Питання для самоконтролю
1. Поясніть у чому полягають особливості первісного нагромадження капіталу в Україні?
2. Назвіть основні властивості товару робоча сила і порівняйте їх із властивостями звичайного товару.
3. В чому полягає різниця між мінімальною і реальною заробітною платою.?
4. Поєднання працівників із засобами виробництва. Робоча сила, її вартість і ціна.
5. У чому полягає сутність капіталу як економічної категорії?
6. Дайте характеристику формам та системам заробітної плати.
7. У чому полягає відмінність реальної заробітної плати від номінальної?
Література: [15, с. 274 –283; 22, с. 378–403; 26, с. 313–334].
Тема 7. Витрати виробництва, дохід і прибуток
1. Витрати виробництва, їх сутність і види.
2. Вартість товару і його ціна.
3. Прибуток, його сутність і структура. Норма прибутку.
Методичні рекомендації
Витрати виробництва – сукупність усіх витрат, які виникають у процесі створення благ і доведення їх до споживача. З точки зору західних теоретиків, витрати виробництва поділяються на явні (зовнішні) та неявні (внутрішні).
Явні витрати – це грошові платежі стороннім постачальникам ресурсів (витрати на сировину, матеріали, комплектуючі вироби, паливо, заробітну плату, орендну плату, амортизаційні відрахування на власне устаткування), які відображаються в документах бухгалтерського обліку на рахунках фірми.
Неявні витрати – це оплата ресурсів, які вклав у виробництво сам власник. Неявні витрати повинні компенсувати власнику втрачені доходи, які він міг би отримати, якби використав ці ресурси іншим, альтернативним способом. Неявні витрати ще називають нормальним прибутком.
Економічні витрати поділяють на короткострокові та довгострокові. У короткому періоді одні витрати виробництва залишаються незмінними, тоді як інші змінюються, змінюючи випуск продукції. У довгому періоді можна контролювати обсяг випуску і витрати, змінюючи не тільки інтенсивність використання змінних факторів виробництва, а й самі розміри і кількість підприємств.
Витрати можуть мати постійний характер або змінний. Постійні витрати – витрати, які не залежать від обсягу виробництва, вони існують навіть у випадку зупинки виробництва. До них відносять : амортизаційні відрахування, утримання управлінського персоналу, сплата відсотків з наданих кредитів, податки на нерухомість, страхові внески, сплата за орендовані приміщення, витрати для придбання додаткового обладнання, ремонтних деталей, запасних частин тощо.
Змінні витрати – витрати, що залежать від обсягу виробництва та обсягу продажу товару, до них відносять: витрати на зарплату виробничого персоналу, витрати на: придбання сировини, матеріалів, палива, допоміжних матеріалів, користування електроенергією, податок з продажу, витрати на рекламу, транспортні витрати, поштові та телеграфні витрати тощо.
Валові (загальні) витрати – сукупні витрати фірми на придбання та використання всіх факторів виробництва, сума постійних та змінних витрат
TC = FC + VC
Середні витрати (АТС) середня велична витрат на виробництво продукції: АТС = ТС : Q
Середні постійні витрати SAFC= FC: Q
Середні змінні витрати SAYC = YC :Q
Cередні загальні витрати SATC =SAFC + SAYC
Cередні загальні витрати від кількості STC = SATC * Q
Середні граничні витрати (МС) SMC = STCi – STCS -1 або SMC =
STC : Q
Граничні витрати (МС) приріст витрат на виробництво ще однієї продукції :
МС = ТС : Q
Сукупність витрат, пов’язаних з виробництвом продукції, називають собівартістю продукції. Визначення витрат на одиницю продукції називається калькуляцією продукції.
Нормальний прибуток – звичайний для галузі дохід від економічних ресурсів.
Він є винагородою за використання підприємницьких функцій, тому входить до складу внутрішніх витрат фірми.
Економічний прибуток – надлишок над нормальним прибутком, що породжується з ініціативи підприємця, його вміння знайти краще використання і комбінацію економічних ресурсів, здійснювати нововведення, ризикувати.
Монопольний прибуток – прибуток фірми, що займає монопольну позицію на ринку.
Масою прибутку називаються абсолютний розмір прибутку в грошовому вираженні.
Бухгалтерський прибуток являє собою загальний виторг підприємства за мінусом зовнішніх витрат або витрат на залучення ресурсів. Економічний прибуток – це загальний виторг за мінусом валових витрат (зовнішніх і внутрішніх, включаючи в останні і нормальний прибуток підприємця) по залученню ресурсів з урахуванням їх альтернативної вартості.
Згідно з марксистською теорією, прибуток є перетвореною формою існування додаткової вартості, яка створюється додатково працею у сфері виробничої діяльності й існує в різних формах як результат розподілу і перерозподілу додаткової вартості між відповідними сферами функціонування капіталу. Прибуток тут виступає як економічна форма реалізації права власності на капітал.
У традиційному та елементарному розумінні прибуток є найбільш значущим і практично єдиним показником успіху підприємства та управління ним.
Величина прибутку, його обґрунтованість і механізм розподілу можуть суттєво змінюватись залежно від підприємства, ситуації, економічної системи.
Підприємство завжди орієнтоване на прибутковість – здатність створювати прибуток. Прибутковість підприємства визначається як абсолютно – у грошовому вираженні, що є масою прибутку, так і відносно – у нормі прибутку. Норма прибутку розраховується як відношення прибутку в грошовому вираженні до всього авансованого капіталу, виражене у відсотках.
