2.2. Роль нормативно-правового забезпечення в організації обліку

Нормативні документи, розглянуті вище, мають безпосереднє відношення до організації обліку на підприємстві. З 1 січня 2000 року основними докумен-тами, що регламентують організацію бухгалтерського обліку в Україні, є:

• Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-Х1V;

• Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р.;

• Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р.;

• Положення (стандарти) бухгалтерського обліку;

• План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій і розроблена до нього Інструкція про застосування, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. №291;

• Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. №88;

• Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 р. №356;

• Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. №419;

• інші.

Згідно з п. 1 і 2 ст. 8 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня його реєстрації до його ліквідації, а питання організації бухгалтерського обліку відносяться до компетенції власника або уповноваженої посадової особи відповідно до законодавчих і засновницьких документів.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві несе власник або керівник підприємства. Він зобов’язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, виконання усіма підрозділами (службами) і робітниками підприємства, що збирають економічну інформацію, вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення і надання документів. Чисельність облікового апарату, його розміщення, структура бухгалтерії, права та обов’язки – все це визначає організаційну систему обліку або форму обліку.

Для організації бухгалтерського обліку найважливіше значення має розділ 3 цього Закону. В ньому говориться, що до компетенції власника або уповноваженого органу відносяться відповідно до законодавчих документів: вибір облікової політики і організаційної форми обліку, штатний розклад, вибір форми бухгалтерського обліку як системи використання регістрів обліку, порядку і способу реєстрації і узагальнення інформації, розробка системи і форми управлінського обліку, правила складання графіків документообігу та ін.

Важливим кроком в організації бухгалтерського обліку є облікова політика кожного підприємства, яка визначається підприємством, розробляється на основі ІІІ розділу Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” і затверджується наказом керівника підприємства на поточний рік. У цьому наказі повинні знайти місце положення про загальну організацію бухгалтерського обліку на підприємстві (ст. 8), первинні облікові документи і регістри (ст. 9) і питання проведення інвентаризації активів і зобов’язань (ст. 10).

Значний вплив на організацію бухгалтерського обліку в Україні мають закони “Про податок на додану вартість” і “Про оподаткування прибутку підприємств”. Ці закони регулюють відносини суб’єктів господарювання з державними податковими органами. З моменту дії цих законів в Україні виникла необхідність організовувати разом з бухгалтерським обліком ще і податковий, що значно підвищило трудомісткість облікових робіт. В сучасних умовах на державному і місцевому рівнях вирішують проблему зближення бухгалтерського і податкового обліку.

Важливе значення для організації бухгалтерського обліку мають і інші нормативні документи з питань оподаткування – Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.03р. № 889-ІV, Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва” від 28.06.1999р. № 746/99, Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ та інші.

Суттєвий вплив на організацію бухгалтерського обліку в Україні мають національні положення (стандарти), що опубліковані і впроваджені в практику господарської діяльності підприємств і установ з 2000 року. Всього станом на 01.01.2010 р. Наказами Міністерства фінансів затверджено 34 Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, що регулюють загальні вимоги до фінансової звітності, тлумачать спеціальні терміни, визнання, зміст статей балансу, звітів про фінансові результати, рух грошових коштів, власний капітал, консолідовану фінансову звітність, звітність суб’єкта малого підприємництва. Цілий ряд положень регулює методологію бухгалтерського обліку на різних ділянках облікових робіт і мають вплив на його організацію.

Інформація, наведена у П(С)БО, не тільки розкриває і визначає методологічні способи формування даних для управління господарчою діяльністю, але й висвітлює основні напрямки організації бухгалтерського обліку. Це відноситься до фіксації фактів цієї діяльності у первинних документах, оцінка економічних та юридичних її наслідків, групування доходів і витрат не тільки на бухгалтерських рахунках, а й за центрами відповідальності, по підприємствам на внутрішньогосподарчому розрахунку. П(С)БО складають передумови для розробки графіків документообороту і планування бухгалтерських робіт, розподілу обов’язків серед робітників облікового апарату і визначають основні шляхи перспективного розвитку бухгалтерського обліку.

В Україні з 2000 р. діє План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. Разом з ним наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291 затверджена Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій.

