2. Застосування сигнальних засобів

Сигнальні засоби використовуються для передачі заздалегідь установлених зорових, світлових і звукових сигналів, і вони повинні бути простими, легкими для запам’ятовування, відмінними між собою.

До зорових сигнальних засобів відносяться прапорці, прожектори бойових машин піхоти (бронетранспортерів, танків), димові шашки, ручні димові гранати, димові снаряди (міни). Крім цього вони можуть подаватись за допомогою автомата, головного убору і рукою.

До світових сигнальних засобів відносяться сигнальні патрони, снаряди і трасуючі кулі і снаряди, сигнальні ліхтарики.

До звукових сигнальних засобів відносяться електро- і пневмосигнали, сирени, сигнальні свистки, удари в гільзу тощо. В розвідці для передавання звукових сигналів використовується імітація звуків тварин і птахів.

Сигнали управління повинні бути доведені до всього особового складу.

Сигнали, які подає старший командир, відносяться тільки до підлеглих командирів:

• підрозділи повинні виконувати сигнали тільки свого безпосереднього командира;

• сигнали подаються до одержання відповіді (відклику) або початку виконання команди (сигналу);

• отримані сигнали негайно підтверджуються їх повторенням.

Під час управління підрозділами (підлеглими) сигналами необхідно пам'ятати, що сигнальні засоби демаскують місце перебування командира.

3. Управління вогнем взводу

Управління вогнем у ході виконання завдання включає:

• розвідку наземних і повітряних цілей, оцінку їх важливості, визначення черговості ураження;

• вибір виду зброї і боєприпасів, види і способи ведення вогню (стрільби), цілевказання, постановку вогневих завдань;

• спостереження за результатами вогню і його корегування;

• контроль за витратою боєприпасів.

1. Розвідка цілей

Розвідка цілей противника ведеться спостерігачами, а при необхідності – всім особовим складом взводу у призначених секторах. Із бойових машин піхоти (бронетранспортерів, танків) у всіх видах воєнних дій ведеться кругове спостереження. Сектори повинні забезпечити виявлення противника і призначаються в залежності від розташування прицілів, приладів спостереження, бійниць і розміщення особового складу.

У першу чергу знищуються:

• протитанкові засоби;

• броньовані машини на передньому краї і найближчій глибині;

• обслуги кулеметів і мінометів;

• снайпери;

• артилерійські корегувальники;

• авіанавідники;

• командири підрозділів противника.

Вибір засобів ураження повинен забезпечити надійне знищення цілей, які розвідані.

2. Постановка вогневих завдань

При постановці (уточненні) вогневих завдань командир вказує:

• кому (якому підрозділу);

• де (цілевказання);

• що (найменування цілі);

• завдання (знищення, придушення, руйнування або інше).

Цілевказання може здійснюватися:

• від орієнтирів (місцевих предметів);

• від напрямку руху (атаки);

• по азимутальному покажчику;

• трасуючими кулями (снарядами);

• розривами снарядів;

• сигнальними засобами;

• наведенням зброї та приладу на ціль.