
- •1.Визначення та класифікаційні ознаки видів товарів і послуг.
- •2.Особливості маркетингу товарів виробничого призначення.
- •3. Маркетингове розуміння багаторівневості товару.
- •4.Зміст і складові маркетингових підкріплень продукту та підтримки товару.
- •5. Основні ринкові характеристики товару
- •6. Ціна, якість конкурентоспроможність та конкурентність товару.
- •7.Імідж та популярність товару.
- •8. Сутність та призначення тестування продукту.
- •9.Товарні номенклатура та асортимент продукції.
- •10.Кількісні та якісні показники номенклатури та асортименту продукції.
- •11.Асортиментна концепція та її складові.
- •12.Основні процедури формування асортименту.
- •13. Переваги й недоліки стандартизації та диференціації товару.
- •15 Маркетингові стратегії диверсифікації.
- •16.Якість товару та її значення в маркетинговій діяльності
- •20.Ергономічні показники
- •17.Показники технічного рівня якості продукції.
- •18.Показники призначення.
- •21. Показники технологічності.
- •26. Загальна характеристика методів визначення технічного рівня якості
- •22.Естетичні показники
- •23. Показники транспортабельності.
- •24. Диференційний метод визначення рівня якості.
- •25.Комплексний метод оцінювання рівня якості.
- •27. Призначення і зміст Міжнародних стандартів серії ісо 9000.
- •28.Сутність системного підходу в управлінні якістю.
- •29. Сутність управління якістю з позицій процесу.
- •30.Основоположні принципи управління якості за iso 9000: 2000.
- •31.Принцип орієнтації на замовника в iso 9000: 2000.
- •32.Принцип провідної ролі керівництва в iso 9000: 2000.
- •33.Принцип залучення співробітників в iso 9000: 2000.
- •34. Принцип процесно-орієнтованого підходу в iso 9000: 2000.
- •35. Системний підхід до управління в iso 9000: 2000
- •37. Прийняття рішень, що базуються на фактах в iso 9000: 2000.
- •38.Принцип взаємовигідних відносин з постачальниками в iso 9000: 2000.
- •39.Визначення та організаційна структура системи “Якість”.
- •40.Сутність тотального менеджменту якості (tqm).
- •41.Призначення стандартів серії iso 14000.
- •45. Алгоритм оцінки комерційних перспектив нового товару.
- •43.Сутність технологічної та продуктової інновації.
- •44. Передумови ефективності інноваційного процесу.
- •47. Маркетингова підтримка розробки концепції нового товару.
- •46. Маркетингове забезпечення етапу оцінки та відбору перспективних ідей нових товарів.
- •48. Ситуаційний маркетинговий аналіз інноваційного продукту.
- •49.Чинники, що впливають на розвиток інноваційних процесів.
- •50. Основні завдання планування продукту.
- •51.Головні критерії визначення нового товару.
- •52.Параметричні ряди та асортиментний набір товарів.
- •53.Міжнародний досвід інформаційного забезпечення створення нової наукомісткої та високотехнологічної продукції.
- •58. Розвиток виробництва і збуту нового продукту.
- •54.Генерування ідеї нової продукції.
- •55.Попередній аналіз можливостей виробництва і збуту нового товару
- •56. Оцінка економічної доцільності виробництва нової продукції
- •57 Проектування та випробування нового товару
- •59.Зміст і процедури участі маркетингових служб у плануванні та розробці нового товару
- •60.Основні принципи та етапи творчої діяльності.
- •63. Експертні методи генерування ідей
- •64.Метод мозкового штурму.
- •65 Метод аналогії.
- •66. Метод репродукції
- •67.Метод пристосування.
- •69. Метод реінтеграції
- •70. Метод псевдоморфізації
- •71. Метод палеобіоніки.
- •72.Метод біоархитектури.
- •73.Сутність та напрямки застосування дельфійського методу
- •74.Логічні методи. Генерування ідей.
- •75.Методи інверсії та комбінування.
- •76.Система автоматизованого проектування
- •77. Головні критерії економічної раціональності інноваційних рішень.
- •78 Визначення та призначення функціонально-вартісного аналізу.
- •79. Основні принципи та етапи функціонально-вартісного аналізу.
- •80.Класифікація функцій виробу — об’єкта функціонально-вартісного аналізу (фва).
- •81.Зміст робіт на основних етапах функціонально-вартісного аналізу
- •82. Корегувальна форма функціонально-вартісного аналізу та її використання в маркетинговій діяльності.
- •83.Інверсна форма функціонально-вартісного аналізу
- •84. Творча форма функціонально-вартісного аналізу
- •85.Сутність ергономіки та її об’єкти
- •86. Дизайн товару і його роль в підвищенні конкурентоспроможності товару.
- •87. Естетичні вимоги до нової продукції:
- •88.Показники художньо-інформаційної виразності продукції.
- •89. Показники раціональності форми продукції
- •90 Показники Цілісністі композиції
- •91.Показники досконалості виробничого виконання та стабільності товарного виду продукції.
- •92. Структура ергономічних показників якості товару.
