Оцінки ряду властивостей адміністрування й потреби організації в їхньому використанні

Властивість	Оцінка	Задовольняє потреба організації в:
Складність	заплутаність	відповідності реально складним відносинам
Деталізація	надмірність	детермінування складу й утримування компонентів
Однозначність	примітивність	регламентації виконання й відповідальності сторін

Продовження таблиці2.1.1.1

Визначеність	обмеженість	виключенні подвійності й невизначеності дій
Стабільність	застарілість	збереженні стабільності й адекватності організації
Чіткість	твердість	забезпеченні виконання встановлених вимог
………………...	……………….......	……………………………………………...

Зіставлення наведених у таблиці властивостей і оцінок адміністрування з потребами використання його ресурсів в організації дозволяє зробити обґрунтований висновок про конструктивне значення їхньої взаємодії. В умовах вільного, імовірнісного, а в чомусь непередбаченого розвитку сучасних бізнесів-організацій така взаємодія залишається часом єдиним реальним механізмом забезпечення виконання чинного законодавства. Віддаючи звіт у суперечливості ряду практичних форм і методів адміністрування, необхідно визнати, що воно послідовно розвивається й цілеспрямовано вдосконалюється, що впливає на підвищення ефективності функціонування організації.

Адміністрування як розподіл, закріплення й виконання комплексу прав, обов'язків і відповідальності апарата керування організацією на основі системи чіткого планування строгого нормування, регламентації, контролю й санкціонування необхідно складалося разом з розвитком цивілізації. Це видно з аналізу виникнення, становлення й розвитку адміністрування на матеріалах табл. 1.3.1.1 і 1.3.1.2. У Них докладно й обґрунтовано показаний процес формування, позиціювання й зажадання адміністрування організацією. прагнучої до ефективної діяльності.

Зрозуміло, що далеко не завжди й не всі форми й утримування реального адміністрування являють собою конструктивний ресурс організації. Але той факт, що воно, як і будь-який інший ресурс, може впливати на організацію, свідчить про необхідність постійного вдосконалювання практики адміністрування організації, а не про відмову від нього в принципі. Таким чином, наведені вище обґрунтування дозволяють упевнено затверджувати, що адміністрування. здійснюване в тих або інших формах, об'єктивно є необхідної складової будь-якої ефективної організації. Разом з тим, різноманіття форм його застосування вимагає більше докладного подання, що й буде здійснено в утримуванні наступного параграфа.

§ 2.1.2. Форми адміністрування в організації

Форма як зовнішнє, образне, найбільш запамятовуючих подання про об'єкт розглядається, насамперед, як характеристика його виділення, ідентифікації й позиціювання в навколишнім середовищі. З постановкою цих завдань розвивається набагато більше глибоке й комплексне застосування форми, що забезпечує об'єднання, упорядкування, збереження складу й утримуванні об'єкта, що представляє нею. Об'єднання всього комплексу подібних дій поняттям «формування» багато в чому перед визначає зажадання й застосування відповідних можливостей адміністрування організації.

Природно, що з формуванням організації не тільки не зникає, але, навпроти, різко зростає практична потреба в її адмініструванні. Реальне функціонування організації супроводжується розробкою й застосуванням винятково різноманітного спектра форм адміністрування. Їхніми об'єктами, завданнями, функціями стають: офіційне представництво, взаємодія з контрагентами, договірний супровід, ведення документообігу, діловодства й багато інших позицій. Нарешті, завершення діяльності й безпосередня ліквідація організації, цілком, і повністю здійснюються й оформляються адміністративними ресурсами.

Таким чином, як весь життєвий цикл організації, так і ряд дій до його початку й після завершення необхідно забезпечуються широким спектром форм адміністрування. Але як будь-яка організація, так і її адміністрування супроводжуються, насамперед, розширенням і поглибленням спеціалізації відповідних форм. Об'єктна, цільова, суб'єктна й інша ідентифікація дозволяє досить повно й різноманітно класифікувати не тільки їхній склад і втримування, але й досить специфічна й різноманітна взаємодія. Саме воно, його цілеспрямовано мобилизуємих конструктивні ресурси закладають основи розробки й застосування сучасних підходів до адміністрування організації.

