Стратегію ведення сучасної інформаційно-психологічної війни

Можна умовно поділити на 4 основних етапи:

1-й етап – Збір інформації про державу.

2-й етап – Створення безладу на всіх рівнях державної системи.

3-й етап – Інформаційно-психологічної обробки світової спільноти

Якщо після третього етапу бажаного результату не досягнуто (тобто керівництво держави-жертви не пішло на бажані поступки) – починається

4-й етап – інформаційно-психологічне забезпечення розпочатих військових операцій.

А тепер розглянемо більш детально складові кожного етапу:

1-й етап включає в себе наступні пункти:

1. Визначення цілей інформаційно-психологічної війни (яких поступок від країни необхідно досягти)

2. Ретельний аналіз ситуації в країні з метою детального з’ясування: як працюють всі системи в державі, які існують історичні, релігійні, міжнаціональні, соціальні, територіальні і т.і. проблеми.

3. Збір інформації про військово-політичне керівництво держави, а також видатних діячів культури, мистецтва, керівників духовенства і громадських організацій.

4. Розробка системи сценаріїв ведення інформаційно-психологічної війни.

2-й етап включає в себе наступні пункти:

5. Спроба досягти поступок від країни шляхом підкупу, шантажу представників військово-політичного керівництва держави.

6. У разі відмови військово-політичного керівництва держави піти на поступки розпочинається формування негативного уявлення про військово-політичне керівництво, як про джерело кризи і основну причину гуманітарної катастрофи в державі.

7. Дестабілізація політичних відносин між партіями, об'єднаннями і рухами з метою провокації конфліктів, розпалювання недовір'я, підозрілості, загострення політичної боротьби, провокація репресій проти опозиції і навіть громадянської війни.

8. Ініціювання страйків, погромів, масового безладдя і інших акцій протесту шляхом підкупу та фінансової підтримки окремих діячів та організацій.

9. Провокація соціальних, політичних, національних і релігійних зіткнень.

10. Створення атмосфери бездуховності і аморальності, негативного відношення до власної культурної спадщини.

11. Зниження рівня інформаційного забезпечення органів влади і управління, інспірація помилкових управлінських рішень.

12. Дезинформація населення про роботу державних органів, підрив їх авторитету, дискредитація органів управління.

13. Створення перешкод для ухвалення органами управління важливих рішень.

3-й етап Інформаційна війна на політичному рівні.

14. Її основними об'єктами є: широка громадськість країн всього світу. Головні цілі, поставлені на цьому етапі, полягають в забезпеченні міжнародної підтримки курсу агресора і їх союзників відносно країни-жертви. Переконанні світової спільноти, що в країні порушуються права громадян, або міжнародні угоди. Виправдання необхідності застосування військової сили.

15. Розсилка на адресу тисяч радіостанцій багатьох країн світу своїх передач в запису, видання різних інформаційних бюлетенів. Розгортання в мережі Інтернет великої кількості інформаційних сторінок-дзеркал. Розгортання направленого і інтенсивного віщання на територію держави радіостанціями агресора.

16. Підрив міжнародного авторитету держави, основ співпраці з іншими країнами.

17. Нанесення збитку життєво важливим інтересам держави в політичній, економічній, оборонній і інших сферах.

18. Створення і підтримка у військово-політичного керівництва держави стримуючого страху перед силовими акціями агресора, у тому числі і за рахунок афішування високої ефективності наявних озброєнь і потенційних можливостей з'єднаних озброєних сил.

4-й етап Інформаційне забезпечення дій військ в ході військового конфлікту.

19. Використовування електромагнітних бомб, які здатні вивести з ладу всю радіоелектронну техніку в радіусі десятків кілометрів. Знищення теле- і радіоцентрів з метою забезпечення контролю над громадською думкою населення.

20. Під тиском агресора ухвалюється рішення про заборону для держави-жертви здійснювати віщання через супутники на країни Європи, а також на значну частину своєї території.

21. Використовування літаючих теле- і радіостанцій типа "CommandoSolo", які здійснюють трансляцію своїх передач на частотах, що використовуються місцевим телебаченням. Репортажі про події, коментарі соціологічних опитувань, опис актів геноциду…

22. Розробка агресором програмних пакетів вірусів для упровадження в комп'ютерні системи управління, що може порушити роботу всіх видів транспорту, систем електропостачання, стратегічних підприємств...

23. Дешифрування і контроль інформаційних систем держави, наявність різноманітних і ефективних засобів їх виведення з ладу.

24. Забезпечення отримування надійно захищеної розвідувальної і оперативно-тактичної інформації на всіх рівнях командування практично в режимі реального часу.

25. Застосування високоточного озброєння для повного руйнування штаб-квартир, командних пунктів і центрів бойового управління військ.

