2. Правила безпечної роботи з кислотами та лугами.

Працюючи з кислотами та їдкими лугами, треба пам'ятати, що невиконання правил поводження з ними призводить до сильних хімічних опіків.

Концентровані кислоти зумовлюють обезводнювання шкіри та інших тканин, причому ступінь їх дії залежить насамперед від окиснювальної здатності кислоти. За швидкістю дії й за швидкістю руйнування тканин тіла кислоти розміщують у такому порядку: «царська водка» (суміш азотної та соляної кислот), азотна кислота, сірчана кислота, плавикова кислота, соляна кислота, оцтова кислота, щавелева кислота (90...100%), молочна кислота і т. д. Дуже небезпечні опіки хромовою сумішшю. Треба бути дуже обережним при користуванні плавиковою кислотою. Слід пам'ятати, що її дія на шкіру починає відчуватися тільки через 5-8 год. Навіть одна крапля плавикової кислоти, що потрапила на шкіру і не була негайно змита, спричиняє болючу рану, яка важко піддається лікуванню.

Деякі з концентрованих кислот, які звичайно називаються димлячими (наприклад, соляна, азотна кислоти), спричиняють сильну подразнювальну дію на слизові оболонки дихальних шляхів і очей.

При дії концентрованих розчинів їдких лугів утворюються дуже болючі рани, що заживають повільно.

Тверді їдкі луги вбирають вологу, що міститься в повітрі, дуже легко переходять у розчин, тому їх дія вважається тотожною дії концентрованих розчинів лугів.

Нижче наводимо основні правила безпечної роботи з кислотами й лугами:

• Основні (запасні) кількості кислот та інших агресивних рідин повинні зберігатися в приміщенні, спеціально призначеному для цього.

• Розливати кислоти та інші агресивні рідини з бутлів великої місткості у видаткові склянки треба за допомогою сифона, використовуючи як джерело тиску гумову грушу, ручний насос або ножну повітродувку. Використовувати з цією метою електричні повітродувки забороняється.

• Особливо обережно під тягою треба розливати концентровані кислоти: азотну, соляну, інші димлячі речовини, - а також аміак, щоб запобігти отруєнню.

• Переносити склянки з реактивами треба в плетених корзинах або іншій тарі, що забезпечує зручне й безпечне транспортування.

• Не можна переносити і навіть піднімати склянки з кислотами та іншими агресивними рідинами, взявши їх тільки за шийку посудини.

• Доставлені в лаборантську реактиви розміщують у призначених для них місцях зберігання.

• Розбавляючи концентровані кислоти водою, треба лити кислоту в воду, а не навпаки, постійно перемішуючи. Доливання води до концентрованої кислоти (особливо сірчаної) супроводжується сильним нагріванням і розбризкуванням рідини, що може призвести до опіків.

• Для розбавлення концентрованих кислот, змішування їх між собою і для змішування речовин, коли це супроводжується виділенням тепла, потрібно користуватися тільки тонкостінним хімічним або фарфоровим посудом.

• Не можна заливати гарячі або навіть теплі рідини в товстостінні посудини і прилади (наприклад, в апарат Кіппа) і добавляти в них сірчану кислоту.

• Щоб уникнути опіків порожнини рота, а також отруєння, забороняється набирати розчини кислот, лугів та інших агресивних рідин у піпетку ротом.

• Для засмоктування цих речовин потрібно користуватися піпетками з різними пастками та гумовою грушею.

« При всіх операціях з кислотами і лугами треба обов'язково застосовувати гумові рукавиці, захисні окуляри та інші за­побіжні засоби.

• Використовувати сірчану кислоту в ексикаторі як водовбираючий засіб забороняється.

• Розчиняти луги треба у фарфоровому посуді, повільно добавляючи до води невеликі порції речовини при безперервному перемішуванні. Кусочки лугу можна брати тільки пінцетом або щипцями.

• Великі куски їдких лугів потрібно розколювати на дрібні кусочки в спеціально відведеному місці, користуючись захисними окулярами, рукавицями.

• Відпрацьовані кислоти й луги слід збирати окремо в спеціально призначений посуд і зливати в каналізацію тільки після нейтралізації.

• Розлиті кислоти або луги необхідно негайно засипати піском, нейтралізувати і після цього прибрати.

• У разі аварії (розбився прилад, склянка з агресивною рідиною), коли починають виділятися значні кількості отруйних газів і пари, треба негайно вивести всіх учнів з приміщення і після цього приступити до ліквідації аварійного стану, користуючись протигазом та іншими захисними засобами.