Розділ 6. Інституційна структура ринку фінансових послуг

6.1. Фондова біржа і її роль в розвитку фінансових послуг

6.2. Організація та управління біржею

6.3. Біржові індекси і їх значення

6.4. Розвиток позабіржової торгівлі

6.1. Фондова біржа і її роль в розвитку фінансових послуг

Базовим поняттям інституційної теорії є термін «інститут». Інституційне середовище відіграє суттєву роль у функціонуванні фінансового ринку, зокрема, визначає правила поведінки суб'єктів господарювання, а також спрямовує та окреслює їхню діяльність за допомогою конкретних важелів: санкцій, стимулів, порядку надання та споживання фінансових ресурсів і послуг, інформаційного за- безпечення, превентивного упередження кризових ситуацій тощо. Інституціоналізація виступає необхідною передумовою економіч- ного консенсусу, якого дотримуються добровільно або примусово учасники фінансового ринку. Інституційна структура ринку фінан- сових послуг віддзеркалює відносини між фінансовими посеред- никами та фінансовими біржами. В даному розділі основна увага зосереджена на функціонуванні фондової біржі, як однієї з найваж- ливіших складових інвестиційної структури фінансового ринку.

Біржова торгівля цінними паперами є однією з форм організо- ваного ринку, що діє за визначеними правилами. На біржових тор- гах здійснюється організоване укладання цивільноМправових угод, які приводять до зміни права власності на цінні папери особами, що мають виключне право на укладання таких угод.

Характерними ознаками біржової торгівлі є:

– визначеність місця і часу;

– підпорядкованість встановленим правилам біржової торгівлі;

– концентрація попиту і пропозиції;

– публічність, гласність;

– врегульованість з боку держави і громадськості.

Фондова біржа є організаційно оформленим, постійно діючим ринком, на якому створюються сприятливі умови для вільної купівліМпродажу цінних паперів за ринковими цінами на регуляр- ній впорядкованій основі.

Основними функціями біржі є:

– організація біржових зборів для проведення гласних публіч- них торгів;

– визначення ринкової ціни цінних паперів, що котируються на біржі;

– гарантування виконання умов біржових угод, розробка сисМтеми розрахунків за укладеними на біржі угодами;

– здійснення біржового арбітражу, розв'язання спірних питань, що виникають по біржових угодах к процесі біржових торгів;

– забезпечення учасників ринку оперативною та аналітичною інформацією про стан і тенденції розвитку фондового ринку.

Угоди укладені на біржі, обов'язково реєструються біржею або професійним учасником біржової торгівлі, який має на це право. Основними параметрами угоди, що укладається на фондовій біржі, є назва, ціна та кількість активу, термін виконання і термін розра- хунків.

Найбільш розвинені фондові ринки світу функціонують відпо- відно до принципів, розроблених за рекомендаціями «Групи трид- цяти»*, які містять положення щодо поліпшення функціонування ринків цінних паперів, удосконалення клірингу і розрахунків на фондових ринках світу, подальшої стандартизації міжнародної торгівлі цінними паперами.

Уніфікація вимог до національних ринків як до учасників між- народної торгівлі міститься в дев'яти рекомендаціях, прийнятих у

1989 році в Лондоні:

1. Звірка умов угод між всіма безпосередніми учасниками ринку

(брокерами, дилерами, іншими членами біржі) повинна проводи-

* «Група тридцяти» — міжнародна організація незалежних експертів, яка займається розробкою стандартів фондових ринків. У 1989 р. у Лондоні з ініціативи цієї Групи було скликано симпозіум, на якому було обговорено питання організації розрахунків на провідних світових ринках, а також вироблено рекомендації щодо організації діяльності фондових ринків, які отримали назву «рекомендації Групи тридцяти».

тись не пізніше наступного робочого дня після укладання угоди, тобто на день Т + 1.

2. Непрямі учасники ринку (інституційні інвестори або інші учасники угод, що не є брокерами або дилерами) повинні стати членами системи перевірки угод, що дозволить підтверджувати інформацію про деталі угод.

3. Кожна країна повинна мати розвинутий і ефективно діючий Центральний депозитарій цінних паперів. Умови діяльності та управління депозитарію повинні сприяти якомога ширшому роз- повсюдженню його послуг серед учасників ринку.

4. Кожна країна шляхом вивчення обсягів ринку і дій його учасників повинна визначити, чи буде організація заліку угод корисна для зниження ризику і збільшення ефективності.

5. Усі угоди повинні виконуватись у суворій відповідності принципу «поставка проти платежу» (принцип ППП).

6. Грошові платежі, пов'язанні з виконанням угод з цінними паперами і з обслуговуванням портфелів цінних паперів, повинні здійснюватися однаково за всіма фінансовими інструментами і на всіх ринках на основі угоди про зарахування фондів «у той же день».

7. Система «щоденного виконання» повинна бути прийнята на всіх ринках. Виконання угод повинно відбуватися через два робочих дні після укладання угоди, тобто в день Т + 3.

8. Позики і запозичення цінних паперів повинні бути підтри- мані як метод підвищення надійності при укладенні угод.

9. Кожна країна повинна прийняті стандарти Міжнародної Організації зі Стандартизації (ISO) для документообігу за опера- ціями з цінними паперами (стандарт ISO 7775). Крім того, країни повинні застосувати систему нумерації цінних паперів ISIN відпо- відно до стандартів ISO 6166, зокрема для міжнародних угод.

В Україні фондова біржа утворюється й діє в організаційно- правовій формі товариства (крім повного, командитного товарис- тва і товариства з додатковою відповідальністю) або дочірнього підприємства об'єднання торговців цінними паперами, та прова- дить свою діяльність відповідно до чинного законодавства. Прибу- ток фондової біржі спрямовується на її розвиток та не підлягає розподілу між її засновниками (учасниками). Фондова біржа утво- рюється не менше ніж двадцятьма засновниками – торговцями цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження про- фесійної діяльності на фондовому ринку, або їх об'єднанням, що налічує не менше ніж двадцять торговців цінними паперами. Частка одного торговця цінними паперами не може бути більшою ніж 5% статутного капіталу фондової біржі.

Для організації біржових торгів мають бути розроблені пра- вила біржової торгівлі та кваліфікаційні вимог до учасників торгів. Правила біржової торгівлі повинні передбачити види цінних папе- рів, що можуть котируватись на біржі, умови допуску цінних папе- рів до торгів, види угод, які можуть укладатись на біржі, порядок формування біржового курсу та проведення розрахунків, види послуг, що може надавати біржа, розмір плати за них.

Також правила фондової біржі визначають порядок:

– організації та проведення біржових торгів, лістингу та деліс- тингу цінних паперів;

– допуску членів фондової біржі та інших осіб, визначених законодавством, до біржових торгів;

– котирування цінних паперів та оприлюднення їх біржового курсу;

– розкриття інформації про діяльність фондової біржі та її оприлюднення;

– розв'язання спорів між членами фондової біржі та іншими особами, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством;

– здійснення контролю за дотриманням правил фондової біржі та накладення санкцій за порушення правил фондової біржі чле- нами фондової біржі та іншими особами, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством.

Для допуску до обігу та котирування на біржі цінні папери мають пройти процедуру лістингу – включення до списку цінних паперів, що вже котируються на біржі. Включення цінних паперів до лістингу підвищує престиж компанії та ступінь ліквідності її цінних паперів.