Використання комп’ютерної техніки та графічних редакторів, при проведенні досліджень штрихів, що перетинаються
Розглянуто деякі питання щодо використання комп’ютерної техніки та графічних редакторів, при проведенні досліджень штрихів, що перетинаються
Ключові слова: графічні редактори, послідовність виконання штрихів, методи, дослідження.
До широкого поширення комп’ютерів обробка зображень виконувалася за допомогою спеціальних хімікатів, оптичних приладів і т. ін., причому більшість доступних зараз методів обробки також була доступна. Звичайно, в ті часи обробка була більш складною і коштувала набагато дорожче. Різкість підвищувалася класичною технологією нерізкого маскування. Градації щільності – посилення або послаблення окремих ділянок напівтонового зображення – за допомогою підбору контрастних матеріалів та проявників, а також з використанням масок. Структурну ретуш теж виконували вручну – вирізали з негативів потрібні частини і склеювали їх або склеювали готові фотографії, перезнімали або передруковували знімки зі зміною експозиції, використовуючи світлофільтри. Подібні оптичні методи до цих пір важливі.
Тим не менш, з різким зростанням продуктивності комп’ютерів та комп’ютерних програм ці методи все в більшій мірі витісняються методами цифрової обробки зображень [2, с. 41].
Під посиленням контрасту фотографічним шляхом маються на увазі фотографічні методи, що застосовуються з метою зміни співвідношення яскравості об’єкта на чорно-білому фотоматеріалі (кольороподіл), чи кольорів тону – на кольоровому (кольоророзбіжність) [1, с. 285].
Існуючі методи посилення контрасту в криміналістиці, поділяють на: методи посилення контрасту при фотозйомці, у процесі обробки фотоматеріалів та методи посилення контрасту готового зображення.
У техніко-криміналістичному дослідженні документів, при встановлені послідовності штрихів, що перетинаються, кольоророзрізнення за допомогою світлофільтрів застосовується для посилення контрасту між слабовидимими записами і поверхнею документа дослідженням у зоні спектра, де речовина штрихів має максимум поглинання, а також для встановлення факту дописування шляхом диференціації матеріалів письма, що мають різний ступінь світлопоглинання.
Справа в тому, що при застосуванні копіювальних методів, зазвичай, відкопійовані штрихи мають ненасичений вигляд та погано проглядаються візуально за допомогою збільшуваних приладів та чим більше збільшення, тим гірше видно межі штрихів, що негативно впливає на оцінку ознак при встановленні послідовності їх нанесення. Експертиза штрихів, що перетинаються, потребує наочності, тобто ілюстративної доказової бази, де б чітко було видно ознаки першочерговості нанесення штрихів – переривчастість одного штриха та цілісність іншого.
На сучасному етапі, метод підвищення контрасту відкопійованих штрихів, можна проводити з використанням комп’ютерного обладнання та спеціальних графічних редакторів по типу «Photoshop», «Photopaint» та інші, що дозволяють, не тільки посилити контраст зображень штрихів, але і збільшити масштаб та забезпечити їх трансформацію (пересування та обертання об’єктів у площині екрану, наприклад, для переведення зображення з дзеркального у пряме).
Методи цифрової обробки зображень є більш точними, надійними, гнучкими і простими у реалізації, ніж звичайні методи. Так, для проведення порівняльних досліджень різноманітних об’єктів ТКДД, можна застосовувати порівняльне дослідження методом накладання. Для підвищення доказової бази – наочності, при встановленні послідовності нанесення штрихів, що перетинаються, застосовується метод накладання зображень досліджуваних штрихів та зображень відкопійованих їх ділянок (див. рис. 1).
Т
©
Пелюшок
В. Г., 2012
Рис. 1. Збільшене зображення фрагменту досліджуваного запису та відбитку печатки та їх відкопійованих фрагментів з послідуючим накладанням за допомогою комп’ютерної графічного програми
У криміналістиці вже є розробки технічного вирішення застосування цифрової техніки з програмним забезпеченням для реалізації порівняльного дослідження документів методом накладання. У цьому випадку методика дослідження складається з чотирьох етапів (наприклад, із застосуванням програми «Photoshop»): 1) оцифровування зображень наданих на дослідження об’єктів (зручно використовувати для цього планшетний сканер з максимальною розрізнювальною здатністю); 2) приведення зображень до однакової взаємної орієнтації на площині та їх кольорова корекція (треба пам’ятати, що забороняється коригувати втрачені графічні деталі, які виникли з причини недостатньої у сканера розрізнювальної здатності, ручним способом, оскільки це суперечить вимогам достовірності отримання зображень об’єктів криміналістичної експертизи); 3) накладання зображень об’єктів, що ідентифікуються; 4) оцінювання результатів накладання – експерт повинен оцінити збіг (або розбіжність) контурів деталей об’єктів та їх кольорових характеристик. Якщо до персонального комп’ютера підключити принтер, то відразу можна буде отримати ілюстрації до експертного дослідження.
Після проведеної апробації метод комп’ютерного накладання продемонстрував свою доступність. Слід зазначити, що зараз іще відсутні дані про метрологічні випробування засобів цифрової техніки та їх програмного забезпечення, але це не завадить використанню АПК на базі персональних комп’ютерів для експертних досліджень, якщо експерти будуть контролювати адекватність інформації, що виводиться на екран монітора. Для проведення зазначеного методу експерт повинен мати навички роботи з комп’ютерною технікою та вказаними графічними редакторами.
Список використаних джерел: 1. Анфилов Н. Н. Использование цветной фотографии для определения хронологической последовательности нанесения пересекающихся штрихов / Н. Н. Анфилов // Криминалистика и судебная экспертиза. – Вып. 8. – 1971. – С. 287. 2. Коваленко В. В. Використання комп’ютерних технологій – важливий напрямок підвищення ефективності роботи експертно-криміналістичних підрозділів МВС України / В. В. Коваленко // Теорія та практика криміналістичного забезпечення розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах. – Ч. 2. ‒ К., 2001. ‒ С. 70.
Одержано 23.09.2012
Рассмотрены некоторые вопросы использования компьютерной техники и графических редакторов, при проведении исследований пересекающихся штрихов.
Some questions of the use of computer technique and graphics editors are considered, during realization of researches of intersecting strokes.
L
УДК 343.112
Сергій Іванович Перепелиця,
аспірант кафедри кримінального процесу Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»