Опис устрою мультизначення індексованого типу

Оскільки тип компонентів мультизначення однаковий, то для доступу до них достатньо розмістити їх у деякому порядку, поставивши у відповідність цьому порядку деякий дискретний діапазон. Якщо мультизначення одновимірне, то достатньо одного дискретного діапазону, інакше – декілька, стільки, скільки розмірностей у мультизначення. Кожний дискретний діапазон називається межевою парою, індексом або мультидіапазоном. Перелік описів дискретних діапазонів утворює дескриптор індексованого типу. Дискретний діапазон у дескрипторі подається підтипом дискретного типу.

Устрій паспорту індексованого типу

Зазвичай синтаксично паспорт розміщується в опису типу серед символів ‘[‘ і ‘]’ або ‘(‘ і ‘ )’, а дискретний діапазон зазначається через кому:

[1..m, 1..n] integer,

де 1..m – мережеві пари (дискретні діапазони);

[1..m, 1..n] – дескриптор мультизначення;

іnteger – тип компонентів мультизначення.

Зображення мультизначень виконується зазначенням зображень значень, що утворюють мультизначення. Кожний компонент у зображеному мультизначенні займає місце згідно з паспортом індексованого типу.

Приклади опису устрою індексованого типу. 1

Приклад 1.

Одновимірне значення компоненту

[1..5] integer опис індексованого типу

дескриптор індикатор

типу компонентів

мультизначення

1..5 – межева пара.

Приклади опису устрою індексованого типу. 2

Приклад 2.

Двовимірне значення компоненту

[1..2, 1..3] real опис індексованого типу

дескриптор індикатор

типу компонентів

мультизначення

1..2, 1..3 – межева пара.

Індексатор

Для вибору підзначення з мультизначення використовують індексатори.

Індексатор – це конструкція, що складається з індексних позицій, які, у свою чергу є зображеннями значень індексу (межевій парі). Індексатор зазвичай записується в символах «(« і «)» або «[“ і “]”.Наприклад, для типів, що описані в прикладах індексатори можуть мати вигляд відповідно [3], або [1,1].

Як правило, індексатор використовується для доступу до підзначення, що складається з одного компонента. Такий доступ називається індексацією.

Індексація – це спосіб вказати підзначення за індексом (номером) шляхом опису індексатора.

Основні властивості індексованих типів

значення індексованого типу характеризуються:

• кількістю індексів межевих пар (розмірність значення);

• типом і позицією кожного індексу (позиція суттєва);

• верхніми та нижніми значеннями межевих пар;

• типом компонентів (тип однаковий)

Опис об'єктів індексованого типу. 1

Pascal:

type

Mas = array [1..4, 1..4] of real;

MasOfMas = array [char] of Mas;

var

m_A : Mas;

m_B : MasOfMas;

// m_A [1,1] : 1.1

// m_B [‘A’] : ((1.1, 0.0), (0.0, 0.0))

// m_B [‘A’][1,1]: 1.1