Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Л. 4. Управіління в бою.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
338.43 Кб
Скачать

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ»

ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО

ВІЙСЬКОВО-ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра загальновійськових та правових дисциплін

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри загальновійськових та

правових дисциплін

полковник С.Ю.Поляков

« _____ » ___________________ 20­____р.

Навчальна дисципліна: ТАКТИКА

ЛЕКЦІЯ № 4

Блок змістових модулів 2 «Основи загальновійськового бою»

Змістовий модуль 2.1 «Основи загальновійськового бою»

Заняття 2.1.1 «Управління підрозділами в бою»

Харків

Тема: «Управління підрозділами в бою»

Навчальні та виховні цiлi:

Вивчити:

  • сутність та зміст управління пiдроздiлом і вогнем в ході бою;

  • обов’язки командира пiдроздiлу по управлінню пiдроздiлом;

  • порядок роботи командира пiдроздiлу після одержання бойового завдання при пiдготовцi пiдроздiлу до бою.

Виховувати:

  • широкий оперативно-тактичний кругозір;

  • зацікавленість щодо вивчення навчальної дисципліни.

Навчальні групи: курс факультету

Час: 80 хвилин.

Місце занять: лекційна аудиторія

Навчальні питання i розподілення часу (слайд 2)

з/п

Зміст занять, навчальні питання

Хв.

І

Вступ

5

ІІ

Основна частина

70

1. Основи управління, обов’язки командира по управлінню підрозділами.

10

2. Робота командира пiдроздiлу з органiзацiї бою 

40

3. Організація управління у ході бою.

20

ІІІ

Заключна частина

5

Навчально-матеріальне забезпечення: 

  1. Діапроектор Inphocus;

  2. Слайди за темою лекції, підготовані за комп’ютерною програмою Microsoft PowerPoint;

  3. Схеми.

Навчальна література :

  1. Бойовий статут Сухопутних військ: Частина ІІ. Батальйон, рота.— Київ: Ком. СВ ЗСУ, 2010. — 298 с., 25 дод.;

  2. Бойовий статут Сухопутних військ: Частина ІІІ. Взвод, відділення, екіпаж танка.— Київ: Ком. СВ ЗСУ, 2009. — 353 с., 38 дод.;

  3. Бойовий статут Сухопутних військ: Частина ІІ. Батальйон, рота. — Київ: видавництво «Варта», 1998. — 264 с.;

  4. Бойовий статут Сухопутних військ. Частина ІІІ. Взвод, відділення, танк. — Київ: видавництво «Варта», 1996. — 235 с.;

  5. Тактика загальновійськових підрозділів: Навчальний посібник. — Київ: НАОУ, 1998;

  6. Тактика (рота, батальйон): Підручник. — Одеса: ОдІСВ, 1997;

  7. Рекомендації механізованим підрозділам щодо дій на полі бою в сучасних умовах: Методичний посібник. – Київ: ГУБП СВ України, 2002, – 48 с.;

  8. Попов О.М., Моргунов О.М., Поляков С.Ю. Тактична підготовка: Навчальний посібник. — Харків: Нац. юрид. акад. України, 2004, — 215 с.