Ці нормативні документи сприяють уніфікації бухгалтерського обліку для всіх підприємств незалежно від форм власності є методологічною основою організації бухгалтерського обліку, встановлюють призначення і порядок ведення бухгалтерських рахунків для узагальнення інформації методом подвійного запису про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань і факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій і інших юридич-них осіб (крім банків і бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділів і інших відокремлених підрозділів юридичних осіб.

Даний План має і позабалансові рахунки, на яких операції здійснюються без застосування методу подвійного запису.

Порядок ведення аналітичного обліку і кореспонденції рахунків, що не наведені в Інструкції, встановлюється підприємством, виходячи з норм цієї Інструкції, П(С)БО, інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку, положень облікової політики і управлінських потреб.

Крім загального Плану рахунків затверджені План рахунків бухгалтерського обліку в комерційних банках, План рахунків бухгалтерського обліку бюджет-них установ, План рахунків бухгалтерського обліку для суб’єктів малого підприємництва, які мають певні відмінності від загального Плану рахунків.

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в України”; ст. 5 Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва” і з метою виконання Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів затверджений спрощений План рахунків бухгалтерського обліку суб’єктів малого підприємництва.

Суб’єкти малого підприємництва застосовують спрощений План рахунків та складають фінансову звітність відповідно з П(С)БО 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва”.

Використання рахунків бухгалтерського обліку спрощеного Плану рахунків проводиться відповідно до положень Інструкції про застосування Плану рахунків, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 р. № 186.

Серед нормативних документів, що встановлюють перелік, форми, порядок заповнення первинних документів, облікових регістрів також впливають на організацію бухгалтерського обліку слід виділити:

1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, в якому регулюється порядок забезпечення і підстави для записів в бухгалтерському обліку, вказуються основні вимоги, які пред’являються до первинних, зведених та звітних документів, що застосовуються підприємством, для придання їм юридичної сили.

2. Методичні рекомендації з застосування регістрів бухгалтерського обліку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 №356, що визначають форму ведення бухгалтерського обліку на підприємстві з веденням регістрів обліку, містять методичні рекомендації по заповненню типових форм регістрів бухгалтерського обліку (журналів і відомостей).

3. Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 25.06.2003 р. № 422, визначають перелік, форми та порядок заповнення облікових регістрів, що можуть використовувати суб’єкти малого підприємництва (книга обліку господарських операцій, відомості, оборотно-сальдова відомість).

4. Наказ Міністерства статистики України від 29.12.1995 р. № 352 „Про затвердження типових форм первинного обліку”.

5. Наказ Міністерства статистики від 15.02.1996 р. № 51 „Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій” та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. N 637.

6. Наказ Міністерства статистики України від 21.06.1996 р. № 193 „Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів”.

7. Наказ Міністерства статистики України від 22.05.1996 р. № 145 „Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів”.

8. Інструкцію по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків. затверджену наказом Міністерства фінансів України № 69 від 11.08.1994 р., що регламентує порядок здійснення інвентаризаційної роботи на підприємстві, терміни проведення інвентаризацій, призначення інвентаризаційних комісій, оформлення результатів інвентаризації.

9. Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. №419, встановлює перелік осіб, яким подається фінансова звітність, терміни її подання та ін.

Організувати роботу бухгалтерської служби, визначити її структуру, склад, розподілити обов’язки між працівниками неможливо без рекомендацій, наведених у наступних нормативних документах:

1. Міжгалузеві нормативи чисельності працівників бухгалтерського обліку, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 26.09.2003р. №269, що встановлюють норми часу на обробку документів за різними видами операцій для всіх видів облікових робіт.

2. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (зі змінами та доповненнями), затверджений наказами Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України від 28.12.2001 р. В цьому документі надано кваліфікаційні вимоги і характеристики професій робітників бухгалтерського обліку.

3. Лист Міністерства фінансів України від 06.11.2003 р. № 31-04200-10-23/161 „Щодо законодавчого врегулювання питань роботи головних бухгалтерів”.

Внесення змін, доповнень, надання роз’яснень до основних нормативно-правових документів з організації та методики обліку, як правило, здійснюється у вигляді листів Міністерства фінансів України, які надають додаткову інформацію щодо застосування окремих нормативно-правових актів про ведення бухгалтерського обліку.