
- •Актуальні проблеми застосування нового кримінального процесуального законодавства україни та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі
- •Оргкомітет нАуково-практичної конференції:
- •Актуальні питання впровадження нового кримінального процесуального кодексу україни у діяльність органів внутрішніх справ та підготовці кадрів
- •Гарантії доступу до правосуддя за новим кпк України
- •Місце та особливості діяльності об’єднань громадян щодо забезпечення економічної безпеки держави
- •Принципи та завдання управління персоналом органів внутрішніх справ України
- •Правовий статус керівника органу досудового розслідування
- •Трансформації в кримінальному процесі та деякі тенденції криміналістики в сучасних умовах
- •Окремі аспекти реалізації статусу керівника органу досудового розслідування за новим кримінальним процесуальним законодавством України
- •Тактика профілактики злочинів в контексті нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Єдиний реєстр досудових розслідувань та його призначення
- •Регламентація слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій в Кримінальному процесуальному кодексі України
- •Окремі питання оптимізації системи органів досудового слідства та правового статусу слідчих в контексті прийняття нового кпк України
- •Особливості взаємодії оперативних та слідчих підрозділів за новим кпк україни
- •Пред’явлення для впізнання в новому кпк україни
- •Отримання зразків для експертизи у кримінальному провадженні
- •Криміналістична характеристика злочинів проти довкілля: до дискусії щодо елемента «особа потерпілого»
- •Прокурорський нагляд за дотриманням законності на стадії досудового слідства за новим кпк України
- •Роль і статус захисника в кримінальному процесі
- •Окремі питання застосування приватного обвинувачення за новим кпк України щодо незаконного обігу дисків для лазерних систем зчитування
- •Щодо реалізації засади змагальності сторін в процесуальній діяльності основних учасників кримінального провадження
- •Деякі проблемні питання впровадження нового кпк в практичну діяльність
- •Проблемні аспекти викладання навчальної дисципліни «кримінальний процес» за кпк україни 2012 року
- •Зупинення (відновлення) досудового та судового провадження за новим кпк України
- •Сучасні погляди на застосування заходів оперативно-розшукової діяльності у кримінальному провадженні
- •Теоретичні питання до нового Кримінального процесуального кодексу України
- •Реформування процесуального статусу прокурора у кримінальному провадженні в умовах прийняття нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Окремі проблеми удосконалення інституту юридичної допомоги потерпілому при застосуванні нового кримінального процесуального законодавства україни
- •Теоретичні вади практичного застосування нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Деякі особливості доказування за новим кпк україни
- •Порівняльний аналіз морфології вогнепальних ушкоджень одягу зброєю з набоєм 9×18 пм в межах близької дистанції
- •Особа злочинця, як ключовий елемент криміналістичної характеристики вбивства матір’ю своєї новонародженої дитини
- •Судовий контроль за дотриманням прав і свобод людини на стадії досудового розслідування за новим кпк України
- •Окремі аспекти взаємодії слідчих і оперативних працівників щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- •Окремі аспекти застосування слідчим запобіжного примусу у кримінальному провадженні: види та підстави
- •Деякі поблемні аспекти захисту дитинства кримінально-правовими засобами
- •Деякі аспекти криміналістичного дослідження підписів
- •Гармонізація інституту використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві
- •Підстави призначення судової експертизи за новим кпк України
- •Особливості проведення обшуку в рамках кримінальних справ пов’язаних з незаконним виготовленням чи ремонтом вогнепальної зброї та бойових припасів
- •Процесуальні функції за новим кпк України
- •Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні
- •Окремі способи перевезення наркотиків залізничним транспортом
- •Актуальні питання застосування особистої поруки за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Шляхи підвищення ефективності оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі
- •Проблемні питання застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту
- •Деякі аспекти реалізації принципу публічності в кримінально-процесуальній діяльності адвоката
- •Окремі питання щодо методики виявлення та документування правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів
- •Дослідження обставин дорожньо-транспортних пригод за допомогою новітніх технологій лазерного сканування
- •Можливості обмеження конституційних прав і свобод людини у кримінальному судочинстві відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України
- •Співвідношення прокурорського нагляду, судового та відомчого контролю за законністю розслідування кримінальних правопорушень, що вчиняються у процесі банкрутства
- •Правові відносини слідчого з прокурором за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Питання сутності судово-експертної діяльності
- •Особливості застосування слідчим електронних засобів контролю
- •Слідчі помилки, які допускаються при призначенні судових експертиз
- •Перевірка показань на місці як тактична комбінація
- •Значення встановлення типових ознак дій підозрюваного після скоєння злочину при розробці криміналістичної характеристики примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань
- •Взаємопроникнення наукового знання як одна з провідних тенденцій сучасності
