Стратегія динамічного розподілу пам'яті на основі блока
зв'язок між ім'ям змінної та генерованим вмістом установлюється під час виконання програми, при обробці блока, тому може змінюватися при повторному входженні у блок;
розподіл пам'яті відбувається під час обробки відповідної частини блока, що містить описи об'єктів;
всі об'єкти у блоці є локальними, мають локальний період існування та локальну область дії, які обмежені даним блоком і підпорядковані мембранному ефекту;
пам'ять для об'єктів захоплюється у міру появи описів об'єктів у блоці та вивільняється у зворотному порядку при закритті блока;
Стратегія динамічного розподілу пам'яті на основі блока (продовження)
для організації цієї пам'яті використовується механізм стека типу «перший прийшов – останнім пішов» [];
стек організовується у спеціальному місці пам'яті програми - сегменті стека, що має обмежений розмір, зазвичай близько 64 К;
захоплення та вивільнення пам'яті здійснюються автоматично;
генерований вміст значенням не ініціалізується.
Стратегія розподілу пам'яті в купі
зв'язок між ім'ям змінної та генерованим вмістом, установлюється під час виконання програми, тому може змінюватися;
розподіл пам'яті для вмісту здійснюється ручним запуском генератора на спеціальну ділянку пам'яті за принципом «куди-небудь – на вільне місце»;
ділянка пам'яті організується у спеціальному місці пам'яті програми - купі (heap), яка має доволі|досить| великий розмір;
об'єкти, для яких розподіляється пам'ять (звичайно це вказівні типізовані змінні), можуть бути як глобальними, так і локальними, але в останньому необхідно враховувати період існування та області дії;
Стратегія розподілу пам'яті в купі (продовження)
захоплення та вивільнення пам'яті відбувається вручну шляхом використання спеціальних операторів;
оскільки генерований вміст не має постійного зв'язку з відповідним ім'ям, а пам'ять, що займає її вміст у купі, автоматично не вивільняється, то в деякий момент часу цей зв'язок можна розірвати, і якщо на даний вміст не посилається жодне інше ім'я, то цей вміст стає недоступним, і являє собою в купі «сміття» (garbage);
«сміття» не можна зайняти під значення іншого вмісту;
для вивільнення зайнятої «сміттям» пам'яті передбачаються спеціальні процедури збирання «сміття»;
генерований вміст значенням не ініціалізується.
Реалізація стратегії статичного розподілу пам'яті (Pascal)
program My;
var
nA : integer;
cA : char;
pA : pointer;
pnA : ^integer;
const
nB: integer = 5;
Begin
…
End.
Реалізація стратегії статичного розподілу пам'яті (C)
static int nA;
void main ()
{
static int nB;
{
static char cA;
}
}
Реалізація стратегії динамічного розподілу пам'яті на основі блоку (Pascal)
program My;
procedure A;
var ____//_____
const ____//_____
begin
…
end;
Begin
…
End.
Реалізація стратегії динамічного розподілу пам'яті на основі блоку (С)
void main ()
{
auto int nB;
{
char cA;
}
}
пам'ять під об'єкти (змінні) nB і cA буде розподілено динамічно «при вході» у блок, а конструкції об'єктів буде розміщено у стеку. Оскільки більшість об'єктів розподіляється саме в такий спосіб, то в мові С прийнято рішення замовчувати описувач auto.
Динамічний розподіл пам'яті на основі купи
Купа (heap) - це спеціальний спосіб розподілювана пам'ять. Особливість розподілу купи полягає в тому, він здійснюється на вільне місце в пам'яті-купі під управлінням спеціального засобу – менеджера купи.
Спільним для більшості мов є те, що для реалізації цієї стратегії використовується вказівна типізована змінна. При цьому сама змінна розподіляється статично або динамічно на основі блока, а її розіменований уручну вміст розміщується в купі.
Рис. Розподіл пам’яті в купі за допомогою
вказівної типізованої змінної