5.5. Розробка робочого плану рахунків

Розробка плану рахунків є одним з важливих питань організації обліку. Саме сукупність бухгалтерських рахунків визначає структуру облікової інформації, на основі якої будуть прийматись управлінські рішення.

План рахунків бухгалтерського обліку має забезпечити упорядкування змісту економічної інформації про господарські засоби та джерела їх утворення, господарські процеси. „План рахунків бухгалтерського обліку – система бухгалтерських рахунків, що передбачає їх кількість, групування і цифрове позначення в залежності від об’єктів і мети обліку, і визначає таку організацію бухгалтерського обліку, яка дозволяє отримати інформацію для управління, контролю в інтересах власників, органів державного управління та інших користувачів”.

Типовий план рахунків використовують всі суб’єкти господарювання та на його підставі розробляють робочий план рахунків, який є одним з питань при організації обліку, одним з елементів облікової політики підприємства. У типовому плані передбачено близько 100 синтетичних рахунків, субрахунки застосовуються залежно від потреб підприємства – для контролю, аналізу, складання звітності. Аналітичні рахунки розробляються підприємством з урахуванням вимог законодавства та управлінських потреб.

Підставою для побудови плану рахунків є їхня класифікація за економічною ознакою. При створенні плану рахунків враховується характер відображення інформації на рахунках, їх будова, призначення та інші відмінні риси. Поєднання цих ознак надає наукової обґрунтованості групуванню рахунків, напрямкам організації всієї системи обліку на підприємствах і в організаціях, складанню фінансової звітності.

Деякі рахунки, що передбачені Планом рахунків, можуть використовуватись для ведення управлінського та податкового обліку. Також для формування необхідної інформації до плану рахунків підприємства можуть додавати необхідні рахунки, субрахунки. Це передбачено законом України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”: підприємство має право самостійно встановлювати межі та форми ведення обліку для внутрішніх потреб управління, включаючи ведення в окремій системі рахунків і регістрів обліку доходів, витрат, активів, зобов’язань у потрібному підприємстві аспекті деталізації та регламентації управлінського обліку.

Загальноприйнята світова практика також передбачає поділ рахунків бухгалтерського обліку на класи з виділенням рахунків фінансового та управлінського обліку. Це дозволяє зберегти комерційну таємницю компанії щодо калькулювання собівартості, наявних запасів та інших показників.

Різні ступені узагальнення інформації про витрати підприємства також забезпечується застосуванням рахунків синтетичного та аналітичного обліку в межах рахунків 91 „Загальновиробничі витрати”, 92 „Адміністративні витрати”, 93 „Витрати на збут”, 95 „Фінансові витрати”, 99 „Надзвичайні витрати”, а також рахунків класу 8 „Витрати за елементами”

При формуванні облікової політики підприємство має затвердити робочій план рахунків бухгалтерського обліку, що включає синтетичні та аналітичні рахунки, необхідні для ведення бухгалтерського обліку відповідно до вимог своєчасності та повноти обліку та звітності.

Побудова робочого плану рахунків включає ряд послідовних етапів та операцій:

1) вибір ознаки виділення рахунків;

2) визначення числа рівнів узагальнення інформації та критеріїв віднесення рахунків до різних порядків;

3) виділення рахунків та їх ранжування;

4) вибір системи кодування рахунків та сам процес кодування;

5) вибір форми представлення робочого плану рахунків;

6) змістовний опис робочого плану рахунків.

Робочі плани рахунків можуть будуватись по-різному і включати різний перелік рахунків в залежності від прийнятої методики відображення даних на рахунках і формування узагальнених показників в системі бухгалтерського обліку.