Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення виробництва і його основних факторів.

2. Розкрийте основні властивості продукту.

3. Охарактеризуйте структуру і форми суспільного продукту.

4. Розкрийте зміст продуктивних сил суспільства.

Література: [17, с. 115– 128; 18, с. 61–109; 22, с. 49–54; 25, с. 32–40; 26. с. 82–97].

Тема 3. Економічні потреби і виробничі можливості суспільства. Економічні інтереси

1. Економічні потреби суспільства, їх сутність та структура. Закон зростання потреб.

2. Виробничі можливості і продукт суспільства.

3. Економічні інтереси: сутність, суб'єкти, класифікація.

4. Корисність продукту. Закон спадної граничної корисності

Методичні рекомендації

Потреби – внутрішній спонукальний мотив діяльності людини. Потреби поділяються на:

• первинні (нижчі) – потреби людини в їжі, воді, одязі;

• вторинні (вищі) – потреби, пов’язані з духовною, інтелектуальною діяльністю людини, – потреби в освіті, мистецтві, розвагах.

Закон зростання потреб є законом суспільного прогресу. Він характеризує не просто зростання, тобто появу все нових і нових потреб, а зміну їх структури, що відображає просування як людини, так і суспільства в цілому від біологічного (фізіологічного) до все більш і більш різнобічного, багатого життя. Для прямого чи непрямого задоволення потреб людині необхідні життєві блага. Економічні блага, або товари, не надаються безкоштовно, вони є рідкістю, тому суспільство повинно зупинити свій вибір на певних товарах, оскільки не всі потреби та бажання можуть бути задоволені.

Закон рідкості характеризується обмеженістю ресурсів (фінансових, природних, кліматичних тощо).

Одним із завдань економічної науки є обґрунтування шляхів ефективного використання обмежених ресурсів Обмеженість ресурсів визначає альтернативність їх використання.

Економічний вибір можна здійснити за допомогою кривої виробничих можливостей. За допомогою кривої виробничих можливостей можна сформулювати закон зростання додаткових альтернативних витрат:

у випадку збільшення виробництва необхідне залучення додаткових ресурсів, які можна отримати, лише зменшивши обсяг їх застосування в іншій галузі.

Економічні інтереси — усвідомлене прагнення економічних суб'єктів задовольнити певні потреби, що є об'єктивним спонукальним мотивом їхньої господарської діяльності.

Суб'єкти економічних інтересів — окремі індивіди, сім'ї, домогосподарства, колективи, групи людей, держава, суспільство в цілому.

Об'єкти економічних інтересів — економічні блага (товари, послуги, інформація тощо).

Корисність – ефект, який отримує споживач від споживання певного товару. Розрізняють два види корисності:

1 – загальну (ефект від споживання загальної кількості товару);

2 – граничну (ефект від споживання кожної додаткової одиниці товару).

Використовуючи поняття про граничну корисність, можна сформулювати закон спадної граничної корисності: якщо ми споживаємо нові порції товару, – його гранична корисність має тенденцію до зниження.

Загальна корисність (U) має тенденцію до зростання, але із споживанням кожної додаткової одиниці товару вона зростає все меншими темпами; гранична корисність (MU), навпаки, має тенденцію до скорочення.

Граничну корисність визначають за наступною формулою:

MU = U_i – U_{i – 1}.

Величина MU залежить від кількості товару та міри потреби в ньому.

Чим більша кількість товару споживається, тим меншу цінність для споживача приносить кожна додаткова одиниця даного товару. Це означає, що ціна товару визначається не загальною, а граничною корисністю.