
- •Проектування конструктивних елементів збірного балкового перекриття
- •4.1. Проектування попередньо напружуваної плити збірного перекриття
- •4.1.1. Вибір матеріалів для плити
- •4.1.2. Розрахунок навантаження на плиту перекриття
- •4.1.3. Призначення розмірів перерізу плити та вибір розрахункового перерізу для плити
- •4. 1. 4. Статичний розрахунок плити
- •4. 1. 5. Розрахунок поздовжньої арматури ребер плити
- •4.1.6. Розрахунок поперечної арматури ребер плити
- •Розрахунок полиці ребристої плити на місцеве згинання
- •4.1.8. Розрахунок передатної міцності бетону Rbp та початкового контрольованого напруження con для плити
- •4.2. Проектування нерозрізного ригеля перекриття
- •4.2.1. Розрахункові прольоти та розрахункова схема ригеля
- •4.2.2. Розрахунок навантаження на ригель
- •4.2.3. Статичний розрахунок ригеля
- •4.2.4. Вибір матеріалів для ригеля
- •4.2.5. Перевірка достатності розмірів перерізу ригеля
- •4.2.6. Розрахунок поздовжньої арматури ригеля
- •4.2.7. Розрахунок поперечної арматури ригеля
- •4.2.8. Конструювання ригеля
- •4.3. Проектування стику нерозрізного ригеля на колоні
- •4.4. Розрахунок та конструювання колони першого поверху
- •4.4.1. Визначення розрахункової поздовжньої сили у колоні першого поверху та її гнучкості
- •4.4.2. Матеріали для колони
- •4.4.3. Вибір розрахункової схеми та розрахунок поздовжньої арматури тіла колони
- •4.4.4. Поперечне армування колони
- •4.4.5. Проектування консолі колони
- •Розрахунок короткої залізобетонної консолі колони
- •Продовження табл. 4.4
- •Продовження табл. 4.4
- •4.5. Проектування стику збірних залізобетонних колон
- •Література
4.3. Проектування стику нерозрізного ригеля на колоні
Стик
нерозрізного ригеля сприймає значний
згинальний момент
та
поперечну силу
.
На практиці застосовують різноманітні конструктивні рішення стику збірного ригеля [2, рис.ХІ.16], [3, рис.3.25]. У курсовому проекті рекомендується приймати стик ригелів на консолі колони із застосуванням ванного зварювання випусків арматури ригелів або дугового зварювання стиковими стержнями верхніх закладних деталей М-1 ригелів.
У ″Методвказівках″ розроблено стик з застосуванням дугового зварювання (рис. 4.9).
За
конструктивною ознакою розрізнюють
два типи такого стику: обетонований та
необетонований. При цьому в обох
типах застосовують бетон для замонолічування
елементів стику. Проте, у обетонованому
стику
опорний момент
сприймається
розтягнутими стиковими стержнями
(розтягувальне зусилля
на рис. 4.9-б)
та бетоном замонолічування (стискувальне
зусилля
).
Тому для цього стику треба приймати
бетон класу не нижче В22.5 та не нижче
класу бетону самого ригеля (бажано на
одну ступінь вище). Розрахунок такого
стику виконується аналогічно перерізу
залізобетонного елемента прямокутного
профілю на дію відємного
моменту.
У
необетонованому
стику
(рис. 4.9-б)
опорний момент
сприймається розтягнутими стиковими
стержнями, які приварюються до металевих
платівок у торцях ригелів, та нижніми
фланговими зваровими швами, які мають
параметри
,
що сприймають зсувне зусилля
від дії моменту
.
А бетон замонолічування тут не враховується
у розрахунках і виконує лише функцію
захисту елементів стику від корозії.
У курсовому проекті може бути прийнятий будь-який з наведених типів стику, виконаний відповідний його розрахунок та розроблено робоче креслення.
У ″Методвказівках″ наведено розрахунок лише необетонованого стику (табл. 4.2).
Якщо студент обере обетонований тип стику, то його розрахунок може бути знайдений у підручниках.
Таблиця 4.2
Розрахунок необетонованого стику ригелів на колоні
№ з/п |
Алгоритм |
Пояснення, довідки |
1 |
2 |
3 |
1 |
Розрахункове розтягувальне зусилля, яке сприймають стикові стержні, дорівнює:
|
Тут Z – плече внутрішньої пари зусиль у стику (рис. 4.9-Б). Завдяки
тому, що діаметр стикових стержнів
|
|
Рис. 4.9. До розрахунку стику ригелів на колоні: А - обетонованого; Б - необетонованого; М-1 , М-2 , М-3 - закладні деталі ригеля та колони; 1 – отвори у колоні, утворені закладними трубками; 2 – стикові стержні ригеля; 3 – верхня робоча арматура ригеля, до якої приварена закладна деталь М-3; “l – t ” – відповідно, довжина та катет монтажних зварових швів, які зазначені як ххх. |
Продовження табл. 5.2
|
2 |
3 |
|
|
де
12мм). |
2
|
Потрібна площа поперечного перерізу стикових стержнів за умови міцності центрово розтягнутих елементів:
|
За
сортаментом за значенням 2 3 стержні 1232мм. |
3
|
Розрахунок
загальної довжини верхніх зварових
швів
|
Тут
Rwf
= 2∙105
КПа
– розрахунковий опір зварових
швів; t2
– катет зварового шва, який має бути
попередньо прийнятий за умови
1,3– коеф. надійності.
|
4
|
Розрахунок потрібної довжини зварового шва, який накладається з кожної сторони кожного стикового стержня:
|
n – кількість стикових стержнів, прийнятих у п. 2; 0.01м – добавка на ″непровар″ на початку та наприкінці шва. |
5
|
Визначення потрібної площі поперечного перерізу верхньої закладної деталі М-1 ригеля за умови рівноміцності її зі стиковими стержнями: Asз.д = Rs Asфакт / Ry |
Ry = 2,25∙105 кН/м2 – розрахунковий опір сталі Ст-3, з якої виготовлена закладна деталь.
|
6 |
За значенням Asз.д призначити розміри перерізу пластини деталі М-1 як для центрово розтягнутого елемента: |
Приймати δпл ≥ 10мм.
|
Закінчення табл. 4.2
1 |
2 |
3 |
|
δпл ≥ Asз.д ∕ (2a1 + a2).
|
Примітки (див. рис. 4.9): 1. Розмір а1 пластини призначити виходячи з розміру "m" у каркасі ригеля, який був прийнятий при розрахунку поздовжнього армування на опорі. 2. Розмір а2 слід прийняти за умови, щоб закладна деталь М-1 входила у опалубок з потрібними зазорами (по 57мм з кожного боку). |
7 |
Визначення розрахункової довжини l1 нижніх зварових швів, які прикріплюють ригель до закладної деталі М-3 на консолі колони:
де
|
Тут
|
8 |
Кінець розрахунку. |
|