Окремі аспекти підготовки кадрів для органів прокуратури у зв’язку з прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу України

Досліджено специфіку діяльності органів прокуратури у зв’язку з прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу України. Наголошено, що одним із ключових факторів оптимізації діяльності органів прокуратури має стати підвищення кваліфікації та підготовка кадрів для органів прокуратури. Визначено основні моменти, яким має приділятися увага під час підготовки кадрів для органів прокуратури.

Ключові слова: органи прокуратури, новий Кримінальний процесуальний кодекс України, підготовка кадрів.

У зв’язку з прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу (далі ‒ КПК) України кардинально змінюється весь порядок діяльності органів прокуратури, зокрема змінюється їх статус і специфіка наглядової діяльності. Зважаючи на це, одним із ключових факторів оптимізації діяльності органів прокуратури має стати підвищення кваліфікації та підготовка кадрів, зокрема ознайомлення працівників органів прокуратури із змінами до чинного національного законодавства. Отже, вважаємо за необхідне проаналізувати основні зміни, що набирають або вже набрали чинності у 2012 р., і на основі цього виробити конкретні пропозиції щодо підвищення кваліфікації та підготовки кадрів для органів прокуратури.

Відповідно до нового КПК України [1], Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України» від 13 квітня 2012 р. № 4652 [2], закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 р. № 1789 [3], з травня 2012 р. до чинного національного законодавства внесено такі зміни:

1) впроваджується нова категорія «кримінальні правопорушення», яка буде поділятися на злочини та кримінальні проступки за критерієм тяжкості (ст. 2, 3, 38 КПК України);

2) об’єднано відокремлені на сьогодні стадії дізнання та досудового слідства в єдину стадію досудового розслідування. Новостворена стадія буде розпочинатися з моменту надходження інформації про вчинений злочин до правоохоронних органів. Отримана інформація про вчинений злочин в обов’язковому порядку має вноситися до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слід звернути увагу, що під час проведення дізнання буде здійснюватися розслідування виключно кримінальних проступків, а під час проведення досудового слідства  розслідування злочинів (ст. 3, 45, 132, 214 КПК України);

3) скасовано необхідність прийняття постанови про порушення кримінальної справи (ст. 214–222 КПК України);

4) введено такий запобіжний захід, як домашній арешт, а також визначено як винятковий запобіжний захід тримання під вартою, які застосовуються виключно у тому випадку, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного або обвинуваченого (ст. 176–206 КПК України);

5) вводиться нове тлумачення поняття «прокурор». Під поняттям «прокурор» з урахуванням новітніх змін у законодавстві слід розуміти Генерального прокурора України, першого заступника, заступників Генерального прокурора України, їх старших помічників та помічників, прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур (на правах обласних), їх перших заступників, заступників, міжрайонних прокурорів, прокурорів міст, районів, районів у містах та прирівняних до них спеціалізованих прокуратур, їх перших заступників і заступників, начальників головних управлінь, управлінь, відділів прокуратур, їх перших заступників, заступників, старших прокурорів та прокурорів прокуратур усіх рівнів, які діють у межах своєї компетенції;

6) ліквідовано військові прокуратури. Замість військових прокуратур створюються спеціалізовані прокуратури з нагляду за дотриманням законів у військових формуваннях. Таким чином, слід звернути увагу, що вносяться зміни до самої структури системи органів прокуратури;

7

© Пшонка А. В., 2012

) прокурор буде направляти до суду не кримінальну справу, а реєстр матеріалів кримінального провадження, який буде містити номер і найменування процесуальної дії, проведеної у процесі досудового розслідування, а також час її проведення, реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час розслідування, дату і термін застосування заходів забезпечення кримінального провадження (ст. 291 КПК України);

8) процесуальне керівництво розслідуванням буде здійснювати прокурор, який даватиме доручення слідчим та прийматиме або погоджуватиме ключові процесуальні рішення (ст. 36 КПК України) та ін.

Повний перелік повноважень прокурора у кримінальному провадженні закріплений у ст. 36 нового КПК України. Слід звернути увагу, що прокурор має керувати усіма діями слідчого, а слідчий, який в усьому світі є процесуально незалежною фігурою, за новим законом має дотримуватися усіх вказівок прокурора. Таким чином, можна зробити висновок, що у зв’язку з прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу України прокурор стає ключовою фігурою досудового розслідування.

Слід зазначити, що наведеними вище змінами не обмежується вся специфіка діяльності органів прокуратури у зв’язку з прийняттям нового КПК України. Дослідження усіх відмінностей у діяльності органів прокуратури, викликаних внесенням відповідних змін до законодавства, має бути предметом окремого дослідження; в рамках даної роботи лише коротко висвітлено найбільш значущі з них. Отже, вважаємо за доцільне перейти безпосередньо до висвітлення пріоритетних напрямків підвищення кваліфікації та підготовки кадрів для органів прокуратури.

