5.3. Міжнародна фінансова архітектура

У економічній літературі для визначення двох основних видів фінансових систем (ринків) використовуються такі терміни: «фі- нансова система, заснована на банках» (bank based financial system) і «фінансова система, заснована на ринку цінних паперів» (market based financial system), або «банківська» і «ринкова» фінансові сис- теми.

«Фінансова система, заснована на банках» притаманна краї- нам континентальної Європи. «Фінансова система, заснована на ринку цінних паперів» притаманна Сполученим Штатам Америки, Англії, Австралії. У фінансовій системі, орієнтованій на фондовий ринок, основний фінансовий посередник – ринок цінних паперів, а джерелом необхідних фінансових ресурсів для суб'єктів господа- рювання є кошти, залучені від розміщення емітованих цінних паперів на фондовому ринку. У системі на основі банків основний фінансовий посередник – банківська система і відповідно перева- жаючим джерелом фінансових ресурсів є банківські кредити.

Діяльність фінансових посередників пов'язана з переходом права власності. Тому однією з основних причин, які вплинули на формування структур фінансових секторів країн є існування у цих країнах різних правових систем. Серед основних правових сімей виділяють романоМгерманську (континентальну) правову сім'ю та сім'ю загального права (англосаксонську). У країнах романо- германської правової сім'ї діє фінансова система на основі банків (bankМbased), у країнах сім'ї загального права – фінансова система на основі фондових ринків.

Серед особливостей «романоМгерманської» правової сім'ї необ- хідно відзначити: принцип верховенства закону (провідна роль Конституції, в результаті чого акти виконавчої влади носять підза- конний характер); важливу роль кодексів у системі законодавства на відміну від англосаксонського права, значним масивом якого є норми загального права. Суд у континентальній правовій сім'ї роз- глядається як орган застосування норм права, а не як орган право- творчості, оскільки при розгляді справ не може видавати загальних приписів. Загальне право англосаксонської правової сім'ї є сукуп- ністю судових рішень – прецедентів. У країнах цієї правової сім'ї немає конституції, як такої. Під нею розуміють сукупність норм закону та прецедентного права, що визначають систему та повно- важення органів державної влади, права та свободи підданих. Закон (акт парламенту), згідно з юридичною доктриною, вважа- ється другорядним джерелом права, що лише вносить поправки та доповнення до права, створеного судновою практикою (тобто до прецедентного права). Норми, що містяться в законі, визначаються і включаються в право лише після їх судового тлумачення та засто- сування, причому саме в тій формі і в тому значенні, як це було встановлено судовою практикою. Ці особливості притаманні різ- ним правовим системам визначають переважання в країні тих чи інших фінансових посередників.

Існує багато досліджень, що характеризують переваги двох моделей фінансових систем. Причому прихильники «банківської» і «ринкової» фінансової системи наводять нерідко однакові факти й докази, які трактуються діаметрально протилежним чином.

Прихильники фінансової системи на основі банків підкрес- люють позитивну роль банків в мобілізації капіталу, визначенні кращих інвестиційних проектів, контролі менеджерів корпорацій і управління ризиком. Банки знижують витрати, пов'язані з контро- лем за діяльністю фірм і їхніх менеджерів і, тим самим, підвищують ефективність перерозподілу ресурсів і ефективність корпоратив- ного контролю.

На думку прихильників фінансової системи на основі банків, високий рівень розвитку ринку акцій не сприяє ефективному кор- поративному управлінню і приводить до неефективного розподілу ресурсів.

Прихильники фінансової системи на основі банків вважають, що банки кращі, ніж ринок цінних паперів, справляються із зав- данням отримання інформації про компанії і контролю мене- джерів. Банки позбавлені фундаментальних недоліків, властивих ринку цінних паперів. Банківська концепція підкреслює пози- тивну роль банків в забезпеченні зовнішніх джерел фінансування.

Точка зору прихильників «ринкової» фінансової системи нав- паки, полягає в тому, що вона виділяє позитивну роль ринку цін- них паперів в економічному розвитку.

Крупні й ліквідні ринки цінних паперів дозволяють зібрати всю інформацію про нові технології та відобразити їх в ринкових цінах. Крім того, на ліквідних ринках економічні агенти, одержу- ють цінну інформацію про компанії, і можуть швидко одержати виграш шляхом купівліМпродажу їх цінних паперів, що стимулює пошук нової інформації.

Ринок акцій краще забезпечує корпоративний контроль за ра- хунок наявності механізму поглинань і можливості кращої ув'язки винагороди менеджерів з результатами діяльності компанії.

