4. Постановка задач командиром батальйону (роти)

У бойовому наказі командир батальйону (роти) вказує:

• у першому пункті – стислі висновки з оцінки противника;

• у другому пункті – об'єкти та цілі, які уражаються засобами старшого командира на напрямку майбутніх дій, завдання сусідів, розмежувальні лінії з ними, порядок застосування повітряних десантів в інтересах батальйону (роти);

• у третьому пункті – бойове завдання батальйону (роти) та замисел бою (дій);

• у четвертому пункті – після слова «наказую» ставляться бойові завдання:

• механізованим (танковим) ротам (взводам) першого ешелону, у тому числі доданим;

• механізованим (танковим) ротам (взводам) другого ешелону або резерву;

• тактичним групам;

• бронегрупам і вогневим засідкам;

• передовому (рейдовому, обхідному) загону;

• підрозділам на передовій позиції (у бойовій охороні);

• підрозділам артилерії та ППО, іншим вогневим засобам, у тому числі доданим;

• гарматам і танкам, які виділені для стрільби прямою наводкою;

• іншим підрозділам підсилення і елементам бойового порядку.

• у п'ятому пункті – витрата ракет і боєприпасів на виконання бойового завдання;

• у шостому пункті – час готовності до виконання завдання;

• у сьомому пункті – об’єкти, позначені знаками червоного хреста і півмісяця, цивільної оборони; культурні цінності, устаткування, споруди, які не мають небезпечних сил; порядок супроводження військовополонених на пункти їх збору, вказані старшим начальником;

• у восьмому пункті – місце і час розгортання командно-спостережного пункту та напрямок його переміщення, а також свого заступника.

У попередньому бойовому розпорядженні командир батальйону (роти), як правило, вказує:

• відомості про противника;

• об'єкти, які уражаються в інтересах роти (взводу) засобами старшого командира;

• бойове завдання роті (взводу) зі ступенем деталізації, який відповідає прийнятому рішенню, на час віддання попереднього бойового розпорядження;

• час готовності та основні заходи щодо підготовки до бою (дій);

• час і способи доведення завдань;

• інші дані.

У бойовому розпорядженні командир батальйону (роти) вказує:

• короткі висновки з оцінки противника;

• об'єкти, які уражаються в інтересах роти (взводу) засобами старшого командира;

• бойове завдання роті (взводу);

• час готовності до дій;

• у разі потреби  завдання сусідів та інші дані.

5. Організація взаємодії

Взаємодію командир батальйону (роти) організує, як правило, на місцевості на глибину видимості, а по карті (на макеті місцевості) на всю глибину бойового завдання, за участю своїх заступників (заступника), командирів рот (взводів), командирів окремих, доданих і підтримуючих (взаємодіючих) підрозділів та визначає порядок взаємодії з іншими військовими формуваннями.

Під час організації взаємодії командир батальйону (роти) повинен:

• узгодити порядок дій штатних, доданих і підтримуючих (взаємодіючих) підрозділів під час виконання поставлених завдань по рубежах, напрямках дій і часу;

• добитися єдиного розуміння всіма командирами мети бою (дій), бойових завдань і способів їх виконання;

• намітити та узгодити варіанти дій підрозділів і заходи щодо введення противника в оману, виходячи з характеру його можливих дій;

• указати сигнали оповіщення, управління та взаємодії.

Організація взаємодії може здійснюватися методом вказівок командира батальйону (роти) або методом доповідей командирів підпорядкованих підрозділів з послідовним відпрацьовуванням дій своїх підрозділів за завданням, часом, місцем і розіграшем основних тактичних епізодів за можливим варіантам дій.

В умовах обмеженого часу взаємодія зорганізується методом вказівок. У ході бою взаємодія здійснюється безперервно, постійно уточнюється, а при різких змінах обстановки зорганізується заново.

Оповіщення підрозділів про повітряного противника, РХБ зараження здійснюється єдиними постійно діючими сигналами, які повинен знати весь особовий склад.

Для організації практичної взаємодії штаб оповіщає командирів доданих та підтримуючих підрозділів про місце та час роботи на місцевості (макеті місцевості, картах).