
- •М.П. Завгородній, м.М. Корнет, о.А. Бражко, л.О. Омельянчик біоорганічна хімія:
- •Частина 2
- •Тема 8. Гетерофукціональні сполуки (гідрокси- та оксикислоти)
- •8.1 Гідроксикислоти
- •Лабораторні роботи Робота 1. Якісна реакція на наявність у субстраті 2-оксипропанової (лактатної) кислоти (реакція Уфельдмана)
- •Робота 2. Добування цинкової солі лактатної кислоти
- •Робота 3. Окислення лактатної в 2-оксопропанову (піровиноградну) кислоту
- •Робота 4. Розкладання лактатної кислоти під дією сульфатної кислоти
- •Робота 5. Утворення кислої та середньої калієвих солей з виннокам’яної (тартратної) кислоти
- •Робота 6. Доказ наявності в молекулі тартратної кислоти гідроксильних (спиртових) груп
- •Робота 7. Утворення реактиву Фелінга
- •Робота 8. Окиснення середніх солей тартратної кислоти аміачним розчином гідроксиду аргентуму
- •Робота 9. Добування цитрату кальцію
- •8.2 Оксокислоти
- •Робота 1. Визначення 2-оксопропанової (піровиноградної) кислоти гідросульфітним методом
- •Робота 2. Визначення 2-оксопропанової (піровиноградної) кислоти за допомогою о-оксибензальдегіду (саліцилового альдегіду)
- •Тема 9. Α-Амінокислоти, пептиди й білки
- •Лабораторні роботи Робота 1. Реакція гліцину на лакмусовий папірець
- •Робота 2. Утворення купрумової солі гліцину
- •Робота 3. Нінгідринова реакція на а-амінокислоти
- •Робота 4. Розкладання амінокислот нітритною кислотою
- •Робота 5. Виявлення сульфуровмісних амінокислот у білках
- •Робота 6. Відкриття глутатіону в тваринних тканинах
- •Робота 7. Коагуляція білків при нагріванні
- •Робота 8. Біуретова реакція на наявність білків у розчинах та біологічних рідинах
- •Робота 10. Реакція Міллона
- •Тема 10. Ліпіди
- •Лабораторні роботи Робота 1. Розчинність жирів у різних розчинниках
- •Робота 2. Емульгування жирів
- •Робота 3. Окиснення ненасичених жирів
- •Робота 4. Добування твердого мила
- •Робота 5. Добування рідкого мила
- •Робота 6. Добування нерозчинних мил
- •Тема 11. Вуглеводи
- •11.1 Моносахариди
- •Лабораторні роботи Робота 1. Виявлення глюкози реакцією Троммера
- •Робота 2. Відновлення мідно-тартратного комплексу глюкозою (реакція Фелінга)
- •Робота 3. Відновлення глюкозою аміачного розчину гідроксиду аргентуму (реакція «срібного дзеркала»)
- •Робота 5. Осмолення глюкози
- •11.2 Дисахариди
- •Лабораторні роботи Робота1. Взаємодія дисахаридів з реактивом Фелінга
- •Робота 2. Якісна реакція на цукрозу
- •Робота 3. Інверсія цукрози
- •Робота 4. Добування і розкладання цукратів кальцію
- •Робота 5. Утворення карамелі
- •Робота 6. Виявлення лактози в молоці
- •11.3 Полісахариди
- •Лабораторні роботи Робота 1. Виявлення крохмалю в бульбах картоплі та зерні злаків
- •Робота 2. Ступінчастий гідроліз крохмалю
- •Робота 3. Розчинення клітковини в аміачному розчині оксиду купруму (II)
- •Робота 4. Добування рослинного пергаменту
- •Робота 5. Кислотний гідроліз клітковини
- •Робота 6. Відкриття лігніну в деревині
- •Тема 12. Нуклеотиди та нуклеїнові кислоти
- •Тема 13. Біологічно важливі гетероциклічні сполуки
- •Лабораторні роботи Робота 1. Добування піролу з сукцинатної кислоти
- •Робота 2. Добування фурфуролу
- •Робота 3. Вивчення властивостей піридину
- •Робота 4. Кольорові реакції антипірину та пірамідону з хлоридом феруму (III)
- •Робота 5. Взаємодія антипірину та пірамідону з нітритною кислотою
- •Робота 6. Відновлення індиго глюкозою
- •Робота 7. Розчинність уратної (сечової )кислоти та її солей
- •Робота 8. Мурексидна проба на уратну кислоту
- •Робота 9. Розкладання уратів під дією сильних мінеральних кислот
- •Тема 14. Низькомолекулярні біорегулятори. Терпени
- •Лабораторні роботи Робота 1. Приєднання брому до α-пінену
- •Робота 2. Окиснення терпенів розчином перманганату калію
- •Робота 4. Добування терпінеолу з терпінгідрату
- •Тема 15. Низькомолекулярні біорегулятори. Стероїди та алкалоїди
- •15.1 Стероїди
- •15.2. Алкалоїди
- •Лабораторні роботи Робота 1. Добування і властивості нікотину
- •Робота 2. Добування кофеїну та вивчення його властивостей
- •Робота 3. Хінін та його властивості
- •Робота 4. Кольорові реакції на виявлення морфіну
- •Робота 5. Кольорові реакції на виявлення кодеїну
- •Тема 16. Низькомолекулярні біорегулятори.