Прихильники «ринкового» підходу зі своїх позицій підкрес- люють переваги емісійного фінансування в порівнянні з банківсь- ким. ПоМперше, підсилюючи конкуренцію, ринок цінних паперів створює більше стимулів для розвитку підприємництва, ніж банки. ПоМдруге, банки виявляються неефективними корпоративними контролерами через своє інсайдерське положення: банки часто є власниками акцій і голосують по акціях інших акціонерів. Тим самим банки можуть вступати в змову з іншими менеджерами. Крім того, за відсутності ясних ринкових цінових сигналів банки часто продовжують фінансувати фірми, що здійснюють низько- рентабельні проекти.

Таким чином, в порівнянні з «ринковими» системами, «бан- ківські» менш орієнтовані на надання ресурсів в новітні та най- більш прибуткові проекти.

Прихильники «ринкової» концепції також вказують на проб- леми, які породжують великі й впливові банки. Наприклад, одержу- ючи важливу не загальнодоступну інформацію про компанію, банки мають вимагати від фірми платити більше за доступ до капіталу.

Банки, як інститути, пасиви яких утворені за рахунок пере- важно боргових інструментів, вимушені проводити обережну полі- тику по розміщенню коштів, що може також стримувати кредиту- вання інноваційних, ризикованих проектів, а це, в свою чергу, стримувати зростання економіки.

Банківська система особливо невдала з погляду фінансування молодих компаній. Вона дає менше шансів новачкам на отри- мання фінансування.

Непрозорість банківської системи також надає більше можли- востей для втручання уряду, оскільки вона дозволяє краще приховувати реальну вартість цього втручання. Банки часто процвітають в умовах політики обмеження конкуренції, що проводиться уря- дом. Також уряди мають більше свободи дій саме в «банківській», а не «ринковій» системі.

Безумовно «банківські» системи можуть бути найбільш ефек- тивними на певних етапах економічного розвитку. «Банківські» системи краще всього працюють на ранніх стадіях індустріалізації, в умовах фінансування капіталомістких об'єктів, за умов нерозви- неності правової системи. Вони також краще проявляють себе в невеликих, закритих, однорідних економіках.

Визначаючи переваги різних фінансових систем всі опоненти погоджуються, що «ринкові» фінансові системи успішно працю- ють тільки там, де розкривається інформація компаніями і достат- ньо захищені інтереси інвесторів. Банки ж можуть існувати і в умовах, коли й те, й інше знаходиться на примітивному рівні. Тому навіть у країнах із слабкими правовими системами, стандартами звітності, тільки банки в змозі одержати об'єктивну інформацію від компаній і примусити їх дотримувати свої зобов'язання, тим самим сприяючи розвитку економіки. Таким чином, в країнах із слабкою правовою системою банківське фінансування не тільки переважне, воно єдино можливо.

Аналіз переваг і недоліків різних моделей фінансових систем дозволяє стверджувати, що не має значення яка модель фінансової системи краще: «банківська» або «ринкова». Головним є рівень її розвитку.

Структура фінансової системи має другорядне значення. І банки, і ринки цінних паперів вирішують однакові задачі в еко- номіці. Першорядне значення має якість і доступність фінансових послуг, а не те, хто їх надає. Більш того, банки і ринки цінних папе- рів взаємно доповнюють один одного, надаючи фінансові послуги і сприяють економічному зростанню.

Наприклад, підсилюючи конкуренцію у області корпоратив- ного контролю, надаючи альтернативні способи фінансування інвестицій, ринки цінних паперів можуть знизити надмірну владу банків. Банківська система може бути ефективною тільки за умов розвиненого ринку цінних паперів.

Чому ж окремі країни розвивають фінансову систему за «бан- ківською моделлю», інші за «ринковою»? В чому причини відмін- ностей в рівнях розвитку фінансових систем і їх структурі.

Проблема відмінностей в рівнях розвитку фінансових систем, пов'язана з впливом юридичних чинників. Тобто саме право впли- ває на розвиток фінансової системи.

Проблему моделей фінансової системи слід розглядати через відносини власності. В різних юридичних системах поМрізному розв'язуються питання захисту прав власників і кредиторів.

Контрольні запитання

1. У чому різниця між грошима і фінансами?

2. Які грошові відносини є фінансовими?

3. Чи повинні в економіці існувати гроші для функціонування кредитного ринку? Чому?

4. Які види обміну можливі в економіці без фінансової системи?

5. Поясніть, як фінансові інвестиції покращують умови життя економічних суб'єктів?

