
- •Лекція №1_ ока (вступна): Загальна будова і характеристики автомобіля
- •1.Етапи розвитку автомобіля
- •2. Типи автомобілів
- •3. Класифікація автомобілів
- •4. Індексація типу і моделі автомобіля
- •5. Основні технічні характеристики автомобілів:
- •6. Загальна будова автомобіля
- •7. Двигун внутрішнього згоряння
6. Загальна будова автомобіля
Автомобіль можна розділити на три основні частини:
– кузов – встановлюється на шасі і призначений для розміщення водія, пасажирів або вантажу;
– двигун є джерелом механічної енергії, призначений для руху автомобіля;
– шасі – сукупність частин і механізмів автомобіля, призначених для передачі зусилля від двигуна до ведучих коліс, а також для керування автомобілем під час його переміщення.
На рис. 2 наведено схему шасі всюдиходу одного з автомобілів.
Рис.2 - Схема шасі всюдиходу (част. 1, 3 - 17; 20 - 22, 24 - від автомобіля ГАЗ-66):
1 - передній бампер, 2 - колесо (комбіноване: шина - від трактора Т-150, обід - від комбайна "Нива", диск - від ГАЗ-66, 4 шт.), 3 - двигун; 4 - корзина зчеплення, 5 - коробка зміни передач; 6 - основний карданний вал; 7 - роздавальна коробка; 8 - задній карданний вал, 9 - задній ведучий міст; 10 - задня поперечина рами; 11 - задній відбійник (2 шт.); 12 - фаркоп, 13 - ресора (4 шт.); 14 - лонжерон рами (2 шт.); 15 - механізм ручного гальма; 16 - середня поперечина, 17 - передній карданний вал; 18 - кермове колесо (від "Міцубісі-Паджеро"); 19 - кермовий вал (піввісь від автомобіля "Ока"); 20 - передній ведучий міст; 21 - кермовий редуктор; 22 - радіатор системи охолоджування; 23 - додатковий електровентилятор (від "Міцубісі-Паджеро"); 24 - основний вентилятор системи охолодження
7. Двигун внутрішнього згоряння
На рисунку 3 показано деякі параметри циліндра і поршня, що використовуються для оцінки того чи іншого двигуна (об’єм циліндра і хід поршня). Крайні положення поршня, при яких він найбільш віддалений від осі колінчастого вала або наближений до неї, називаються верхньої та нижньої «мертвими» точками (ВМТ і НМТ).
Рис.3 –
Хід
поршня
і
об’єми
циліндра
двигуна:
а)
поршень
в
нижній
мертвій
точці;
б)
поршень
у
верхній
мертвій
точці
Відстань, яку проходить поршень між мертвими точками, називають ходом поршня. Позначають – S.
Відстань між геометричними центрами корінної та шатунної шийок колінчастого вала називають радіусом кривошипу. Позначають – R.
Отже хід поршня
S=2·R.
Відстань між геометричними центрами верхньої і нижньої головок шатуна називається довжиною шатуна. Позначається – L.
Відношення радіусу кривошипа до довжини шатуна позначають λш
λш= R/L ; λш = (1/3,5…1/4,5).
Важливим параметром двигуна є відношення ходу поршня S до діаметра циліндру D . Цей параметр характеризує короткохідність двигуна. Для сучасних двигунів його значення:
S/D = (0,7…2.2).
При S/D ≤ 1двигун називають короткохідним; при S/D ≥ 1– довгохідним.
Об’єм, що звільнює поршень в циліндрі при русі від ВМТ до НМТ, називають робочим об’ємом циліндра. Позначають Vh1. Визначають за формулою:
Vh1= πD2S/4.
Сумарний об’єм всіх циліндрів (літраж двигуна) при кількості циліндрів п визначається за формулою:
Vh= πD2Sп/4.
Об’єм між поршнем у ВМТ і головкою циліндра називають об’ємом камери згоряння. Позначають Vкз.
Суму робочого об’єму циліндра та об’єму камери згоряння називають повним об’ємом циліндра:
Vа1= Vh1+Vкз.
Повний об’єм двигуна:
Vа= Vа1·п.
Важливим параметром ДВЗ є ступінь стиску, який характеризує величину стиснення робочого тіла в циліндрі двигуна і визначається за формулою:
ε = Vа1/ Vкз.
Чим вище ступінь стиску, тим більшу потужність і кращу паливну економічність можна отримати. Проте при значному підвищенні ε температура в циліндрі буде більш високою, що призводить до детонації – вибухоподібного згоряння пальної суміші. Робота двигуна з детонацією – неприпустима.
Для бензинових двигунів максимальні значення ε = (9…12). Більш високі значення – для інжекторних двигунів. Для дизелів ε = 15…20, оскільки стискується повітря і детонація не відбувається. Більш високі значення – у двигунів з наддувом. Головною особливістю роботи дизельного двигуна є те, що паливо подається форсункою або насос-форсункою безпосередньо в циліндр двигуна під великим тиском наприкінці такту стиснення. Необхідність подачі палива під великим тиском обумовлена тим, що ступінь стиску в таких двигунів у кілька разів більше, ніж у карбюраторних. І так як тиск і температура в циліндрі дизеля дуже високі, то відбувається самозаймання палива. А це означає, що штучно підпалювати суміш не треба. Тому у дизельних двигунів відсутні не тільки свічки, але і вся система запалювання.