Модуль I. Контрольне завдання № 13

№

п/п

П и т а н н я

Кількість

балів

А. Тести І рівня складності

1

Містобудівні ідеї Платона (намалювати) план міфічної Атлантиди, по опису Платона, складався з трьох наземних і водних кілець, пересічених мостами і каналами. Периметр кожного кільця був захищений стіною і проїзними баштами з комірами для пропуску судів. У центрі міста підносився остров-акрополь з палацами і храмами. Уздовж середнього кільця пролягала проїжджаюча дорога «дромос» довжиною 10 км. Діаметр кола периметра зовнішніх стін складав 5 км.

2

Містобудівні пропозиції ідеальних міст європейських авторів XV ст. - А. Филарете і Ф. Мартіні, які в теоретичних трактатах розвивали і доповнювали містобудівні ідеї Платона (намалювати)Багато європейських авторів XV ст., особливо А. Филарете і Ф. Мартіні, в теоретичних трактатах розвивали і доповнювали містобудівні ідеї Платона. Складені ними ІДЕАЛЬНІ міські плани замість круглих стали багатогранними з радіальними, кільцевими і спіральними вулицями. Місто зображалося як горб, вершину якого вінчав храм.

3

Містобудівні пропозиції, що розробив Е. Говард стосовно системи розселення.

До початку XX в. Європа, Америка, а за ними і території інших континентів, стали покриватися мережею транспортних і енергетичних комунікацій, що привело до зміни старих містобудівних ідеалів. У 1898 р. Э. Говард розробив систему розселення, що складається з «міст-садів», круглих в плані, діаметром близько 1 км., охопленого, замість кріпосних стін і ровів, зовнішнім кільцем залізниці з промисловими підприємствами, усередині якого знаходилися центральний парк і кругова прогулянкова алея, подібна кінному «дромосу» Атлантіди.

4

Теоретичні моделі розміщення міст-супутників навколо центрів розселення,які були запропоновані Р. Анвіном і Р. Уіттеном у 20—30 рр. XX ст..

У 20—30 рр. XX ст. створювалися багато теоретичних моделей розміщення міст-супутників навколо центрів розселення, що розвивалися. Типовими прикладами можуть служити схеми агломерації, запропоновані Р. Анвіном і Р. Уіттеном: перша була характерна своїм квадратним регулярним планом центральної частини і декількома, розташованими по радіальних напрямах, містами-супутниками, а також єдиною обширною промисловою зоною; друга схема передбачала кільцеву автодорогу, що охоплювала історичне ядро і промислові райони, окружна залізниця, пригороди, промисловість

5

Б. Тести ІІ рівня складності

1

Які відзначаються особливості розвитку Стародавнього Риму упродовж республіканського періоду

Після того, як відсунули від влади останнього царя Тарквінія Гордого, Рим набув статусу республіки. Упродовж республіканського періоду Рим вів постійні війни. До середини III ст. до н.е. Рим підпорядкував собі майже усі народи, що проживали на території Італії. Місто перетворилося на велику державу, але за своїм характером було типовим античним полісом, економічною основою якого була антична форма власності на землю, власниками якої могли бути тільки повноправні члени полісної общини.

2

План якого містав в Стародавньому Римі в епоху ранньої республіки не виходив за межі стін Сервія Туллія (4 ст. до н.е.)

Рим в епоху ранньої республіки не виходив за межі стін Сервія Туллія.

3

Якою була житлова забудова Риму в імператорський період – матеріал з якого вона будувалась і її планування

На древньому форумі і на Капітолійському пагорбі виникли храми, які в імператорський період були майже цілком перебудовані. Житлова забудова міста була з цегли і дерева і не залишила ніяких слідів в міському плануванні.

4

Якого статусу набуває Стародавній Рим в імператорський період

Наступний етап розвитку древнього Риму – імператорський, пов'язаний з перетворенням його з міста-полісу на столицю величезної Римської імперії, що стало можливим завдяки війнам, які отримали назву пунічних. Пунічні війни велися між Римом і сильною середземноморською державою Карфагеном у III ст. до н. е. і привели зрештою до перетворення Риму на столицю величезної Римської імперії.

5

Проблеми подальшого розвитку центральної історично сформованої частини міста Львова і можливі варіанти їх вирішення в контексті дисципліни «Історія а містобудування»