Деякі аспекти ведення єдиного реєстру досудових розслідувань

13 квітня 2012 року Верховна Рада України прийняла новий Кримінальний процесуальний кодекс України (далі – КПК), який набирає чинності з 19 листопада 2012 року. На відміну від КПК 1960 року, у новому КПК не передбачена така стадія кримінального процесу, як порушення кримінальної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 214 цього Кодексу, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Відповідно до ч. 2 ст. 214, п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК, саме з моменту внесення відомостей до такого реєстру розпочинається досудове розслідування.

У ч. 3 ст. 214 КПК вказано, що здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду. У разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно. Відомості про нього вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань при першій можливості.

Загальні вимоги до змісту Єдиного реєстру досудових розслідувань викладені у ч. 5 ст. 214 КПК. До нього вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім’я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.У цьому реєстрі автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.

Як зазначено у ч. 2 ст. 214 КПК, положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджується Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства. Створити такий реєстр парламент рекомендував Генеральній прокуратурі України протягом трьох місяців з дня опублікування КПК (п. 22 розділу 11 «Перехідні положення» цього Кодексу).

Ця рекомендація виконана. 17 серпня 2012 року Генеральний прокурор України за погодженням з Міністром внутрішніх справ України, Головою Служби безпеки України, Головою Державної податкової служби України видав наказ №69 «Про Єдиний реєстр досудових розслідувань» (далі – наказ), яким затверджено положення про порядок ведення такого реєстру.

С

© Рибалко Ж. Л., 2012

аме у п. 2.1 розділу 1наказу вказані інші відомості, не зазначені у п. п. 1‒6 ч. 5 ст. 214 КПК, які вносяться до реєстру. Це відомості про: – передачу матеріалів та відомостей іншому органу досудового розслідування або за місцем проведення розслідування; – дату затримання особи; – обрання, зміну та скасування запобіжного заходу; – час та дату повідомлення про підозру, відомості про особу, якуповідомлено про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; – зупинення та відновлення досудового розслідування; – оголошення розшуку підозрюваного; – об’єднання та виділення матеріалів досудових розслідувань; – продовження строків досудового розслідування та тримання під вартою; – встановлені, відшкодовані матеріальні збитки, суми пред’явлених позовів у кримінальному провадженні, вартість арештованого майна; – закінчення досудового розслідування. Крім того, відповідно до п. 2.2 розділу 1 наказу до реєстру вносяться і інші відомості, передбачені первинними обліковими документами, та результати судового провадження.

На наш погляд, доцільно розширити перелік відомостей, які мають вноситися до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Вважаємо, що до такого реєстру слід вносити дані про: – оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора та вирішення скарг;- вимоги реабілітованої особи про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної незаконними процесуальними діями та рішеннями слідчого, прокурора; – поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння до досягнення віку кримінальної відповідальності, у приймальник-розподільник для дітей; – направлення особи до медичного закладу для проведення стаціонарної психіатричної експертизи;- рішення слідчого судді, які прийнятті після розгляду клопотань слідчого, прокурора про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, про проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій.

Строки внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань встановлені у п. 3.1 розділу 1наказу. Їх внесення здійснюється з дотриманням таких строків: 1) заяву про кримінальне правопорушення – у термін, визначений ч. 1 ст. 214 КПК; 2) дату складання повідомлення про підозру, дату і час вручення повідомлення про підозру, зміну раніше повідомленої підозри – невідкладно;3) передачу матеріалів та відомостей (ч. 5 ст. 36, ч. 7 ст. 214, ст. 216, ч. 4 ст. 218 КПК), зупинення та відновлення досудового розслідування (ч. 4 ст. 280, ч. 2 ст. 281, ч. 3 ст. 282 КПК), об’єднання, виділення матеріалів досудового розслідування (ст. 217 КПК), закінчення досудового розслідування (ч. 3 ст. 283 КПК) – протягом 24 годин з моменту прийняття процесуальних рішень; 4) продовження строків розслідування (ст. ст. 219, 294, 296 КПК) – протягом 24 годин з моменту задоволення прокурором клопотання з цих питань; 5) оголошення розшуку (ст. 281 КПК) – протягом 24 годин з моменту винесення прокурором або слідчим відповідної постанови; 6) вжиті заходи забезпечення кримінального провадження (ст. 131 КПК), відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні (ст. 290 КПК) – протягом 24 годин з моменту вчинення процесуальної дії; 7) повернення судом кримінального провадження, обвинувального акту, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру у порядку ч. 3 ст. 314, ч. 4 ст. 288, ч. 2 ст. 407 КПК – упродовж 24 годин з моменту надходження з суду матеріалів до прокурора; 8) інші відомості, передбачені первинними обліковими документами, – упродовж 24 годин з моменту прийняття процесуального рішення.

