
- •Інформаційні технології -1. Основи інформаційних технологій та програмування
- •03056, Київ-56, просп.. Перемоги, 37
- •Передмова
- •Основні розділи пояснювальної записки.
- •Алгоритм (блок-схеми).
- •1.5.Текст програми.
- •1.6.Контрольний приклад.
- •1.7. Висновки.
- •1.8. Список використаної літератури.
- •Список використаної літератури
- •Рейтинг оцінювання розрахунково-графічної роботи.
- •Післямова.
- •Алгоритм програм (блок-схеми)
- •Опитування поточного часу
- •Текст програми
- •Контрольний приклад
- •5. Висновки
- •Список використаної літератури
1.7. Висновки.
В даному розділі студент має зробити висновки з проведеної роботи, вказати практичне застосування розробленого програмного забезпечення, який новий матеріал було вивчено при роботі над даною розрахунково-графічною роботою, описати особливості розв’язування , вказати на індивідуальний творчий підхід в розв’язування поставленої задачі.
1.8. Список використаної літератури.
Подається повний список використаної літератури з указанням авторів, назви видання, року видання, видавництва, кількості сторінок видання; джерел використаної інформації. Цей розділ не має нумерації.
Наприклад:
Бородич
Ю.С., Вальвачев А.Н., Кузьмич А.И. Паскаль
для персональних компьютеров. Минск,
1991, «Ника», с.365.
Антошкін Т.В.
Практикум з програмування на мові
Паскаль. Київ, 2009, «Оберіг», с.198.
Конспект
лекцій з «Основ інформаційних технологій
та програмування». 2010
-18-
\Список використаної літератури
Рис.3
Рейтинг оцінювання розрахунково-графічної роботи.
Якщо пояснювальна записка виконана відповідно до вимог, студент роботу виконав самостійно, обрав оптимальний спосіб розв’язування поставленої задачі і чітко відповідає на запитання щодо розробленого програмного забепечення – робота заслуговує 10 балів.
Якщо обраний неоптимальний спосіб розв’язування задачі , але робота виконана самостійно, пояснювальна записка – відповідно до вимог, акуратно і студент відповідає на поставлені запитання – 9 балів.
Якщо обраний неоптимальний спосіб розв’язування задачі , але робота виконана самостійно, пояснювальна записка – відповідно до вимог, акуратно, але студент не відповів на поставлене питання -8 балів.
Якщо обраний неоптимальний спосіб розв’язування задачі , але робота виконана самостійно, пояснювальна записка – відповідно до вимог, акуратно, але студент не відповів на поставлені 2 питання – 7 балів.
Якщо обраний неоптимальний спосіб розв’язування задачі , пояснювальна записка – відповідно до вимог, акуратно, але студент не відповів на поставлені 3 питання і деякі фрагменти програмного забезпечення виконані несамостійно – 6 балів.
Якщо обраний неоптимальний спосіб розв’язування задачі , пояснювальна записка – не відповідно до вимог, студент не відповів на поставлені 3 питання і деякі фрагменти програмного забезпечення виконані несамостійно – 4 балів.
Якщо завдання виконане несамостійно, студент відповідає не чітко на поставлені питання (на 2-3 питання не відповідає), пояснювальна записка оформлена не відповідно вимогам – 2 бали.
Невиконана робота – 0 балів.
Післямова.
В розрахунково-графічній роботі з «Інформаційних технологій-1. Основи інформаційних технологій та програмування» студенти мають показати вміння розв’язувати конкретні практичні задачі, програмування та відладки програмного забезпечення на алгоритмічних мовах, творчий підхід в розв’язанні поставлених проблем, що є ціллю підготовки майбутнього інженера.
Додаток 1.
ЗАВДАННЯ РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНИХ РОБІТ З «ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ-1. ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ПРОГРАМУВАННЯ»
Написати програму, яка імітує опит показань двох приборів кожні 20 секунд (А1=0 - 10.00; А2= 0 – 50.00). Якщо А2 буде менше 0.5 або більше 9.5– вивести повідомлення про збій в роботі прибору червоним кольором. Якщо А1 буде менше 3– вивести повідомлення про збій в роботі прибору червоним кольором. Якщо під час роботи буде збоїв більше ніж 2 – відключити непрацюючий прибор. Якщо непрацюючих виявиться обидва прибори – вивести звуковий сигнал-попередження (10 сек тривалістю) і повідомлення «СИСТЕМА НЕ ПРАЦЮЄ!!!!». Вихід з програми – по натисненню будь-якої клавіши клавіатури.
