
- •1.Визначення та класифікаційні ознаки видів товарів і послуг.
- •2.Особливості маркетингу товарів виробничого призначення.
- •3. Маркетингове розуміння багаторівневості товару.
- •4.Зміст і складові маркетингових підкріплень продукту та підтримки товару.
- •5. Основні ринкові характеристики товару
- •6. Ціна, якість конкурентоспроможність та конкурентність товару.
- •7.Імідж та популярність товару.
- •8. Сутність та призначення тестування продукту.
- •9.Товарні номенклатура та асортимент продукції.
- •10.Кількісні та якісні показники номенклатури та асортименту продукції.
- •11.Асортиментна концепція та її складові.
- •12.Основні процедури формування асортименту.
- •13. Переваги й недоліки стандартизації та диференціації товару.
- •15 Маркетингові стратегії диверсифікації.
- •16.Якість товару та її значення в маркетинговій діяльності
- •20.Ергономічні показники
- •17.Показники технічного рівня якості продукції.
- •18.Показники призначення.
- •21. Показники технологічності.
- •26. Загальна характеристика методів визначення технічного рівня якості
- •22.Естетичні показники
- •23. Показники транспортабельності.
- •24. Диференційний метод визначення рівня якості.
- •25.Комплексний метод оцінювання рівня якості.
- •27. Призначення і зміст Міжнародних стандартів серії ісо 9000.
- •28.Сутність системного підходу в управлінні якістю.
- •29. Сутність управління якістю з позицій процесу.
- •30.Основоположні принципи управління якості за iso 9000: 2000.
- •31.Принцип орієнтації на замовника в iso 9000: 2000.
- •32.Принцип провідної ролі керівництва в iso 9000: 2000.
- •33.Принцип залучення співробітників в iso 9000: 2000.
- •34. Принцип процесно-орієнтованого підходу в iso 9000: 2000.
- •35. Системний підхід до управління в iso 9000: 2000
- •37. Прийняття рішень, що базуються на фактах в iso 9000: 2000.
- •38.Принцип взаємовигідних відносин з постачальниками в iso 9000: 2000.
- •39.Визначення та організаційна структура системи “Якість”.
- •40.Сутність тотального менеджменту якості (tqm).
- •41.Призначення стандартів серії iso 14000.
- •45. Алгоритм оцінки комерційних перспектив нового товару.
- •43.Сутність технологічної та продуктової інновації.
- •44. Передумови ефективності інноваційного процесу.
- •47. Маркетингова підтримка розробки концепції нового товару.
- •46. Маркетингове забезпечення етапу оцінки та відбору перспективних ідей нових товарів.
- •48. Ситуаційний маркетинговий аналіз інноваційного продукту.
- •49.Чинники, що впливають на розвиток інноваційних процесів.
- •50. Основні завдання планування продукту.
- •51.Головні критерії визначення нового товару.
- •52.Параметричні ряди та асортиментний набір товарів.
- •53.Міжнародний досвід інформаційного забезпечення створення нової наукомісткої та високотехнологічної продукції.
- •58. Розвиток виробництва і збуту нового продукту.
- •54.Генерування ідеї нової продукції.
- •55.Попередній аналіз можливостей виробництва і збуту нового товару
- •56. Оцінка економічної доцільності виробництва нової продукції
- •57 Проектування та випробування нового товару
- •59.Зміст і процедури участі маркетингових служб у плануванні та розробці нового товару
- •60.Основні принципи та етапи творчої діяльності.
- •63. Експертні методи генерування ідей
- •64.Метод мозкового штурму.
- •65 Метод аналогії.
- •66. Метод репродукції
- •67.Метод пристосування.
- •69. Метод реінтеграції
- •70. Метод псевдоморфізації
- •71. Метод палеобіоніки.
- •72.Метод біоархитектури.
- •73.Сутність та напрямки застосування дельфійського методу
- •74.Логічні методи. Генерування ідей.
- •75.Методи інверсії та комбінування.
- •76.Система автоматизованого проектування
- •77. Головні критерії економічної раціональності інноваційних рішень.
- •78 Визначення та призначення функціонально-вартісного аналізу.
- •79. Основні принципи та етапи функціонально-вартісного аналізу.
- •80.Класифікація функцій виробу — об’єкта функціонально-вартісного аналізу (фва).
- •81.Зміст робіт на основних етапах функціонально-вартісного аналізу
- •82. Корегувальна форма функціонально-вартісного аналізу та її використання в маркетинговій діяльності.
- •83.Інверсна форма функціонально-вартісного аналізу
- •84. Творча форма функціонально-вартісного аналізу
- •85.Сутність ергономіки та її об’єкти
- •86. Дизайн товару і його роль в підвищенні конкурентоспроможності товару.
- •87. Естетичні вимоги до нової продукції:
- •88.Показники художньо-інформаційної виразності продукції.
- •89. Показники раціональності форми продукції
- •90 Показники Цілісністі композиції
- •91.Показники досконалості виробничого виконання та стабільності товарного виду продукції.
