Про особливості розслідування шахрайств, пов’язаних із заволодінням житлом

Тези доповіді присвячено висвітленню окремих проблем розслідування шахрайств, що направлені на заволодіння житлом громадян. Проаналізовано труднощі, які виникають у слідчого і слідчого судді у доказуванні у кримінальних справах про ці злочин, та запропоновано шляхи їх вирішення.

Ключові слова: шахрайства в сфері обігу житла, особливості розслідування шахрайств,труднощі розслідування шахрайств.

Конституція України (ст. 47) закріплює за кожним громадянином невід’ємне право мати у приватній власності житло, захищає його недоторканість і забезпечує вільні і сприятливі умови його користуванням. Але, наявні на ринку нерухомості постійний активний попит населення і високі ціни на житло, завжди привертали особливу увагу злочинців у дану сферу. Значну небезпеку представляє собою діяльність злочинних організацій, які використовують необізнаність пересічних громадян у порядку укладення угод з об’єктами нерухомості і корумпованість деяких державних службовців, та спрямовують свої зусилля на заволодіння житлом шляхом обману або зловживання довірою власників.

Аналіз слідчо-оперативної практики свідчить про те, що слідчі та оперативні працівники стикаються з неабиякими труднощами у розслідуванні злочинів даної категорії, адже ці кримінальні дії мають завуальований характер. При вчиненнішахрайств, направлених на відчуження приватного житла громадян шляхом обману або зловживання довірою, використовується оболонка цивільно-правових угод (відносин), в яких закладається перехід права власності на житло від однієї особи до іншої. Злочинці при цьому намагаються незаконно (шляхом підробки, фальсифікації документів або використання наданого потерпілим доручення) набути право розпоряджатися житлом потерпілої особи і в подальшому укласти угоду з передачею права власності на цей об’єкт іншим особам, заволодівши при цьому їх грошовими коштами.

Слід звернути увагу на те, що потерпілими від таких злочинів виступають дві категорії осіб:

а) власники житла, які позбавляються права на своє майно або грошей, які повинні були отримати від укладеної угоди;

б) добросовісні набувачі житла – особи, які укладають угоду із злочинцями по придбанню житла у власність (їх грошовими коштами шахраї заволодівають шляхом обману, укладаючи по незаконну угоду).

Складний механізм злочину, який вчиняється с використанням цивільно-правових угод, обумовлює виникнення проблем у доказуванні. Труднощі у розслідуванні даного різновиду шахрайств пов’язані з кількома чинниками.

По-перше, із необхідністю чіткого уявлення слідчим встановленого цивільним законодавством порядку здійснення правочинів з житлом громадян, в основі яких лежить перехід права власності. Потрібне правильне визначення державних установ і службових осіб, які приймали правовстановлюючі рішення і оформлювали документи, необхідні для проведення процедури укладення угоди з житлом. Саме це забезпечує правильне визначення напрямку роботи слідчого по виявленню ознак злочину, їх документуванню і доказуванню вини злочинців.

П

© Пазинич Т. А., 2012

о-друге, із необхідністю проведення великої кількості заходів, направлених на встановлення ознак обману при здійсненні правочинів з житлом в житлово-експлуатаційних установах, бюро технічної інвентаризації, у нотаріальних конторах, відділах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб як до порушення кримінальної справи, так і в ході досудового слідства. Тактика проведення слідчих дій (виїмок, обшуків і допитів) у вказаних установах вимагає чіткого розуміння слідчим переліку документів, які підлягають вилученню і дослідженню, функціональних обов’язків посадових осіб та особливостей існуючого там документообігу.

По-третє, із необхідністю правильного відмежування (кримінально-правової кваліфікації) дій злочинців по відношенню до власників житла і дій по відношенню до добросовісних набувачів житла, які утворюють самостійні склади злочину. Відповідно, потерпілими від даного злочину виступають як власники житла, так і добросовісні набувачі житла. Ця обставина є дуже важливою і вимагає виконання слідчим заходів, направлених на забезпечення відшкодування завданих збитків обом сторонам.

По-четверте, із необхідністю виконання слідчим в ході досудового слідства дій по забезпеченню відновлення права потерпілого (законного власника) на житло, процедура якого на даний момент є неврегульованою.

Підводячи підсумок вищевказаному, можна зазначити, що для вироблення в нашій державі ефективного механізму протидії злочинній діяльності на ринку нерухомості необхідно здійснювати роботу у трьох напрямках. В першу чергу, вченим і практичним працівникам необхідно приділити належну увагу дослідженню механізму вчинення шахрайств у сфері обігу житла, рекомендацій щодо їх виявлення і розслідування. Керівництву Міністерства внутрішніх справ України слід розглянути можливість проведення підвищення кваліфікації слідчих на базі відомчих вищих навчальних закладів шляхом проведення з ними тренінгів, наукових семінарів та спеціальних курсів «Особливості розслідування шахрайств, пов’язаних із заволодінням житлом». Третім напрямком роботи, на нашу думку, повинна бути робота з населенням по підвищенню обізнаності громадян у особливостях укладення угод з нерухомістю, інформуванню про схеми злочинних дій із нерухомістю та заходи недопущення введення себе в оману шахраями.

Одержано 26.09.2012

Ключевые слова: мошенничества в сфере оборота жилища, особенности расследования мошенничеств, трудности расследования мошенничеств;

Keywords: сrimes in area of a turn of dwelling, feature of investigation, difficulty of investigation of crimes in the market of the real estate.

L

УДК 343.983:623.443

Василь Георгійович Пелюшок,

головний експерт відділу технічної експертизи документів та почерку ДНДЕКЦ МВС України