- •93.Правило «золотого перетину»
- •95. Головні вимоги до раціонального ергономічного конструювання нової продукції
- •Визначення та класифікаційні ознаки видів товарів і послуг.
9.Товарні номенклатура та асортимент продукції.
Т.а.- це сукупність усіх товарних одиниць, що їх пропонує покупцям конкретний продавець Рівень різноманітності продукції, що виготовляється окремими підприємствами, визначається з допомогою показників її номенклатури та асортименту. Товарна номенклатура — це систематизований перелік усіх асортиментних груп товарів і товарних одиниць, що пропонуються виробником для реалізації. Основними показниками номенклатури продукції окремого підприємства є широта, насиченість, глибина та гармонічність (сумісність). Показник широти дає кількісну оцінку різноманітності продукції фірми. Він свідчить, скільки окремих (за призначенням або іншими властивостями) видів продукції виготовляє підприємство. Насиченість номенклатури дає змогу визначити загальну кількість товарів, з якої вона складається. Кількість пропонувань кожного з окремих видів продукції характеризує глибину номенклатури продукції підприємства. Рівень подібності товарів різних асортиментних груп за призначенням, технологією виготовлення, організацією обороту оцінюється з допомогою показника гармонічності.
10.Кількісні та якісні показники номенклатури та асортименту продукції.
У
межах номенклатури,
сформованої на засадах гармонічності,
збільшується сукупний
обсяг реалізації, який визначається за
такою формулою:
,
де v — збільшення сумарної реалізації сумісних товарів різних асортиментних груп; vl, vs — обсяги реалізації товарів з різних асортиментних груп, що розглядаються; pl, ps — частка обсягу реалізації, отримана відповідно кожною асортиментною групою з коштів, заощаджених на купівлю продукції даної номенклатури; і — рівень взаємного обміну покупцями між товарами різних асортиментних груп (відсоток покупців, які купують обидва товари). Рівень гармонічності номенклатури (наприклад щодо товарів А і В) визначає також величина перехресної еластичності попиту на ці товари — kе.п:
,
де kе.п — коефіцієнт перехресної еластичності;
Ка0 — базовий рівень попиту на товар А;
Ка — зміна попиту на товар А;
Рв0 — базовий рівень ціни на товар В;
Рв — зміна ціни на товар В.
Для оцінки та управління товарним асортиментом використовуються також показники структури, основного та додаткового, обмеженого та впорядкованого асортименту. Основний асортимент — це його головна складова, яка дає фірмі переважну частку прибутку. Додатковий асортимент доповнює основний у формі нетрадиційних послуг, які надаються підприємством. Головним індикатором ефективності різних складових асортименту вважають показники збуту. так званий АВС-аналіз. Згідно з ним продукція підрозділяється на три класи за одним із трьох таких критеріїв: збут, прибуток, відшкодування витрат.
11.Асортиментна концепція та її складові.
асортиментна концепція — це своєрідна програма управління розвитком виробництва та реалізації товарів. Цільова частина цієї програми стосується оптимізації структури асортименту, а програмна — передбачає систему заходів для досягнення такої структури у заздалегідь визначений період. За її основу беруть споживчі вимоги певних груп (сегментів ринку), а також необхідність забезпечити підприємству найефективніше використання сировинних, технологічних, фінансових та інших ресурсів для виготовлення продукції з низькими витратами. Мета асортиментної концепції полягає в тім, щоб спрямувати підприємство на випуск товарів, які найбільше відповідають структурі та різноманітності попиту конкретних покупців Формуванню товарного асортименту передує розроблення асортиментної концепції. З останньою ототожнюють побудову оптимальної асортиментної структури товарного пропонування. За її основу беруть споживчі вимоги певних груп (сегментів ринку), а також необхідність забезпечити підприємству найефективніше використання сировинних, технологічних, фінансових та інших ресурсів для виготовлення продукції з низькими витратами. Мета асортиментної концепції полягає в тім, щоб спрямувати підприємство на випуск товарів, які найбільше відповідають структурі та різноманітності попиту конкретних покупців. Отож, асортиментна концепція — це своєрідна програма управління розвитком виробництва та реалізації товарів. Цільова частина цієї програми стосується оптимізації структури асортименту, а програмна — передбачає систему заходів для досягнення такої структури у заздалегідь визначений період. Досягнення відповідності між асортиментним пропонуванням товарів і попитом на них базується на визначенні та прогнозуванні структури асортименту. За прискореного науково-технічного розвитку виробництва та значної диференціації потреб прогнозування тенденцій розвитку асортименту на віддалену перспективу має недостатню вірогідність. Тому прогнозуються лише головні напрямки розвитку, що допоможуть забезпечити майбутній ринковий попит. Суть формування асортименту полягає в плануванні всіх видів діяльності, спрямованих на відбір продуктів для майбутнього виробництва та реалізації на ринку, а також приведення властивостей цих продуктів у відповідність до вимог споживачів. Зрозуміло, що це, по суті, безперервний процес, який здійснюється протягом усього життєвого циклу продукту, починаючи з моменту зародження задуму аж до вилучення продукції з товарної програми.