4.3. Вигляди

Розглядаючи проеціювання предметів на одну, дві і три площини проекцій, ви переконались, що вибір кількості про­екцій на кресленні залежить від складності форми предмета. Мабуть, ви звернули увагу й на те, що проекції являють собою зображення тільки видимих (зовнішніх) частин поверхонь предмета. Щоб показувати на кресленнях невидимі частини поверхонь предметів (їх внутрішню будову), застосовують зоб­раження, які називають перерізами й розрізами. Ці види зоб­ражень ви будете вивчати пізніше.

Проекції, що дають уявлення про видимі частини повер­хонь предметів, називають виглядами.

Вигляд — це зображення повернутої до спостерігача час­тини предмета. Для будь-якого предмета (якщо цього вима­гає його форма) можуть бути одержані три вигляди.

Зображення, утворене на фронтальній площині проекцій, називають виглядом спереду.

Зображення на горизонтальній площині проекції назива­ють виглядом зверху.

Зображення на профільній площині проекцій називають виглядом зліва.

Зображення на фронтальній площині проекцій вважають головним. Тому вигляд спереду називають ще й головним. Відносно нього розміщують інші вигляди на кресленні: виг­ляд зверху — під ним, вигляд зліва — праворуч від нього і на одній висоті. За рахунок цього досягається проекційний зв'язок між виглядами — він є необхідною умовою для ство­рення цілісного уявлення про форму зображеного предмета.

Рис. 78. Креслення предмета, утворене трьома виглядами

Виконуючи креслення, зображуваний предмет треба розмі­щувати відносно фронтальної площини проекцій так, щоб го­ловний вигляд давав якнайповніше уявлення про форму пред­мета. На рисунку 78 наведено креслення, яке складається з трьох виглядів. Зверніть увагу, що за головний прийнято виг­ляд, котрий передає найбільш характерні контури предмета. Загальна форма предмета нагадує кутник — і це видно з го­ловного вигляду. Наявність скосів на горизонтальній частині і вирізу на вертикальній викликали необхідність застосуван­ня на кресленні ще двох виглядів — зверху і зліва.

Поряд з виглядами спереду, зверху і зліва для зображен­ня предмета можуть застосовуватися вигляди справа, знизу, ззаду. Отже, на кресленні може бути шість виглядів. Але це зовсім не означає, що будь-який предмет потребує виконан­ня на кресленні всіх шести (чи навіть трьох) виглядів. Скіль­ки ж їх повинно бути на кресленні? Зайві зображення на кресленні потребують надмірних витрат часу і зусиль на їх виконання, а недостатня кількість зображень робить крес­лення малозрозумілим. Кількість виглядів на кресленні має бути доцільною, тобто найменш можливою, але разом з тим достатньою для повного уявлення про форму всього зображе­ного предмета і його частин. Пояснимо це на прикладах.

Рис. 79. Доцільна кількість виглядів на кресленні: а — зображення предмета потребує двох виглядів; б — зображення предмета потребує трьох виглядів

На рисунку 79, а показано три вигляди предмета. Але чи всі вони потрібні на кресленні? Головний вигляд дає уявлен­ня про характерний зовнішній контур предмета. Щоб краще уявити форму заокругленої частини, потрібний ще вигляд зверху. Вигляд зліва зайвий — без нього форма зображеного предмета буде цілком зрозумілою. Отже, у даному разі на кресленні має бути лише два зображення і вони є достатніми для повного уявлення про форму предмета. Предмет, показа­ний на рисунку 79, б, потребує наявності всіх трьох виглядів. Якщо не дати на кресленні вигляду зліва чи зверху, немож­ливо буде уявити форму окремих частин предмета.

Таким чином, доцільну кількість виглядів на кресленні слід завжди визначати залежно від форми предмета.

Невидимі частини поверхні предмета показують на вигля­дах штриховими лініями. Це дає змогу краще уявити форму окремих частин предмета, а іноді навіть зменшити кількість зображень на кресленні.

ЗАПИТАННЯ

1. Яке зображення предмета називається виглядом?

2. Як взаємно розміщують вигляди на кресленнях?

3. Який вигляд на кресленні називають головним і чому?

4. Яким вимогам повинен відповідати головний вигляд на крес­ленні?

5. Від чого залежить кількість виглядів на кресленні?