Формування системи завдань кримінального провадження у новому кпк України

Розглянуто вплив сучасної концепції кримінального процесу на формування системи завдань кримінального провадження у новому КПК України. Встановлено, що захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а також охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження не можуть виступати завданнями кримінального провадження.

Ключові слова: кримінальне провадження, завдання кримінального провадження, сучасна концепція кримінального процесу.

13 квітня 2012 року Верховна Рада України прийняла новий Кримінальний процесуальний кодекс України, який у порівнянні з до сьогодні чинним Кримінально-процесуальним кодексом України (1960 р.) є уособленням зміненої концепції кримінального процесу. В основі її створення та запровадження – багаторічні тривалі наукові дискусії, неодноразові спроби практичного впровадження окремих змінених кримінально-процесуальних інститутів, дослідження та урахування позитивного досвіду зарубіжних країн, практики Європейського суду з прав людини та ін.

Основою концепції кримінального процесу на будь-якому етапі його розвитку є призначення, мета, завдання кримінального судочинства. Фактично це ті категорії, що визначають і обумовлюють форму та зміст усього кримінального провадження, сутність методів і засобів його здійснення.

Незважаючи на визначальну, основоположну роль призначення, мети та завдань кримінального судочинства, зміст цих категорій постійно дискутується у науці кримінального процесу.

Аналіз висловлених у процесуальній літературі позицій дає підстави для висновку про можливість формулювання декількох підходів щодо призначення кримінального судочинства: вирішення правового спору, конфлікту, що виник між державою та особою, яка вчинила злочин; встановлення істини; викриття винного та його справедливе покарання; захист особи від протиправних посягань; захист прав і свобод особи; реалізація кримінально-правових норм та ін.

Призначення, мета кримінального судочинства, у свою чергу, обумовлюють формулювання кола завдань, що підлягають вирішенню в процесі кримінального провадження, визначають засоби їх досягнення.

Відповідно до ст. 2 нового КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Разом з тим, на думку З. З. Зінатулліна, кожному юристу зрозуміло, що не ці соціальні цінності (захист прав і свобод особи у кримінальному процесі) викликають до життя необхідність кримінального провадження, а те, що вчиненими злочинами їм завдається шкода. Злочини необхідно розкривати, осіб, винних у їх вчинені, викривати. І таке завдання не може не бути першоосновою кримінального процесу [1, с. 86].

Вочевидь, наукове обґрунтування вирішення питання щодо встановлення завдань кримінального судочинства має відбуватись з урахуванням державної політики у сфері кримінальної юстиції, стану правозастосовної діяльності у цій сфері на сучасному етапі, дослідження рівня її ефективності.

П

© Рожнова В. В., 2012

оложення, що формулюються як завдання кримінального судочинства, повинні ґрунтуватись на загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права, Конституції України, бути концентрованим вираженням правової наукової думки. Цінність таких настанов не може бути піддана сумніву.

Конституція України закріпила положення, відповідно до яких Україна є правовою державою, людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження та забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Ці конституційні положення, а також ратифікація Україною (у тому числі, як правонаступницею СРСР) міжнародно-правових актів у галузі прав і свобод людини та громадянина зобов’язують нашу державу спрямовувати свою діяльність, і особливо у правовій сфері, на захист і охорону прав і свобод людини.

Кримінально-процесуальна діяльність, будучи складовою загальнодержавної діяльності, також спрямована на охорону та захист вищевказаних цінностей. Однак безпосередня мета кримінально-процесуальної діяльності поряд з цим обумовлюється специфікою предмета та методів правового регулювання у цій сфері.

Як відомо, предметом правового регулювання у сфері кримінального судочинства виступають суспільні відносини, що виникають у зв’язку із кримінальним правопорушенням, що вчинене чи готується.

Тобто сфера кримінального процесу виникає там, де виникає необхідність встановлення ознак кримінального правопорушення у діянні, складу кримінального правопорушення в діянні конкретної особи, доведення її винності (чи невинуватості) у вчиненні кримінального правопорушення тощо.