Написати програму, яка імітує опит показань двох приборів кожні 10 секунд (А1=0 - 5.00; А2= 0 – 2.00). Якщо показник першого прибору більше 4.5 – вивести на екран повідомлення про аварійну ситуацію. Якщо показник другого прибору більше 1.90 – вивести на екран повідомлення про аварійну ситуацію. Повідомлення про аварійну ситуацію вивести червоним кольором. Вихід з програми – по натисненню будь-якої клавіши клавіатури.
Написати програму, яка імітує опит показань двох приборів кожні 10 секунд (А1=0 - 5.00; А2= 0 – 20.0). Після хвилини роботи вивести на екран середнє значення показників по першому, другому прибору. Якщо середнє значення показань другого прибору більше 19 або менше 5 – вивести повідомлення про можливу нестаціонарну ситуацію. Вихід з програми – по натисненню будь-якої клавіши клавіатури.
Написати програму, яка імітує опит показань двох приборів кожні 15 секунд (А1=1 - 5.00; А2= 0 – 20.00). Після однієї хвилини роботи вивести на екран середнє значення показників по першому, другому прибору. Вихід з програми – по натисненню будь-якої клавіши клавіатури.
Написати програму, яка імітує опит показань двох приборів кожні 30 секунд (А1=10 - 50.00; А2= 0 – 10.0). Після 2 хвилин роботи вивести на екран середнє значення показників по першому, другому прибору. Вихід з програми – по натисненню будь-якої клавіши клавіатури.
Написати програму, яка імітує опит показань двох приборів кожні 20 секунд (А1=0 - 50.00; А2= 0 – 2.0). Після однієї хвилини роботи вивести на екран середнє значення показників по першому, другому прибору. Вихід з програми – по натисненню будь-якої клавіши клавіатури.
Написати програму, яка імітує опит показань двох приборів кожну хвилину (А1=-50 - 50.00; А2= 0 – 100.0). Після 2 хвилин роботи вивести на екран середнє значення показників по першому, другому прибору. Вихід з програми – по натисненню будь-якої клавіши клавіатури.
Написати програму, яка імітує опит показань двох приборів кожні 30 секунд (А1=0 - 5.00; А2= 0 – 20.0). Після 3 хвилин роботи вивести на екран найбільше значення показників по першому, другому прибору. Вихід з програми – по натисненню будь-якої клавіши клавіатури.
Написати програму, яка імітує опит показань двох приборів кожні 10 секунд (А1=0 - 5.00; А2= -20 – 20.00). Після однієї хвилини роботи вивести на екран найбільше значення показників по першому, другому прибору. Вихід з програми – по натисненню будь-якої клавіши клавіатури.
Написати програму, яка імітує опит показань двох приборів кожні 20 секунд (А1=10 - 15.00; А2= 0 – 10.0). Після 2 хвилин роботи вивести на екран найбільше значення показників по першому, другому прибору. Вихід з програми – по натисненню будь-якої клавіши клавіатури.
Написати програму, яка імітує опит показань двох приборів кожні 20 секунд (А1=0 - 5.0; А2= 0 – 2.0). Після 2 хвилин роботи вивести на екран найбільше значення показників по першому, другому прибору. Вихід з програми – по натисненню будь-якої клавіши клавіатури.
Написати програму, яка імітує опит показань двох приборів кожну хвилину (А1=0 - 10.0; А2= 0 – 100.0). Після 3 хвилин роботи вивести на екран найбільше значення показників по першому, другому прибору. Вихід з програми – по натисненню будь-якої клавіши клавіатури.
Написати програму, яка імітує опит показань двох приборів кожні 30 секунд (А1=0 - 25.00; А2= 0 – 20.000). Якщо показник першого прибору більше 4.49– вивести на екран повідомлення про аварійну ситуацію. Якщо показник другого прибору більше 18.99 – вивести на екран повідомлення про аварійну ситуацію. Повідомлення про аварійну ситуацію вивести червоним кольором. Вихід з програми – по натисненню будь-якої клавіши клавіатури.
Написати програму, яка імітує опит показань двох приборів кожні 10 секунд (А1=1 - 20.00; А2= 0 – 20.00). Якщо показник першого прибору менше 4.5 – вивести на екран повідомлення проаварійну ситуацію. Якщо показник другого прибору більше 18.00 – вивести на екран повідомлення про аварійну ситуацію. Повідомлення про аварійну ситуацію вивести червоним кольором. Вихід з програми – по натисненню будь-якої клавіши клавіатури.
