3.2. Розрахунок та конструювання другорядної балки

Розрахунок другорядної балки потрібно виконувати у такій послідовності:

	призначити розрахункові прольоти балки;
	підрахувати навантаження;
	визначити розрахункові зусилля М та Q ;
	прийняти матеріали ( клас бетону та арматури );
	перевірити достатність розмірів перерізу балки за розрахунком;
	розрахувати повздовжню та поперечну арматуру балки.
	виконати конструювання другорядної балки.

Надалі наведено вказівки щодо виконання означених етапів розрахунку для другорядної балки.

3.2.1. Статична розрахункова схема та прольоти другорядної балки

Другорядна балка при розрахунках розглядається як нерозрізна багатопрогонова, опорами якої є головні балки (рис. 3.2-а).

Для крайньої балки розрахунковий прогін приймати:

Розрахунковий прогін для середніх балок приймати як відстань у просвіті між головними балками (рис. 3.2-а), тобто де прогін другорядної балки за планом перекриття; с  200мм – площинка спирання балки на стіну; а =200 – прив’язка вісі до стіни .

3.2.2. Розрахунок навантажень на другорядну балку

На другорядну балку навантаження передаються зі смуги перекриття, ширина якої дорівнює кроку другорядних балок S (рис.2.1). Розрахункове повне навантаження на другорядну балку можна визначити як:

де: – розрахункове повне навантаження на 1м² плити (за табл. 3.1);

S – крок другорядних балок (за планом перекриття);

коефіцієнт надійності за навантаженням ( );

b, h – відповідно, висота та ширина другорядної балки;

h_f^’- товщина монолітної плити;

об’ємна вага залізобетону ( ).

3.2.3. Розрахункові зусилля у другорядній балці

При розрахунках другорядних балок зусилля у перерізах балки визначають з урахуванням перерозподілу зусиль. Для побудови епюр моментів та поперечних зусиль у другорядній балці рекомендовано скористатись таблицями для балок з рівними прогонами (або такими, що відрізняються не більш, як на 15%), у яких наведено обвідниці епюр цих зусиль. Загальний вигляд означених епюр наведено на рис. 3.2. Докладно методика розрахунку та побудови цих епюр наводиться у методичних вказівках, що розроблено кафедрою Залізобетонні конструкції (див. [5]), але ними можна скористатися пізніше, а саме, на етапі розробки епюри матеріалів (див. відповідний розділ).

На цьому етапі розрахунку балки максимальні розрахункові зусилля можуть бути підраховані за формулами:

3.2.4. Вибір матеріалів

При армуванні другорядної балки арматуру рекомендується приймати за таких рекомендацій:

 поздовжню арматуру: класів А-ІІІ, А-ІІ;

 поперечну арматуру: класів А-І, В_р-І.

Бетон приймати того ж класу, що й для плити монолітного перекриття (див. попередній розділ проекту).

Для прийнятих матеріалів треба виписати з Норм значення розрахункових опорів, які використовуються у подальших розрахунках.

Для бетону це такі параметри: R_b – розрахунковий опір при стисканні; R_bt – розрахунковий опір при розтяганні.

Обидва ці значення треба ураховувати з коефіцієнтом умов роботи , тобто помножити їх на , значення якого приймати за [1, табл.15]. Доречи, це вже було зроблено при розрахунку плити (п. 3.1-г).

Для поздовжньої арматури – R_s (розрахунковий опір розтяганню); [1,табл. 22];

для поперечної арматури – R_sw (розрахунковий опір для поперечної арматури), [1,табл. 22].

Усі наведенні значення опорів для подальших розрахунків зручно представити у КПа (наприклад, R_s = 36510³ КПа).