Потрібно зазначити, що лише щодо деяких відомостей, які вносяться до реєстру, строки встановлені законом (ч. 1 ст. 214, ч. 4 ст. 278 КПК). Інші строки визначені наказом. Вважаємо, що усі строки внесення слідчим, прокурором відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань повинні визначатися КПК, а не відомчим нормативним актом.

Необхідно звернути увагу на те, що у низці статей КПК йдеться про додання до відповідних процесуальних документів витягу з реєстру. Наприклад, у ч. 6 ст. 132 цього Кодексу вказано, що до клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання. Відповідно до ч. 3 ст. 234, ч. 2 ст. 237, ч. 5 ст. 240, ч. 2 ст. 248 такий витяг має бути доданий до клопотання слідчого, прокурора про надання дозволу на проведення: – слідчих(розшукових) дій у житлі чи іншому володінні особи; – негласних слідчих (розшукових) дій.

Однак КПК не визначає, що повинно бути зазначено у такому витягу. Про це йде мова у п. 4.3 розділу 1 наказу. До витягу з реєстру включається інформація про: 1) номер кримінального провадження; 2) дату надходження заяви, повідомлення та дату внесення відомостей про заяву, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до реєстру та його правову кваліфікацію; 3) найменування, ім’я, по батькові потерпілого, заявника (найменування юридичної особи та ідентифікаційний код ЄДРПОУ); 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 5) прізвище, ім’я, по батькові та дату народження особи, яку повідомлено про підозру; 6) орган досудового розслідування; 7) прізвище, ім’я, по батькові слідчого, який здійснює досудове розслідування або прокурора, який здійснює процесуальне керівництво.

Слід наголосити на тому, що деякі положення наказу, на наш погляд, не узгоджуються з КПК. Так, у підпункті 1.1 п. 1 розділу 2 вказано, що усні заяви про вчинення кримінального правопорушення заносяться слідчим або прокурором до протоколу, який підписується заявником. У підпункті 1.3 п. 1 цього ж розділу зазначено, що особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення під розпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення.

Разом з тим у КПК не йдеться про складання протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення, про попередження заявника про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення. Вважаємо це недоліком цього Кодексу, який необхідно усунути. Пропонуємо доповнити ст. 214 КПК таким положенням: «Усні заяви про вчинення кримінального правопорушення заносяться до протоколу, який підписують заявник та посадова особа, що прийняла заяву. При цьому заявник попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, про що відмічається в протоколі».

Список використаних джерел: 1. Кримінальний процесуальний кодекс України : прийн. законом № 4651-VІ від 13.04.2012. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України» № 4652-VІ від 13.04.2012. – Х. : Право, 2012. – 392 с. 2. Татаров О. Ю. Досудове провадження в кримінальному процесі України: теоретико-правові та організаційні засади (за матеріалами МВС) : монографія / О. Ю. Татаров. – Донецьк: ТОВ «ВПП «ПРОМІНЬ», 2012. – 640 с.

Одержано 25.09.2012

L

УДК 343.131

ВІКТОРІЯ ВІКТОРІВНА Рогальська,

доцент кафедри кримінального процесу, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ), кандидат юридичних наук