15.Написати програму, яка імітує опит показань двох приборів кожні 30 секунд (А1=10 - 15.00; А2= 0 – 10.0). Якщо показник першого прибору більше 14.75 – вивести на екран повідомлення про аварійну ситуацію. Якщо показник другого прибору більше 9.9 – вивести на екран повідомлення про аварійну ситуацію. Повідомлення про аварійну ситуацію вивести червоним кольором. Вихід з програми – по натисненню будь-якої клавіши клавіатури.
16.Написати програму, яка імітує опит показань двох приборів кожну хвилину (А1=0 - 10.00; А2= 0 – 10.0). Якщо показник першого прибору більше 9.5 – вивести на екран повідомлення про аварійну ситуацію. Якщо показник другого прибора більше 9.9 – вивести на екран повідомлення про аварійну ситуацію. Повідомлення про аварійну ситуацію вивести червоним кольором. Вихід з програми – по натисненню будь-якої клавіши клавіатури.
17. Написати програму, яка імітує опит показань двох приборів кожні 30 секунд (А1=10.00 - 100.00; А2= -5 – 100.0). Якщо А2 буде менше нуля – вивести повідомлення про збій в роботі прибору жовтим кольором. Якщо під час роботи буде збоїв більш ніж 2 – відключити прибор і опит с вести тільки по А1. Вихід з програми – по натисненню будь-якої клавіши клавіатури.
18. Написати програму, яка імітує опит показань двох приборів кожні 30 секунд (А1=-5.00 - 5.00; А2= 0.00 – 100.0). Якщо А1 буде менше нуля – вивести повідомлення про збій в роботі прибору червоним кольором. Якщо під час роботи буде збоїв більше ніж 2 – відключити прибор і опит вести тільки по А2. Вихід з програми – по натисненню будь-якої клавіши клавіатури.
19. Написати програму, яка виводить зображення ртутного термометра з показанням поточної температури. Значення температури змінюється вручну (вводиться з екрану).
20. Написати програму, яка виводить зображення ртутного термометра з показанням поточної температури. Значення температури змінюється програмно.
21. Написати програму, яка виводить зображення годинника. Положення годинникової та хвилинної стрілки змінюється в реальному масштабі часу.
2
2.
Написати програму виведення зображення
на екран (рис.1) фрагмен-
Рис.4. Фрагмент мнемосхеми завдання 22.
та
деякої гіпотетичної трубопровідної
системи; положення задвижок змінюється
в автоматичному режимі : вони можуть
бути відкритими, або закритими. Кількість
рідини, яка проходить через задвижку
А2 (в відкритому положенні) – змінюється
в термінах [0.1; 5] за секунду, відповідно,
через А1 – [1; 3]. Якщо А2 відкрита і витрати
рідини становлять D
2 – задвижка А1 – закрита, якщо D<2 –
відкривається задвижка А1 і рідина
поступає в систему. Зміна стану системи
– кожні 5 секунд. Вивести на екран –
кількість рідини, яка проходить через
А1, А2 кожну секунду, а також загальну
кількість – кожні 5 секунд (в реальному
масштабі часу, коли змінився стан
системи).
2
3.
Написати програму виведення (рис.5)
зображення на екран. Положення задвижки
А1 – відкрита (витрати – 2 л рідини за
сек) і закрита (витрати – 0 л рідини за
сек). Положення задвижки А2 – відкрита
(витрати – 3 л рідини за сек) і закрита
(витрати – 0 л рідини за сек). В баці В
необхідно зберігати рідину в обсязі:
10<V<90 л. Розміри бака В становлять:
довжина – 5м, ширина – 2м, висота -10м.
Вихід з програми по натисненню будь-якої
клавіши.
Рис.5. Схема до завдання 23.
24. Написати програму виведення зображення на екран (рис.4) фрагмента деякої гіпотетичної трубопровідної системи; положення задвижок змінюється в автоматичному режимі : вони можуть бути відкритими, або закритими. Кількість рідини, яка проходить через задвижку А2 (в відкритому положенні) – змінюється в термінах [0.05; 5] з, відповідно, через А1 – [0.1; 5]. Якщо А2 відкрита і витрати рідини становлять D 4 – задвижка А1 – закрита, якщо D<4 – відкривається задвижка А1 і рідина поступає в систему. Зміна стану системи – кожну секунду. Вивести на екран – загальну кількість рідини, яка проходить через А1, А2 кожну секунду, а також загальну кількість – кожну хвилину (в реальному масштабі часу).