- •16.1 Антибіотики
- •Рекомендована Література
- •Навчальне видання
- •Боорганічна хімія.
Державний вищий навчальний заклад
“Запорізький національний університет ”
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
М.П. Завгородній, м.М. Корнет, о.А. Бражко, л.О. Омельянчик біоорганічна хімія:
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА, МЕТОДИ СИНТЕЗУ ТА
ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ БІООРГАНІЧНИХ СПОЛУК
Навчальний посібник
для студентів напряму підготовки «Біологія»
денної та заочної форм навчання
Частина 2
Затверджено
вченою радою ЗНУ
Протокол № від
Запоріжжя
2013
УДК: 57:547 (075.8)
ББК: 28+24.23 я 73
Б 635
Біоорганічна хімія. Загальна характеристика, методи синтезу та фізико-хімічні властивості біоорганічних сполук: навчальний посібник для студентів напряму підготовки «Біологія» денної та заочної форм навчання: у 2 ч. / Уклад.: М.П. Завгородній, М.М. Корнет, О.А. Бражко, Л.О. Омельянчик. – Запоріжжя: ЗНУ, 2013. – Ч.2. – 115 с.
Навчальний посібник містить теоретичний матеріал, запитання і тести, присвячені будові, ізомерії, номенклатурі та фізико-хімічним властивостям біоорганічних сполук. Наведено основні методи синтезу, перетворення основних класів біоорганічних сполук та їх похідних, досліджено їхню будову, фізико-хімічні властивості, таутомерію, використання.
Навчальний посібник призначений для студентів напряму підготовки «Біологія» денної та заочної форм навчання.
Рецензент О.А. Панасенко
Відповідальний за випуск Л.О. Омельянчик
ЗМІСТ |
||
Список скорочень |
4 |
|
Вступ |
5 |
|
8 |
Гетерофункціональні сполуки (гідрокси- та оксокислоти) |
6 |
9 |
α-Амінокислоти, пептиди й білки |
19 |
10 |
Ліпіди |
29 |
11 |
Вуглеводи |
36 |
12 |
Нуклеотиди та нуклеїнові кислоти |
59 |
13 |
Біологічно важливі гетероциклічні сполуки |
68 |
14 |
Низькомолекулярні біорегулятори. Терпени |
78 |
15 |
Низькомолекулярні біорегулятори. Стероїди й алкалоїди |
87 |
16 |
Низькомолекулярні біорегулятори. Антибіотики і вітаміни |
99 |
Глосарій |
110 |
|
Рекомендована література |
114 |
СПИСОК Скорочень
АОА - антиоксидантна активність;
АФК - активні форми кисню;
БАР – біологічно активні речовини;
ВРО - вільнорадикальне окиснення;
ДМСО – диметилсульфоксид
ДМФА – диметилформамід
ІЧ – інфрачервоний спектр;
α-КГК – α-кетоглутарова кислота;
ПВК – піровиноградна кислота;
ПМР– ядерний магнітний резонанс на ядрах водню
ПОЛ - перекисне окиснення ліпідів;
Akr – акридин;
PASS- комп'ютерна програма прогнозу активності;
Q – хінолін
- теоретичні відомості
- зверніть увагу
- виконайте вправу
- завдання (питання) для самоконтролю
- поняття
ВСТУП
Курс «Біоорганічна хімія» покликаний забезпечити студентів необхідними знаннями для розуміння сучасних хімічних та біоекологічних проблем, а також сформувати у них уявлення про біоорганічні речовини, сучасну номенклатуру, ізомерію та фізико-хімічні властивості біоорганічних речовин. Важливе місце у структурі курсу займає проблема гетероциклічних сполук, їх фізико-хімічні властивості та методи синтезу.
У посібнику представлено теоретичний матеріал, запитання і тести з будови, ізомерії та номенклатури, фізико-хімічних властивостей основних класів біоорганічних сполук; наведено основні методи синтезу, перетворення основних класів та їх похідних, досліджено їхню будову, фізико-хімічні властивості, тіон-тіольну таутомерію, спектральні властивості гетероциклів.
Навчальний посібник містить контрольні запитання та тестові завдання різного рівня складності, що дозволить підготуватися до модульної контрольної роботи та якісно виконати індивідуальне завдання з біоорганічної хімії.
Хімія гетероциклічних сполук пов’язана з такими загальнотеоретичними питаннями, як електронна будова, ароматичність, вплив замісників на реакційну здатність галогенозаміщених гетерилів у реакціях нуклеофільного заміщення, таутомерія. На сьогодні відсутня цілісна картина реакційної здатності 2(4)-меркаптохінолінів, 9-меркаптоакридинів та немає систематичних даних про методи їх синтезу, реакції алкілування, окиснення цих меркаптозаміщених та перетворення їх S-похідних. Тому вивчення методів синтезу, таутомерії та будови нових тіохінолінів та тіоакридинів має важливе значення як для розвитку хімії біоорганічних сполук, так і для теорії органічної хімії.
Створення нових біоактивних молекул відбувається як на основі речовин природного походження, так і на основі їх синтетичних аналогів - гетероциклічних сполук. Зокрема похідні конденсованих шестичленних азотовмісних гетероциклічних систем хіноліну з часу його відкриття і дотепер привертають до себе увагу багатьох дослідників, що обумовлено високою біологічною активністю природних і синтетичних представників цих гетероциклів.