Зміст лекції

ВСТУП 6

1. Основи управління, обов’язки командира по управлінню пiдроздiлами 6

1.1 Основи управління підрозділами 6

1.1.1 Складові частини управління підрозділами 6

1.1.2 Вимоги до управління підрозділами: 6

1.1.2.1 Постійна готовність системи управління до виконання завдань 7

1.1.2.2 Стійкість і безперервність управління підрозділом 7

1.1.2.3 Оперативність управління 7

1.1.2.4 Якість управління 8

1.1.2.5 Прихованість управління 8

1.1.3 Система управління підрозділу 8

1.1.3.1 Органи управління 9

1.1.3.2 Командно-спостережні пункти підрозділів 10

1.1.3.3 Засоби управління 10

а). Засоби зв'язку 11

б). Засоби автоматизації управління 11

в). Технічні засоби скритного управління військами 11

г). Засоби обробки інформації 11

1.2 Обов’язки командира пiдроздiлу (начальника) по управлінню пiдроздiлами 12

1.2.1 Обов’язки командира батальйону (роти) 12

1.2.2 Обов’язки начальника штабу батальйону 12

1.2.3 Обов’язки командира взводу 13

2. Робота командира підрозділу з організації бою 14

2.1 Порядок роботи командира взводу з організації бою 14

2.1.1 З'ясування завдання 14

2.1.2 Оцінка обстановки 15

2.1.3 Прийняття рішення 15

2.1.4 Проведення рекогносцировки 15

2.1.5 Постановка завдань підлеглим 15

2.1.5.1 У бойовому наказі командир взводу вказує: 16

2.1.5.2 У бойовому розпорядженні командир взводу вказує: 16

2.1.6 Організація взаємодії та управління 16

2.1.7 Організація забезпечення бойових дій 16

2.1.8 Підготовка взводу до бойових дій 17

2.1.9 Практична робота командира взводу в підлеглих підрозділах 17

2.2 Особливості роботи командира батальйону (роти) по органiзацiї бою  17

2.2.1 З отриманням попереднього розпорядження 17

2.2.2 З одержанням попереднього бойового розпорядження 18

2.2.3 З одержанням бойового наказу або бойового розпорядження 18

2.2.4 Зміст етапів роботи командира батальйону (роти) у процесі прийняття рішення 19

2.2.4.1 З’ясування завдання 19

2.2.4.2 Оцінювання обстановки 20

2.2.4.3 Прийняття рішення командиром батальйону (роти) 20

1). Рішення: Замисел бою (дій) 21

2). Рішення: Бойові завдання підрозділам 21

3). Рішення: Основні питання взаємодії 21

4). Рішення: Основні питання управління 21

2.2.4.4 Постановка задач командиром батальйону (роти) 21

2.2.4.5 Організація взаємодії 22

2.2.4.6 Організація управління 23

2.2.5 Організація забезпечення бою (дій) 23

2.2.6 Організація вогневого ураження противника 23

2.2.7 Підготовка підрозділів до бою (дій) 24

2.2.8 Контроль готовності підрозділів до бою (дій) 25

3. Організація управління у ході бою 25

3.1 Організація управління взводом у ході бою 25

3.1.1 Застосування радіостанцій 25

3.1.2 Застосування сигнальних засобів 26

3.1.3 Управління вогнем взводу 26

3.1.3.1 Розвідка цілей 26

3.1.3.2 Постановка вогневих завдань 27

3.1.3.3 Корегування вогню 27

3.1.4 Цілевказання екіпажам вертольотів (літаків) 27

3.1.5 Оповіщення особового складу 28

3.2 Управління діями батальйону (роти) під час виконання поставлених завдань 28

3.2.1 Постановка бойових завдань в ході бою (дій) 28

3.2.2 Управління вогнем у ході виконання завдання 29

3.3 Цілевказання екіпажам вертольотів (літаків) 30

3.4 Порядок доповідей старшому командиру 30

3.5 Порядок передачі сигналів, команд і постановки завдань по радіо 30

ЗАКІНЧЕННЯ 33

ВСТУП

Успіх у бою завжди був залежний від якості управління. Уміле управлiння пiдроздiлами сприяє розгрому противника з найменшими втратами та досягненню перемоги у короткі строки. У сучасних умовах управлiння пiдроздiлами уявляє собою складний процес. Значне скорочення часу на органiзацiю бою, підвищення обсягу заходів значно підвищують напруженість роботи командира. Поява якісно нових родів військ, спеціальних військ та засобів поразки вимагають від командирів всіх ступенів підвищення обґрунтованості рішень, що приймаються ними, вміння передбачати хід розвитку подій, творчого застосування положень бойових статутів, особистих знань і накопиченого досвіду ведення бойових дій.

  1. Основи управління, обов’язки командира по управлінню пiдроздiлами

    1. Основи управління підрозділами

Успіх у бою у більшості випадків залежить від якості управління пiдроздiлами (слайд 4).

Управління підрозділами полягає в цілеспрямованій діяльності командира підрозділу щодо:

  • підтримання постійної бойової готовності підрозділу;

  • підготовці його до ведення бою (дій);

  • твердому і безперервному управлінню підрозділом під час виконання поставлених завдань.

      1. Складові частини управління підрозділами

Управління підрозділами включає:

  • організацію та здійснення заходів щодо підвищення (підтримання) бойової готовності підрозділів і забезпечення (відновлення) їх боєздатності;

  • безперервне добування, збирання, вивчення, відображення, аналіз і оцінку даних обстановки;

  • прийняття рішення;

  • постановку завдань підлеглим;

  • організацію і підтримку взаємодії;

  • організацію і виконання заходів морально-психологічного та всебічного забезпечення;

  • практичну роботу підрозділів до дій і безпосереднє керівництво ними;

  • практичну роботу в підпорядкованих підрозділах щодо керівництва їх безпосередньою підготовкою до бою;

  • організацію контролю виконання поставлених завдань під час бою та інші заходи.

      1. Вимоги до управління підрозділами:

До управління підрозділами, як процесу, ставляться вимоги, виконання яких є необхідною передумовою досягнення його мети.

Основними з них є:

  • постійна готовність системи управління до виконання завдань;

  • стійкість;

  • безперервність;

  • оперативність;

  • якість;

  • прихованість управління військами.

  • сполучення централiзацiї з наданням підлеглим iнiцiативи у визначенні способів виконання поставлених задач.

        1. Постійна готовність системи управління до виконання завдань

Постійна готовність системи управління досягається:

  • твердим знанням командиром, іншими посадовими особами підрозділу порядку виконання завдань, знанням своїх функціональних обов’язків;

  • укомплектованістю підрозділів і штабу батальйону особовим складом та забезпеченістю їх засобами управління;

  • злагодженістю у роботі посадових осіб і штабу батальйону;

  • підтриманням бойової готовності підрозділів;

  • підтриманням командно-спостережних пунктів підрозділів, засобів зв’язку в справному стані та забезпеченням їх безперебійної роботи;

  • підтриманням стійкого зв’язку усередині підрозділів, із сусідами і старшими командирами (штабами).

        1. Стійкість і безперервність управління підрозділом

Стійкість управління полягає в підтримці спроможності командирів підрозділів і штабу батальйону виконувати завдання управління за умов різких змін обстановки та впливу противника вогневими і радіоелектронними засобами, діями диверсійно-розвідувальних груп, повітряних десантів на елементи системи управління.

Безперервність управління полягає у підтриманні спроможності командирів підрозділів і штабу батальйону постійно здійснювати вплив на підрозділи в ході підготовки і ведення бойових дій, а також в отримуванні від них інформації про обстановку, яка склалася, і своєчасної доповіді про неї старшому командиру (начальнику).

Стійкість і безперервність управління тісно взаємопов’язані між собою. Вони досягаються:

  • здатністю командирів вчасно ставити підлеглим завдання, одержувати від них інформацію за обстановку, яка складається;

  • створенням системи управління та її оснащення технічними засобами управління з використанням фортифікаційних споруд;

  • підтриманням командно-спостережних пунктів у постійній готовності до роботи та своєчасною зміною місць їх розташування у ході бойових дій;

  • вмілою організацією роботи особового складу на командно-спостережних пунктах, чіткою організацією чергування на засобах зв'язку;

  • передачею команд сигнальними засобами зв’язку, знанням особовим складом сигналів управління;

  • надійною охороною і обороною елементів системи управління;

  • відновленням порушеного управління у стислі строки за будь-яких умов обстановки.