У зв’язку з цим, не зовсім доречним видається формулювання системи завдань кримінального провадження, де першими названо завдання щодо захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а також охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

Видається, що у системі завдань кримінального провадження, яка сформульована та викладена у ст. 2 нового КПК України, відбулось змішування дійсних цілей і завдань кримінального процесу із засобами та умовами їх виконання. Так, необхідність захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень обумовлює обов’язок прокурора, слідчого в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, тобто виступає передумовою кримінального провадження. Охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження скоріше виступає необхідною умовою, одним із засобів здійснення законного, неупередженого розслідування та судового розгляду.

Незважаючи на очевидну та беззаперечну самоцінність цих основоположних правових настанов, вони навряд чи мають основне, центральне значення саме для кримінального провадження у контексті його кінцевого результату. Адже у кожному разі кримінальне провадження розпочинається і здійснюється задля того, аби обставини кримінального правопорушення були встановлені, особа, винна у його вчиненні, зазнала справедливого покарання, а шкода, завдана кримінальним правопорушенням, відшкодована (компенсована).

У цьому аспекті хотілось би навести і коментарі експертів Ради Європи, які у своєму висновку щодо проекту КПК України вказали, що немає сумнівів у тому, що у першу чергу, завданням кримінального процесу є встановлення факту злочину, розшук підозрюваного та проведення об’єктивного справедливого судового розгляду з метою встановлення винності підсудного і призначення йому покарання.

Безумовно, існування кримінального процесу обумовлено існуванням злочинності, як соціально негативного явища, однак цим не вичерпується. Кожен злочин (кримінальне правопорушення), як і злочинність загалом, представляють собою фактори, що обумовлюють існування не тільки кримінального процесу, а й усіх галузей кримінально-правового блоку. Водночас, заходи протидії злочинності, у тому числі, захист від кримінальних правопорушень, не є безпосередньою метою, призначенням кримінального судочинства, а отже, і не можуть виступати його безпосереднім і основним завданням.

Так само охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження (тобто охорона приватних інтересів) не може бути рушійною силою, основою, і головне, кінцевим результатом для переважно публічної кримінально-процесуальної діяльності. Охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження – це той режим, умова здійснення кримінального судочинства, за якого його результати будуть законними, належними та такими, що забезпечать досягнення головної мети – реалізацію кримінальної відповідальності та відновлення порушених внаслідок вчинення кримінального правопорушення суспільних відносин. Охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження відбувається в межах уже розпочатої кримінально-процесуальної діяльності і триває протягом усього періоду її здійснення, тобто виступає не кінцевим результатом кримінального провадження, а необхідною умовою, основою його здійснення.

Список використаних джерел: 1. Гладышева О. В. Теоретические основы обеспечения законных интересов личности в уголовном судопроизводстве : монография / О. В. Гладышева ; под науч. ред. В. А. Семенцова. – М. : Юрлитинформ, 2012. – 192 с.

Одержано 25.09.2012

Рассмотрено влияние современной концепции уголовного процесса на формирование системы задач уголовного производства в новом УПК Украины. Установлено, что защита лиц, общества и государства от уголовных правонарушений, а также охрана прав, свобод и законных интересов участников уголовного производства не могут выступать задачами уголовного производства.

Ключевые слова: уголовное производство, задачи уголовного производства, современная концепция уголовного процесса.

Influence of the modern concept of criminal trial on formation of system of problems of criminal proceedings in the new Criminal Procedure Code of Ukraine is considered. It is established that protection of persons, societies and the states from criminal offenses, and also protection of the rights, freedoms and legitimate interests of participants of criminal proceedings can’t act as problems of criminal proceedings.

Keywords: criminal proceedings, problems of criminal proceedings, modern concept of criminal trial.

L

УДК 343.137.5

Віталій Володимирович Романюк,

викладач кафедри кримінального процесу навчально-наукового інституту підготовки фахівців для підрозділів слідства та дізнання Харківського національного університету внутрішніх справ