визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням повинен скласти повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Після ознайомлення підозрюваного, його захисника, законного представника та захисника особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, з матеріалами досудового розслідування слідчий складає відповідний протокол. У протоколі ознайомлення з матеріалами досудового розслідування зазначаються особи, які приймали участь у ознайомленні з матеріалами досудового розслідування, час, протягом якого вони знайомились, та найменування таких матеріалів.

Важливість винесення даного протоколу полягає також у тому, що сторони кримінального провадження зможуть відобразити ставлення до матеріалів досудового розслідування.

З урахуванням вказаного, пропонуємо положення ст. 290 КПК України уточнити. Такі зміни сприятимуть більш повному урегулюванню процесуального порядку відкриття матеріалів іншій стороні.

4. Суттєвою гарантією прав особи під час закінчення досудового розслідування є передбачене ч. 10 ст. 290 КПК України положення про те, сторонам кримінального провадження, потерпілому надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. Тобто, за загальним правилом, підозрюваного і його захисника не можна обмежувати у часі, потрібному їм для ознайомлення з усіма матеріалами кримінального провадження. При цьому, у разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов’язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів (ч. 10 ст. 290 КПК України).

Під час розробки КПК України авторами законодавчої ініціативи висловлювались різні пропозиції щодо встановлення певних строків ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. Так, А. С. Гриценко пропонував ч. 10 ст. 290 КПК України доповнити реченням такого змісту: «Строк ознайомлення з матеріалами, встановлений слідчим суддею, не може бути меншим, ніж один тиждень на кожні сто сторінок таких матеріалів». Ю. В. Овчаренко вважав, що ч. 10 ст. 290 КПК України слід викласти у наступній редакції: «У випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений або його захисник затягують ознайомлення із матеріалами справи, слідчий суддя може встановити обмеження на граничний час ознайомлення із справою, але не менше 10 хвилин на кожен аркуш справи» (пропозиції № 2582, 2585) [6, с. 757].

Вважаємо, що встановлення рішенням суду певних обмежень часу під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження не перешкоджає підозрюваному у здійсненні своїх прав, а лише запобігає зловживанню правами з його боку або з боку захисника з метою затягнути досудове розслідування на необмежений строк. Проте, визначати на рівні закону певні строки ознайомлення, на нашу думку, не потрібно. Слідчий суддя, встановлюючи строк, протягом якого підозрюваний і його захисник вправі ознайомитися з матеріалами, до яких їм надано доступ, повинен враховувати обсяг і особливості кримінального провадження, психофізіологічні особливості людини, а також клопотання підозрюваного або його захисника про встановлення розумного строку, який, на їх думку, необхідний для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування (у разі надходження такого клопотання).

5. Окремо слід розглянути питання щодо строків ознайомлення з матеріалами, до яких сторонам кримінального провадження надано доступ. У науковій літературі висловлювалась пропозиція про те, щоб ознайомлення з матеріалами провадження проводилось не пізніше, ніж за 5 днів до закінчення строків розслідування [7, с. 161]. На думку окремих науковців, необхідно встановити окремий строк для ознайомлення з матеріалами справи тривалістю один місяць. Даний строк не потрібно враховувати в строк досудового слідства та в строк тримання під вартою обвинуваченого на досудовому слідстві [8, с. 154]. Важко погодитись з такою пропозицією, оскільки закінчення досудового розслідування є важливим етапом кримінального судочинства, тому й час ознайомлення з матеріалами не можна не враховувати у строк розслідування.

Схиляємось до думки, що у новому КПК України необхідно встановити мінімальний термін для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, 5 діб до закінчення строків досудового розслідування. Дане положення повинно діяти для усіх підозрюваних, а не лише для тих, хто тримається під вартою чи домашнім арештом. Встановлення мінімального строку ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до закінчення досудового розслідування сприятиме захисту прав підозрюваного. Адже надаючи доступ до матеріалів за день-два до закінчення строків досудового розслідування або у останній їх день, особа фактично обмежується у праві на достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їй буде надано доступ.

У разі надання доступу до матеріалів кримінального провадження, як мінімум за 5 діб до закінчення строків досудового розслідування, підозрюваний та його захисник будуть мати достатній час для ознайомлення з ними та складання обґрунтованого клопотання. Відповідно, слідчий, не посилаючись на відсутність часу для задоволення клопотання, належним чином вивчить необхідність встановлення тих обставин, про які заявлено у клопотанні. Також протягом цього терміну слідчий може належним чином вивчити подані докази та залучити їх, у разі необхідності, до матеріалів кримінального провадження.

Список використаних джерел: 1. Кримінальний процесуальний кодекс України : прийн. законом № 4651-VІ від 13.04.2012. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України» № 4652-VІ від 13.04.2012. – Х. : Право, 2012. – 392 с. 2. Юркова Г. В. Реалізація завдань швидкого, повного розкритій злочину в досудових стадіях : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Юркова Г. В. – К., 2001. – 18 с. 3. Кримінальний процес : підручник / за ред. Ю. М. Грошевого та О. В. Капліної. – Х. : Право, 2010. – 608 с. 4. Корчева Т. В. Проблеми діяльності захисника у досудовому провадженні та в суді першої інстанції / Т. В. Корчева. – Х. : Видавець ФО-П Вапнарчук Н. М., 2007. – 200 с. 5. Уголовно-процессуальный кодекс Российской Федерации [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.up-kodeks.ru. 6. Порівняльна таблиця до проекту Закону України «Проект Кримінального процесуального кодексу України» від 12.03.2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=42312. 7. Янович Ю. П. Проблемы совершенствования процессуального статуса подозреваемого и обвиняемого : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Янович Ю. П. – Х., 1992. – 222 c. 8. Литвинов В. В. Проблеми визначення строку ознайомлення з матеріалами кримінальної справи / В. В. Литвинов // Слідча діяльність: проблеми теорії і практики : матеріали наук.-практ. конф. та круглого столу (м. Дніпропетровськ, ДДУВС, 22 і 26 трав. 2008 р.). – Д. : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2008. – С. 152–154.

Одержано 23.09.2012

Раскрываются процессуальные средства обеспечения прав подозреваемого во время окончания досудебного расследования составлением обвинительного акта. Высказываются предложения по уточнению некоторых положений нового УПК Украины.

Ключевые слова: новый УПК Украины, подозреваемый, окончания досудебного расследования, обвинительный акт.

The procedural means to ensure the rights of suspects during pretrial investigation end assembly guilty act. are uncovered. The proposals to clarify certain provisions of the new Criminal Procedure Code of Ukraine are expressed.

Keywords: the new Code of Criminal Procedure of Ukraine, the suspect, ending pretrial investigation, indictment.

L

УДК 343.121.5(477)

Ольга Олександрівна Царенко,

старший психолог відділу психологічного забезпечення УКЗ ГУМВС України в Харківській області, здобувач Харківського національного університету внутрішніх справ