Організаційно-методичне забезпечення й оперативно-регулюючий супровід реального процесу формування, функціонування, розвитку, згортання й ліквідації організації припускають розробку й застосування універсальних і спеціалізованих форм прикладного адміністрування організації. Необхідність комплексного підходу до розробки й застосування адміністративного забезпечення сучасної організації обумовлюється не тільки властиво її змістовним розвитком і ускладненням. Багато в чому вона визначається послідовною, активною й імовірнісною інтеграцією організації в соціальні, державну системи, конкурентну ділове середовище ринкових економічних відносин.

З позицій внутрішньої організації адміністрування представляється пакетом устояних форм реєстрації, регламентації, нормування, інструктування й санкціонування її статутної діяльності. Спеціалізація їхньої побудови й застосування в режимах забезпечення й супроводу діяльності організації припускає певну адаптацію до конкретного обєкта. завданням і умовам. Вона приводить до певних внутрішніх особливостей складу й утримування конкретних форм адміністрування тієї або іншої організації.

Таке відокремлення саме по собі не порушує універсального підходу до побудови й застосування комплексу сучасних форм адміністрування внутрішніх процесів організації, навпроти, вона стає не тільки відбиттям адміністративної індивідуальності даної організації, але й представляє еволюцію вироблення й відбору більше прогресивних адміністративних інструментів. Базовий склад і відповідне йому втримування основних форм внутрішнього адміністрування організації являють собою перелік, що стабілізувався, об'єднуючі наступні позиції (мал. 2.1.2.1).

Рис. 2.1. 2.1. Основні форми внутрішнього адміністрування в організації

Представлений на малюнку перелік поєднує зрозумілі всім форми адміністрування, з якими кожний з нас не раз зустрічався у своїй професійній діяльності. Разом з тим, їхній склад, утримування й, що особливо важливо, застосування постійно розвиваються й удосконалюються, забезпечуючи нові форми реалізації зростаючих потреб організації й потенціалу її персоналу. Це припускає необхідність забезпечення визначеності, чіткості й, головне, однозначності розуміння й застосування навіть самих звичних і постійно використовуваних форм адміністрування організації.

Порядки, споконвічно виділяючи двоїсту природу свого становлення, застосовуються до адміністрування пріоритетно стосовно обумовлених процесів виробництва, реалізації, обігу. Эволюційно складаючись, надалі вони оптимизуються й заставляються в основу формування й функціонування організації (див. Додатка 6 і 7). Порядок адміністративно оформляється в уставі, установчому договорі, пакеті офіційно реєструемих документів. При цьому устав як головний закон організації визначає мету, вид, форму й основні характеристики, позиційованних її в діловому середовищі.

Внутрішні основи формування й функціонування організації визначаються положеннями, що направляють ту або іншу діяльність складових її підрозділів (див. Додатка 5 і 11). Вони визначають їхнє місце, роль, статус і інші характеристики, що необхідно забезпечують позиціювання й статутну діяльність організації. На практиці реалізація основних позицій і принципів застосування цих документів багато в чому здійснюється ранжируванням найрізноманітніших послідовностей. Обумовлені ними пріоритети, склади, черговості й інші характеристики побудови й оформлення організації дозволяють цілеспрямовано підготувати її до статутної діяльності.

Структура як відбиття внутрішньої будови й форма як подання зовнішнього образа організації стійко визначають її стан, відносини, будова й ряд інших основопологаючих характеристик. Юридично реєструемих форми визначаються адміністративним кодексом, а організаційні, корпоративні й інші - конкретизуються уставом і установчим договором, дозволяючи організації оформитися як суб'єкт ринкової взаємодії. Палітра організаційних структур дозволяє конкретизувати, позиціювати й стабілізувати втримування організації як об'єкт керівництва й керування.

