6.2. Організація та управління біржею
З юридичної точки зору біржі у всіх країнах є офіційно зареєс- трованими організаціями, створеними у різних правових формах. Найчастіше це товариства з обмеженою відповідальністю або акціо- нерні товариства. Біржа – самостійний спеціалізований заклад, юридична особа, що виражає інтереси добровільного об'єднання комерційних посередників та їх службовців для проведення торго- вельних операцій у спеціальному місці за спільно виробленими правилами.
Для повноцінного виконання своїх функцій біржа повинна забезпечити конкретні організаційноМфінансові умови, а саме:
– приміщення, придатне для організації торгівлі біржовими товарами;
– наявність сучасних засобів зв'язку для отримання й передачі інформації;
– організацію процедури клірингу та фінансових гарантій вико- нання біржових угод;
– наявність ліквідних біржових контрактів (спотових, ф'ючерс- них та опціонних);
– продуману процедуру оперативного укладання угод.
Самі біржі, як правило, не здійснюють торговельних операцій від власного імені, за виключення таких, які необхідно здійснювати для її функціонування. Наприклад, продаж торговельної інфор- мації, франчайзингових прав, купівлі комп'ютерної техніки тощо.
Навіть найпростіший вид бірж, а саме – біржі реального това- ру, які й функціонують сьогодні в Україні, вбирають в себе основи високоорганізованої структури, оскільки передбачають:
– регулярність біржових операцій;
– стабільність місця проведення торгів;
– підпорядкованість завчасно встановленим правилам;
– рівноправність учасників біржової торгівлі;
– публічне проведення торгів;
– здійснення котирування біржових цін;
– створення умов для біржової торгівлі;
– регулювання цін на підставі співвідношення попиту та пропозиції;– надання інформаційних та інших послуг членам біржі;
– збирання та розповсюдження цінової інформації. Типову організаційну структуру біржі наведено на рис. 4.1.
Рис. 4.1. Типова структура біржі
Органи управління біржею відображають головну їх суть як ор- ганізації торговців. Вищим органом біржі є загальні збори її членів. Саме вони вибирають керівні органи, до яких належать біржовий комітет або президія біржі, ревізійна комісія та арбітражна комісія.
Крім зазначених виборних органів, на загальних зборах обира- ється склад виконавчого комітету, або правління біржі та затверд- жується організаційна структура управління біржі.
Українські біржі мають різний правовий статус, так як згідно Закону України «Про товарну біржу» вони є некомерційними асо- ціаціями; згідно закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» – утворюються та діють в організаційно-правовій формі товариства (крім повного, командитного товариства і товариства з додатковою відповідальністю) або дочірнього підприємства об'єднання торговців цінними паперами. До того ж українським зако- нодавством поки що не передбачено статусу неприбуткового акціо- нерного товариства, найбільш поширеного у США та у Велико- британії. При удосконаленні правового статусу бірж та приведенні його у відповідність із світовою практикою, варто мати на увазі той факт, що на зарубіжних біржових ринках сьогодні спостерігається тенденція до комерціалізації роботи бірж, перетворення їх у бізне- сові корпорації, що активно виходять на фондовий ринок з акці- ями власних емісій.
Загальні збори членів біржі бувають щорічними та позачерго-
вими. Останні скликаються біржовим комітетом, ревізійною комі- сією або членами біржі, які володіють не менше 10% голосів. До виключної компетенції загальних зборів належить:
– здійснення загального керівництва біржею та біржовою тор- гівлею;
– визначення стратегії розвитку біржі, в т. ч. щодо впровад- ження нових видів біржових контрактів;
– формування виборних органів;
– прийом нових членів біржі;
– затвердження кошторису біржі, в т. ч. на технічне оснащення біржової торгівлі, заробітну плату найманого персоналу тощо;
– затвердження Статуту, Правил біржової торгівлі, Кодексу честі біржовиків;
– затвердження бюджету біржі та основних фінансових доку- ментів (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошо- вих коштів);
– прийняття рішення щодо ліквідації біржі.
Для оперативного управління біржею загальні збори обирають Біржовий комітет, або Біржову раду, на який як на контрольно- розпорядчий орган покладається виконання таких функцій:
– заслуховування та оцінка звітів Правління;
– внесення змін до основних документів біржі для наступного затвердження на загальних зборах;
– підготовка та проведення загальних зборів членів біржі;
– обґрунтування розмірів пайових, комісійних та маржевих внесків;
– керівництво біржовими торгами;
– прийом та звільнення персоналу біржі;
– розпорядження майном біржі тощо.
