Питання для самоконтролю

1. У чому полягає економічна сутність монополії?

2. Поясніть особливості цінової політики монополій. Як утворюється монопольний прибуток?

3. Розкрийте еволюцію форм монополістичних об’єднань у ринковій економіці. Як вона вплинула на модифікацію механізмів внутрішньо- і міжгалузевої конкуренції?

4. Охарактеризуйте основні принципи та сучасні тенденції антимонопольного регулювання. Які сфери економічних відносин регулює антимонопольне законодавство?

5. Вкажіть основні типи ринкових структур. Чому олігополістична структура ринку набула широкого поширення в сучасній економіці?

Література: [22, с. 593–634; 24, с. 565–580].

Тема 16. Суть і структура світового господарства. Форми міжнародних економічних відносин

1. Світове господарство: сутність та структура.

2. Інтернаціоналізація господарських відносин і продуктивних сил.

3. Світогосподарські зв’язки та їх форми.

4. Міжнародна торгівля та її економічні основи.

5. Міжнародні валютно-фінансові відносини.

Методичні рекомендації

Світове господарство – це сукупність національних господарств, які беруть участь у міжнародному поділі праці та пов’язані між собою системою міжнародних економічних відносин.

Суб’єктами світового господарства є національні господарства, транснаціональні корпорації, міжнародні організації, міжнародні інтеграційні об’єднання. Відносини між елементами утворюють його рівні: міжнародний, транснаціональний.

Матеріальною основою формування світового господарства є поділ праці між різними країнами, який виходить за межі національного господарства, це – міжнародний, інтернаціональний поділ праці. Міжнародний поділ праці (МПП) – спеціалізація країн на виробництві певних видів товарів відповідно до їхніх природно-кліматичних, історичних та економічних умов.

Інтернаціоналізація економіки – формування, розвиток та поглиблення економічних взаємозв’язків між країнами завдяки відкритості національних економік.

Міжнародна торгівля – це форма міжнародних економічних відносин, яка передбачає переміщення товарів та послуг за межі, що позначені державними кордонами. Вона є формою зв’язків між товаровиробниками різних країн, що виникає на основі міжнародного поділу праці і виражає їх взаємну економічну залежність.

Місце міжнародної торгівлі в системі міжнародних економічних відносин визначається тим, що, по-перше, через неї реалізуються результати всіх форм світогосподарських зв’язків – вивозу капіталу, виробничої кооперації, науково-технічного співробітництва. По-друге, розвиток міжнародної торгівлі товарами визначає динаміку міжнародного обміну послугами. По-третє, зростання і поглиблення міжрегіональних та міждержавних взаємозв’язків виступають важливою передумовою міжнародної економічної інтеграції. По-четверте, міжнародна торгівля сприяє подальшому поглибленню міжнародного поділу праці та інтернаціоналізації господарських зв’язків.

Залежно від масштабів втручання в міжнародну торгівлю розрізняють протекціоністську торгову політику і політику вільної торгівлі. Перша передбачає захист внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом використання тарифних і нетарифних інструментів, друга – мінімальне державне втручання в зовнішню торгівлю.

Найбільш характерною рисою міжнародних економічних процесів сучасності є вивіз капіталу, темпи зростання якого почали перевищувати темпи зростання міжнародної торгівлі, обсяги ВВП промислово розвинутих країн.

Міжнародні валютні відносини являють собою сукупність економічних відносин, пов’язаних з функціонуванням грошей як світових грошей. Саме валюти як грошові одиниці окремих країн виступають у ролі об’єктів даних відносин.

Валютні відносини здійснюються на національному та міжнародному рівнях. На національному рівні вони охоплюють сферу національної валютної системи. Міжнародна валютна система є формою організації валютних відносин у межах світового господарства. Вона виникла в результаті його еволюції та юридично закріплена міждержавними угодами.