Всі вище перераховані дії мають дати інформаційну перевагу, яка дозволяє мати реальне представлення про бойову обстановку і дає інтерактивну і високоточну картину дій супротивника і своїх військ у реальному масштабі часу. Інформаційна перевага є інструментом, що дозволяє командуванню у вирішальних операціях застосовувати широко розосереджені побудови різнорідних сил, забезпечувати захист військ і введення в бій угруповань, склад яких у максимальному ступені відповідає задачам, а також здійснювати гнучке і цілеспрямоване матеріально-технічне забезпечення.

Результатом даного етапу має бути виведення з ладу всіх електронних систем керування країною, її збройними силами, державною інфраструктурою і т.і. Зруйнування транспортної й енергетичної (у тому числі атомної) системи. Армія і флот будуть безпомічні у відбитті агресії. Керівники країни виявляться не в змозі одержувати необхідну інформацію, приймати і реалізовувати які-небудь рішення.

А  чим характеризується країна, потерпіла поразку в звичайній війні?

Для потерпілої поразку країни в тому або іншому ступені характерно:

1) загибель і еміграція частини населення;

2) руйнування промисловості і виплата контрибуції;

3) втрата частини території;

4) політична залежність від переможця;

5) знищення (різке скорочення) армії або заборона на власну армію;

6) вивіз з країни найперспективніших і наукоємних технологій.

Таким чином, особливої різниці для системи, що зазнала поразку від того, в якій війні, ядерноі чи інформаційній, вона її зазнала - немає.

Отже у підсумку можна сказати, що володіючи найменшими необхідними знаннями по даній темі майже будь-яка людина зможе визначити на ранніх етапах, що проти її держави розпочато інформаційну війну. А це дає змогу обирати стратегію захисту як на індивідуальному рівні так і в масштабах держави.

Психотронна зброя

П сихотронна зброя (ПЗ) - засіб зовнішньої корекції поведінкового архетипу людини за допомогою механоэлектронных пристроїв з метою підпорядкування даного архетипу командам оператора вищезгаданих пристроїв. Крайнім проявом такого роду корекції може бути повна блокада функцій поведінкового архетипу і їхня деструкція, що, фактично, приводить об'єкт впливу до божевілля або смерті. Локальним проявом може бути порушення нервових або фізіологічних процесів в організмі: неврози, істерії, порушення функцій опорно-рухового апарата, сечостатевих, серцево-судинних, травних, дихальних систем і т.д.

Причому, що досить значимо, технічний засіб, що підпадає під визначення "засіб психотронного впливу" не може однозначно вважатися ПЗ , якщо не було факту його застосування в якості ПЗ і при цьому існує відмінне від цього цільове застосування (людини, приміром, можна убити і гайковим ключем, але гайковий ключ не є зброєю як такою). По суті, будь-який психотронний технічний засіб, якщо він не використовується для цілеспрямованого руйнівного впливу, може бути використаний для лікувальних цілей, наприклад, для корекції тих або інших дисфункций організму. Тому що розумні люди знають, що ПЗ в чистому виді не існує. Є якась хімічна речовина отрутою або ліками, залежить насамперед від дози і тенденції використання.

У якості ПО можна використовувати практично будь-який технічний засіб, винайдений людиною. Ефективність же його впливу визначається насамперед тією програмою, що задається оператором цього технічного засобу.

Простий приклад. Спробуйте просидіти на лавочці на платформі метрополітену (на будь-якій станції) у період інтенсивного руху потягів години дві. Якщо ви людина досить спостережливий, щоб оцінити після цього власний стан, то ви неминуче одержите масу негативних переживань. Крім чистої фізіології (шуму в голові, уповільненій реакції, пригнобленого подиху) ви можете раптово усвідомити ефект "зміненого стану свідомості", тобто зміна ряду ваших основних реакцій на зовнішні подразники.

Радіологічна зброя. Радіологічна зброя відноситься до зброї масового ураження, її дія базується на використанні бойових радіоактивних речовин, ці радіоактивні речовини виготовляють у вигляді розчинів або порошків, які мають в своєму складі радіоактивні ізотопи хімічних елементів і їм властиве іонізуюче випромінювання. Іонізуючі випромінювання, діючи на тканини організму людини, призводять до їх руйнування, викликають у людини променеву хворобу або ураження окремих органів. Внаслідок такої дії через деякий час, а дуже часто і зразу, людина занедужує, порушується працездатність. Людина потребує медичної допомоги і тривалого лікування. Дію радіологічної зброї можна порівняти із дією радіоактивних речовин, які виникають при аваріях на атомних електростанціях з викидом радіоактивних речовин або після вибуху ядерного боєприпасу. Навколишнє середовище забруднюється і викликає згубні наслідки для тварин і рослин. Основним джерелом радіологічної зброї служать відходи, які утворюються при роботі ядерних реакторів. Використання радіологічної зброї може здійснюватись в розпилювачах авіаційних приладів, авіаційних бомб, безпілотних літаків, артилерійських снарядів і інших боєприпасів.