Суперечки між брокерами, продавцями та покупцями, членами біржі з питань укладання біржових контрактів вирішує третейсь- кий суд, який називають біржовим арбітражем. Рішення арбітражу є обов'язковим для виконання учасниками біржової торгівлі. Як правило, ці рішення досить рідко оскаржуються в суді, особливо ті, що стосуються питань припинення членства. Суд «людей із запорошеними стопами» з часів середньовіччя є суворим, але спра- ведливим стосовно тих торговців, які порушували ними ж прий- няті правили, маніпулювали ринком, отримували доходи за раху- нок розповсюдження неправдивої інформації тощо.
Котирувальна комісія є тим спеціалізованим органом, який відрізняє біржу від інших бізнесових структур. Саме через котиру- вальну комісію біржа виконує більшість властивих їй функцій, в першу чергу це стосується ціноутворення та розповсюдження інформації та облік різних цін, а саме:
– цін попиту;
– цін пропозиції;
– цін відкриття торгів;
– цін закриття торгів;
– максимальних цін;
– мінімальних цін;
– розрахункових (довідкових) цін.
Котирувальна комісія веде контроль за своєчасним наданням учасникам відомостей щодо розміщення заявок про попит та про- позицію біржових товарів, а також щодо всіх аспектів укладених біржових угод. Котирувальна комісія складає список біржових контрактів, допущених до обертання на даній біржі, узагальнює біржові котирування у комп'ютерній мережі Internet, готує для публікації біржові бюлетені.
Особливе місце як організатора біржової торгівлі та гаранта виконання біржових угод займає Розрахункова (клірингова) уста- нова (палата). Функції Розрахункової (клірингової) установи поля- гають у оперативному та точному проведенні розрахунків за біржо- вими угодами, гарантуванні повного виконання умов укладених біржових контрактів, забезпечення фінансової цілісності біржового ринку загалом.
До інших комерційних установ, які можуть входити до органі- заційної структури біржі або працювати з нею на договірних заса- дах, відносяться сертифіковані склади та депозитарії. В перших має зберігатися біржовий товар, у других – цінні папери. Склади ма- ють відповідати певним вимогам, про які вже було сказано вище. У депозитаріях зберігаються цінні папери, випущені у бездоку- метарній – електронній формі.
Фондова біржа набуває статусу юридичної особи з моменту державної реєстрації. Фондова біржа має право провадити діяль- ність з організації торгівлі на фондовому ринку з моменту отри- мання ліцензії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР). Діяльність фондової біржі як організатора торгівлі тимчасово зупиняється ДКЦПФР у разі, коли кількість її членів стала менше ніж двадцять, а якщо фондову біржу було утворено у формі дочірнього підприємства об'єднання торговців цінними паперами кількість членів такого об'єднання стала менше ніж двадцять. Якщо протягом шести місяців прийняття нових членів не відбулося, діяльність фондової біржі припиняється.
Членами фондової біржі можуть бути виключно торговці цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження про- фесійної діяльності на фондовому ринку та взяли на себе зобов'я- зання виконувати всі правила, положення і стандарти фондової біржі. Кожний член фондової біржі має рівні права щодо організа- ції діяльності фондової біржі як організатора торгівлі.
Статут фондової біржі затверджується вищим органом фондо- вої біржі. У статуті зазначаються найменування і місцезнаход- ження фондової біржі, порядок управління і формування її органів та їх компетенція, мета діяльності, підстави та порядок припи- нення діяльності фондової біржі, розподілу майна фондової біржі у разі ліквідації. Фондова біржа зобов'язана оприлюднювати та надавати ДКЦПФР інформацію про:
– перелік торговців цінними паперами, допущених до укла- дання договорів купівліМпродажу цінних паперів на фондовій біржі;
– перелік цінних паперів, які пройшли процедуру лістингу;
– обсяг торгівлі цінним паперами (кількість цінних паперів, загальну вартість укладених договорів, курс цінних паперів щодо кожного емітента окремо) за період, установлений ДКЦПФР. Порядок і форми подання інформації, зазначеної у частині пер- шій ст. 22 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» встановлюється державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, яка також здійснює і контроль за розкриттям інформації фондовими біржами.