Єдиний реєстр досудових розслідувань та його призначення

Кримінальним процесуальним кодексом України введено новий порядок початку досудо­вого розслідування. Розпочинається розслідування кримінальних правопорушень після внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. У зв’язку з цим значущість таких дій важко переоцінити, адже відповідно до змісту ст. 214 КПК України Єдиний реєстр набуває поліфункціонального призначення. На жаль, деякі важливі аспекти цієї новели не знайшли свого вирішення ані в КПК, ані в Положенні про Єдиний реєстр досудових розслідувань. Ця проблема і в юридичній літературі ще не знайшла свого належного висвітлення.

На наш погляд, правова природа цієї новели в повній мірі не визначена. Єдиний реєстр по змістовній стороні – «це створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних», порядок формування та ведення якої регулюється наказом – це з одного боку, а з іншого – відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України факт внесення відомостей до Єдиного реєстру прирівнюється до рішення про початок досудового розслідування. Останнє, на наш погляд, є не досить коректним щодо канонів науки управління. Адже кожне рішення має готуватися, прийматися обґрунтовано і у певній формі, доводитися до виконавців та інших осіб і реалізовуватися. Так, відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України «слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування». В цій статті мова йде про окремі умови внесення відомостей до Єдиного реєстру, але немає і слова про рішення розпочати розслідування, яке має не тільки процесуальне, а й тактичне та стратегічне значення для забезпечення успіху досудового розслідування.

Крім цього, недостатньо коректно сформульовано зобов’язання слідчого та прокурора «розпочати розслідування»: не ясно, яке розслідування необхідно розпочати. Мабуть, досудове адже далі зазначається: «Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування».

Не розкриті достатні підстави для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, ними виступають обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Слово «можуть» не трактується однозначно, але як підстава призводить до обов’язку розпочинати досудове розслідування майже по всіх заявах та повідо­мленнях та інших фактичних даних. Про перевірку таких заяв для вирішення необхідних підстав для початку досудового розслідування в новому законі немає і згадки. Була надія на деталізацію підстав у Положенні про Єдиний реєстр, але й там немає відповіді на ці питання.

У той час як статистика результатів розгляду заяв та повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, які надійшли до органів та підрозділів ОВС у 2010 та 2011 р., свідчить про таке : порушено кримінальних справ у 2010 р. – 14, 2 %; в 2011 р. – 14, 3 %; відмовлено в порушенні кримінальної справи в 2010 р. – 74,4 %; в 2011 р. – 75,7 % від усіх заяв та повідомлень [3, с. 223–224]. Тобто на практиці у більшості заяви після перевірки не містили ознак злочину для початку досудового слідства. За новим КПК, через таку підставу, як «можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушенням то підлягають внесенню до Єдиного реєстру і слідчий, прокурор невідкладно повинні розпочати розслідування», необхідно було б майже по всіх заявах та повідомленнях проводити досудове розслідування. Кількість неправомірних кримінально-процесуальних проваджень збільшилося б у рази, збільшувалась би й вірогідність проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій, що може призвести до порушення прав людини.

До речі, у процесуальній літературі підставами для початку кримінального провадження вважаються такі дані, які свідчать про факт підготовлюваного або вчиненого злочину. Не­обхідні наявні ознаки злочину визначені у Загальній частині Кримінального кодексу України [4, с. 126–128].

Далі: « Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань», тобто факт занесення до Єдиного реєстру даних зобов’язує слідчого негайно розпочати досудове розслідування. На практиці, на наш погляд, виникнуть і інші проблеми з реалізацією цієї норми.

П

© Берназ В. Д., 2012

о-перше, виконати такий припис дуже складно. Так, слідчий, який заступив на добове чергування і який виявив обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний не пізніше 24 годин внести відомості до Єдиного реєстру. Виникає дуже багато питань, зокрема, а чи у змозі за такий короткий термін ця посадова особа одночасно з чергуванням якісно провести необхідні перевірочні дії та прийняти доленосне для багатьох людей рішення по декількох життєвих ситуаціях (скільки він кримінальних правопорушень начергує за 24 години) та внести такі відомості до Реєстру? Чи реально таке взагалі виконати слідчому в даній ситуації? Як це організувати в такі стислі терміни? Можливо доручити таку роботу черговому по правоохоронному органу, але право вносити дані до Єдиного реєстру мають тільки слідчі та прокурори. Призначати черговим ще одного слідчого? Не легше буде і тому слідчому, який не чергував, але йому доручили провести досудове розслідування за матеріалами чергування, адже не мало пройде часу з моменту подачі заяви, повідомлення. Як бути? Необхідні суттєві доповнення у ст. 214 КПК України.

