Особливості встановлення за допомогою спеціальних медичних знань окремих обставин неналежного виконання обов’язків медичними та фармацевтичними працівниками

В статті розглянуті питання щодо необхідності використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів, пов’язаних із неналежним виконанням обов’язків медичними та фармацевтичними працівниками. На основі аналізу наукової літератури були вказані особливості встановлення окремих обставин неналежного виконання професійних обов’язків медичними та фармацевтичним працівниками за допомогою спеціальних медичних знань.

Ключові слова: спеціальні медичні знання, окремі обставини, медичні працівники, медична документація.

Життя та здоров’я людини є найбільшим багатством нашої демократичного держави, охорона яких надійно забезпечується як національним законодавством, так і актами міжнародного права. Зокрема Конституція України у ст. 49 закріплює право громадян на охорону здоров’я, медичну допомогу й медичне страхування.

Професія лікаря – одна з найбільш стародавніх та поважних професій на нашій планеті. Незважаючи на значний прогрес у медицині, на сьогоднішній день ніхто не може гарантувати обов’язкову успішність лікування, оскільки кінцевий результат будь-якого медичного втручання залежить від безлічі суб’єктивних та об’єктивних чинників. Тому стоїть гостра потреба у належному юридичному вирішенні питань, пов’язаних з відповідальністю медичних працівників за неналежне виконання своїх професійних обов’язків.

Слід зазначити, що у вітчизняній та зарубіжній літературі є низка робіт, пов’язаних із розслідуванням злочинів та використанням спеціальних знань у кримінальному судочинстві. Це, передусім, роботи таких вчених як Ю. П. Аленіна, В. П. Бахіна, Р. С. Бєлкіна, О. М. Васільєва, І. О. Возгріна, В. І. Галагана, І. Ф. Герасимова, В. Г. Гончаренка, Л. Я. Драпкіна, М. К. Камінського, Н. І. Клименка, О. Н. Колесніченка, В. О. Коновалова, В. С. Кузьмічова, В. К. Лисиченка, І. М. Лузгіна, В. Г. Лукашевича, Г. А. Матусовського, О. Р. Михайленка, В. О. Образцова, М. В. Салтевського, М. Я. Сегая, М. О. Селіванова, В. В. Тіщенка, С. Н. Чурілова, В. Ю. Шепітька, М. П. Яблокова і інших, праці яких стали теоретичним підґрунтям при розслідуванні злочинів.

Щодо проблем кримінальної відповідальності медичних працівників, то ця тема була предметом дослідження В. О. Глушкова, Т. О. Лаврентьєвої, Ю. Д. Сергєєва, С. А. Хімченко, І. М. Авдєєвої, Ф. Ю. Бердічевського, В. К. Кудряшова. Окремі аспекти окресленої проблеми розглянуто в роботах П. П. Андрушка, М. І. Бажанова, І. І. Гореліка, М. Н. Малеїної, А. М. Савицької, В. М. Смітієнка, а також учених-медиків І. Г. Вермеля, А. П. Громова, І .А. Концевич, І. Ф. Огаркова та інших.

В той же час, незважаючи на наявність певною мірою розробленості низки питань використання судової експертизи в кримінальному процесі, практично відсутні системні роботи, спрямовані на аналіз існуючих проблем в області використання спеціальних медичних знань, на розробку заходів, спрямованих на вдосконалення взаємодії правоохоронних органів і судово-медичних експертних служб. Проведений аналіз міри розробленості проблеми переконує в тому, що є необхідність більш широкого використання спеціальних медичних знань при розслідуванні злочинів, які стосуються неналежного виконання обов’язків медичними та фармацевтичними працівниками.

Практика показує, що є значні недоліки при розслідуванні злочинів пов’язаних із неналежним виконанням професійних обов’язків медичними та фармацевтичними працівниками в частині знаходження міри відповідальності кожного медичного працівника у виникненні негативного кінцевого результату при лікуванні хворого.

П

© Редько Ю. А., 2012

ри розслідуванні такого роду справ необхідно пам’ятати, що той спеціаліст, який останнім проводив лікувальні заходи не повинен одноосібно нести кримінальну відповідальність за неналежне лікування чи негативні його наслідки особливо в тих випадках, коли це стосується лікарів невідкладної медичної допомоги, реаніматологів, хірургів, які оперують по життєвим показанням і часто стикаються у своїй роботі з кінцевим результатом неналежної роботи своїх колег. На нашу думку, необхідно досліджувати всі причини виникнення негативного результату у лікуванні, оцінити кожний лікувально-профілактичний захід окремо, починаючи з поліклінічного етапу, ефективності, достовірності та своєчасності лабораторного та функціонального обстеження пацієнта.

Особливістю лікувального процесу є те, що пацієнт проводить обстеження, лікування у різних лікарів, амбулаторно та в стаціонарі, не завжди в одних і тих самих лікувально-профілактичних закладах, часто трапляються випадки самолікування. Тому без різнобічного використання спеціальних медичних знань важно знайти той переломний момент у обстеженні чи лікуванні хворого, що призвів до фатального наслідку.

З метою якісного розслідування злочинів, пов’язаних із неналежним виконанням обов’язків медичними та фармацевтичними працівниками необхідно встановити міру вини кожного, хто приймав участь у неналежному лікуванні хворого, дослідити окремі обставини в лікувальному процесі, що призвели до негативного кінцевого результату. Перш за все необхідно прийняти до уваги те, що хворий, який постраждав при лікуванні, до останнього моменту мав динамічну картину звернень до медичного персоналу. Важливо дослідити всю низку медичної документації, що супроводжувала пацієнта в процесі лікування – це амбулаторна картка хворого з поліклініки за місцем проживання (може бути декілька карток з різних лікувально-профілактичних закладів, в т. ч. і з приватних лікувальних установ), це результати всіх лабораторних та інструментальних методів досліджень (аналізи крові, сечі, інших рідин людини, рентген дослідження, ЕКГ, УЗД, ЕЕГ, комп’ютерна томографія тощо), які можуть існувати окремо, у вигляді довідок, або знаходитись в амбулаторній карті хворого, записи у медичних журналах, у яких фіксується факт проведеної процедури, виписки із історії хвороб та самі історії хвороб (з архіву ЛПЗ, в якому хворий проходив стаціонарне лікування), направлення на консультацію, обстеження, лікування (які також можуть бути на окремому бланку або в амбулаторній карті хворого), медичні довідки, медичні висновки та інші записи та документи медичного характеру. При аналізі медичних документів є можливість ретроспективно оцінити своєчасність та правильність обстеження та лікування на будь-якому етапі і таким чином знайти першопричину в хибній діагностичній чи лікувальній тактиці.

Таким чином при розслідуванні злочинів, пов’язаних із неналежним виконанням обов’язків медичними та фармацевтичними працівниками за допомогою використання спеціальних медичних знань можна встановити окремі обставини неналежного їх виконання та ступінь вини кожного із учасників лікувально-діагностичного процесу, а не тільки лікаря, який останнім відповідав за здоров’я та життя пацієнта, що дає змогу більш об’єктивно розслідувати такого роду злочини.

Одержано 25.09.2012

В статье рассмотрены вопросы о необходимости использования специальных медицинских знаний при расследовании преступлений, связанных с ненадлежащим выполнением профессиональных обязанностей медицинскими и фармацевтическими работниками. На основе анализа научной литературы были указаны особенности установления отдельных обстоятельств ненадлежащего исполнения обязанностей медицинскими и фармацевтическими работниками с помощью специальных знаний.

Ключевые слова: специальные медицинские знания, отдельные обстоятельства, медицинские работники, медицинская документация.

In article questions about the need for specialized medical knowledge in the investigation of crimes related to the improper performance of professional duties of medical and pharmaceutical workers. Based on the analysis of the scientific literature were indicated features of set of individual circumstances of improper performance of duties of medical and pharmaceutical professionals with specialized knowledge.

Keywords: medical knowledge, individual circumstances, health professionals, medical records.

L

УДК 343.13(477)

Жанна Леонідівна Рибалко,

здобувач кафедри кримінального процесу Національної академії внутрішніх справ