
- •Змістовний модуль і Теоретичні та організаційні засади інвестиційної діяльності
- •1.1 Сутність інвестування та його роль в розвитку економіки України
- •1.2 Класифікація інвестицій
- •1.3 Інвестиційний ринок та його інфраструктура
- •1.4 Інвестиційний клімат та фактори його формування
- •Визначення ключових понять
- •Розділ 2. Суб’єкти і об’єкти інвестиційної діяльності
- •2.1 Суб’єкти інвестиційної діяльності
- •2.2 Роль держави у стимулюванні інвестиційної діяльності
- •2.3 Органи державного регулювання інвестиційної діяльності
- •2.4 Державне забезпечення інвестиційної діяльності
- •Визначення ключових понять
- •Контрольні запитання
- •Тести для проведення контролю [1]
- •Рекомендована література
- •3.1 Нормативно-правові акти регулювання інвестиційної діяльності
- •3.2 Договори (контракти), що регулюють інвестиційний процес
- •3.3 Органи вирішення правових стосунків інвесторів
- •3.4 Поняття про тендери
- •4.1. Фінансовий потенціал України
- •4.2. Фінансові джерела формування інвестиційних ресурсів в Україні
- •4.4 Концесійний механізм залучення фінансових ресурсів
- •Визначення ключових понять
- •Рекомендована література
- •5.2. Фінансові інструменти
- •5.3. Міжнародна фінансова архітектура
- •Розділ 6. Інституційна структура ринку фінансових послуг
- •6.2. Організація та управління біржею
- •6.3. Біржові індекси та рейтинги
- •6.4. Розвиток позабіржової торгівлі
- •Обсяг торгів на фондовому ринку України у 2008 р.
- •Контрольні запитання
- •Тести для проведення контролю
- •7.2. Грошовий ринок і ринок банківських позичок
- •7.3. Валютний ринок: суть та основи функціонування
- •7.4 Кредитний ринок як складова частина фінансового ринку
- •7.5 Ринок дорогоцінних металів
- •7.6 Страховий ринок
- •7.7. Ринок нерухомості та його оцінка
- •7.8. Ринок капіталів
- •Контрольні запитання
2.2 Роль держави у стимулюванні інвестиційної діяльності
Україна, ставши на шлях незалежного розвитку, отримала надію на побудову стабільної високорозвиненої країни та здійснила перетворення в економічному житті суспільства.
Однією з важливих умов стабільності суспільства, що дає змогу ефективно функціонувати в умовах різних впливів, зберігаючи при цьому свою структуру і здатність контролювати процес суспільних змін, є економічна політика, важливим завданням якої є активна участь держави як атрибут соціально ефективної ринкової економіки.
Економічна роль держави комплексно розкривається у таких її основних функціях:
1) національно-демократичне економічне планування; 2) здійснення (через діяльність центрального банку) єдиної грошово-кредитної політики; 3) проведення регіональної політики, тобто забезпечення рівномірного розвитку регіонів країни, планомірного розвитку продуктивних сил у межах цих регіонів, а отже – усього господарського комплексу; 4) послаблення і відвернення екологічної кризи; 5) розвиток економічної та значною мірою соціальної інфраструктур; 6) розвиток функціональних і частково прикладних наукових досліджень, які не дають швидкої віддачі, прискорення розвитку науки в системі «наука–техніка–виробництво»; 7) сприяння розвитку передових галузей, що визначають науково-технічний прогрес (ракетно-космічної, авіаційної та інших видів техніки), а також посилення міжнародної конкурентоспроможності вітчизняного виробника; 8) створення раціональних умов для розвитку дрібних (малих) і середніх підприємств; 9) здійснення анти циклічного та антикризового регулювання економіки; 10) антимонопольна діяльність, оптимальне роздержавлення, приватизація, реприватизація, націоналізація та денаціоналізація; 11) забезпечення справедливого розподілу й соціальної захищеності громадян; 12) виконання функцій підприємця на підприємствах базових галузей з виробничим циклом (суднобудування, метробудування та інше); 13) максимальне використання переваг демократичного державного ринку і водночас нейтралізація його недоліків (значної соціальної диференціації суспільства, монополістичних тенденцій в економіці, руйнування навколишнього середовища та ін.), забезпечення поступового входження національної економічної системи у світову економіку, у глобальний економічний простір.
В умовах ринкової трансформації можна виділити такі основні напрями: 1) забезпечення правової бази і створення сприятливого середовища для ефективного функціонування ринкової системи; 2) захист конкуренції; 3) перерозподіл доходів і багатства; 4) коригування розподілу ресурсів з метою зміни структури національного продукту; 5) формування інституційної інфраструктури, яка б забезпечувала основні норми і правила економічної діяльності; 6) стабілізація економіки, тобто контроль за рівнем зайнятості та інфляції, а також стимулювання економічного зростання в країні за допомогою проведення макроекономічної політики певного типу.
Правове забезпечення державою господарської діяльності – це найважливіша прерогатива будь-якої держави. Економічна система ринкового типу особливо потребує надійного правового забезпечення. Економічна система може бути ефективною лише тоді, коли товаровиробники у своїй господарській діяльності спираються на всю палітру потрібних законів, нормативних актів і, звичайно, беззастережно дотримуються їх.
Важливим аспектом державної інвестиційної політики є розвиток системи захисту інвестиційних капіталів інвесторів. З урахуванням цього збільшення обсягу інвестицій залежатиме від покращання макроекономічної ситуації в Україні в цілому та від розробки центральними, регіональними органами і органами місцевими самоврядування дієвих механізмів удосконалення економічного, нормативно-правового, інформаційного забезпечення, пов'язаного з державним управлінням інвестиційною діяльністю як потужного стимулятора розвитку ринкових відносин.
Ключовими завданнями оптимізації відносин між державою і регіонами в інвестиційній сфері є узгодження інтересів та гармонізація підходів обох сторін до головних напрямів і механізмів побудови цих відносин. Основний акцент у регіональній інвестиційній стратегії необхідно поставити на розвитку тих сфер виробництва, які сприятимуть економічному зростанню регіону. На регіональному рівні необхідно застосувати нові комплексні підходи до довгострокових відносин, які відповідали б сучасним пріоритетним інтересам нашої держави, пов'язаних з європейською інтеграцією та усунення основних регіональних диспропорцій.
Досвід економічно розвинутих країн показує, що в умовах трансформаційного періоду особливо важливу роль у державному регулюванні інвестиційної діяльності відіграють органи місцевої влади. Удосконалення механізму залучення інвестицій для регіональних потреб з урахуванням специфіки господарської діяльності відповідних структур є актуальним як у загальнодержавному, так і в регіональному масштабах.
Ринкова економіка розвивається циклічно, коли періоди швидкого зростання й активного інвестування змінюються економічними кризами, падінням темпів, а іноді й абсолютних рівнів ВВП. Державне регулювання має за мету вирівнювання циклічних тенденцій: гальмування надлишкової інвестиційної активності у період піднесення та штучне стимулювання інвестицій перед спадами виробництва.