6. Існує три типу посередницьких послуг, які надаються фінан- совими посередниками. В чому їх сутність?

7. Поясніть трансформацію в посередництві розміру.

8. Наведіть приклад переміщення грошових ресурсів в часі через фінансову систему. Чи існує спосіб ефективнішого перемі- щення даних фінансових ресурсів?

9. Які функції виконують фінанси?

10. Приведіть приклад перенесення ризику за допомогою фінан- сової системи?

11. Що таке спред, і яке значення він має для фінансових посеред- ників?

12. Які основні характеристики облігацій? Чим вони відрізня- ються від акцій?

13. Які основні характеристики похідних цінних паперів?

14. Яким чином ефективно функціонуючий фондовий ринок сприяє відокремленню прав власності на ринок від управління нею?

_{Контрольні запитання. Тести для проведення контролю}

Тести для проведення контролю

1. На ринку грошових інструментів обертаються:

А) фінансові інструменти зі строком до одного року;

Б) фінансові інструменти зі строком від півроку до одного року;

В) найбільш ліквідні і найменш ризиковані фінансові інструменти.

2. До основних підфункцій фінансового ринку в ринковій економіці відносяться:

А) акумуляція і розподіл фінансових ресурсів, зниження інформа- ційної асиметрії, управління ризиками;

Б) передача фінансових ресурсів; акумуляція і розподіл фінан- сових ресурсів, зниження інформаційної асиметрії, управління ризиками;

В) передача фінансових ресурсів від одних суб'єктів, які мають надлишок заощаджень, до інших, які мають дефіцит інвестицій, акумуляція і розподіл фінансових ресурсів, зниження інформа- ційної асиметрії, управління ризиками;

Г) акумуляція, розподіл і передача фінансових ресурсів, зниження інформаційної асиметрії, управління ризиками.

3. Фінансові інструменти по термінах обігу на ринку поділяються на:

А) короткострокові, середньострокові, довгострокові;

Б) інструменти грошового ринку, інструменти ринку капіталів; В) короткострокові, довгострокові;

Г) короткострокові, середньострокові, довгострокові, безстрокові.

Рекомендована література

1. Банківський менеджмент: Підручник / За ред. О. А. Кириченка, В. І. Міщенка. – К.: Знання, 2005. – 831 с.

2. Миркин Я. М. Рынок ценных бумаг России: воздействие фун- даментальных факторов, прогноз и политика развития. – М.: Альпина Паблишер, 2002. – 624 с.

3. Мишкін Ф. Економіка грошей банківської справи і фінансових ринків / Пер. з англ. С. Панчишина, А. Стасишина, Г. Стеблія.

– К.: Основи, 1998. – 963 с.

4. Рубцов Б. Б. Зарубежные фондовые рынки: инструменты, струк- тура, механизм функционирования. – М.: ИНФРАММ, 1996. –

304 с.

5. Финансовая система и экономика / Под ред. В. В. Нестерова, Н. С. Желтова. – М.: Финансы и статистика, 2004. – 431 с.

6. Финансы. Денежное обращение. Кредит: Учеб. для студентов экон. спец. вузов / Под ред. Л. А. Дробозиной. – М.: ЮНИТИ,

2000. – 477 с.

7. Фондовый рынок: Учебн. пособие / Н. И. Берзон, Е. А. Буянова, М. А. Кожевников, А. В. Чаленко. – М.: ВитаМПресс, 1998. –

397 с.

8. Шарп У. Ф. и др. Инвестиции: Учебник / Под ред. У. Ф. Шарп, Г. Дж. Александер, Дж. В. Бэйли. – М.: ИНФРАММ, 2001. –

1027 с.

9. DemirgucМKunt A., Levine R. BankМbased and marketМbased finan- cial systems: CrossМcountry comparisons, World Bank, 1999.

10. Finance for Growth // World Bank Policy Research Report. – Washington, 2001. – Figure 1. – P. 5.

11. Hubbard R. G. Money, the Financial System, and the Economy. – Reading, Massachus.: Addison Wesley Longman, Inc., 1994. – 809 p.

12. Levine R. Financial development and economic growth: views and agenda // Journal of Economic Literature. – 1997. – № 35(2). – Р. 688М726.

13. Levine R., DemirgucМKunt A. BankМbased and marketМbased finan- cial systems: crossМcountry comparison // World Bank Policy Research Report. – Washington, 1999. – 72 p.

14. Saunders A., Walter I. Universal Banking: Financial System Design

Reconsidered. – Chicago: Irwin Professional Publ., 1996. – 766 p.