Осередок хімічного ураження

Після вибуху хімічних боєприпасів чи виливані ОР утворюється первісна хмара аерозолю ОР. Аерозольні частки та краплі ОР, осаджуючись, заражують місцевість, водосховища, техніку, людей і тварин.

В результаті випаровування аерозольних часток та крапель ОР із зараженої місцевості утворюється вторинна хмара ОР, складена з пару даної ОР.

Первісна та вторинна хмари, розповсюджуючись в напрямку вітру, здатні викликати зараження повітряного простору та місцевості на великих площах з утворенням зони хімічного зараження (ЗХЗ) та осередків хімічного ураження (ОХУ).

Зоною хімічного зараження називається територія, яка містить в собі район використання хімічної зброї (ХЗ) та територію над якою розповсюдилась хмара зараженого повітря з уражаючою концентрацією.

Осередком хімічного ураження (ОХУ) називається територія у межах якої в результаті застосування хімічної зброї сталися масові ураження людей, тварин та рослин.

Глибиною поширення хмари зараженого повітря (Г) - називається відстань від зовнішньої границі району застосування ХЗ до межи, де ще можливо ураження людей без засобів індивідуального захисту.

Характер та ступень ураження людей, що опинилися у ЗХЗ залежить від виду застосованого ОР та токсодози.

Розрахунки показують, що у випадку застосування ХЗ розміри ЗХЗ можуть бути значно більше розмірів ЗХЗ, що утворюється при аваріях на хімічно-небезпечних об'єктах.

До того ж, якщо врахувати, що бойові ОР у багато разів токсичніші найбільш розповсюджених в промисловості СДОР, то можна зробити висновок про більшу кількість уражених у випадку застосування ХЗ.

Біологічна зброя

Біологічна (бактеріологічна) зброя — це спеціальні боєприпаси і бойові прилади, які заповнені біологічними (бактеріологічними) засобами і засоби їх доставки. Вона призначена для масового ураження людей, сільськогосподарських тварин і рослин, а в деяких випадках для псування військової техніки, зброї, оснащення... Вона здатна проникати всередину приміщень, в укриття, спроможні тривалий час зберігати стійкість, викликати інфекційні захворювання у дуже малих дозах. Так, наприклад, у 1г ботулінистичної отрути міститься 10 млн. смертельних доз для людини, а 1г збудника Ку-пропасниці достатньо для зараження 1/3 людства.

Уражаюча дія біологічної зброї базується на використанні в першу чергу хвороботворних властивостей патогенних мікробів і токсичних продуктів їх життєдіяльності. Потрапивши в організм людини або тварини в дуже малій кількості, хвороботворні мікроби і їх токсичні продукти призводять до виникнення дуже важких інфекційних захворювань, які закінчуються (при відсутності своєчасного лікування) тривалим лікуванням або смертю. Уражаюча дія біологічної зброї проявляється не зразу, а через деякий час (інкубаційний період). Вона залежить від виду і кількості хвороботворних мікробів або токсинів, які потрапили в організм, і від фізичного стану людини. Найчастіше інкубаційний період продовжується від 2 до 5 діб. Протягом цього періоду люди зберігають працездатність.

Деякі захворювання, що виникли внаслідок ураження (чума, натуральна віспа) можуть потім передаватись від уражених здоровим людям через повітря, укуси кровососних комах і іншими шляхами. Ці захворювання називаються контагіозними.

Захворювання, які називаються неконтагіозними (сибірка, туляремія і інші) від хворих людей до здорових практично не передаються.

Біологічна зброя має сильну психологічну дію на людину. Наявність реальної загрози застосування противником біологічної зброї і виникнення серед людей інфекційних захворювань викликають страх, панічні настрої, погіршують боєздатність військ, дезорганізують роботу тилу.