Інфразвукова зброя. Інфразвукова зброя — це зброя масового ураження. В її основу покладене спрямоване випромінювання потужних інфразвукових коливань з частотою нижче 16 Гц. Такі коливання діють на нервову систему, порушують роботу шлунка, викликають біль голови і внутрішніх органів, порушують ритм дихання. При дуже великих потужностях випромінювання і дуже малих частотах виникає блювота, запаморочення, втрачається свідомість. Інфразвукове випромінювання викликає порушення контролю за своїми діями, страх, паніку. Для генерування інфразвуку можуть використовуватись реактивні двигуни з резонаторами і відбивачами звуку і інші спеціально виготовлені засоби.

Геофізична зброя. Геофізична зброя — це сукупність різних засобів, які дозволяють використовувати у військових цілях руйнівні дії неживої природи шляхом штучного викликання змін фізичних властивостей і процесів, які виникають в атмосфері, гідросфері і літосфері Землі. Руйнівна Дія багатьох природних процесів базується на їх потужній енергії. Можливі заходи активної дії на геофізичні процеси, які передбачають здійснення в сейсмонебезпечних районах штучних землетрусів, ураганів, вогненних бур, гірських обвалів, снігових лавин, оповзнів, потужних приливних хвиль типу цунамі і т.п. Діючи на процеси в нижніх шарах атмосфери, можна викликати проливні дощі, град, тумани. Утворюючи затори на річках і каналах, викликають повені, затоплення, порушення судноплавства, руйнування гідроспоруд. Вивчається можливість зміни температури повітря шляхом розпилення речовин, які поглинають енергію сонця, зменшуючи кількість опадів. Зруйнування шару озону в атмосфері дає можливість спрямувати в райони, зайняті противником, космічні промені і ультрафіолетове випромінювання сонця. Для дії на природні процеси можуть використовуватись хімічні речовини: йодисте срібло, карбомід, тверда вуглекислота, вугільний порох, сполуки брому, фтору і інші. Можливе використання потужних генераторів електромагнітних випромінювань теплових генераторів і інших технічних засобів.

Променева зброя. Променева зброя - це зброя, уражаюча дія котрої базується на використанні гостронапрямлених променів електромагнітної енергії або концентрованого пучка елементарних частинок, розігнаних до великих швидкостей. Основними видами променевої зброї є лазерна і пучкова.

Лазери являють собою потужні випромінювачі електромагнітної енергії оптичного діапазону, які називаються квантовими оптичними генераторами. Принцип роботи лазера базується на взаємодії електромагнітного поля з електронами, які входять в склад атомів і молекул робочої речовини. Випромінювання лазерів когерентне, воно має постійну різницю фаз між коливаннями. Воно розповсюджується в середовищі вузькоспрямованим променем і характеризується високою концентрацією енергії. В залежності від робочої речовини лазери бувають: газові, напівпровідникові, рідинні, твердотілі. В газових лазерах використовують неон, аргон і інші гази або пару, наприклад, пару кадмію. В напівпровідниковому лазері в якості робочої рідини використовують арсенід галію, який має властивості напівпровідника. Рідинними речовинами лазерів є речовини органічних барвників або неорганічних солей рідкісних металів. В твердотілих лазерах використовують рубін або скло в суміші з рідкоземельними елементами, а також діелектрики. Основними елементами лазерів, крім робочої речовини, є джерело накачки і оптичний резонатор. Уражаюча дія лазерного променя - нагрівання до високих температур матеріалів об'єкту опромінення, їх розплавлення і навіть випаровування. Пошкоджуються елементи обладнання на виробничих підприємствах і техніці, у людей виникають опіки шкіри і сітківки очей. Лазерний промінь не має видимих ознак (вогню, диму, звуку), діє приховано.

В тумані, при випаданні опадів, забрудненні атмосфери дія лазера значно знижується. Використання лазерної зброї з найбільшою ефективністю можна досягти в космічному просторі для знищення міжконтинентальних балістичних ракет і штучних супутників Землі.

Пучкова зброя. Різновидністю променевої зброї є пучкова зброя. Основним уражаючим фактором є гостроспрямований пучок насичених енергією заряджених або нейтральних частинок (електронів, протонів, нейтральних атомів водню), які розганяються до великої швидкості. Потужний потік енергії утворює на об'єкті механічні ударні нагрузки, інтенсивну теплову дію і ініціює короткохвильові електромагнітні випромінювання (типу рентгенівських). Об'єктами ураження можуть бути люди, крилаті ракети, літаки, наземна техніка, штучні супутники Землі міжконтинентальні балістичні ракети, радіоелектронне обладнання. Бойові комплекси пучкової зброї можуть виготовлятись в варіантах наземного, морського і космічного базування.