1. Постановка бойових завдань в ході бою (дій)

Бойові завдання в ході бою (дій) підпорядкованим і доданим підрозділам командир батальйону (роти) уточнює (ставить) бойовими розпорядженнями особисто або по засобах зв’язку.

У бойовому розпорядженні, яке віддається в ході виконання поставленого завдання, як правило, вказуються:

• нові дані про противника;

• об’єкти, які уражаються в інтересах батальйону (роти) старшим начальником;

• завдання роти (взводу);

• основні питання взаємодії;

• час виконання поставленого завдання.

Обстановка в ході бою (дій) відображається на робочих картах командира батальйону (роти), його заступників, начальника штабу та інших посадових осіб. Робочі карти повинні відображати положення своїх підрозділів і противника, динаміку дій і мати відповідні пояснювальні надписи. Обстановка на картах повинна легко читатися і не затінювати топографічну основу карти.

Для підтримання постійної взаємодії між підрозділами штаб доводить до командирів підрозділів зміни в обстановці, уточнені завдання та порядок їх виконання; інформує взаємодіючі підрозділи; забезпечує своєчасну передачу сигналів і команд управління та взаємодії; контролює точність виконання підлеглими підрозділами поставлених (уточнених) завдань та вказівок командира.

2. Управління вогнем у ході виконання завдання

Управління вогнем у ході виконання завдання батальйоном (ротою) включає ти ж самі складові, що й у взводі:

• розвідку наземних і повітряних цілей, оцінку їх важливості, визначення черговості та засобів поразки цілей;

• постановку вогневих завдань;

• спостереження за результатами вогню та його корегування;

• контроль за витратою боєприпасів.

Додатково до першочергових об’єктів і цілей взводу штатними і доданими вогневими засобами батальйону (роти) у першу чергу знищуються:

• командні пункти;

• пункти управління вогнем ракет, артилерії та авіації;

• радіолокаційні, радіотехнічні та оптичні засоби розвідки;

• машини управління.

Засоби ураження вибираються виходячи з забезпечення надійного знищення розвіданих цілей.

Виклик і корегування вогню доданого артилерійського підрозділу здійснюється через його командира, а підтримуючого – через артилерійського коректувальника або особисто командиром батальйону (роти).

При виклику вогню командир батальйону (роти) вказує:

• вид вогню (вогонь по окремій цілі, зосереджений вогонь, нерухомий або рухомий загороджувальний вогонь);

• завдання стрільби (подавити, знищити, зруйнувати, виснажити, освітити, засліпити, створити створи та світлові орієнтири, задимити);

• характер і місце розташування цілі, або її номер;

• терміни виконання вогневого завдання.

Під час коректування вогню командир батальйону (роти) вказує:

• характер і місце розташування цілі, або її номер;

• величину відхилення по дальності і напрямку за сіткою оптичного приладу або в метрах.

3. Цілевказання екіпажам вертольотів (літаків)

Цілевказання екіпажам вертольотів (літаків) здійснюються через авіаційних навідників, а безпосереднє цілевказання – за розпорядженням старшого командира позначенням місця цілі вогнем зі стрілецької зброї й озброєння бойових машин трасуючими кулями (снарядами).

Завдання на позначення місця цілі ставиться як і вогневе завдання з вказівкою часу відкриття вогню.