Оперативні характеристики діяльності організації визначаються цілеспрямовано розроблювальними й установлюваними режимами її функціонування. Вони узгоджують з об'єктивними тимчасовими параметрами й синхронізуються з відповідними характеристиками процесів паралельно й послідовно функціонуючих організацій (див. Додаток 7). Однією з обов'язкових умов такого узгодження є встановлення й підтримка строга певних тимчасових циклів і періодів функціонування організації. Воно забезпечується регламентацією її діяльності, що поширюється не тільки на оперативні, але й на стаціонарні характеристики (див. Додаток 10). Регламентація в широкому змісті цього поняття визначається встановленням і дотриманням строгих границь, рамок, меж, складів та ін., що забезпечують передбачуваність організації. На відміну від її норма лише відображає або встановлює найбільш очікувані або рівні, що орієнтують, тих або інших показників формування або функціонування організації. Ці й інші форми адміністрування поєднуються правилами й інструкціями як безпосередньо називаними документами, так і опосередковано сприйманими й виконува обобщениями, що (див. Додаток 8).

Особливе місце в пакеті ресурсів адміністрування організації займають такі специфічні форми, як субординація й повноваження. Не представляючи конкретного матеріального ресурсу, вони вирішальним образом розподіляють права, обов'язки й відповідальність персоналу організації по його штатному складі й посадовому втримуванні. Такими ж значимими ресурсами адміністративного впливу реально функціонуючої організації є накази, розпорядження, вказівки, контроль виконання й відповідальність. З їхньою допомогою здійснюється абсолютна більшість процедур адміністрування, чим обумовлюється конкретне виділення й предметний розгляд цих і інших форм у параграфах другого й третього розділів четвертого розділу дійсного підручника. Тут же важливо відзначити, що усе вище наведені форми адміністрування безпосередньо застосовуються або роблять істотний вплив не тільки на внутрішню, але й на зовнішню діяльність організації.

Є диний комплекс уніфікованих форм адміністративного супроводу зовнішньої діяльності стає необхідною умовою ефективної інтеграції організації в реальне ділове середовище. Найчастіше вона забезпечується поданням уніфікованих документів, оформлюваних по адміністративно встановленій формі й проведених відповідно до діючої процедури. У самому загальному виді основні напрямки й приклади відповідних їм документів можна представити в такий спосіб (мал. 2.1.2.2).

Рис. 2.1. 2.2. Форми зовнішнього документального адміністрування

Документальні форми адміністрування зовнішніх відносин організації, як відбиті на малюнку, так і взагалі можливі, представляються досить виразно. Разом з тим, процедури зовнішнього обігу документальних форм адміністрування припускають реалізацію значно більше складних імовірнісних конфігурацій. Це обумовлює необхідність чіткого, прозорого й, головне, превентивного узгодження форм і методів адміністрування процедур документального обігу між всіма потенційними учасниками ринку (див. Додаток 8).

Якщо процедури адміністративного документального забезпечення штатної взаємодії з офіційними структурами, фінансовими організаціями, що перевіряють органами й т.д.

установлюються централізовано, те ініційованних бізнесом контакти вимагають предметного пророблення. Форми й методи адміністративного забезпечення й супроводу можливого спектра таких взаємодій обумовлюють докладний виклад практичного освоєння й адаптованого застосування.

Так, з активним розвитком ринкових відносин уніфікація й регламентація форм адміністрування, застосовуваних, наприклад, при забезпеченні оформлення й перетворення відносин власності, стають не тільки доцільними, але й зовсім необхідними. Про це свідчать постійно, що збільшується число, і розмаїтість, що розширюється, способів незаконних злиттів, поглинань, захоплень майна «по-своєму перспективних» організацій. Більшість із них ґрунтується на недосконалості або просто неграмотності адміністративного оформлення прав і процедур легітимного обігу власності. У цьому зв'язку необхідно пам'ятати, що законодавчий супровід і конструктивне забезпечення здійснення відносин власності можливі тільки на детально проробленій адміністративній основі, загальної й обов'язкової до дотримання всіма учасниками ринкових відносин.