- •Особливості призначення експертизи у справах про господарські злочини, пов’язані з підробленням документів, у світі нового кримінального процесуального законодавства
- •Інститут зупинення досудового розслідування за новим кпк
- •Перспектива використання негласних слідчих (розшукових) дій під час розслідування шахрайств
- •Об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування за новим кримінальним процесуальним законодавством україни
- •Здійснення слідчим суддею контролю за екстрадицією особи
- •Участь спеціаліста у кримінальному провадженні
- •Взаємодія слідчого з підрозділами збройних сил україни в розкритті та розслідуванні терористичних актів
- •Шляхи удосконалення прийняття на службу до органів внутрішніх справ
- •Проблемні питання судової експертизи в кримінальному процесуальному кодексі України
- •Криміналістичні технології розслідування злочинів
- •Слідчий суддя, як представник судової влади під час досудового провадження
- •Поняття «порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки»
- •Актуальні питання забезпечення права на захист
- •Запобіжні заходи як складові чинники кримінального переслідування за новим кримінальним процесуальним законодавством
- •Про окремі аспекти визначення процесуальної дієздатності неповнолітнього потерпілого при проваджені досудового розслідування
- •Взаємодія слідчих та оперативних підрозділів згідно нового кримінального процесуального кодексу україни
- •ЗагальнІ умовИ допустимості застосування спеціальних знань та науково-технічних засобів у кримінальному провадженні
- •Порівняльний аналіз криміналістичної та оперативно-розшукової характеристик
- •Про необхідність розробки методичних рекомендацій по підготовці матеріалів для проведення дослідження знаків для товарів і послуг
- •Особливості кримінального провадження на території дипломатичних представництв, консульських установ України, повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України
- •Використання комп’ютерної симуляційної програми Carat-3 при проведенні автотехнічних досліджень в ндекц при гумвс України в Харківській області
- •Модуль динамічного розрахунку
- •Модуль кінематичного розрахунку
- •Модуль для аналізу зіткнень
- •Графічне представлення розрахунків
- •Використання симуляцийної программи carat-3 при проведенні транспортно-трасологічної експертизи
- •Використання симуляційоної програми carat-3 при проведенні автотехнічного дослідження
- •Деякі проблеми взаємодії сторони захисту з експертом за новим кримінальНим процесуальним кодексом україни
- •Шляхи вдосконалення кримінальної відповідальності за грабіж, вчинений у співучасті
- •Окремі питання правової регламентації міжнародного співробітництва за новим Кримінальним процесуальним кодексом України
- •Передача слідчому оперативно-розшукових матеріалів про ознаки злочину: проблемні питання здійснення в світі новел кпк україни
- •Функціональна складова побудови системи кримінального судочинства за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Суб’єкти оперативно-розшукової діяльності за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Очна ставка чи одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях?
- •Криміналістична та суміжні характеристики злочину
- •Інформаційне забезпечення роботи підрозділів карного розшуку
- •Правовий примус у механізмі охорони надр України
- •Тактичні особливості допиту
- •Класифікація саморобної та переробленої вогнепальної зброї
- •Застосування положень нового кримінального процесуального законодавства україни щодо захисту прав потерпілого у кримінальному судочинстві
- •Сутність кримінально-процесуальних функцій
- •Наглядова функція держави у кримінальному процесі
- •Типові слідчі ситуації розслідування підпалів транспортних засобів
- •Кримінальний процесуальний кодекс України: теоретико-критичний аналіз
- •Негласні слідчі (розшукові) дії: процесуальні елементи побудови
- •Про особливості розслідування шахрайств, пов’язаних із заволодінням житлом
- •Використання комп’ютерної техніки та графічних редакторів, при проведенні досліджень штрихів, що перетинаються
- •Особливості процедури судового розгляду кримінального провадження у формі приватного обвинувачення за новим кпк України
- •Окремі аспекти підготовки кадрів для органів прокуратури у зв’язку з прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу України
- •Реформування системи судово-експертних установ на сучасному етапі
- •Криміналістична наука і нове кримінальне процесуальне законодавство
- •Еволюція очної ставки як слідчої дії за новим Кримінальним процесуальним кодексом України
- •Особливості встановлення за допомогою спеціальних медичних знань окремих обставин неналежного виконання обов’язків медичними та фармацевтичними працівниками
- •Деякі аспекти ведення єдиного реєстру досудових розслідувань
- •Регламентація змагальності у досудовому провадженні за новим кпк україни та кпк республіки грузія: спільні та відмінні риси
- •Формування системи завдань кримінального провадження у новому кпк України
- •Особливості з’ясування обставин, що підлягають встановленню, у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх
- •Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Кримінально-правова та криміналістична характеристика розкрадань на об’єктах електроенергетики
- •Особливості околофутбольного угруповання: криміналістичний аспект
- •Деякі питання визначення процесуального статусу підозрюваного за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Актуальні питання визначення підстав та порядку затримання особи
- •Методика відтворення обстановки і обставин події у справах по дтп, пов’язаних із маневром транспортного засобу
- •Яка інформація є заявою про кримінальне правопорушення?