25. Написати програму виведення (рис.5) зображення на екран. Положення задвижки А1 – відкрита (витрати – 3 л рідини за сек) і закрита (витрати – 0 л рідини за сек). Положення задвижки А2 – відкрита (витрати – 4 л рідини за сек) і закрита (витрати – 0 л рідини за сек). В баці В необхідно зберігати рідину в обсязі: 5<V<100 л. Бак – циліндричної форми. Розміри бака В становлять: радіус основи – 2м, висота – 8м. Вихід з програми по натисненню будь-якої клавіши.
Додаток 2.
Приклад пояснювальної записки до завдання розрахунково-графічної роботи.
Завдання: написати програму, яка імітує опитування показань двох приладів. Перший прилад – працює в діапазоні [0.00; 100.00], другий - [0.00; 100.00]. Дискретність, з якою відбувається опитування – в секундах вводиться в діалоговому режимі з клавіатури. Якщо в процесі опитування значення показань першого приладу – більше 85 – виводиться повідомлення жовтим кольором про відключення приладу, якщо по другому показання більше 90 – виводиться аналогічне повідомлення – і опитування приборів продовжується. Якщо ж відключенні будуть обидва прилади – червоним кольором виводиться повідомлення про аварію, включається звуковий сигнал і програма завершує роботу.
Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»
Теплоенергетичний факультет
Кафедра теплоенергетичних установок теплових та атомних електричних станцій
РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА
З «ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ-1. ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ПРОГРАМУВАННЯ»
Тема: «Програмування процесів в реальному масштабі часу».
Виконав:
студент групи ТС-01
Квасневський Андрій
Перевірив:
Нинь А.С.
Меренгер П.П.
КИЇВ-2011
ЗМІСТ
Вступ…….……………………………………………………………………….3
Вхідні та вихідні дані………………………………………………..4
Алгоритм (блок-схема)………………………………………………4
Текст програми……………………………………………………….8
Контрольний приклад………………………………………………..9
Висновки………………………………………………………………….10
Список використаної літератури………………………………………..10
ВСТУП
Темою даної роботи є «Програмування процесів в реальному масштабі часу»
Завдання: написати програму, яка імітує опитування показань двох приладів. Перший прилад – працює в діапазоні [0.00; 100.00], другий - [0.00; 100.00]. Дискретність, з якою відбувається опитування – в секундах вводиться в діалоговому режимі з клавіатури. Якщо в процесі опитування значення показань першого приладу – більше 85 – виводиться повідомлення жовтим кольором про відключення приладу, якщо по другому показання більше 90 – виводиться аналогічне повідомлення – і опитування приборів продовжується. Якщо ж відключенні будуть обидва прилади – червоним кольором виводиться повідомлення про аварію, включається звуковий сигнал і програма завершує роботу.
Мета даної роботи – навчитись програмувати задачі в реальному масштабі часу. Задача, подібна до моєї, ставиться і розв’язується в АСК ТП на теплових та атомних електричних станціях, коли в реальному масштабі часу керуюча програма в визначеній послідовності запускає програми опитування датчиків, визначення техніко-економічних показників роботи блоків (15-хвилинних, годинних, змінних,добових), регістрації аварійних ситуацій, задач оптимізації ведення технологічного процесу, тощо. Звичайно, задача, яку я рзв’язую, - студентська робота, але в ній відображені деякі основні аспекти побудови керуючих програм АСК ТП ТЕС та АЕС.
Програма, яка розв’язує поставлену задачу, реалізована на алгоритмічній мові високого рівня – Паскаль. Програма звертається до стандартної бібліотеки DOS, а саме – до процедури GetTime, яка визначає поточний час в системі в годинах, хвилинах, секундах,міллісекундах. Використовується і бібліотека Crt, а саме процедури встановлення кольору вивода
повідомлень – TextColor, очистки екрану ClrScr, переведення курсору в
певну частину вікна екрана GoToXY, визначення положення курсора в вікні екрана дисплейного модуля WhereX, WhereY.
Показники приборів імітуються за допомоги процедури Random(I),
-3-
Random – відповідно до поставленої задачі.
ВХІДНІ ТА ВИХІДНІ ДАНІ
Вхідними даними заданої задачі є: поточний час в годинах, хвилинах, секундах. Ці значення вводяться програмно, як результат роботи процедури GetTime, тип даних – однаковий: Word.
Показники двох гіпотетичних приборів, які розглядаються в нашій системі – теж можна віднести до вхідних. Їх значення визначається програмно, як результат роботи процедури Random(I), Random. Значення складаються з цілої частини, яка генерується процедурою Random(I) (тип Word) і дробової, яка генерується процедурою Random (тип Real).
Вихідними даними є показники приборів (вивід згенерованих випадкових значень на екран): тип Real, а також - стан прибору після опросу: тип String, стан системи в цілому: тип String.