§ 1.3.2. Професійне позиціювання адміністративного менеджменту

Виділення нової дисципліни багато в чому обумовлюється визначенням її місця й ролі в системі позиціювання сформованих наукових подань і застосування відповідних прикладних ресурсів. Більше того, на першому етапі, як показує практика останнього років, нова дисципліна нерідко просто відвойовує частину спільних положень у суміжних областей знань. У ряді випадків такий підхід досить конструктивний, оскільки дозволяє сформувати новий науковий напрямок «на стику» сформованих областей знань. Разом з тим, необґрунтоване застосування методу штучного зіткнення старого з новим далеко не завжди сприяє конструктивному обґрунтуванню й появі нових навчальних дисциплін.

Даний підхід може споконвічно протиставити не тільки властиво змістовний матеріал, але й авторів підготовки відповідних навчальних розробок і реалізації викладацьких програм. Таке протистояння, що, наприклад, нерідко відбувається з дисциплінами, що вводять знову, менеджменту й традиційно преподаваними спецiалiзацiями керування, не тільки не сприяє становленню перших, але й істотно спотворює сприйняття останніх. Особливо небезпечно те, що на практиці таке протиставлення приводить не тільки до паралелізму й дублювання, але й до взаємного дезавуювання змісту як окремих предметів, так і системи знань у цілому. Тому становлення нової дисципліни повинне переконливо обґрунтовуватися її позиціюванням у сформованій системі знань.

Різноманітні дисципліни керування розглядають як предмет процеси й системи цілеспрямованого впливу на всі види й форми організацій: від виробляючі верстати, до випускаючу інформацію. На відміну від цього менеджмент цілеспрямовано виділяє керівництво підлеглими, які, у свою чергу, можуть забезпечувати цілеспрямоване функціонування будь-яких організацій. Так, наприклад дисципліна

«Керування фінансами» вивчає процеси емісії, обігу, оцінки й інші операції з активами, цінними паперами, грішми, забезпечувані спеціалізованими системами ставок, фінансів, обліку та ін. На відміну від її дисципліна «Фінансовий «менеджмент» розглядає форми, структури, процедури, персонал відповідних організацій, процеси й системи забезпечення їхнього ефективного функціонування й розвитку.

Стосовно до дисципліни адміністративного менеджменту рішення завдання позиціювання стає не тільки організаційно обов'язковим, але й змістовно визначальним. Справа в тому, що поєднувані й систематизуються в ній адміністративні процеси й системи багато в чому визначають і безпосередньо формалізують конкретні дії суб'єкта на стадії об'єктної адаптації й практичного застосування будь-якої сукупності професійних розробок. На практиці виконання кожного прийнятого рішення в тім або іншому ступені необхідно обґрунтовується, супроводжується й забезпечується саме адмініструванням. Цим визначається організаційно-методичне значення адміністративного менеджменту в розробці, прийнятті й реалізації будь-яких управлінських рішень, забезпеченні ефективного функціонування й розвитку кожної організації.

Але перед тим, як безпосередньо приступитися до передбаченого бізнес-планом організації діяльності, організацію необхідно заснувати, зареєструвати, оформити. Здійснити це потрібно тоді, коли апарата керування, як і взагалі якого-небудь персоналу організації, ще не існує. Звичайно, дані операції може виконати представник засновника або організація, що спеціалізується на них, але це не міняє адміністративного змісту передбачених ними дій. Таким чином, ще до створення властиво організації виникає потреба в здійсненні комплексу певних операцій і процедур, що ставляться безпосередньо до адміністративного менеджменту.

Зрозуміло й те, що виконання цих, як і всіх наступних функцій у самій організації, має потребу в постійному й у тім або іншому ступені деталізованому контролі. Із цією метою створюється адаптована під організацію система відповідальності, контролю виконання, оцінки й стимулювання. Її побудова й застосування на практиці реалізує знову ж адміністративний менеджмент, що закріплює універсальну модель здійснення як вище перерахованих, так і ряду додаткових функцій. Всі вони спрямовані на досягнення результату й підвищення ефективності функціонування організації на основі встановленої й прозорої системи керівництва.

Самій очевидній і обов'язковій складовій адміністративного менеджменту є оперативно-регулюючий супровід функціонування організації. Воно здійснюється безупинно протягом всього життя організації і являє собою безпосереднє керівництво діяльністю підлеглих. Ґрунтуючись на механізмах диспетчеризації й регулювання, такий супровід стає найбільш явним поданням змісту адміністрування багато в чому саме тому, що реалізується в тісній взаємодії із трьома вищенаведеними компонентами. У цілому цим комплексом можна досить повно відбити основну роль адміністративного менеджменту в організації, що схематично представляється в такий спосіб (мал. 1.3.2.1).

Виявлена в ході проведеного аналізу й структурована на малюнку роль адміністративного менеджменту в організації дозволяє досить чітко обґрунтувати, виділити й представити його позиціювання в системі сучасних знань.

Воно визначається не тільки спеціалізацією окремих навчальних предметів, що становлять напрямки менеджменту, але й конструктивною взаємодією з комплексом наукових знань

Рис. 1.3. 2.1. Роль адміністративного менеджменту в організації