- •Нове кримінально процесуальне законодавство та оперативно-розшукова діяльність
- •Запобігання злочинам у бюджетній сфері україни: криміналістичний аспект
- •Кримінальний процес в історичному розрізі: від «Руської Правди» до Судових статутів 1864 року
- •Проблеми правової регламентації реабілітації в новому кпк
- •Суд присяжних: новела кримінального судочинства україни
- •Використання науково-технічних засобів під час огляду речей за фактами вчинення вбивств
- •Щодо залучення адвоката-захисника до участі у кримінальному провадженні
- •Доказування за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •НегласнІ слідчІ діЇ за новим кпк України
- •Про окремі проблеми доказування у кримінальних справах про вбивства новонароджних дітей
- •Питання забезпечення прав і свобод людини та громадянина в новому Кримінальному процесуальному Кодексі України
- •Забезпечення прав підозрюваного під час закінчення досудового розслідування складанням обвинувального акту за новим кпк України
- •Особливості процесуального статусу неповнолітніх у розрізі нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Проблемні питання очної ставки (організаційний аспект)
- •Щодо процедури провадження в суді присяжних у кримінальному судочинстві
- •Окремі аспекти міжнародного співробітництва під час кримінального провадження
- •Вивчення особи обвинуваченого в контексті нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Суд присяжних в Україні: proetcontra
- •Деякі питання оскарження порушення розумних строків за новим кримінально-процесуальним законодавством україни
- •Функціональне призначення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні
- •Особливості початку досудового розслідування економічних злочинів
- •Особливості залучення спеціаліста до участі у кримінальному провадженні
- •Процесуальні особливості допиту свідка при застосуванні нового кпк україни: порівняльно-правовий аспект
- •Актуальні проблеми застосування нового кримінального процесуального законодавства україни та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі
Забезпечення прав підозрюваного під час закінчення досудового розслідування складанням обвинувального акту за новим кпк України
Розкриваються процесуальні засоби забезпечення прав підозрюваного під час закінчення досудового розслідування складанням обвинувального акту. Висловлюються пропозиції щодо уточнення деяких положень нового КПК України.
Ключові слова: новий КПК України, підозрюваний, закінчення досудового розслідування, обвинувальний акт.
З прийняттям 13.04.2012 нового КПК України у кримінальному процесі з’явилися правові положення, що, порівняно з минулим законодавством, змінили процесуальний порядок закінчення досудового розслідування. Відповідно до ч. 2 ст. 283 КПК України, прокурор зобов’язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру [1].
Особливу увагу слід звернути на положення щодо забезпечення прав підозрюваного під час закінчення досудового розслідування складанням обвинувального акту, оскільки він представляє собою підсумковий обвинувальний документ у кримінальному проваджені.
1. Найважливішим положенням щодо забезпечення прав підозрюваного під час закінчення досудового розслідування складанням обвинувального акту є нормативне закріплення обов’язку прокурора або слідчого за його дорученням повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (ч. 1 ст. 290 КПК України).
Слід зазначити, що питання про необхідність ознайомлення особи з матеріалами досудового розслідування під час його закінчення, є дискусійним у науці кримінального процесу. Деякі науковці вважають, що таке ознайомлення не впливає на захист і, у зв’язку з цим, можна обмежитися оголошенням обвинуваченому і захиснику про закінчення слідства, а також про те, що він, будучи підсудним і одержавши копію обвинувального висновку, разом із захисником має право ознайомитися з матеріалами кримінальної справи до розгляду справи судом [2, с. 12]. Проте, на нашу думку, надійний захист учасниками процесу своїх прав і законних інтересів неможливий без знання матеріалів кримінального провадження, це один з дієвих способів перевірки повноти та неупередженості розслідування. Думку про те, що оголошення особі про закінчення досудового розслідування і надання доступу до матеріалів провадження є процесуальною гарантією права на захист підтримують більшість науковців [3, с. 342; 4, с. 108].
2. Важливим засобом забезпечення прав підозрюваного є обов’язок прокурора або слідчого за його дорученням надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом’якшенню покарання (ч. 2 ст. 290 КПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 290 КПК України, підозрюваному, його захиснику, законному представнику надається доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді. Виконати вказані дії закон зобов’язує прокурора або слідчого за його дорученням.
Надання доступу до матеріалів включає в себе можливість робити копії або відображати матеріали.
Зазначимо, що минулий КПК України таких положень не містив. Під час ознайомлення з матеріалами кримінальної справи обвинувачений мав право лише робити виписки та порушувати клопотання (ст. 218 КПК України 1960 року). Таких прав як робити копії з матеріалів кримінального провадження, копіювати чи відображати будь-які речові докази або їх частини, документи обвинувачений при ознайомлені з матеріалами справи не мав.
Т
©
Фоміна
Т. Г., 2012
Слід зазначити, що кримінально-процесуальне законодавство Російської Федерації закріпило аналогічні права обвинуваченого ще у 2001 році. Так, у ч. 2 ст. 217 КПК РФ зазначено, що у процесі ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, яка складається з декількох томів, обвинувачений і його захисник мають право повторно звертатися до кожного з томів кримінальної справи, а також виписувати будь-які відомості і в будь-якому обсязі, знімати копії з документів, у тому числі за допомогою технічних засобів. Виняток складають документи кримінальної справи, в яких містяться відомості, що становлять державну або іншу таємницю. Вони зберігаються у справі і надаються обвинуваченому та його захиснику під час судового розгляду [5].
3. Відповідно до ч. 9 ст. 290 КПК України, сторони кримінального провадження зобов’язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий – прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів. Проте, у якому процесуальному документі слід зробити це підтвердження закон не визначає.
Як передбачалось у ч. 3 ст. 218 минулого КПК України, про те, що обвинуваченому оголошено про закінчення слідства і що йому пред’явлено матеріали справи для ознайомлення, зазначається в протоколі про оголошення обвинуваченому про закінчення слідства і пред’явлення йому матеріалів справи.
У новому КПК України слід більш детально регламентувати процесуальний порядок відкриття матеріалів іншій стороні. Вважаємо, що визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням повинен скласти повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Після ознайомлення підозрюваного, його захисника, законного представника та захисника особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, з матеріалами досудового розслідування слідчий складає відповідний протокол. У протоколі ознайомлення з матеріалами досудового розслідування зазначаються особи, які приймали участь у ознайомленні з матеріалами досудового розслідування, час, протягом якого вони знайомились, та найменування таких матеріалів.
Важливість винесення даного протоколу полягає також у тому, що сторони кримінального провадження зможуть відобразити ставлення до матеріалів досудового розслідування.
З урахуванням вказаного, пропонуємо положення ст. 290 КПК України уточнити. Такі зміни сприятимуть більш повному урегулюванню процесуального порядку відкриття матеріалів іншій стороні.
4. Суттєвою гарантією прав особи під час закінчення досудового розслідування є передбачене ч. 10 ст. 290 КПК України положення про те, сторонам кримінального провадження, потерпілому надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. Тобто, за загальним правилом, підозрюваного і його захисника не можна обмежувати у часі, потрібному їм для ознайомлення з усіма матеріалами кримінального провадження. При цьому, у разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов’язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів (ч. 10 ст. 290 КПК України).
Під час розробки КПК України авторами законодавчої ініціативи висловлювались різні пропозиції щодо встановлення певних строків ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. Так, А. С. Гриценко пропонував ч. 10 ст. 290 КПК України доповнити реченням такого змісту: «Строк ознайомлення з матеріалами, встановлений слідчим суддею, не може бути меншим, ніж один тиждень на кожні сто сторінок таких матеріалів». Ю. В. Овчаренко вважав, що ч. 10 ст. 290 КПК України слід викласти у наступній редакції: «У випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений або його захисник затягують ознайомлення із матеріалами справи, слідчий суддя може встановити обмеження на граничний час ознайомлення із справою, але не менше 10 хвилин на кожен аркуш справи» (пропозиції № 2582, 2585) [6, с. 757].
Вважаємо, що встановлення рішенням суду певних обмежень часу під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження не перешкоджає підозрюваному у здійсненні своїх прав, а лише запобігає зловживанню правами з його боку або з боку захисника з метою затягнути досудове розслідування на необмежений строк. Проте, визначати на рівні закону певні строки ознайомлення, на нашу думку, не потрібно. Слідчий суддя, встановлюючи строк, протягом якого підозрюваний і його захисник вправі ознайомитися з матеріалами, до яких їм надано доступ, повинен враховувати обсяг і особливості кримінального провадження, психофізіологічні особливості людини, а також клопотання підозрюваного або його захисника про встановлення розумного строку, який, на їх думку, необхідний для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування (у разі надходження такого клопотання).
5. Окремо слід розглянути питання щодо строків ознайомлення з матеріалами, до яких сторонам кримінального провадження надано доступ. У науковій літературі висловлювалась пропозиція про те, щоб ознайомлення з матеріалами провадження проводилось не пізніше, ніж за 5 днів до закінчення строків розслідування [7, с. 161]. На думку окремих науковців, необхідно встановити окремий строк для ознайомлення з матеріалами справи тривалістю один місяць. Даний строк не потрібно враховувати в строк досудового слідства та в строк тримання під вартою обвинуваченого на досудовому слідстві [8, с. 154]. Важко погодитись з такою пропозицією, оскільки закінчення досудового розслідування є важливим етапом кримінального судочинства, тому й час ознайомлення з матеріалами не можна не враховувати у строк розслідування.
Схиляємось до думки, що у новому КПК України необхідно встановити мінімальний термін для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, 5 діб до закінчення строків досудового розслідування. Дане положення повинно діяти для усіх підозрюваних, а не лише для тих, хто тримається під вартою чи домашнім арештом. Встановлення мінімального строку ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до закінчення досудового розслідування сприятиме захисту прав підозрюваного. Адже надаючи доступ до матеріалів за день-два до закінчення строків досудового розслідування або у останній їх день, особа фактично обмежується у праві на достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їй буде надано доступ.
У разі надання доступу до матеріалів кримінального провадження, як мінімум за 5 діб до закінчення строків досудового розслідування, підозрюваний та його захисник будуть мати достатній час для ознайомлення з ними та складання обґрунтованого клопотання. Відповідно, слідчий, не посилаючись на відсутність часу для задоволення клопотання, належним чином вивчить необхідність встановлення тих обставин, про які заявлено у клопотанні. Також протягом цього терміну слідчий може належним чином вивчити подані докази та залучити їх, у разі необхідності, до матеріалів кримінального провадження.
Список використаних джерел: 1. Кримінальний процесуальний кодекс України : прийн. законом № 4651-VІ від 13.04.2012. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України» № 4652-VІ від 13.04.2012. – Х. : Право, 2012. – 392 с. 2. Юркова Г. В. Реалізація завдань швидкого, повного розкритій злочину в досудових стадіях : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Юркова Г. В. – К., 2001. – 18 с. 3. Кримінальний процес : підручник / за ред. Ю. М. Грошевого та О. В. Капліної. – Х. : Право, 2010. – 608 с. 4. Корчева Т. В. Проблеми діяльності захисника у досудовому провадженні та в суді першої інстанції / Т. В. Корчева. – Х. : Видавець ФО-П Вапнарчук Н. М., 2007. – 200 с. 5. Уголовно-процессуальный кодекс Российской Федерации [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.up-kodeks.ru. 6. Порівняльна таблиця до проекту Закону України «Проект Кримінального процесуального кодексу України» від 12.03.2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=42312. 7. Янович Ю. П. Проблемы совершенствования процессуального статуса подозреваемого и обвиняемого : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Янович Ю. П. – Х., 1992. – 222 c. 8. Литвинов В. В. Проблеми визначення строку ознайомлення з матеріалами кримінальної справи / В. В. Литвинов // Слідча діяльність: проблеми теорії і практики : матеріали наук.-практ. конф. та круглого столу (м. Дніпропетровськ, ДДУВС, 22 і 26 трав. 2008 р.). – Д. : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2008. – С. 152–154.
Одержано 23.09.2012
Раскрываются процессуальные средства обеспечения прав подозреваемого во время окончания досудебного расследования составлением обвинительного акта. Высказываются предложения по уточнению некоторых положений нового УПК Украины.
Ключевые слова: новый УПК Украины, подозреваемый, окончания досудебного расследования, обвинительный акт.
The procedural means to ensure the rights of suspects during pretrial investigation end assembly guilty act. are uncovered. The proposals to clarify certain provisions of the new Criminal Procedure Code of Ukraine are expressed.
Keywords: the new Code of Criminal Procedure of Ukraine, the suspect, ending pretrial investigation, indictment.
L
УДК 343.121.5(477)
Ольга Олександрівна Царенко,
старший психолог відділу психологічного забезпечення УКЗ ГУМВС України в Харківській області, здобувач Харківського національного університету внутрішніх справ