Дискусійним є подане визначення «реєстру». Так, у п. 1.1 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру подано визначення цього поняття «Реєстр – це створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у п. 2.1 цього Положення, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру».

Стосовно змістовної сторони поняття «реєстр». По-перше, поняття необхідно було давати не реєстрові взагалі, а Єдиному реєстру досудових розслідувань, як це передбачено в ст. 214 КПК України і тільки потім використовувати слово Реєстр далі по тексту. По-друге, з метою вичленування важливої сутнісної сторони цього поняття та процесуального призначення його необхідно було завершити наступною фразою: «Факт внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру виступає підставою для початку досудового розслідування».

Крім цього, згідно з п. 1.3 вказаного Положення, «Реєстр утворено та ведеться відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України з метою забезпечення:

• єдиного обліку кримінальних правопорушень та прийнятих під час досудового розслідування рішень, осіб, які їх учинили, та результатів судового провадження;

• оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування;

• аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі».

Однак, на наш погляд, Єдиний реєстр досудових розслідувань повинен мати також своєю метою забезпечити:

– облік підстав для початку кожного кримінально-процесуального провадження;

– систематизацію відомостей про злочини та перебіг розслідування по кожному з них;

– облік профілактичної діяльності слідчого, прокурора, судді;

Викликає також здивування розширення переліку випадків у «Положенні…», за яких необ­хідно також проводити негайно досудове розслідування, зокрема, п. 2.1 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру необґрунтовано доповнює ч. 3 ст. 214 КПК України словами: «У разі виявлення правопорушення на військовому кораблі, а також у миротворчому контингенті та серед персоналу, що перебуває за межами України, під час виконання міжнародних миротворчих місій поза межами України, досудове розслідування проводиться негайно». По перше, у ч. 3 ст. 214 нового КПК України зазначається, що досудове розслідування розпочинається у разі виявлення ознак кримінального правопорушення, а не правопорушення взагалі. По-друге, у статтю закону можна внести доповнення, але тільки рішенням законотворчого органу, який прийняв КПК, а саме Верховною Радою України. Крім цього, перелік випадків знову не повний, наприклад, а як бути у випадках виявлення кримінального правопорушення на полярних станціях в Антарктиді?

На завершення, необхідно наголосити на тому, що:

– перші дві частини ст. 214 КПК України потребують більш детального висвітлення у відповідності до реалій практики;

– у КПК України необхідно перерахувати повний перелік тих обставин, де має проводитися досудове розслідування у разі виявлення ознак кримінального правопорушення (морське торговельне судно, на військовому кораблі, у складі миротворчого контингенту та персоналу, що перебуває за межами України тощо) та визначитися, хто буде проводити досудове розслідування у даних випадках та в якій формі;

– підстави для внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єди­ного реєстру досудових розслідувань і початку досудового розслідування можна було викласти більш детально в ст. 214 КПК України або тимчасово в Положенні про Єдиний реєстр.

Список використаної літератури: 1. Кримінальний процесуальний кодекс України. – Х. : Одіссей, 2012. 2. Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань : наказ Генерального прокурора України № 69 від 17.08.2012. 3. Див.: Татаров О. Ю. Досудове провадження в кримінальному процесі України : теоретико-правові та організаційні засади (за матеріалами МВС) : [монографія] / Татаров О. Ю. – Д. : Промінь, 2012. 4. Басиста І. В.Кримінальний процес України : навч. посіб. / Басиста І. В., Галаган В. І., Удовенко Ж. В. – К. : ЦУТ, 2010.

Одержано 01.10.2012

L

УДК 343.123.12

Дмитро Петрович Письменний,

професор кафедри кримінального процесу Національної академії внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент