Зміст

 

Запровадження

Глава 1. Характеристика юнеско, як міжнародної організації з збереженню всесвітньої спадщини

1.1 Історія створення організації, цілі й завдання

1.2 Організаційна структура

1.3 Фінансування діяльності організації

Глава 2. Основні напрями діяльності юнеско зі збереженням Світового історико-культурного і природної спадщини

2.1 Конвенція "Про охорону Світового культурного і природної спадщини" 1972 року

2.2 Основні положення з збереженню історико-культурного і природної спадщини

2.3 Список всесвітньої спадщини

Глава 3. Участь Росії у міжнародних програмах розвитку, науку й культури

3.1 Особливості розвитку вітчизняної науку й освіти

3.2 Робота з збереженню національної спадщини

Укладання

Список використаної літератури

Додаток

Запровадження

 

Актуальність теми дослідження визначається постійному зростанні роллю міжнародного співробітництва у умовах сучасного світу і порушує самі широкі верстви населення усієї земної кулі. У процесі ЮНЕСКО грає винятково важливу роль соціально-економічної і технологічному прогресі, розвитку людського потенціалу, передусім, у вирішенні питань збереження всесвітньої спадщини, загальної грамотності, підготовки фахівців майбутньої та формування покоління людей дусі світу, порозуміння, толерантності і демократія.

Політика Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науку й культури (ЮНЕСКО) включає стратегію діяльності, розробку міжнародної нормативно-правової бази й практику співробітництва двосторонній і багатосторонньої основі, що, разом дає можливість інтегрувати культурних процесів як у національному, і міжнародному рівнях.

Аналіз реальних подій у міжнародної сфері у світі, окремими регіонах і країнах показує, що протягом другої половини ХХ століття діяльність ЮНЕСКО була влади на рішення гострих проблем взаємовідносини — від початкового до вищого як загалом, і у конкретних регіонах і окремих тих категорій населення.

Цілі діяльності ЮНЕСКО набувають як ніколи актуальними за умов глобалізації світової економіки та інформаційних технологій. Треба вирішити багато завдань у природничо-технічній освіті, пов'язані з його доступністю, удосконаленням структури безперервної освіти, диверсифікацією і гнучкістю вищої освіти, впровадженням різних систем навчання з допомогою сучасних інформаційних технологій; культури; науку й т.д..

Історіографія і рівень розробленість проблеми. У історіографії діяльності ЮНЕСКО слід виділити праці, автори які займалися проблемами цієї організації тривалий час як вчені-міжнародники, експерти, практичні працівники ЮНЕСКО та дипломати —Вахрушев В.В.,Кашлев Ю.В.,Ломейко В.Б., Романовський С.К.,РубаникК.П.,Канаев М.М.,Можаев Г.А.,Сисакян М.М., ШведовГ.В.,Тангян С.А., Майор Ф., Мацуура До., Пірадов О.С.,СалтиковБ.Г., ШапошниковB.C., ШведовГ.В., Морозов Р. І. та інших.

Однією із перших фундаментальних праць вітчизняної історіографії, присвячених аналізу діяльності ЮНЕСКО, стала монографія "ЮНЕСКО і сучасність", що вийшла у 1966 року. У п'яти розділах тогочасні книги й одинадцяти додатках розкривається роль ЮНЕСКО в світі, як координатора міжнародного співробітництва у сфері освіти. Логічним продовженням цієї книжки стала монографіяУрановаГ.В. "ЮНЕСКО. До 40-ліття діяльності".

Серед робіт цього профілю треба сказати їх узагальнюючого характеру, як: "ЮНЕСКО. Діяльність у природничо-технічній освіті в усьому світі"; "Загальна Декларація правами людини. 45-та річниця— 1948-1993 рр." (автори Глен Джонсон, ЯнушСимонидес); Ж.Аллак "Внесок у майбутнє: пріоритет освіти".

У цих виданнях міститься інформацію про політики і діяльності ЮНЕСКО, аналізуються міжнародні норми і стандарти освіти у контексті Загальної Декларації правами людини. Автори цих монографій багато уваги приділили планам і заходам ЮНЕСКО щодо реалізації що з національними комісіями країн-членів ЮНЕСКО найактуальніших програм.

