
- •1.2.1 Зміст адміністративного менеджменту
- •§ 1.2.2. Комплекс методів дослідження адміністративного менеджменту
- •§1.2.3. Особливості сприйняття й освоєння адміністративного менеджменту
- •Глава 1.3. Місце й роль адміністративного менеджменту в системі знань
- •§ 1.3.1. Генезис адміністративного менеджменту
- •§ 1.3.2. Професійне позиціювання адміністративного менеджменту
1.2.1 Зміст адміністративного менеджменту
Адміністративні відносини в організації характеризуються цілим комплексом властивостей і особливостей.
До них варто віднести групи організаційних, соціальних, правових і інших специфічних властивостей, багато в чому визначальне формування й використання адміністративних відносин. Дані характеристики широко й всебічно досліджуються й представляються відповідними областями спеціальних знань, що буде використано в наступних розділах дійсного підручника. Тут же відзначимо, що як характеристики досліджень суміжних областей знань, так і розробки, що здійснюються, необхідні для цілісного й повного подання адміністративних відносин як предмет досліджень.
Самі адміністративні відносини являють собою частину комплексу організаційних відносин, що формуються, що розвиваються й реалізуються в кожній сучасній організації і її взаємозв'язках. Це обумовлює, як ми вже відзначали, практичну реалізацію адміністративних відносин в організації побудови й здійснення реальних процесів і систем. Зрозуміло, що ця роль адміністративних відносин вимагає самостійного дослідження й подання.
Заснована на поділі, спеціалізації, розподілі й кооперації функцій організація процесів і систем об'єктивно має потребу у впорядковуваннi. Воно дозволяє встановити й раціоналізувати зв'язку форм і втримування цілеспрямованої організації, стабілізувати їхню побудову й застосування. Складні або встановлювані порядки повинні бути прозорі й зрозумілі всім учасникам і користувачам організації. Все це й забезпечується комплексом адміністративних відносин організації, формализуючим, що регламентує, закріпляючим і контролирующим їхнє дотримання.
З одного боку, адміністрування покликане забезпечити визначеність і стабільність складу, утримування, побудови й функціонування всіх організацій. Вони забезпечують можливість застосування універсального підходу до всієї розмаїтості форм їхніх проявів і дій у реальних ринкових умовах. Це особливо важливо для рішення таких завдань, як реєстрація, сертифікація, нормалізація діяльності, систематизація платіжних, бюджетних відносин і фінансової звітності й т.д. Саме ця роль адміністрування дозволяє уніфікувати форми зовнішньої взаємодії організацій у діловому середовищі.
З іншого боку, адміністративні, як і будь-які інші відносини організації, динамічно включаються, взаємодіють м перетворяться, відображаючи всю сукупність динамічних тенденцій організаційного розвитку. Більше того, процедурні форми адміністративних відносин безпосередньо забезпечують найбільш ефективне здійснення тих або інших організаційних змін. Виходить, адміністративні відносини можуть також створювати, супроводжувати або сприяти побудові процесів цілеспрямованої організації.
У цьому змісті адміністративні відносини покликані не тільки не зупиняти або протидіяти, але, навпроти, конструктивно забезпечувати необхідні організаційні перетворення. Тобто в реальних умовах все різноманіття прожалення адміністративних відносин як предмета дослідження самостійної області знань забезпечує як стабілізацію, так і цілеспрямована зміна конкретних організаційних складових. Все це вимагає комплексного розгляду адміністративних відносин як об'єкта дослідження й впливи.
В практиці сучасної організації реальні об'єкти адміністрування характеризуються широким спектром найрізноманітніших проявів, загальна палітра систематизації яких може бути представлена в такий спосіб (табл. 1.2.1.2).
Таблиця 1.2. 1.2
ОБ'ЄКТИ АДМІНІСТРУВАННЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ
Вид |
Склад |
Утримування |
Процеси системи |
Відносини |
Установи, реєстрації, комунікації, субординації, взаємодії, розробки, побудови, розмежування, обмеження, ліквідації, корпоративних, суспільні, стилів керівництва й керування... |
Зв'язки |
Інформації, комутації, ієрархії, компетенції, кооперації, лінійності, функціональності, централізації, сегментації, дослідження, перевірки, відповідальності, звітності... |
|
Функцій |
Генеральні, стратегічні, загальні, основні, ключові, прикладні, конкретні, локальні, спеціальні, частки, похідні, що забезпечують, допоміжні ... |
|
Процедури |
Пропозиції, планування, розробки, затвердження, розподілу, реалізації, контролю виконання, оцінки відповідальності, режими, стимулювання, реорганізації... |
|
Норми |
Взаємозв'язку, звенностi, кореспонденції, надійності, відповідальності, підпорядкованості, повноважень, правомочий, ранжирування, розподілу, керованості ... |
|
Документи |
Устави, договори, положення, регламенти, норми, акти, правила, порядки, керівництва, інструкції, рекомендації, рознарядки, допуски, квоти, висновки... |
|
Структури |
Лінійні, функціональні, лінійно-функціональні, променеві, штабні, матричні, програмно-цільові, органічні, мережні, скануючий ... |
Закінчення табл. 1.2.1.2
Процеси системи |
Органи |
Адміністрації, уряду, міністерства, служби, агентства, комітети, комісії, установи, організації, збори, президії, правління, ради, інспекції, дирекції, департаменти, керування, комплекси, блоки, станції, філії, виробництва, цехи, модулі, підрозділи, відділення, відділи, бюро, лабораторії, сектори, групи, ділянки, зміни, бригади, ланки, посади... |
Форми |
Угоди, фінансово-промислові групи, асоціації, фонди, банки, консорціуми, корпорації, концерни, холдинги, суспільства, компанії, синдикати, трести, фірми, кооперативи, товариства... |
У таблиці найбільше що часто зустрічаються й виділювані об'єкти адміністрування споконвічно представляються у вигляді процесу або системи. При цьому ряд складів наведеної класифікації, наприклад, таких, як норми, можна віднести як до процесів, так і до систем. Це свідчить про те, що склади безпосередніх проявів об'єктів адміністрування тісно переплітаються й взаємодіють у рамках реальної організації, забезпечуючи тим самим її стабільне функціонування й розвиток.
Таке перетинання й взаємодія адміністративних проявів у процесах і системах сучасної організації вимагає більше докладного вивчення, що й буде проведено в третьому й четвертому розділах дійсного підручника. Тут же необхідно відзначити, що наведені в табл. 1.2.1.1 і 1.2.1.2 прояву предмета й об'єктів дослідження дисципліни адміністративного менеджменту формують досить повне й всебічне подання про розглянутий комплекс професійних знань.
Розглянуті вище положення концептуально обґрунтували й безпосередньо показали, що в цілому предмет адміністративного менеджменту визначається складним складом, різноманітною побудовою й розвитком минаючих у них процесів і реалізуючих їхніх систем, різноманітним утримуванням що ставляться й решаемых завдань, широким спектром умов і факторів їхнього здійснення. Саме вони стають тією стороною об'єкта, що досліджує й представляє дисципліна адміністративного менеджменту.