Розробка, затвердження, введення в дію й експлуатація таких загальних адміністративних систем, як земельний кадастр, єдиний державний реєстр юридичних осіб, реєстри акціонерів і т.п., покликані забезпечити базові умови для рішення цієї проблеми. Але їхнє ефективне використання припускає адміністративний супровід установлення й виконання відповідних пакетів документів і процедур їхнього оформлення ж обігу. Відсутність такого або недостатнє адміністративне забезпечення й стають основними причинами таких порушень законодавства, як, наприклад, кримінальний «переділ власності».

Крім документально забезпечують, організація бере участь і в інших, найрізноманітніших процедурах, що необхідно супроводжують реалізацію її зовнішніх взаємодій. Їхній склад і втримування формуються настільки різноманітно, наскільки інноваційно розвивається властиво дана взаємодія й відповідний сегмент бізнесу. Адміністративне забезпечення й супровід подібних процесів мають потребу в настільки ж інноваційних, настільки різноманітних і, головне, адекватних утримуванню формах побудови й реалізації відповідних процедур (див. Додатка 8 і 12).

Практикою ініціативного введення й внутрішнього застосування сьогодні послідовно розширюється й спеціалізується пакет корпоративних документів, що включає різноманітні устави, кодекси й інші положення. У більшості випадків їх ще не можна, так, можливо, і не слід облачати в безпосередньо адмініструєму форму, але ряд подібних положень ефективно застосовується сучасними компаніями в інноваційному адмініструванні. Наприклад, така конкурентна перевага, як «ділова репутація компанії» не привласнюється або закріплюється офіційно. Разом з тим, його миттєво дезавуює застосування адміністративних санкцій, навіть якщо провина конкретної компанії, як це було в період банківської кризи, офіційно ще не доведена.

Склад, а особливе втримування адміністрування, у тому числі за допомогою розвитку різноманітних інноваційних форм, виділяють конкурентні здатності організації, спеціалізують і підкреслюють її індивідуальність. Разом з тим, необхідність постійної комунікації й взаємодії організації з навкруги найрізноманітніших зовнішніх контрагентів припускає неминучу уніфікацію їхніх форм адміністрування, що забезпечують. Конструктивні рішення даних завдань, як в області документообігу, так і в сфері супроводу процедур взаємодії контрагентів, також необхідно ґрунтуються на адмініструванні.

Це насамперед ставиться до офіційного оформлення й адміністративного супроводу таких найважливіших корпоративних процедур, як:

• презентація нової організації;

• проведення конкурсів, аукціонів і тендерів;

• публікація проспекту емісії суспільства;

• первинне розміщення цінних паперів;

• презентація інвестиційних проектів;

• ведення офіційних переговорів;

• створення об'єднань і консорціумів;

• реєстрація висновку контрактів і угод;

• здійснення арбітражного судочинства;

• досягнення розумінь і угод;

• оголошення про спільні наміри й т.п.

Відсутність або недостатнє адміністративне забезпечення оформлення, подання й проведення таких заходів нерідко свідомо використаються зацікавленими сторонами

для прийняття й просування нелегітимних рішень. Яскравим прикладом цього стала критика Президентом Російської Федерації дій корумпованих чиновників, що здійснюють через аффінірованні структури скупку конкретної нерухомості, перед реалізацією державних проектів на їхній території. Сама можливість таких дій, а тим більше їхнє здійснення повинні однозначно припинятися, а найкраще в принципі адміністративно не допускатися (див. Додаток 12).

Виділені напрямки, наведені приклади й проблеми забезпечення й супроводу організації сучасними формами адміністрування показали виняткову актуальність їхнього освоєння й практичного застосування. Сучасна реальна організація необхідно ґрунтується, оформляється й реалізується найрізноманітнішими прикладними адміністративними ресурсами. У наступних розділах і главах сьогодення підручники будуть предметно розглянуті конкретні приклади розробки, освоєння й використання як цих, так і інших наведених вище форм адміністрування. Але насамперед необхідно переділитися з адміністративними основами структурної організації, чому безпосередньо й присвячене втримування наступного параграфа.