До цього типу літератури можна віднести авторські роботи експертів ЮНЕСКО, у яких аналізуються конкретні запитання діяльності ЮНЕСКО у тих міжнародних відносин.

Різні теоретичні аспекти діяльності ЮНЕСКО, зокрема й у контексті міжнародного співробітництва, висвітлюються на роботах Борисович КВ.,ГершунскогоБ.С.,Дмитриевой С.В., Іллінського І.М.,Мошняги В.П., Смирнової Н.В.,Тангян О.С.

Помітне місце у історіографії займає література, присвячена участі ЮНЕСКО на ліквідацію неграмотності, у створенні національних систем освіти і підготовці кадрів у що розвиваються.

Останніми роками зосереджена особлива увага проблем модернізації вищої освіти, тематика якій подається у різних дослідженнях, з урахуванням потреб сучасних технологій, зокрема процесів інформатизації, комп'ютеризації і м'яких технологій.

Актуальність обраної для дипломного дослідження теми й сьогодні стан теоретичного аналізу діяльності ЮНЕСКО у період дозволили так визначити мета дипломної роботи: здійснити науковий аналіз діяльності ЮНЕСКО у сфері збереження всесвітньої спадщини.

Реалізація поставленої мети досягається рішенням наступних завдань:

— досліджувати концептуальні засади діяльності ЮНЕСКО;

— проаналізувати основних напрямів діяльності ЮНЕСКО;

— виявити напрями участі у діяльності ЮНЕСКО.

Об'єкт дослідження — утримання і основних напрямів діяльності ЮНЕСКО.

Предмет дослідження — об'єкти Світового культурного і природної спадщини які під охороною ЮНЕСКО.

>Теоретико-методологическую основу дослідження становить сукупність загальнонаукових принципів пізнання, теорії та історії, поєднання принципів історизму, об'єктивності, системності і комплексності.

У результаті аналізу різних явищ, процесів і безкомпромісність дій використаний конкретно-історичний і порівняльно-аналітичний підходи, представлені такими методами:

>Хронологические рамки дипломного дослідження охоплюють період кінця 20 - початку 21 ст.

Наукова новизна і теоретична значимість. Комплексна наукова розробка проблем політики й зовнішньоекономічної діяльності ЮНЕСКО у вітчизняній історичної науки практично здійснена. Однак у плані розробленість проблеми збереження історико-культурної спадщини проблема розроблена в повному обсязі. У цьому дослідженні особливо звертали увагу в ролі ЮНЕСКО і його діяльність у таких сферах освіта, наука і культуру. Гаряче проаналізовано нормотворча робота ЮНЕСКО і узагальнено досвід міжнародного співробітництва.

>Источниковая база. Дослідження виконано з урахуванням вивчення всього комплексу міжнародних джерел, багатьох статистичних даних відповідних служб ООН і ЮНЕСКО, офіційних доповідей держав-членів, матеріалів міжнародних конференцій.

Важливим джерелом дослідження проблеми з'явилися офіційними документами ООН й низки міжнародних форумів, яких у контексті світового соціального розвитку розглядаються питання збереження всесвітньої спадщини.

У процесі вивчення обраної теми використані виступи офіційних представників ЮНЕСКО, лунаючи ЮНЕСКО інформаційні матеріали, зокрема журнали, збірники, бюлетені і досьє. Це насамперед журнали "Перспективи. Питання освіти", "Кур'єр ЮНЕСКО", "Міжнародне співробітництво", "Міжнародний журнал соціальних наук", "Магістр", вітчизняні журнали "Міжнародна життя", "Світова економіка і впливові міжнародні відносини", "Громадські науку й сучасність", ">Социально-гуманитарние знання", ">AlmaMater" та інших.

Отже, перелічені джерела дозволяють досить докладно розкрити поставлені завдання дипломного дослідження.

Практична значимість роботи у тому, основні висновки можуть використані діяльності сучасних відділень ЮНЕСКО у Росії.

Структура роботи. Дипломна робота складається з запровадження, трьох глав, ув'язнення й списку використаної літератури.