- •92. Структура ергономічних показників якості товару.
- •93.Правило «золотого перетину»
- •95. Головні вимоги до раціонального ергономічного конструювання нової продукції
- •Визначення та класифікаційні ознаки видів товарів і послуг.
12.Основні процедури формування асортименту.
Формуванню Т.А.передує розроблення асортиментної концепції.-це своєрідна програма управляннія розвитком вир-цтва та реалізації товарів.
Заходи формування Т.А.:
1) визначення поточних і перспективних потреб споживачів
2) оцінка товарів-аналогів
3) критична оцінка власних виробів та товарів-аналогів конкуретів з позицій покупців;
4) корегування асортименту
5) вивчення пропозицій про створення нових продуктів
6) розробка специфікацій нових або поліпшених продуктів
7) вивчення можливостей виробництва нової або модернізованої продукції
9) розробка спеціальних рекомендацій для виробничих підрозділів
10) оцінювання та внесення змін до всьго асортименту.
Принциповими рішеннями при управлінні ассортиментом:
1) оптимізація асортименту продукції (споживання виробництво)
2) темпи оновлення асортименту
3) співвідношення нових та “старих” товарів та ринків
4) вихід на ринок з принципово новими видами продукції;
5) вибір часу виходу на ринок з новим товаром
13. Переваги й недоліки стандартизації та диференціації товару.
У процесі планування асортименту традиційно розвязується питання стандартизації та диференціювання товару. Зі стандартизацією товарів повязують зниження витрат на виробництво, розподіл, збут і обслуговування. Завдяки цьому уніфікуються елементи комплексу маркетингу, прискорюється окупність інвестицій. Однак надто велика стандартизація товару може призвести до зниження використання потенційних можливостей ринку, недостатньо гнучкої реакції на зміни ринкових умов, уповільнення провадження нововведень.
Диференціювання товарусприяє повнішому використанню можливостей ринку та його окремих сегментів; заповненню тих товарних ніш, де немає конкуренції або вона незначна. Разом із тим, визначення такого напряму асортиментної стратегії повязане з необхідністю модернізації та збільшення виробничих потужностей, диверсифікацієюта переобладнанням збутової мережі, розширенням комплексу маркетингу. Можливість поєднання стандартних і диференційованих товарів залежить від конкретних умов діяльності продуцента й оцінюється з огляду на кінцевий результат - обсяг збуту та рівень його ефективеості. Слід зазначити, що найліпших результатів досягають фірми, стратегія яких передбачає компроміс між стандартизацією та індивідуальними особливостями продукції.
Диференціювання 1.Максимальне використання можливостей ринку 2.Вихід у ніші 3.Потребує розширення виробничих потужностей 4.Ускладнення комплексу маркетингу Стандартизація 1. Зниження витрат на виробництво, маркетинг та обслуговування 2.Пришвидшуються повернення інвестицій 3.Знижується гнучкість реакції на ринкові зміни 4.Не використовуються усі можливості
14. Сутність товарної політики.
Товарна політика належить як до загальнокорпоративних проблем, так і до проблем маркетингу, однією із функцій якого є розроблення товару та планування асортименту з орієнтацією на вимоги ринку.
Маркетингова товарна політика — комплекс заходів, за яких один або кілька товарів використовуються як основні інструменти виробничо-збутової діяльності фірми. Іншими словами, це розроблення та прийняття рішень щодо створення і просування на ринку товарів підприємства.
Завдання маркетингової товарної політики:
• формування ідеї та реальне створення ексклюзивного товару, стосовно якого решта факторів маркетингу мала б виключно додатковий (обслуговуючий) характер;
• розроблення нового товару та оновлення тих виробів, що вже існують на ринку;
• розроблення товарного асортименту, упаковки та товарних марок;
• забезпечення якості та конкурентоспроможності товарів;
• позиціонування товарів на ринку;
• аналіз та прогнозування життєвого циклу товарів. Структура маркетингової товарної політики містить три основні
блоки [4]:
• розроблення товару;
• обслуговування товару;
• виведення застарілих товарів з ринку (елімінування).
Розроблення товару здійснюється у двох напрямах: створення принципово нового продукту або вдосконалення товарів, які вже обертаються на ринку (модифікація або модернізація товарів, що вже існують).
Обслуговування товару пов'язане з процесами, які дають можливість зберегти ту сукупність характеристик товару, що задовольняє певні потреби обслуговуваних сегментів покупців і забезпечує фірмі активний та стабільний збут. Воно передбачає організацію та управління процесами товароруху щодо збереження якості товарів і контроль цієї якості.
Елімінування пов'язане з ретельним аналізом кон'юнктури ринку і у разі зниження попиту на товар — розроблення заходів щодо його виведення з ринку. У цьому блоці при аналізі кон'юнктури спостерігаються такі тенденції:
• скорочення обсягів попиту та збуту;
• зниження норми прибутку, зменшення частки ринку;
• зростання витрат обігу;
• поява досконалішого товару-аналога;
• активізація діяльності конкурентів.