Метою підготовки кадрів для органів прокуратури у зв’язку з прийняттям нового КПК України має бути забезпечення належного функціонування правоохоронної сфери держави висококваліфікованими кадрами, що є необхідним у зв’язку з необхідністю реалізації національних інтересів у контексті розвитку України як правової, демократичної, соціальної держави та зважаючи на новітні тенденції у чинному національному законодавстві.

Реалізація державної політики щодо підготовки кадрів для органів прокуратури має бути спрямована, у першу чергу, на забезпечення правоохоронної сфери держави висококваліфікованими кадрами, запровадження новітніх підходів у кадровому менеджменті, розбудову системи управління трудовими ресурсами, забезпечення високого рівня розвитку людського потенціалу держави, задоволення очікувань населення щодо діяльності правоохоронних органів (зокрема, органів прокуратури).

У зв’язку з прийняттям нового КПК України основна увага під час підготовки кадрів для органів прокуратури має приділятися таким моментам:

• особливостям здійснення досудового розслідування, зокрема розмежування специфіки розслідування кримінальних проступків у процесі дізнання та розслідування злочинів під час досудового слідства;

• змісту нової категорії «кримінальні правопорушення», яка буде поділятися на злочини та кримінальні проступки за критерієм тяжкості;

• специфіці укладання угоди між прокурором та обвинувачуваним про визнання винуватості та угоди про примирення між потерпілим та обвинувачуваним;

• особливостям формування реєстру матеріалів кримінального провадження;

• особливостям прийняття ключових процесуальних рішень: повідомлення особі про підозру, звернення з клопотаннями до слідчого судді, складення обвинувального акта;

• процедурі представництва державного обвинувачення у суді;

• переліку негласних слідчих дій, а також порядку їх здійснення (з метою унеможливлення випадків отримання доказів шляхом порушення конституційних прав громадян);

• формам нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування (дізнання та досудового слідства) у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням;

• процедурі доручення керівникам органів досудового розслідування, внутрішніх справ, національної безпеки проведення у підвідомчих їм підрозділах перевірок з метою усунення порушень і забезпечення повного розкриття діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення;

• процедурі пред’явлення цивільного позову у кримінальному провадженні;

• напрямкам взаємодії органів прокуратури із органами державної влади та правоохоронними органами тощо.

Отже, слід зазначити, що підготовка кадрів для органів прокуратури у зв’язку з прийняттям нового КПК України має бути спрямована на надання спеціальних знань, формування вмінь, необхідних для якісного виконання покладених на прокуратуру обов’язків. Особливої уваги потребує формування узгодженої системи оцінювання отриманих знань, умінь та навичок за результатами підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації згідно з вимогами, необхідними для виконання роботи за певною професією, посадою, а також формування системи оцінювання під час добору фахівців [4].

На сьогодні надзвичайно актуальним питанням є приведення діяльності правоохоронних органів (у тому числі й органів прокуратури) у відповідність до європейських стандартів. У зв’язку з цим вироблення та реалізації дієвої антикорупційної політики є одним із пріоритетних напрямків діяльності органів прокуратури, на реалізацію якого мають бути спрямовані зусилля як держави, так і суспільства. Протидія корупції повинна здійснюватися за різними напрямами, у першу чергу, шляхом удосконалення виховної роботи з працівниками органів прокуратури.

Список використаних джерел: 1. Кримінальний процесуальний кодекс України : закон України від 13.04.2012 № 4651 [Електронний ресурс].  Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/go/4651-17. 2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України : закон України від 13.04.2012 № 4652-VI // Офіційний вісник України. – 2012. – № 37. – Ст. 1371. 3. Про прокуратуру : закон України від 05.11.1991 № 1789 // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793. 4. Про Стратегію державної кадрової політики на 2012–2020 року : указ Президента України від 01.02.2012 № 45 // Офіційний вісник України. – 2012. – № 10. – Ст. 365.

Одержано 23.09.2012

Исследована специфика деятельности органов прокуратуры в связи с принятием нового Уголовного процессуального кодекса Украины. Подчеркнуто, что одним из ключевых факторов оптимизации деятельности органов прокуратуры должно стать повышение квалификации и подготовка кадров для органов прокуратуры. Определены основные моменты, которым должно уделяться внимание во время подготовки кадров доля органов прокуратуры.

Ключевые слова: органы прокуратуры, новый Уголовный процессуальный кодекс Украины, подготовка кадров.

The specific of the activity of organs of prosecutor’s office in connection with the acceptance of the new Criminal judicial code of Ukraine have been investigationed. The in-plant training and training of personnels must be one of key factors of the optimization the activity of organs of prosecutor’s office. The basic moments which mast be attentioned during preparation of training of personnels in organs of prosecutor’s office have been certained.

Keywords: organs of prosecutor’s office, new Criminal judicial code of Ukraine, training of personnels.

L

УДК 343.98

Ігор Володимирович Пиріг,

професор кафедри криміналістики, судової медицини та психіатрії Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент