6. Організація управління

Організація управління полягає в створенні системи управління, підтримці її у високій бойовій готовності і забезпеченні її стійкого функціонування в ході бою (дій).

Під час організації управління, командир батальйону (роти) визначає:

• місця і час розгортання командно-спостережних пунктів рот (взводів) і доданих підрозділів, порядок їх переміщення в ході бою (дій);

• порядок організації зв’язку та порядок ведення радіообміну;

• способи і терміни надання донесень;

• ступінь інженерного обладнання командно-спостережних пунктів і порядок їх охорони;

• заходи щодо відновлення порушеного управління (порядок розробки документів управління і передачі управління у разі виходу з ладу командно-спостережного пункту).

За організацію і режим роботи командно-спостережного пункту батальйону при підготовці та в ході бою (дій) і забезпечення стійкого функціонування системи управління відповідає начальник штабу.

5. Організація забезпечення бою (дій)

Під час організації забезпечення бою (дій) командир батальйону (роти) вказує основні заходи забезпечення, порядок і терміни їх виконання, сили і засоби, які залучаються. У разі потреби можуть вказуватися й інші дані.

6. Організація вогневого ураження противника

Підготовка вогневого ураження (вогню) є найважливішою складовою частиною роботи командира батальйону (роти) з управління підрозділами.

Підготовка вогневого ураження включає:

• організацію вогневого ураження (вогню);

• підготовку до виконання вогневих завдань.

Організація вогневого ураження (вогню) включає:

• визначення порядку вогневого ураження противника в бою (при веденні дій);

• постановку завдань з вогневого ураження;

• узгодження дій сил і засобів вогневого ураження в ході організації взаємодії;

• визначення заходів щодо всебічного забезпечення вогневого ураження.

Періоди вогневого ураження противника визначаються видами бою.

Для управління підрозділами і вогнем призначаються:

• єдині орієнтири;

• кодуються топографічні карти та місцеві предмети;

• до командирів доводяться радіодані та сигнали;

• на озброєння і військову техніку наносяться пізнавальні знаки та умовні номери.

Орієнтирами вибираються добре видимі вдень і вночі та найбільш стійкі до руйнування місцеві предмети. Орієнтири нумеруються справа наліво та по рубежах від себе в бік противника. Один з орієнтирів призначається основним.

Номери орієнтирів і сигнали, які встановлені старшими командирами, змінювати забороняється. У разі необхідності командир батальйону (роти) може додатково призначати орієнтири та сигнали. Командир батальйону (роти), як правило, призначає не більше п'яти додаткових орієнтирів (на напрямку і в межах дій рот (взводів), на межах смуги і додаткового сектору вогню). Крім орієнтирів для управління вогнем можуть використовуватися добре видимі місцеві предмети.

При прийнятті рішення, визначаючи порядок і способи виконання отриманого завдання і завдань ротам (взводам), мінометній батареї, доданим підрозділам, командир батальйону (роти) розкриває порядок і способи вогневого ураження противника по завданнях, видах зброї і вогню, способах його ведення, напрямках, напруженості і способах стрільби.

При організації взаємодії і управління командир батальйону (роти):

• узгоджує зусилля штатних і доданих вогневих засобів щодо черговості виконання вогневих завдань і знищення найбільш важливих цілей;

• визначає порядок цілевказівок і корегування результатів стрільби;

• встановлює сигнали (команди) на відкриття, перенос і припинення вогню.

• визначає порядок ведення вогню по повітряних цілях механізованими, танковими підрозділами.